Постанова

від 31.03.2014 по справі 810/1435/14

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 березня 2014 року 810/1435/14

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Балаклицького А.І., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Сільпо ПДВПП" доКиївської міжрегіональної митниці Міндоходів провизнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів,

в с т а н о в и в:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільпо ПДВПП" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом Київської міжрегіональної митниці Міндоходів про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів №100250000/2013/500202/2 від 03.09.2013, №100250000/2013/500203/2 від 03.09.2013, №100250000/2013/500201/2 від 03.09.2013, №100250000/2013/500198/2 від 03.09.2013, №100250000/2013/500199/2 від 03.09.2013 та №100270000/2013/310204/2 від 05.09.2013.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при митному оформленні товарів, що ввозились на територію України, позивач самостійно визначив їх митну вартість за основним методом - ціною договору (контракту), заявив цей показник в деклараціях митної вартості, до яких додав документи, що її підтверджують згідно з переліком, визначеним Митним кодексом України (далі - МКУ). Однак, на думку позивача, митний орган безпідставно не погодився із заявленою декларантом митною вартістю товарів, визначеною за ціною договору (контракту), та незаконно прийняв рішення про коригування митної вартості товарів із застосуванням резервного методу. Отримавши відмову митного органу у визнанні заявленої митної вартості, позивач оскаржив рішення митного органу про коригування митної вартості до суду та просив їх визнати протиправними та скасувати.

Відповідач позов не визнав. В обґрунтування заперечень проти позову зазначив, що під час митного контролю та митного оформлення позивачем було надано документи, при здійсненні аналізу яких виявлено, що документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та містять розбіжності. Крім того, як стверджував відповідач, надані позивачем документи виявились недостатніми для визнання заявленої позивачем митної вартості, тому митний орган законно та обґрунтовано прийняв рішення про коригування митної вартості, а тому підстави для їх скасування відсутні.

31 березня 2014 року представники сторін подали до суду заяви про розгляд справи за їх відсутності в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, якщо всі особи, які беруть участь у справі заявили клопотання про розгляд справи за їх відсутності.

За таких обставин, судом визнано за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сільпо ПДВПП" є юридичною особою, що зареєстроване 02.01.2013, що підтверджується Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серії АБ №181455.

12 липня 2013 року між ТОВ "Сільпо ПДВПП" та "Iceland Seafood ehf" (Ісландія) був укладений Контракт купівлі-продажу товарів № 456.

04.09.2013 ТОВ "Сільпо ПДВПП" до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів була подана митна декларація №100270000/2013/264665 з метою митного оформлення в митному режимі імпорту товару - скумбрія свіжоморожена ціла (Atlantic Mackerel W/R IQF Scomber Scombrus), розмірний ряд 300 - 500 г, торговельна марка "Iceland Seafood", виробник "Iceland Seafood ehf", країна виробництва: Ісландія (IS), за митною вартістю 1,7967 доларів США/кг.

Крім того, позивачем було подано аналогічні МД на зазначений товар, а саме: 03.09.2013 №100250000/2013/032544 за митною вартістю одиниці товару 1,7946 доларів США/кг; 03.09.2013 №100250000/2013/032549 за митною вартістю одиниці товару - 1,7993 доларів США/кг; 03.09.2013 №100250000/2013/032558 за митною вартістю одиниці товару - 1,7993 доларів США/кг; 03.09.2013 №100250000/2013/032568 за митною вартістю одиниці товару - 1,7993 доларів США/кг; 03.09.2013 №100250002/2013/032567 за митною вартістю одиниці товару - 1,7993 доларів США/кг.

На підтвердження задекларованої митної вартості ТОВ "Сільпо ПДВПП" надало документи, перелік яких вказано у графах 44 вказаних МД та у картках відмови у митному оформленні цих МД, зокрема, для МД від 04.09.2013 №100270000/2013/264665: декларація митної вартості від 04.09.2013 №100270000/2013/264665; контракт № 456 від 12.07.2013 між ТОВ "Сільпо ПДВПП" та "Iceland Seafood ehf" (Ісландія); рахунок-фактура від 20.08.2013 № ER071697; міжнародна автомобільна накладна CMR №000141 від 23.08.2013, довідка про транспортні витрати від 22.08.2013 №б/н до договору від 01.03.2013 №LOG-09, довідка про транспортні витрати від 22.08.2013 №456-1 до договору від 01.06.2013 №Л-25, договір про надання послуг з організації перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні і транспортно-експедиційного обслуговування від 01.03.2013 №LOG-09, договір про надання послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом від 01.06.2013 №Л-25.

