Постанова

від 17.06.2014 по справі 911/4095/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" червня 2014 р. справа№ 911/4095/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Андрієнка В.В.

Шапрана В.В.

при секретарі: Вершуті О.П.

за участю представників: позивача - Модлінський Н.О.

відповідача - Сов’як В.Б.

третьої особи - не з'явились

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СП Бориспіль»

на рішення Господарського суду Київської області від 03.04.2014 р.

у справі № 911/4095/13 (суддя - Лилак Т.Д.)

за позовом Публічного акціонерного товариства «Златобанк»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «СП Бориспіль»

третя особа Закрите акціонерне товариство «Волар»

про звернення стягнення на предмет іпотеки

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2013 року Публічне акціонерне товариство «Златобанк» (далі - позивач) звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «СП Бориспіль» (далі - відповідач) про звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки, посвідченим 31.08.2009 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстровим № 1641, що належить ТОВ «СП Бориспіль», а саме: земельні ділянки, з кадастровими номерами: 3220881700:04:001:0118, 3220881700:04:001:0156, 3220881700:04:001:0124, 3220881700:04:001:0125, розташовані за адресою: Київська обл., Бориспільський р-н, Вороньківська сільська рада, з цільовим призначенням - для ведення підсобного сільського господарства.

В процесі розгляду справи позивач подав заяву про зміну предмету позову, в якій просив початкову ціну продажу нерухомого майна, на яке звернено стягнення, важати у розмірі - 1 406 356,00 грн та заяву про зменшення позовних вимог, в якій просив стягнути з відповідача 48 436,79 дол США пені за прострочення сплати заборгованості по кредиту та 24 809,43 дол США 3% річних шляхом звернення стягнення на заставлене майно, а загалом 73 246,22 дол США, що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ складає 586 122,44 грн.

У березні 2014 року позивач знову подав заяву про зменшення позовних вимог, в якій просив стягнути з відповідача 29 138,59 дол США 3 % річних шляхом звернення стягнення на заставлене майно, що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ складає 308 163,90 грн за період з 12.05.2011 р. по 26.03.2014 р.

Рішенням Господарського суду Київської області від 03.04.2014 р. позов задоволено повністю, звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором, посвідченим 31.08.2009 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстровим № 1641, що належить ТОВ «СП Бориспіль», а саме: земельні ділянки, з кадастровими номерами: 3220881700:04:001:0118, 3220881700:04:001:0156, 3220881700:04:001:0124, 3220881700:04:001:0125, розташовані за адресою: Київська обл., Бориспільський р-н, Вороньківська сільська рада, з цільовим призначенням - для ведення підсобного сільського господарства, в забезпечення кредитного договору № 38/08/KL від 11.09.2008 р. у сумі 308 163,90 грн 3% річних за прострочення строків сплати кредиту за період з 12.05.2011 р. по 26.03.2014 р.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Київської області від 03.04.2014 р. у справі № 911/4095/13, Товариство з обмеженою відповідальністю «СП Бориспіль» подало апеляційну скаргу, в якій просить оскаржуване рішення суду скасувати та прийняти нове про повну відмову у задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, а також порушено норми матеріального та процесуального права.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, відповідач посилається на те, що після набрання законної сили рішенням Господарського суду Київської області у справі № 19/304-10 від 10.05.2011 р. про задоволення позовних вимог ПАТ «Златобанк» стосовно аналогічного звернення стягнення на предмет іпотеки для задоволення майнових вимог позивача за кредитним договором № 38/08/КL грошове зобов'язання є виконаним, а тому позивач не може повторно звертати стягнення на той самий предмет іпотеки в частині сплати 3 % річних від простроченої суми за період виконання рішення суду.

Розпорядженням заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 25.04.2014 р., визначено наступну колегію суддів: головуючий суддя - Буравльов С.І., судді - Андрієнко В.В., Шапран В.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.04.2014 р. розгляд справи № 911/4095/13 призначено на 22.05.2014 р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.05.2014 р. було відкладено розгляд справи до 17.06.2014 р.

В засідання суду, призначене на 17.06.2014 р., представники третьої особи повторно не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про час і місце розгляду скарги, що підтверджується зворотним повідомленням про вручення поштового відправлення.

Будь-яких доказів поважності причин відсутності зазначених представників суду не надано.

Неявка в судове засідання зазначених представників не перешкоджає розгляду скарги. Подальше відкладення призведе до затягування та порушення строків розгляду скарги, а тому постанова приймається за наявними в справі матеріалами, яких достатньо для повного та об'єктивного розгляду. Наведене не суперечить п. п. 3.9.1, 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції».

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

11.09.2008 р. між Публічним акціонерним товариством «Златобанк» (далі - банк, кредитор) та Закритим акціонерним товариством «Волар» (далі - позичальник) було укладено кредитний договір № 38/08/KL (далі - кредитний договір).

Відповідно до п.п. 1.1, 1.2 кредитного договору банк надає позичальнику кредитні кошти у формі кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості в сумі 300 000,00 дол США. Кредитні кошти надаються строком до 10.09.2009 р.

Згідно з п. 2.1 кредитного договору забезпеченням повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитними коштами є застава:

- нерухомості, а саме квартира, що знаходяться за адресою: м. Київ, проспект Петра Григоренка, 19а, кв. 71, оціночною вартістю 835 242,00 грн;

- товари на складі, а саме стрічка конвеєрна балансовою вартістю 1 200 000,00 грн.

Додатковою угодою від 31.08.2009 р. до кредитного договору, сторони збільшили ліміт заборгованості за кредитною лінією до 362 637,67 дол США. Кредитні кошти надаються строком до 20.04.2010 р.

На виконання умов кредитного договору банк перерахував позичальнику кредитні кошти на загальну суму 337 637,67 дол США, що підтверджується меморіальними ордерами № 832 від 11.09.2008 р., № 4699 від 30.12.2008 р., № 4585 від 30.01.2009 р., № 208 від 01.09.2009 р.

31.08.2009 р. між ПАТ «Златобанк» (далі - іпотекодержатель) та ТОВ «СП Бориспіль» (далі - іпотекодавець) було укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстровим номером № 1641 (далі договір іпотеки).

Відповідно до п. 1.1 договору іпотеки цей договір забезпечує виконання боржником зобов'язань, що випливають з укладеного іпотекодержателем кредитного договору № 38/08/KL від 11.09.2008 р. та з додаткових угод до нього, які можуть бути укладені в майбутньому, в тому числі стосовно будь-яких збільшень основного зобов'язання та (або) процентів за основним зобов'язанням, за умовами якого боржник зобов'язаний повернути іпотекодержателю кредитні кошти у формі кредитної лінії для поповнення обігових коштів з максимальним лімітом заборгованості 362 637,67 доларів США з кінцевим терміном повернення 20.04.2010 р., сплачувати проценти за користування кредитними коштами в валюті кредиту щомісячно, з розрахунку 17% процентів річних, сплатити можливі неустойки у розмірах та у випадках, передбачених кредитним договором і цим договором, а також інші витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги.

Згідно з п. 1.2 договору іпотеки предметом іпотеки є нерухоме майно - земельні ділянки, перелік яких наведений у п. 1.2.1 договору іпотеки.

Заставна вартість предмета іпотеки - земельних ділянок є договірною і погоджується сторонами в розмірі 10 439 121,00 грн (п. 1.4. договору іпотеки).

Як передбачено п. 1.5 договру іпотеки, на строк дії даного договору предмет іпотеки залишається у володінні і користуванні іпотекодавця відповідно до цільового призначення.

ПАТ «Златобанк» свої зобов'язання за кредитним договором виконав, кошти у сумі 337 637,67 дол США надав, ТОВ «СП Бориспіль», порушуючи умови кредитного договору, надані кошти у встановлений сторонами строк не повернув, у зв'язку з чим банк звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом до ЗАТ «Волар» про стягнення вказаної заборгованості.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.02.2011 р. у справі № 47/1 були повністю задоволені позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Златобанк» та стягнуто із Закритого акціонерного товариства «Волар» 2 681 349,55 грн простроченої заборгованості по поверненню кредитних коштів, 792 856,33 грн заборгованості по прострочених процентах, 1 211 669,22 грн пені за прострочення платежів по кредиту та несвоєчасну сплату процентів за користування кредитними коштами, 3% річних в сумі 104 226,15 грн, 5 000,00 грн штрафу.

Крім цього, рішенням Господарського суду Київської області від 10.05.2011 р. у справі № 19/304-10 були повністю задоволені позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Златобанк» та звернуто стягнення на предмет іпотеки для задоволення майнових вимог позивача за кредитним договором № 38/08/КL на земельні ділянки, з кадастровими номерами: 3220881700:04:001:0118, 3220881700:04:001:0156, 3220881700:04:001:0124, 3220881700:04:001:0125, розташовані за адресою: Київська обл., Бориспільський р-н, Вороньківська сільська рада. Способом звернення стягнення на предмет іпотеки визначено проведення прилюдних торгів. Початковою ціною предмету іпотеки для його подальшої реалізації визначено ціну в розмірі 10 439 121,00 грн.

Вищевказані рішення судів у встановленому законом порядку набули законної сили.

Згідно з ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Відповідно до п. 2.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2012 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» не потребують доказуванню преюдиціальні факти, тобто встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) у процесі розгляду іншої справи, в якій беруть участь ті самі сторони, в тому числі і в тих випадках, коли в іншому спорі сторони мали інший процесуальний статус (наприклад, позивач у даній справі був відповідачем в іншій, а відповідач у даній справі - позивачем в іншій). Хоча фактам, встановленим іншими судовими рішеннями, крім зазначених у ст. 35 ГПК, й не надано преюдиціального значення для господарських судів, але вони мають враховуватися судами у розгляді справ з урахуванням загальних правил ст. 43 ГПК України щодо оцінки доказів. Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме фактам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), але не правовій оцінці таких фактів, здійсненій іншим судом чи іншим органом, який вирішує господарський спір.

Задовольняючи даний позов ПАТ «Златобанк» в повному обсязі, місцевий господарський суд виходив з того, що, незважаючи на прийняте господарським судом рішення у межах розгляду справи № 19/304-10, відповідач не виконав свої зобов'язання за договором про надання кредитної лінії № 38/08/KL від 11.09.2008 р., суму заборгованості в частині оплати 3 % річних за період виконання вказаного вище попереднього рішення суду не сплатив, тому вказана заборгованість підлягає задоволенню шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Проте, суд апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Як передбачено ст. 1 Закону України «Про іпотеку», іпотекодавець - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання власного зобов'язання або зобов'язання іншої особи перед іпотекодержателем. Іпотекодавцем може бути боржник або майновий поручитель; майновий поручитель - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи-боржника; іпотекодержатель - кредитор за основним зобов'язанням.

Відповідно до ч. 6 ст. 3 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 7 Закону України «Про іпотеку» за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання. А також, якщо інше не встановлено законом або іпотечним договором, іпотекою також забезпечуються вимоги іпотекодержателя щодо відшкодування: витрат, пов'язаних з пред'явленням вимоги за основним зобов'язанням і зверненням стягнення на предмет іпотеки; витрат на утримання і збереження предмета іпотеки; витрат на страхування предмета іпотеки; збитків, завданих порушенням основного зобов'язання чи умов іпотечного договору.

Майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки (ч. 1 ст. 11 Закону України «Про іпотеку»).

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя. Якщо предметом іпотеки є два або більше об'єкти нерухомого майна, стягнення звертається в обсязі, необхідному для повного задоволення вимог іпотекодержателя.

Статтею 572 ЦК України передбачено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 37 вказаного Закону іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

При винесенні оскаржуваного рішення судом першої інстанції не було прийнято до уваги рішення Господарського суду Київської області від 10.05.2011 р. у справі № 19/304-10, яке набрало законної сили.

Після того як вказаним рішенням суду були повністю задоволені позовні вимоги ПАТ «Златобанк» про звернення стягнення на предмет іпотеки для задоволення майнових вимог позивача за кредитним договором № 38/08/КL від 11.09.2008 р., позивачем було використано свою можливість, як іпотекодержателя, щодо задоволення грошових вимог по основному зобов'язанню за кредитним договором № 38/08/КL.

Встановлено, що в даний час рішення Господарського суду Київської області від 10.05.2011 р. виконується у встановленому законом порядку, реалізація предмету іпотеки знаходиться на завершальній стадії - етапі реалізації через прилюдні торги.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 Закону України «Про іпотеку» протягом десяти днів з дня оголошення прилюдних торгів такими, що не відбулися, іпотекодержателі та інші кредитори боржника відповідно до пріоритету їх зареєстрованих вимог мають право придбати предмет іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна.

Таким чином, повторні позовні вимоги ПАТ «Златобанк» про звернення стягнення на той же предмет іпотеки в частині достягнення 3% річних за період виконання рішення Господарського суду Київської області від 10.05.2011 р. є безпідставними, оскільки основне грошове зобов'язання виконується шляхом реалізації прав іпотекодержателя зверненням стягнення на іпотечне майно, яким забезпечено повернення кредитних коштів згідно з рішенням Господарського суду Київської області від 10.05.2011 р. у справі № 19/304-10.

Повторне звернення стягнення на той же предмет іпотеки не передбачено нормами чинного законодавства та може суттєво ускладнити виконання вказаного рішення суду від 10.05.2011 р.

Згідно зі ст. 46 Закону України «Про іпотеку» переможець прилюдних торгів протягом десяти робочих днів з дня підписання протоколу перераховує кошти за придбане на торгах майно на зазначений у протоколі банківський рахунок органу державної виконавчої служби.

Статтею 45 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що грошові суми, стягнуті з боржника, зараховуються державним виконавцем на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби. Стягувачу - юридичній особі стягнуті грошові суми перераховуються державним виконавцем у встановленому порядку на визначені стягувачем належні йому рахунки.

Крім того, оскаржуваним рішенням місцевого суду здійснювалося звернення стягнення на предмет іпотеки в обсязі, який значно перевищує розмір заборгованості по 3 % річних.

Відповідно до ч. 5 ст. 33 Закону України «Про іпотеку», якщо предметом іпотеки є два або більше об'єкти нерухомого майна, стягнення звертається в обсязі, необхідному для повного задоволення вимог іпотекодержателя. Якщо предметом іпотеки є об'єкти, які належать різним особам, та задоволення отримується за рахунок частини переданого в іпотеку майна, ті іпотекодавці, на майно яких було звернено стягнення, мають право на пропорційне відшкодування від іпотекодавців, на майно яких не зверталось стягнення, і набувають прав іпотекодержателя на частину майна, на яку не було звернено стягнення, для забезпечення такого відшкодування.

Так, судом першої інстанції для погашення заборгованості відповідача у розмірі 308 163, 90 грн 3 % річних було звернено стягнення на 4 земельні ділянки, за початковою вартістю продажу 1 596 967, 00 грн.

Колегія суддів вважає таке звернення стягнення неспівмірним розміру заявленої заборгованості.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції при прийнятті рішення були неправильно застосовані норми матеріального права, неповно з'ясовані обставини справи, а тому рішення суду першої інстанції від 03.04.2014 р. у справі № 911/4095/13 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про повну відмову у задоволенні зазначених позовних вимогах.

Відповідно до ст. 49 ГПК України та, беручи до уваги фактичні обставини виникнення судового спору, витрати по сплаті судового збору за подання і розгляд апеляційної скарги покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СП Бориспіль» задовольнити повністю.

2. Рішення господарського суду Київської області від 03.04.2014 р. у справі № 911/4095/13 скасувати повністю та прийняти нове рішення.

3. У задоволенні позову відмовити повністю.

4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Златобанк» (01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 17/52, код ЄДРПОУ 35894495) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СП Бориспіль» (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 71-А, код ЄДРПОУ 35512071) 3 081 (три тисячі вісімдесят одна), 64 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

7. Доручити господарському суду Київської області видати наказ на виконання даної постанови суду.

8. Матеріали справи № 911/4095/13 повернути до господарського суду Київської області.

9. Копію постанови надіслати сторонам та третій особі.

Головуючий суддя С.І. Буравльов

Судді В.В. Андрієнко

В.В. Шапран