Справа № 653/3590/13-ц
Провадження № 2/653/101/14
РІШЕННЯ
іменем України
"21" березня 2014 р.
Генічеський районний суд Херсонської області в складі
головуючого судді Берлімової Ю.Г.
за участю секретаря Харченко Е.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний автобусний парк-888», товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія» «Провіта», ОСОБА_2, за участю третьої особи на стороні позивача - ОСОБА_3, про стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди,
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний автобусний парк-888» (далі - відповідач 1, або ТОВ «МАП-888»), товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія» «Провіта» (далі - відповідач 2, або ТДВ «СК»»Провіта»), ОСОБА_2 (далі - відповідач 3), за участю третьої особи на стороні позивача ОСОБА_3, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просив стягнути на його користь з ТОВ «МАП-888» матеріальні збитки у розмірі 53360,64грн.; стягнути з ОСОБА_2 спричинену моральну шкоду у розмірі 46639,36 грн.; стягнути з відповідачів на користь позивача судові витрати на оплату судового збору, витрати на отримання правової допомоги, та проведення експертизи на загальну суму 5761,16грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 07 серпня 2013 року на 467 км. +550 м. автодороги Харків-Сімферополь, внаслідок порушення правил дорожнього руху ОСОБА_2, який керував автобусом «СЕТРА-S315HD» д/н НОМЕР_1, що належить ТОВ «МАП-888», відбулась дорожньо-транспортна пригода, у якій транспортний засіб позивача отримав механічні пошкодження. Постановою Біловодського районного суду Луганської області від 05 вересня 2013 року по справі №408/934/13-п , яка набрала законної сили, ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Позивач, вважає, що оскільки ОСОБА_2 є працівником ТОВ «МАП-888», та під час скоєння ДТП виконував трудові обов'язки, тому ТОВ «МАП-888» повинно відшкодувати йому вартість пошкодженого автомобіля. Крім того, позивач зазначив, що внаслідок ДТП йому спричинено моральну шкоду, яка виразилась у тому, що внаслідок пошкодження належного йому автомобіля, він пережив нервовий стрес, душевні страждання, дискомфорт та хвилювання, йому довелося додавати значних зусиль для відновлення автомобіля. Моральну шкоду позивач оцінив у 46 639, 36 грн., яку просив стягнути з ОСОБА_2 Також, позивач просив стягнути з відповідачів на його користь понесені витрати зі сплати судового збору, витрат на правову допомогу, а також на проведення експертизи на загальну суму 5761,16 грн.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав викладених у позовній заяві. Просив їх задовольнити.
Третя особа на стороні позивача ОСОБА_3 у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню в повному об'ємі.
Представник ТОВ «МАП-888» у судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Свою правову позицію виклав у письмових
запереченнях, зі змісту яких вбачається, що позовні вимоги не визнає, просив у задоволенні позову відмовити. Не заперечуючи факт настання дорожньо-транспортної пригоди, доведеність вини ОСОБА_2, наявність трудових відносин з правопорушником, та виконання останнім трудових обов'язків, вважає, що висновок експерта щодо визначення розміру збитку є необґрунтованим. Крім того, позивач з власної ініціативи замовив експертне дослідження, при цьому не повідомив представника відповідача про проведення такої експертизи, у зв'язку з чим витрати на проведення експертизи не підлягають відшкодуванню. Також, зазначив, що не зважаючи на наявність між ТОВ «МАП-888» та ТДВ «СК»Провіта» угоди про цивільно-правову відповідальність власників наземного транспортного засобу, позивач не надав доказів відмови ТДВ «СК «Провіта» у відшкодуванні спричиненої матеріальної шкоди. Вимоги моральної шкоди та понесених судових витрат також вважає необґрунтованими, у зв'язку з чим просив у позові відмовити.
ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. У попередньому судовому засіданні проти позову заперечував, з тих підстав, що суми спричинених збитків, моральної шкоди, та судових витрат належним чином не підтверджені, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
Представник ТДВ «СК»Провіта» у судове засідання також не з'явився, про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений. Свою правову позицію стосовно заявлених позовних вимог жодним чином не висловив.
Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, допитавши свідків, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 07 серпня 2013 року о 04.30 годині, на 467 км + 559 м. а/д Харків-Сімферополь, ОСОБА_2, керуючи автобусом «СЕТРА-S315HD» д/н НОМЕР_1, в порушення вимог п.2.3. «б» Правил дорожнього руху України, відволікшись від керування транспортним засобом, виїхав частково на смугу зустрічного руху, в результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем ЗАЗ-Део, д/н НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_3, який рухався у зустрічному напрямку.