Крім того, для підтвердження митної вартості товару разом з МД від 04.09.2013 №100270000/2013/264665 було подано додаткові документи за власним бажанням ТОВ "Сільпо ПДВПП", а саме: Прайс-лист виробника товару від 19.08.2013 б/н; Комерційну пропозицію від 23.08.2013 б/н; Експортну митну декларацію країни відправлення від 23.08.2013 №13LTLUВ000EK00F120.

Подібні документи подані під час оформлення МД по іншим оскаржуваним поставкам.

Відповідач повідомив декларанта ТОВ "Сільпо ПДВПП", що відповідно до ст. 53 МКУ необхідно подання додаткових документів, що підтверджують митну вартість товару, а саме: каталоги, специфікації, прейскуранти (прас-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений експортною організацією, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; виписку з бухгалтерської документації та інші (за наявності) платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

04.09.2013 декларант ТОВ "Сільпо ПДВПП" листом № 103 повідомив митницю про неможливість надання на даний момент каталогів, специфікацій, висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини.

Для підтвердження відсутності страхування товару на ділянці від Клайпеди (Литва) до митного кордону України ТОВ "Сільпо ПДВПП" було надано лист від 03.09.2013 №96 про відсутність страхування ТОВ "Сільпо ПДВПП" своїх вантажів.

Подібні листи подані по іншим поставкам.

Відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів, ввезених ТОВ "Сільпо ПДВПП" за вказаними МД: №100270000/2013/310204/2 від 05.09.2013; №100250000/2013/500199/2 від 03.09.2013; №100250000/2013/500198/2 від 03.09.2013; №100250000/2013/500201/2 від 03.09.2013; №100250000/2013/500203/2 від 03.09.2013; №100250000/2013/500202/2 від 03.09.2013.

В рішенні про коригування митної вартості №100270000/2013/310204/2 від 05.09.2013 причиною відмови у визнанні заявленої митної вартості вказано (графа 33 рішення): надані документи містять неповні відомості (у наданих документах містяться розбіжності).

В рішеннях про коригування митної вартості №100250000/2013/500199/2 від 03.09.2013, №100250000/2013/500198/2 від 03.09.2013 графа 33 взагалі не заповнена.

В рішеннях про коригування митної вартості №100250000/2013/500201/2 від 03.09.2013, №100250000/2013/500203/2 від 03.09.2013, №100250000/2013/500202/2 від 03.09.2013 причиною відмови у визнанні заявленої митної вартості вказано (графа 33 рішень): невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МКУ; неподання декларантом додаткових документів в повному обсязі на письмову вимогу митного органу, а надані додаткові документи не підтверджують числові значення митної вартості.

Також у всіх рішеннях вказано, що митна вартість визначена за резервним методом.

З метою митного оформлення товарів ТОВ "Сільпо ПДВПП" відповідно до ст. 55 МКУ були подані нові МД: №100270000/2013/264681 від 05.09.2013; №100250000/2013/032561 від 03.09.2013; №100250000/2013/032559 від 03.09.2013; №100250000/2013/032570 від 03.09.2013; №100250000/2013/032572 від 03.09.2013; №100250000/2013/032571 від 03.09.2013.

Позивач звернувся до митного органу із запитами про надання письмової інформації щодо причин, через які заявлена митна вартість не може бути визнана, та щодо інформації про порядок і метод визначення митної вартості, застосовані при її коригуванні.

На вказані запити ТОВ "Сільпо ПДВПП" були отримані листи відповідача: від 12.09.2013 №14.1/2-26/4650-Пі; від 11.09.2013 №14.1/2-24/4577; від 11.09.2013 №14.1/2-24/4578; від 11.09.2013 №14.1/2-24/4575; від 11.09.2013 №14.1/2-24/4579; від 11.09.2013 №14.1/2-24/4575.

У вказаних листах відповідача зазначено про виникнення сумнівів стосовно заявленої митної вартості та про те, що декларантом ТОВ "Сільпо ПДВПП" витребувані додаткові документи надано не в повному обсязі.

В листі від 12.09.2013 №14.1/2-26/4650-Пі відповідачем також зазначено, що наданий прайс-лист направлений для продажу ТОВ "Сільпо ПДВПП", тому не може розглядатися в якості підтвердження заявленої митної вартості.

ТОВ "Сільпо ПДВПП" листом від 21.11.2013 №10/14-278 надало відповідачу витребувані додаткові документи по вказаним поставкам товарів, в тому числі експертний висновок.

Листом від 28.11.2013 №14.1/4-24/8385 митниця повідомила позивача про відсутність підстав для перегляду прийнятих рішень про коригування митної вартості товарів.

ТОВ "Сільпо ПДВПП" не погоджується з винесеними рішеннями про коригування митної вартості, тому звернулось до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відносини, з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів, регулюються положеннями Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI, який набув чинності з 01.06.2012, а також положеннями Податкового кодексу України та інших законів України з питань оподаткування.

Відповідно до статті 246 МКУ метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

В силу приписів статті 318 МКУ митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Відповідно до статті 248 МКУ митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення, зокрема: код товару згідно з УКТ ЗЕД; фактурна вартість товарів; митна вартість товарів та метод її визначення; суми митних платежів; спосіб забезпечення сплати митних платежів (у разі застосування заходів гарантування їх сплати) (стаття 257 МКУ).

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Окрім того, згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Отже, оскаржувані рішення відповідача оцінюються, виходячи з доведеності з боку митниці тих обставин (фактичних підстав) і норм права (юридичних підстав), які наведені митницею у спірних рішеннях та вимог, які висувалися позивачу у зв'язку з митним оформленням, що забезпечує дотримання принципу правової визначеності при вирішенні спірних взаємовідносин.

Відповідно до ч. 2 ст. 55 МКУ прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, крім іншого: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

З оскаржуваних рішень вбачається, що відповідачем не вказано обґрунтованого математичного розрахунку ціни товару за одиницю (із зазначенням конкретних складових цього розрахунку), визначеної митницею у спірних рішеннях.

Тобто, спірні рішення, не містять обґрунтування числового значення митної вартості товарів та митницею не доведено обґрунтованості рівня скоригованої нею у спірних рішеннях митної вартості товару.

Спірні рішення, також, не розкривають конкретних фактів, які вплинули на таке коригування, що вказує на невідповідність спірних рішень вимогам ч. 2 ст. 55 МКУ, а отже і на їх протиправність.

Крім того, в порушення наведених приписів спірні рішення не містять обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано.

Зокрема, у всіх випадках митниця по суті лише загально зазначає, що декларантом використано відомості, не підтверджені документально.

Виходячи з вимог ч. 2 ст. 55 МКУ, у всіх оскаржуваних рішеннях не визначено: які саме відомості відсутні та які саме значення вони повинні були підтверджувати; яка конкретно інформація є наявною у митного органу, що у свою чергу призвела до виникнення обґрунтованого сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом.

Тобто, в даному випадку спірні рішення містять загальні посилання та не розкривають фактів та відомостей, не деталізують конкретних обставин та підстав, які повинні міститись у рішеннях про коригування митної вартості, що вказує на їх необґрунтованість та невідповідність вимогам п. 3 ч. 3 ст. 2 КАС України.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 МКУ у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи.

Тобто, право митниці на витребування додаткових документів закон пов'язує з вичерпним переліком підстав, які стосуються недоліків у наданих для митного оформлення товарів основних документах для підтвердження митної вартості товарів, перелік яких наведено у ч. 2 ст. 53 МКУ.

Надані ТОВ "Сільпо ПДВПП" на підтвердження заявленої митної вартості товару документи, передбачені ч. 2 ст. 53 МКУ, не містили жодних розбіжностей та в повній мірі підтверджували заявлену вартість товару.

Про це, зокрема, свідчить те, що у всіх рішеннях про коригування митної вартості та у всіх листах відповідача щодо причин невизнання заявленої митної вартості товарів митниця не зазначила розбіжностей, які б стосувалися основного переліку документів для підтвердження митної вартості товарів, який визначено у ч. 2 ст. 53 МКУ.

Отже, судом встановлено, що відповідач не мав підстав, передбачених ч. 3 ст. 53 МКУ на витребування додаткових документів у позивача.

Норма ч. 2 ст. 53 МКУ кореспондує положенням ст. 318 МКУ, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, відповідно до яких на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Крім того, це узгоджується з проголошеними у ст. 8 МКУ принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності.

Щодо зазначеного в оскаржуваних рішеннях неподання додаткових документів, судом встановлено, що у всіх випадках ТОВ "Сільпо ПДВПП" не подало під час митного оформлення лише ті документи, які були відсутні на момент митного оформлення (виписка з бухгалтерської документації), у зв'язку з необхідністю часу на їх отримання (висновки експертних організацій).

Виписка з бухгалтерської документації та експертні висновки були подані протягом передбаченого ст. 55 МКУ 80-денного строку разом з листом ТОВ "Сільпо ПДВПП" від 21.11.2013 №10/14-278.

Відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 53 МКУ у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Отже, висновок про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, надаються на письмову вимогу митниці виключно у випадку їх наявності у декларанта.

Крім того, відсутність таких додаткових документів не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за першим методом, що підтверджується наданими до митного оформлення основними документами. Неподання декларантом зазначених документів під час митного оформлення, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Всі інші витребувані митним органом додаткові документи для підтвердження митної вартості були подані ТОВ "Сільпо ПДВПП" під час митного оформлення.

Щодо наявності розбіжностей в наданих позивачем додаткових документах, суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що тільки в одному з оскаржуваних рішень про коригування митної вартості - №100270000/2013/310204/2 від 05.09.2013 зазначено про наявність розбіжностей у наданому додатковому документі для підтвердження митної вартості товару, а саме: вартість товару в експортній декларації країни відправлення відрізняється від вартості товару, заявленої декларантом.

В інших оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів не зазначено про наявність будь-яких розбіжностей або суперечностей у наданих ТОВ "Сільпо ПДВПП" документах, що підтверджує протиправність рішень митниці, оскільки доводить відсутність у митниці обґрунтованих сумнівів у заявленій митній вартості на момент витребування додаткових документів та прийняття рішень про коригування митної вартості.

Щодо розбіжностей в експортній декларації країни відправлення, зазначених в рішенні про коригування митної вартості товару №100270000/2013/310204/2 від 05.09.2013 слід зазначити, що під час митного оформлення поставки 456-1 разом з МД №100270000/2013/264665 від 04.09.2013 було подано експортну декларацію країни відправлення від 23.08.2013 №13LTLUB000EK00F120, в якій загальна вага брутто - 20125 кг та нетто - 18960 (графи 35, 38) та загальна вартість - 84409,18 LTL = 32232,00 USD (графа 46, виражена у Литовських Литах, які на момент митного оформлення складали 2,6188 LTL/USD - http://www.cust.lt/web/guest/733) дорівнюють вказаним в інвойсі від 20.08.2013 №ER071697 та заявленим у митній декларації від 04.09.2013 №100270000/2013/264665.

Тобто, в наданій експортній декларації були відсутні будь-які розбіжності.

Пояснення щодо курсу валют, якій необхідно застосовувати під час конвертації митної вартості, зазначеній в експортній декларації в Литовських Литах, були надані відповідачу листом ТОВ "Сільпо ПДВПП" від 21.11.2013 №10/14-278.

Так, в листі відповідача від 12.09.2013 №14.1/2-26/4650-Пі щодо пояснення причин коригування митної вартості рішенням №100270000/2013/310204/2 від 05.09.2013 зазначено, що наданий прайс-лист направлений для продажу ТОВ "Сільпо ПДВПП", тому він не може розглядатися в якості підтвердження заявленої митної вартості.

Як встановлено судом, разом із заявою від 21.11.2013 №10/14-278 ТОВ "Сільпо ПДВПП" надало відповідачу додатково запитаний у постачальника прайс-лист, адресований необмеженій кількості покупців.

Однак, суд звертає увагу на те, що національне та міжнародне законодавство не містить вимог, яким повинен відповідати прайс-лист. Згідно з ч. 3 статті 5 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" втручання державних органів у зовнішньоекономічну діяльність її суб'єктів у випадках, не передбачених цим Законом, в тому числі і шляхом видання підзаконних актів, які створюють для її здійснення умови гірші від встановлених в цьому Законі, є обмеженням права здійснення зовнішньоекономічної діяльності і як таке забороняється.

Частина 2 статті 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

До компетенції органів митної служби не відноситься встановлення правил та порядку заповнення прайс-листів.

Так, в листі заступника Голови ДМС України О. Шейко від 27 травня 1999 року № 11/3-5777 прямо зазначено, що до компетенції органів митної служби не відноситься встановлення правил та порядку заповнення рахунків-фактур. За аналогією ідентичне слід вказати стосовно прайс-листів.

Таким чином, наявна безпідставність тверджень митного органу про наявність розбіжностей та відсутність в нього компетенції встановлювати вказані вимоги до прайс-листа. До того ж, митний орган ніяким чином не довів, що дані положення будь-яким чином вплинули на числові значення митної вартості товару.

Слід також зазначити, що прайс-лист постачальника відсутній на сайті компанії і був наданий виключно на запит ТОВ "Сільпо ПДВПП", тому вимога митного органу про його надання суперечить положенням ст.ст. 8, 318 МКУ, Стандартним правилам 3.16, 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур щодо презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, мінімуму митних формальностей та документів, які вимагаються митним органом.

Крім того, згідно із ч. 2 ст. 53 МКУ прайс-лист не передбачений в переліку основних документів, необхідних для підтвердження митної вартості.

Таким чином, відсутність в ньому зазначених митним органом відомостей не є розбіжностями в документах, тим більше розбіжностями в числових значеннях складових митної вартості.

Згідно ч. 3 ст. 53 МКУ у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару.

Тобто, прайс-лист може вимагатись лише у разі встановлення розбіжностей в основних документах, до яких він не відноситься.

Так, у листі відповідача від 28.11.2013 №14.1/4-24/8345 щодо невизнання заявленої ТОВ "Сільпо ПДВПП" митної вартості товарів з урахуванням додатково поданих документів протягом передбаченого законом 80-денного строку, зазначено, що в наданому платіжному дорученні в іноземній валюті від 12.09.2013 №227 в графі "№ та дата вантаженої митної декларації (при наявності) " не вказано жодних даних, хоча на момент оплати товар був оформлений у митному відношенні.

Відповідно до п. 3.6 Положення про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 №216, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.10.2008 за №910/15601, повноваження щодо перевірки правильності заповнення реквізитів платіжного доручення в іноземній валюті вимогам глави 2 цього Положення та реквізитам, зазначеним у документах, які відповідно до нормативно-правових актів Національного банку є підставою для переказу іноземної валюти, а також поштових та платіжних реквізитів контрагентів належить уповноваженому банку, який здійснює переказ іноземної валюти. Такий банк має право відмовитися від виконання платіжного доручення платника в іноземній валюті, якщо операція, яку проводить платник, не відповідає вимогам валютного законодавства, про що робить запис на зворотному боці платіжного доручення.

На всіх платіжних дорученнях, наданих Відповідачу, наявні відмітки банку про переказ коштів, тому зазначення у запереченнях відповідача щодо невірного заповнення платіжних доручень не належить до повноважень митного органу, а є виключною компетенцією банку, який здійснював відповідне перерахування коштів та засвідчив своїми відмітками платіжні доручення про це.

Далі в цьому ж листі відповідач зазначає, що в платіжному дорученні від 12.09.2013 №227 в графі "Призначення переказу коштів № і дата контракту (ПДВ для розрахунку в російських рублях) " вказаний контракт від 12.07.2012 №456, в якому у розділі 2 п. 2.2 передбачено валюту розрахунку долари США.

Із вказаного зауваження не зрозуміло, що саме неправильно заповнено у платіжному дорученні та яким чином таке порушення могло вплинути на рівень митної вартості оцінюваних товарів, але слід зазначити, що у графі "номер і дата контракту та ін. (ПДВ для розрахунку в російських рублях)" зазначається номер і дата контракту, за яким здійснюється платіж, а у випадку, якщо розрахунок здійснюється у російських рублях - також ПДВ.

Як встановлено судом, розрахунок здійснювався у доларах США, тому зазначено номер та дату зовнішньоекономічного контракту, за яким ТОВ "Сільпо ПДВПП" здійснювало оплату згідно із даним платіжним дорученням, як і передбачено формою платіжного доручення.

Також, у листі відповідача від 28.11.2013 №14.1/4-24/8345 щодо невизнання заявленої ТОВ "Сільпо ПДВПП" митної вартості товарів з урахуванням додатково поданих документів протягом передбаченого законом 80-денного строку, зазначено, що в наданих комерційних рахунках зазначені інші умови оплати ніж ті, що зазначені у контракті від 12.07.2013 №456.

Відповідно до абзацу 3 п. 8.1 контракту від 12.07.2013 №456 дані умови можуть бути змінені за погодженням сторін.

Отже, з наведеного слідує, що сторони контракту можуть в інвойсі передбачити інші умови оплати.

В той же час, слід зазначити, що зазначена обставина жодним чином не впливає на числові показники митної вартості: оплата за вказаними комерційними рахунками здійснена ТОВ "Сільпо ПДВПП" у передбаченому ними розмірі, що підтверджується платіжним дорученням від 12.09.2013 №227.

Крім того, в листі відповідача від 28.11.2013 №14.1/4-24/8345 щодо невизнання заявленої ТОВ "Сільпо ПДВПП" митної вартості товарів з урахуванням додатково поданих документів протягом передбаченого законом 80-денного строку, також зазначено, що вартісний аналіз проводився експертом на підставі наданих документів, а не кон'юнктури ринку в цілому.

Зазначене не відповідає дійсності, оскільки в п. 6 експертного висновку від 18.11.2013 №Ц-515 чітко визначені використані експертом джерела, в тому числі зазначені конкретні сайти мережі Інтернет; в п. 8 зазначено, що проведення аналізу вартості товару базувалось на інформації, одержаної від замовника та в ході незалежних досліджень, проведених експертом.

Відповідач в листі, також , зазначає, що в п. 7.3 експертного висновку зазначено, що інформація, отримана з інших джерел, вважається вірогідною, але експерти не гарантують у будь-якій формі факт її достовірності. Тому відповідач робить висновок, що достовірність викладеної у висновках інформації викликає сумніви. Відповідач зазначає, що метою експертизи є моніторинг контрактної вартості товару, а в даному випадку висновок надається для підтвердження митної вартості, тобто не з метою, яка в ньому заявлена.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону України від 02.12.1997 №671/97-ВР "Про торгово-промислові палати в Україні" методичні та експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в межах їх повноважень, є обов'язковими для застосування на всій території України.