Постановою Біловодського районного суду Луганської області від 05 вересня 2013 року по справі №408/934/13-п ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні вищевказаного ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП із застосуванням адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн.
Відповідно до ч. 4 ст. 61 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Таким чином, факт вини ОСОБА_2 у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, наслідки його протиправних дій, у виді завдання механічних пошкоджень транспортному засобу, що належить позивачу, доведенню не підлягають.
Крім того, згідно ч.1 ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
Враховуючи те, що представником ТОВ «МАП-888» у своїх письмових запереченнях не спростовується факт перебування ОСОБА_2 у трудових відносинах з ТОВ, виконання ним трудових обов'язків під час скоєння ДТП, тому суд вважає, що вказані обставини також не підлягають доказуванню.
З матеріалів справи вбачається, що транспортному засобу ЗАЗ-Део, д/н НОМЕР_3 завдано механічних пошкоджень.
Згідно з висновком експертного товарознавчого дослідження визначення величини матеріального збитку №8574 від 03 жовтня 2013р., сума матеріального збитку, заподіяного власникові ЗАЗ-Део, д/н НОМЕР_3 становить 53360,64 грн.
Відповідно до ст. ст. 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.
Згідно з ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Пунктом 6 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ за № 4 від 01.03.2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» роз'яснено, що особою, яка зобов'язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Не вважається особою, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка керує транспортним засобом у зв'язку з виконанням своїх трудових (службових) обов'язків на підставі трудового договору (контракту) із особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, якщо з нею укладено цивільно-правовий договір. Така особа, враховуючи характер відносин, які між ними склалися, може бути притягнута до відповідальності роботодавцем лише у регресному порядку відповідно до статті 1191 ЦК.
На особу, яка перебувала в трудових відносинах на підставі трудового договору (контракту) і завдала шкоди життю чи здоров'ю у зв'язку з використанням транспортного засобу, що належить роботодавцю, відповідальність за завдання шкоди може бути покладена лише за умови, якщо буде доведено, що вона заволоділа транспортним засобом неправомірно (частини третя і четверта статті 1187 ЦК).
Таким чином, виходячи з обставин встановлених судом, та системного аналізу норм права, суд приходить до висновку, що відповідальність за спричинену позивачу матеріальну шкоду, у тому числі і моральну шкоду, несе власник джерела підвищеної небезпеки, тобто ТОВ «МАП-888», з яким ОСОБА_2 під час скоєння ДТП перебував у трудових відносинах.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з ОСОБА_2 спричиненої моральної шкоди у розмірі 46639,36 грн. задоволенню не підлягають.
Відповідно до статті 21 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» на території України забороняється експлуатація транспортного засобу без поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, тобто володільці транспортних засобів, за винятком осіб, звільнених від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності згідно з пунктом 13.1 статті 13 цього Закону, зобов'язані застрахувати ризик своєї цивільної відповідальності, яка може настати внаслідок завдання шкоди життю, здоров'ю або майну інших осіб при використанні транспортних засобів.
Згідно з п. 21.3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при використанні транспортного засобу в дорожньому русі особа, яка керує ним, зобов'язана мати при собі страховий поліс (сертифікат).
Як вбачається з матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність ТОВ «МАП-888» як власника транспортного засобу «СЕТРА-S315HD» д/н НОМЕР_1 (забезпечений транспортний засіб) була застрахована, свідченням чого слугує поліс № АВ/994135 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Строк дії полісу з 12 листопада 2012р. по 11 листопада 2013р.
Згідно з роз'ясненнями, які містяться у п.16 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 01 березня 2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», у разі невиконання особою, відповідальність якої застрахована, обов'язку письмового надання страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, повідомлення про дорожньо-транспортну подію шкода відшкодовується завдавачем шкоди.
Враховуючи, що ТОВ «МАП-888» відповідно до ст. 60 ЦПК України не доведено виконання вимог ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової
відповідальності власників наземних транспортних засобів» щодо порядку та строків повідомлення страховика ТДВ «СК»Провіта» чи за необхідності Моторно (транспортного) страхового бюро України про настання страхової події, суд вважає що відповідальність за шкоду, спричинену позивачеві пошкодженням його автомобіля в ДТП, а також спричинену моральну шкоду та понесені позивачем судові витрати, має нести власник транспортного засобу - ТОВ «МАП-888».
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги пред'явлені до ТДВ «СК»Провіта» не підлягають задоволенню.