Дана правова позиція також відображена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 27 лютого 2008 року, від 01 вересня 2010 року у справі № К-20882/10, від 16 березня 2010 року у справі №К-40508/09.

Також, даний висновок ТПП встановлює контрактну (ринкову) вартість товарів, а не їх митну вартість, так як встановлення митної вартості не належить до повноважень експертних організацій. Тому, даний документ є належним джерелом інформації.

Відповідно до частини 1 статті 13 закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб'єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до цієї статті мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна).

Таким чином, митний орган маючи сумнів щодо змісту наданих позивачем експертних висновків, мав право звернутися до іншого суб'єкту оціночної діяльності із письмовим запитом рецензувати такі висновки, але відповідач зазначене не зробив.

Крім того, відповідно до положень ст. 327 МКУ відповідач міг самостійно залучити для участі у здійсненні митного контролю митної вартості товарів спеціалістів та експертів, якщо висновок експерта, зроблений на замовлення декларанта вона вважала сумнівним.

Також, відповідачем не доведено неможливість застосування основного методу визначення митної вартості - за ціною договору щодо товарів, які імпортуються.

Статтями 49, 50 МКУ визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Частинами четвертою та п'ятою статті 58 МКУ також передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Згідно із статтею 51 МКУ митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом. При цьому, декларант зобов'язаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (стаття 52 МКУ).

В ч. 2 ст. 58 МКУ передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Як встановлено судом під час розгляду справи, митна вартість товарів була підтверджена позивачем всіма необхідними документами, зазначеними у ч. 2 ст. 53 МКУ.

Отже, ТОВ "Сільпо ПДВПП" для підтвердження митного оформлення товару було подано усі документи, які підтверджують вартість товару та усі складові митної вартості.

Відповідач ні в рішеннях про коригування митної вартості, ні в листах про пояснення причин такого коригування не зазначав жодних розбіжностей у наданих до митного оформлення основних документах для підтвердження митної вартості товарів.

Крім того, у рішеннях про коригування митної вартості також відсутнє зазначення будь-яких розбіжностей у поданих до митного оформлення додаткових документах для підтвердження заявленої митної вартості.

Таким чином, у відповідача під час прийняття рішень про коригування митної вартості не було підстав для незастосування основного методу визначення митної вартості товарів ТОВ "Сільпо ПДВПП" - за ціною договору.

В оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості не визначено, яка з перелічених у частині другій ст. 58 МКУ підстав у даній конкретній справі стала причиною неможливості застосування першого методу.

Відповідно до п.1 Загального вступного коментарю до Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (набула чинності для України 16.05.2008) первинною основою для митної вартості за цією Угодою є "контрактна вартість", як це визначено в Статті 1 даної Угоди. Статті від 2 до 7 передбачають методи визначення митної вартості у випадках, коли вона не може бути визначена згідно з положеннями Статті 1.

Із вказаного вбачається, що митний орган не обґрунтував у своїх рішеннях, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, не навів обставини, які мали були бути підтвердженні додатково запитаними митним органом документами, і тому оскаржувані рішення повинні бути скасовані.

Таким чином, ненадання декларантом під час митного оформлення всіх запитуваних митним органом документів (висновку експертизи), за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом коригування митної вартості.

Крім того, навіть після надання експертного висновку протягом передбаченого ч. 8 ст. 55 МКУ 80- денного строку митний орган не визнав заявлену ТОВ "Сільпо ПДВПП" митну вартість, що свідчить про те, що даний висновок вимагався відповідачем під час здійснення митного оформлення без наявності в митного органу мети підтвердити таким висновком обставини митного оформлення за заявленою декларантом митною вартістю.

В графі 33 рішень про коригування митної вартості вказано, що був використаний резервний метод визначення митної вартості.

Відповідно до ч. 7 ст. 54 МКУ у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Отже, митницею при невизнанні митної вартості, заявленої ТОВ "Сільпо ПДВПП", та визначенні митної вартості за іншим, відмінним від першого, методом, не обґрунтовано із посиланням на надані декларантом документи, причини неможливості застосування першого методу визначення митної вартості, тому митна вартість повинна бути визнана автоматично.

Митним органом також не доведено, що неможливо було застосувати інші методи визначення митної вартості, окрім резервного.

Згідно ч. 3 ст. 57 МКУ кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні:а)за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в)на основі віднімання вартості;г)на основі додавання вартості (обчислена вартість);ґ) резервний.

Згідно ст. 59, ст. 60 МКУ у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами або подібними (аналогічними), що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Відповідно до ч. 1 ст. 452 МКУ інформація щодо обсягів експорту та імпорту конкретних видів товарів надається центральним органам виконавчої влади за їх вмотивованим запитом (одноразово) або на підставі міжвідомчих угод про інформаційний обмін (регулярно).

Спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики згідно з Указом Президента України від 06.04.2011 № 396/2011 є Державна служба статистики України, в тому числі і з питань статистики зовнішньої торгівлі.

Враховуючи наявні дані Державної служби статистики України (листи від 27.09.2013 №15.1/20/1255Пі, від 17.10.2013 б/н), середня вартість імпорту товарів за кодом УКТ ЗЕД 0303743010 "скумбрія" звичайна з Ісландії у червні - серпні 2013 року становить: у червні 2013 року - 2,15 доларів США/кг, у липні 2013 року - 2,10 доларів США/кг, у серпні 2013 року - 2,11 доларів США/кг.

Отже, визначена органом доходів і зборів митна вартість товару на 27% перевищує середню вартість імпорту цього товару з Ісландії в Україну у серпні 2013 року, в той час як заявлена ТОВ "Сільпо ПДВПП" митна вартість всього на 15% нижче середньої вартості імпорту цього товару з Ісландії в Україну у серпні 2013 року.

Крім того, дані міжнародного торговельного cайту alibaba.com свідчать про те, що аналогічний товар свіжоморожена скумбрія (Mackerel/Scomber Scombrus) походженням з Ісландії пропонується до продажу за ціною 1,55 - 1,8 доларів США/кг, що на 14 % нижче або дорівнює митній вартості, задекларованій ТОВ "Сільпо ПДВПП".

Указом Президента України від 10.02.1996 №124/96 "Про заходи щодо вдосконалення кон'юнктурно-цінової політики у сфері зовнішньоекономічної діяльності" (на даний час втратив чинність) було утворено Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків (Держзовнішінформ), з покладенням на нього функцій з моніторингу зовнішніх експортних товарних ринків та цін, що складаються на таких ринках, формування кон'юнктурно - інформаційної системи, надання інформаційної, консультативної, експертної допомоги підприємствам, установам та організаціям.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.2001 №310 "Питання Міністерства економіки" Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків віднесено до сфери управління Міністерства економіки України.

На даний час Держзовнішінформ є державним органом, уповноваженим надавати цінову інформацію на імпорт і експорт товарів та здійснювати цінову експертизу товарів. Про необхідність врахування зазначеного судами при розв'язані спорів щодо оцінки митної вартості було наголошено у Довідці Вищого адміністративного суду України від 01.10.2008 б/н "Про результати вивчення та узагальнення практики розгляду ВАСУ касаційних скарг на судові рішення у справах про порядок справляння митними органами передбачених законами податків і зборів".

Враховуючи наявні дані ДП "Держзовнішінформ", Витяги з бюлетеня "Огляд цін українського та світового товарних ринків" №7(201) 2013 за липень 2013 року, №8(202) 2013 за серпень 2013 року, №9(203) 2013 за вересень 2013 року та №10(204) 2013 за жовтень 2013 року, світові ціни на свіжоморожену скумбрію FOB Норвегія у червні - вересні 2013 року становлять: червень 2013 року - 1,76 доларів США/кг, липень 2013 року - 1,88 доларів США/кг, серпень 2013 року - 1,64 доларів США/кг, вересень 2013 року -1,58 доларів США/кг.

Отже, визначена відповідачем у вище зазначених рішеннях митна вартість товару на 70 % перевищує світові ціни на цей товар у вересні 2013 року.

Відповідно до витягу з цінової бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби за період з 14.02.2013 по 14.06.2013 митна вартість скумбрії свіжомороженої цілої (код УКТЗЕД 0303743010), країна походження: Ісландія, ввезеної в приблизно такій кількості (близько 18 тис. кг), у 56 випадках складає - 1,60 - 2,47 доларів США/ кг, тобто нижче визначеної відповідачем митної вартості товарів.

Таким чином, середня вартість імпорту аналогічних/подібних товарів тієї самої країни походження є набагато нижчою за визначену митним органом і майже дорівнює вартості, заявленій ТОВ "Сільпо ПДВПП".

Отже, в митного органу була можливість застосувати метод 2а або 2б визначення митної вартості товарів (за ціною договору щодо ідентичних або подібних товарів), проте відповідач цього не зробив, застосувавши метод 2ґ (резервний).

Тобто, щодо одних імпортерів митний орган приймає (визначає) митну вартість на одному рівні, а саме: 1,60 - 1,80 доларів СІПА/кг для скумбрії свіжомороженої, а позивачу коригує до 2,68 доларів США/кг, що порушує принцип визнання рівності та правомірності інтересів усіх суб'єктів господарювання (п. 6 ч. 1 ст. 8 МКУ).

Аналогічна правова позиція викладена і в Постанові Вищого адміністративного суду України від 14.05.2013 по справі №К/9991/58921/12, в якій вказано, що разом з тим, відповідач при визначені митної вартості товару за 6 методом не надав будь яких фактичних даних щодо неможливості застосування попередніх 2-5 методів визначення митної вартості, про що не було зазначено і в спірних рішеннях про визначення митної вартості товару. За таких обставин, колегія суддів вважає правильними висновки судів попередніх інстанцій, що використовуючи владні управлінські функції при визначенні митної вартості товару митний орган порушив порядок черговості послідовного використання методів, передбачених статтями 267-272 Митного кодексу України.

Також, в оскаржуваних рішеннях не зазначено докладну інформацію та джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості товарів.

Згідно опису графи 33 розділу 2 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №598, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 червня 2012 року за №883/21195, у випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Аналогічна вимога міститься у ст. 64 МКУ, яка визначає правила та умови застосування резервного методу для визначення митної вартості товарів, частиною 2 та пунктом 7 частини 3 якої передбачено, що митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях та не може визначатися на підставі довільної чи фіктивної вартості.

Проте, відповідач в оскаржуваних рішеннях не вказав раніше визнану (визначену) митну вартість, що підтверджує її визначення на підставі довільної вартості в порушення вказаних норм МКУ.

Крім того, відповідачем не було проведено процедури консультацій з позивачем.

Згідно ч. 4 ст. 57 МКУ застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Відповідно до вимог графи 33 "Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів", затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598, зареєстрованого в Мін'юсті 01.06.2012 за № 883/21195, у графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59 - 61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі.

В графі 33 рішень про коригування митної вартості товарів зазначено, що процедура консультацій проведена та вказані причини через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів, окрім резервного.

Визначення цього в рішенні не є достатнім доказом проведення консультації, у разі заперечення цього факту ТОВ "Сільпо ПДВПП", так як консультація проводиться до прийняття рішення.

Так, митне оформлення товарів здійснювалось шляхом електронного декларування. При цьому, ніякої іншої інформації, крім вимоги про надання додаткових документів та прийнятого рішення про коригування митної вартості до ТОВ "Сільпо ПДВПП" не надходило, що свідчить про відсутність зі сторони митного органу будь-якої спрямованості на діалог з декларантом з метою визначення основи митної вартості. Також ТОВ "Сільпо ПДВПП" не засвідчувало жодним чином запис у рішеннях про коригування митної вартості про проведення консультацій, що також підтверджується матеріалами справи.

При цьому, в графі 33 оскаржуваних рішеннях не зафіксовані результати проведеної консультації, а лише вказані причини через які не можуть бути застосовані попередні методи визначення митної вартості товарів.

Верховний Суд України неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів. Так, Верховний Суд України зазначає, що у разі незгоди митного органу із митною вартістю імпортованого товару він відповідно до вимог статті 266 Митного кодексу України зобов'язаний провести процедуру консультацій, у ході яких мав би дійти висновків щодо застосування того чи іншого методу визначення митної вартості товарів. (постанови Верховного Суду України від 14.05.2013 у справі № 21-130а13, від 21.01.2011 у справі № 21- 56а10, від 07.02.2011 у справі № 21-76а10, від 14.11.2011 у справі № справа N 21-213а11, від 06.02.2012 у справі № 21-418а11, від 03.07.2012 у справі № 21-197а12).

Таким чином, суд дійшов висновку, що митний орган неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, визначив митну вартість за резервним методом та прийняв оскаржувані рішення про коригування митної вартості товару, тому ці рішення підлягають скасуванню.

Згідно частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 71 цього Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, Відповідачем не надано суду належних та достатніх доказів на підтвердження позиції щодо правомірності застосування норм митного законодавства, а відтак, Відповідач не довів суду правомірність прийняття оскаржуваних рішень.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір, доказів понесення ним інших судових витрат суду не надано. Таким чином, витрати по сплаті судового збору підлягають присудженню з Державного бюджету України на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 69, 70, 71, 122, 158-163, 167, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільпо ПДВПП" - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Київської міжрегіональної митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів №100250000/2013/500202/2 від 03.09.2013, №100250000/2013/500203/2 від 03.09.2013, №100250000/2013/500201/2 від 03.09.2013, №100250000/2013/500198/2 від 03.09.2013, №100250000/2013/500199/2 від 03.09.2013 та №100270000/2013/310204/2 від 05.09.2013.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільпо ПДВПП" (код ЄДРПОУ 38559175) витрати по сплаті судового збору в сумі 320 (триста двадцять) грн. 77 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Балаклицький А. І.