Статтею 60 ЦПК України на сторін покладено обов'язок доказування обставин, на які вони посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Стороною відповідача на протязі розгляду справи не надано належних та допустимих доказів тих обставин, на які відповідач посилається як на підставу для відмови у позову, зокрема не спростовано розрахунок матеріальної шкоди спричиненої позивачу.
Посилання відповідача 1 на той факт, що позивач з власної ініціативи замовив експертне дослідження, а її проведення відбулось більше ніж через місяць з дати настання дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок чого виникають сумніви в достовірності результатів експертизи, вартості її проведення, не узгоджуються з положеннями статей 34.2, 34.3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», згідно яких, якщо представник страховика не з'явився у десятиденний термін, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження). Оскільки ТОВ «МАП-888» жодним чином не спростовано висновки експертного товарознавчого дослідження визначення величини матеріального збитку №8574 від 03 жовтня 2013р. щодо розміру спричиненої шкоди, тому суд їх не приймає до уваги.
Згідно п.14 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, від 01.03.2013, № 4 "Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки", при визначенні розміру та способу відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого, судам слід враховувати положення статті 1192 ЦК України.
Частиною 2 статті 1192 ЦК України передбачено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Таким чином, з ТОВ «МАП-888» на користь позивача слід стягнути спричинену матеріальну шкоду у розмірі 53360,64 грн.
Що стосується позовних вимог про стягнення моральної шкоди, суд зазначає наступне.
Статтею 23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
За змістом частин 1 та 2 статті 1167 ЦК України моральна шкода, заподіяна фізичній або юридичній особі неправомірними рішенням, дією чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Суд оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що позовна вимога позивача про стягнення моральної шкоди знайшла своє підтвердження, оскільки ОСОБА_1 дійсно зазнав моральних страждань у зв'язку з значним пошкодженням належного йому майна, необхідності докладання значних матеріальних затрат на його відновлення, залучення додаткових ресурсів для відновлення пошкодженого майна, порушення звичайного укладу його життя, звернення до суду за захистом свої порушених прав. Разом з тим, суд вважає, що розмір заявленої моральної шкоди (46639,36грн.) є занадто завищеним, і з урахуванням вимог справедливості вважає за необхідне задовольнити вимоги позивача щодо моральної шкоди частково, а саме у розмірі 5000,00грн., що буде достатнім, на думку суду, для компенсації понесених ним страждань та переживань.
Що стосується вимоги позивача в частині стягнення витрат на правову допомогу, суд вважає їх обґрунтованими з таких підстав.
Відповідно до п. 2 ч.3 ст. 79 ЦПК України, - до судових витрат належать витрати на правову допомогу.
Витрати позивача на правову допомогу підтверджені документами: свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю; договором про надання правової допомоги від 22 жовтня 2013р.; квитанцією прибуткового касового ордеру від 22 жовтня 10113 р. за №112/13.
На підставі ст. 88 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з ТОВ «МАП-888» на користь позивача судові витрати у справі, а саме: витрати на правову допомогу у сумі 4000,00грн., витрати на проведення експертного дослідження у сумі 705,60грн., послуги зв'язку у сумі 55,56грн.,, сплачений судовий збір у розмірі 1000грн.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 60, 61, 213-215 ЦПК України, суд,
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний автобусний парк-888» (код ЄДРПОУ 38413810, місце знаходження: м. Луганськ, вул. Талінська, 62-А) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_4, місце проживання: АДРЕСА_1) матеріальну шкоду у розмірі 53360 (п'ятдесят три тисячі триста шістдесят) гривень 64 копійки.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний автобусний парк-888» (код ЄДРПОУ 38413810, місце знаходження: м. Луганськ, вул. Талінська, 62-А) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_4, місце проживання: АДРЕСА_1) моральну шкоду у розмірі 5000 (п'ять тисяч) гривень.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний автобусний парк-888» (код ЄДРПОУ 38413810, місце знаходження: м. Луганськ, вул. Талінська, 62-А) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_4, місце проживання: АДРЕСА_1) судові витрати у розмірі 5761 (п'ять тисяч сімсот шістдесят одну) гривню 16 копійок.
У решті позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Херсонської області шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду до Генічеського районного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя: Ю. Г. Берлімова
Суд | Генічеський районний суд Херсонської області |
Дата ухвалення рішення | 21.03.2014 |
Оприлюднено | 09.04.2014 |
Номер документу | 38087045 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Генічеський районний суд Херсонської області
Берлімова Ю. Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні