Постанова

від 08.04.2014 по справі 825/745/14

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

01 квітня 2014 року Чернігів Справа № 825/745/14

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Тихоненко О.М.,

за участі секретаря Тищенко М.В.,

представника позивача Заліського С.В.,

представника відповідача Куліша Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Підприємства «Комунальник» до Державної податкової інспекції у Ріпкинському районі Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

27.02.2014 Товариство з обмеженою відповідальністю Підприємство «Комунальник» (далі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ріпкинському районі Головного управління Міндоходів у Чернігівській області (далі - ДПІ у Ріпкинському районі ГУ Міндоходів у Чернігівській області) та просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Ріпкинському районі ГУ Міндоходів у Чернігівській області від 19.02.2014 № 0000522200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем плата за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення в розмірі 7 361,38 грн. (5 889,10 грн. за основним платежем та 1 472,28 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями); № 0000532200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем єдиний податок з юридичних осіб в розмірі 34 546,64 грн. (27 637,31 грн. за основним платежем та 6 909,33 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями) та № 0000542200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем плата за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 1 360,00 грн.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що згідно свідоцтва платника єдиного податку серії Б № 144610 від 13.05.2012, дата обрання або переходу на спрощену систему оподаткування з 01.01.2012 і на час проведення перевірки, основним видом діяльності позивача є надання послуг з водопостачання та водовідведення, вид господарської діяльності 41.00.0 - збір, очищення та розподіл води. Тобто позивач з часу подачі заяви до податкового органу щодо обрання спрощеної системи оподаткування, єдиного податку за ставкою 5% і на час отримання свідоцтва сплати єдиного податку не змінював свого виду діяльності, як наслідок видаючи свідоцтво платника єдиного податку державна податкова служба України підтвердила той факт, що з 01.01.2012 товариство має всі законні підстави здійснювати свою господарську діяльність із застосуванням ставки єдиного податку 5%. Також, підтвердженням того, що позивач здійснює свою діяльність, яка не пов'язана з видобутком та реалізацією корисних копалин є надання останньому ліцензії серії АВ № 584807 з централізованого водопостачання та водовідведення. Таким чином, позивач вважає висновки, викладені в акті перевірки від 11.02.2014 № 12/22/14254365, такими, що не відповідають дійсності, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позові.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог та зазначив, що працівниками ДПІ у Ріпкинському районі ГУ Міндоходів у Чернігівській області проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з єдиного податку та плати за користування надрами за період з 01.01.2011 по 31.12.2013, за результатами якої складено акт від 11.02.2014 № 12/22/14254365. Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог законодавства, а саме: пп.263.11.1 п.263.11 ст.263 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ (далі - ПК України), в результаті чого занижено плату за користування надрами для видобутку корисних копалин за перевіряємий період на суму 5 889,10 грн., а саме за 2012 рік у сумі 2 881,90 грн. та за 2013 рік у сумі 3 007,20 грн.; п.293.5 ст.293 ПК України, в результаті чого занижено єдиний податок на загальну суму 27 637,31 грн., а саме: за 2012 рік у сумі 13 371,78 грн., та за 2013 рік у сумі 14 265,53 грн.; п.293.5 здійснення діяльності, яка не дає права застосовувати спрощену систему оподаткування. У зв'язку із наявністю зафіксованих порушень податковим органом винесено податкові повідомлення-рішення від 19.02.2014 № 0000522200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем плата за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення в розмірі 7 361,38 грн. (5 889,10 грн. за основним платежем та 1 472,28 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями); № 0000542200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем плата за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 1 360,00 грн. та № 0000532200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем єдиний податок з юридичних осіб в розмірі 34 546,64 грн. (27 637,31 грн. за основним платежем та 6 909,33 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями). Однак, щодо податкового повідомлення-рішення від 19.02.2013 № 0000532200 необхідно зазначити, що штрафні санкції до платників єдиного податку за порушення у 2012 році порядку обчислення, правильності заповнення податкових декларацій платника єдиного податку та повноти сплати сум єдиного податку платниками не застосовується, а тому до позивача повинно бути застосовано штрафну санкцію за заниження податкових зобов'язань лише за 2013 рік. В судовому засіданні представник відповідача підтримав вищезазначену позицію та вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийнято на підставі та у відповідності до норм податкового законодавства, а вимоги позивача є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Позивач (код ЄДРПОУ 14254365) 07.08.1996 зареєстрований в якості юридичної особи Ріпкинською районною державною адміністрацією Чернігівської області та взятий на податковий облік в органах державної податкової служби 07.08.1996 за № 11/8, станом на день підписання акта перевірки перебуває на обліку в ДПІ у Ріпкинському районі, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи та матеріалами справи (а.с.117).

Згідно довідки № 72 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, станом на 29.09.2005 видами діяльності позивача за КВЕД є: 41.00 збір, очищення та розподілення води (а.с.118).

Відповідно до довідки АБ № 615036 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, станом на 25.06.2013 видами діяльності позивача за КВЕД-2010 є: 36.00 забір, очищення та постачання води; 81.10 комплексне обслуговування об'єктів; 37.00 каналізація, відведення й очищення стічних вод (а.с.119).

Судом встановлено, що ДПІ у Ріпкинському районі ГУ Міндоходів у Чернігівській області на підставі направлення від 30.01.2014 № 18 (а.с.8), згідно із пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.1, пп.78.1.2, пп.78.1.4 п.78.1 ст.78, ст.82 Податкового кодексу України та відповідно до наказу від 29.01.2014 № 27 (а.с.7) проведена позапланова виїзна документальна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з єдиного податку та плати за користування надрами за період з 01.01.2011 по 31.12.2013, за результатами якої складено акт від 11.02.2014 № 12/22/14254365 (далі - акт перевірки) (а.с.9-19).

В акті перевірки встановлено порушення позивачем вимог чинного законодавства, а саме:

пп.263.11.1 п.263.11 ст.263 ПК України, в результаті чого занижено плату за користування надрами для видобутку корисних копалин за перевіряємий період на суму 5 889,10 грн., а саме за 2012 рік у сумі 2 881,90 грн. та за 2013 рік у сумі 3 007,20 грн.;

п.293.5 ст.293 ПК України, в результаті чого занижено єдиний податок на загальну суму 27 637,31 грн., а саме: за 2012 рік у сумі 13 371,78 грн., та за 2013 рік у сумі 14 265,53 грн.;

п.293.5 здійснення діяльності, яка не дає права застосовувати спрощену систему оподаткування.

За результатами акта перевірки ДПІ у Ріпкинському районі ГУ Міндоходів у Чернігівській області винесено податкові повідомлення-рішення від 19.02.2014, а саме:

№ 0000522200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем плата за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення в розмірі 7 361,38 грн. (5 889,10 грн. за основним платежем та 1 472,28 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями) (а.с.29);

№ 0000532200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем єдиний податок з юридичних осіб в розмірі 34 546,64 грн. (27 637,31 грн. за основним платежем та 6 909,33 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями) (а.с.30);

№ 0000542200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем плата за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 1 360,00 грн. (а.с.31).

Як зазначено в акті перевірки позивач перебуває на спрощеній системі оподаткування з 24.12.2009.

Відповідно до п. 6 Указу Президента від 03.07.1998 № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», який діяв до 4 листопада 2011 року та втратив чинність згідно із Законом України від 04.11.2011 № 4014-VI «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності», суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником таких видів податків і зборів (обов'язкових платежів): податку на додану вартість, крім випадку, коли юридична особа обрала спосіб оподаткування доходів за єдиним податком за ставкою 6 відсотків; податку на прибуток підприємств; податку на доходи фізичних осіб (для фізичних осіб - суб'єктів малого підприємництва); плати (податку) за землю; збору на спеціальне використання природних ресурсів; збору до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення; збору до Державного інноваційного фонду; збору на обов'язкове соціальне страхування; відрахувань та зборів на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування України; комунального податку; податку на промисел; збору на обов'язкове державне пенсійне страхування; збору за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг; внесків до Фонду України соціального захисту інвалідів; внесків до Державного фонду сприяння зайнятості населення; плати за патенти із Законом України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності».

Позивачем 17.01.2012 подано заяву про застосування спрощеної системи оподаткування із зазначенням виду діяльності КВЕД 41.00.0 - збирання, очищення та розподілення води (а.с.60).

Відповідно до Порядку подання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 20.12.2011 № 1675, суб'єкт господарювання - юридична чи фізична особа може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розділу XIV «Спеціальні податкові режими» Податкового кодексу України.

Главою 1 розділу 14 Податкового кодексу України встановлено правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку.

Згідно з п.291.2 ст.291 Податкового кодексу України, спрощена система оподаткування, обліку та звітності - це особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Відповідно до п.291.3 ст.291 Податкового кодексу України, юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Підпунктом 298.1.1. статті 298 Податкового кодексу України передбачено, що для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб'єкт господарювання подає до органу державної податкової служби заяву.

Згідно пункту 298.7. Податкового кодексу України форма та порядок подання заяви встановлюються Міністерством фінансів України.

Порядок видачі свідоцтва, форми та порядку подання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування та форми розрахунку доходу за попередній календарний рік передбачений Наказом №1675 «Про затвердження форми свідоцтва платника єдиного податку та порядку видачі свідоцтва, форми та порядку подання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування та форми розрахунку доходу за попередній календарний рік» від 20.12.2011, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.12.2011 за № 1536/20274 (далі - наказ № 1675).

Згідно пункту 5 Порядку подання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування, затвердженого наказом № 1675 у заяві повинні бути зазначені такі відомості: прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - підприємця, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків); дані документа, що підтверджує державну реєстрацію юридичної особи або фізичної особи - підприємця відповідно до закону; податкова адреса суб'єкта господарювання; місце провадження господарської діяльності; види господарської діяльності, обрані фізичною особою підприємцем, згідно з КВЕД ДК 009:2005, у разі здійснення виробництва - також види товару (продукції), що нею виробляються; ставки єдиного податку або зміна ставки, обрані суб'єктами господарювання; кількість осіб, які одночасно перебувають з фізичною особою - підприємцем у трудових відносинах, та середньооблікова чисельність працівників у юридичної особи; дата (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування.

При цьому, відповідно до пункту 298.3 статті 298 та пункту 299.11 статті 299 ПК України вид господарської діяльності згідно з КВЕД безпосередньо зазначається у заяві та свідоцтві платника єдиного податку - юридичної особи.

Під час розгляду заяви суб'єкта господарювання про застосування спрощеної системи оподаткування податковим органом розглядаються та оцінюються ті види діяльності, які зазначив заявник.

Під час перевірки встановлено, що у заяві про застосування спрощеної системи оподаткування від 17.01.2012 у п. 10 - «Обрані види діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2005» було зазначено - «Код згідно КВЕД» - 41.00.0, «Назва згідно КВЕД» - збір, очищення та розподілення води» (а.с.60 на звороті).

У свідоцтві платника єдиного податку серії Б 144610, виданого ТОВ «Комунальник» також зазначено, що видом господарської діяльності є - 41 00 збирання, очищення та розподілення води (а.с.20).

Перевіркою встановлено, що в період з 01.01.2011 по 31.12.2013 позивач не перебував на обліку в ДПІ у Ріпкинському районі, як платник за користування надрами для видобування корисних копалин.

При поданні заяви про застосування спрощеної системи оподаткування ТОВ «Комунальник» не надано до заяви документів, які б свідчили про наявність у товариства дозволів на здійснення діяльності щодо збирання, очищення та розподілення води, а також доказів перебування у власності об'єктів по добутку корисних копалин.

Відповідно п. 16.1.7. ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний подавати контролюючим органам інформацію в порядку, у строки та в обсягах, встановлених податковим законодавством.

Під час проведення перевірки встановлено, що підприємство має дозволи на спеціальне водокористування та водовідведення видані Департаментом екології та природних ресурсів, а саме: 08.07.2008 на період дії з 08.07.2008 по 08.07.2013; 08.08.2013 на період дії з 08.08.2013 по 08.08.2016 (а.с.96-104).

Згідно наказу Державної служби геології та надр України № 96 від 22.02.2013 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо погодження правил технічної експлуатації, проектів і планів розробки родовищ корисних копалин та переробки мінеральної сировини» та наказу Державної служби геології та надр України № 98 від 22.02.2013 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо погодження отримання дозволу на спеціальне водокористування, створення на річках та у їх басейнах штучних водойм та водонапірних споруд, що впливають на природний стан підземних вод, проектів робіт на землях водного фонду та встановлення меж зон санітарної охорони водних об'єктів» для отримання дозволів на спеціальне водокористування та водовідведення підприємство повинно мати наступні документи: схему розташування водозабору і свердловини та паспорти свердловин.

Посадовими особами ТОВ «Комунальник» не надано на перевірку первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій та правовстановлюючі документи.

Перевіркою встановлено, що ТОВ «Комунальник» за даними Деснянського басейну управлінням водних ресурсів здійснює забір підземної прісної води за період з 01.01.2011 по 31.12.2013, розміри видобутку за цей період становлять: 99,4 тис. куб. м., а саме: за 2011 рік - 33,6 тис. куб. м, за 2012 рік - 32,2 тис. куб. м, та за 2013 рік - 33,6 тис. куб. м.

Таким чином, з вищенаведеного вбачається, що ТОВ «Комунальник» використовує у своїй діяльності свердловину(ни) по добутку прісної води.

Наказом Державного комітету статистики України від 23.12.2011 № 396, який набрав чинності з 01.01.2012 внесено зміни до Наказу Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики, від 11.10.2010 № 457 «Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010» та виключено такий вид діяльності «Код згідно КВЕД» - 41.00.0, «Назва згідно КВЕД» - збір, очищення та розподілення води» натомість додано вид діяльності - клас 36.00 - забір, очищення та постачання води.

Відповідно до КВЕД-2010 Класу 36.00, клас 36.00 передбачає наступну назву видів економічної діяльності - забір, очищення та постачання води, а саме, забір, очищення та розподілення води для побутових і виробничих потреб. Забір води з різних джерел, а також її розподілення у будь-який спосіб. Зокрема, цей клас включає, серед інших видів економічної діяльності - забір води з рік, озер, свердловин тощо.

Отже, в перевіряємому періоді ТОВ «Комунальник» здійснював діяльність, яка не дає права застосовувати спрощену систему оподаткування - забір, очищення та постачання води.

Відповідно до абз.5 п.п.291.5.1 п.291.5 ст.291 ПК України не можуть бути платниками єдиного податку суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи-підприємці), які здійснюють видобуток, реалізацію корисних копалин.

З положень наведеної норми Податкового кодексу України слідує, що як видобуток корисних копалин (незалежно від напряму їх подальшого використання) є достатніми обставинами, які визначені законодавством як підстави, що унеможливлюють перебування суб'єкта господарювання на спрощеній системі оподаткування.

Положення ст. 14 Податкового кодексу України розкривають визначення понять, які вживаються у цьому Кодексі.

Так, відповідно до п.п.14.1.91 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України під поняттям корисні копалини розуміються природні мінеральні утворення органічного і неорганічного походження у надрах, у тому числі будь-які підземні води, а також техногенні мінеральні утворення в місцях видалення відходів виробництва та втрат продуктів переробки мінеральної сировини, які можуть бути використані у сфері матеріального виробництва і споживання безпосередньо або після первинної переробки.

Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення» № 827 від 12.12.1994 води (підземні та поверхневі) відносяться до корисних копалин загальнодержавного значення.

Згідно п. 293.5 ст. 293 ПК України ставка єдиного податку для платників четвертої групи встановлюються у подвійному розмірі ставок, визначених пунктом 293.3 цієї статті: до доходу, отриманого від здійснення діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування.

На підставі п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України до ТОВ «Підприємства «Комунальник» застосовано штрафну санкцію на суму заниження податкових зобов'язань в розмірі 6 909,33грн. = (13 371,78 грн. + 14 265,53грн.) * 25%.

Відповідно до ч. 2 п 7. підрозділу 10 Податкового кодексу України штрафні санкції до платників єдиного податку за порушення у 2012 році порядку обчислення, правильності заповнення податкових декларацій платника єдиного податку та повноти сплати сум єдиного податку платниками не застосовуються.

Отже, до позивача повинно бути застосовано штрафну санкцію за заниження податкових зобов'язань лише за 2013 рік в сумі 3 566,38 грн. = 14 265,53 грн. * 25%.

Крім того, відповідачем визнано неправомірність нарахування позивачу штрафних санкцій з єдиного податку за порушення у 2012 році, а тому податкове повідомлення-рішення ДПІ у Ріпкинському районі ГУ Міндоходів у Чернігівській області від 19.02.2014 № 0000532200 за платежем єдиний податок з юридичних осіб підлягає скасуванню в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 3 342,95 грн. В решті сум відповідне податкове повідомлення-рішення є правомірним, та таким, що скасуванню не підлягає.

Позовні вимоги щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 19.02.2014 № 0000522200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем плата за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення в розмірі 7 361,38 грн. (5 889,10 грн. за основним платежем та 1 472,28 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями) та № 0000542200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем плата за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 1 360,00 грн. задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

За період з 01.01.2011 по 31.12.2013 ТОВ Підприємство «Комунальник» не подавало звітності з плати за користування надрами для видобутку корисних копалин та відповідно, не декларувало до сплати даний збір. За період з 01.01.2011 по 31.12.2011 даний збір включено до звіту по єдиному податку, згідно Указу Президента «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва».

Згідно пп. 263.1.1 п. 263.1 ст. 263 ПК України платниками плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб'єкти господарювання, у тому числі громадяни України, іноземці та особи без громадянства, зареєстровані відповідно до закону як підприємці, які набули права користування об'єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами (далі - спеціальний дозвіл) в межах конкретних ділянок надр з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення (або геологічного вивчення з подальшою дослідно-промисловою розробкою) в межах зазначених у таких спеціальних дозволах об'єктах (ділянках) надр.

Згідно пп. 263.2.1 п. 263, ст. 263 ПК України об'єктом оподаткування плати за користування надрами для видобування корисних копалин по кожній наданій в користування ділянці надр, що визначена у відповідному спеціальному дозволі, є обсяг видобутої у податковому (звітному) періоді корисної копалини (мінеральної сировини) або обсяг погашених у податковому (звітному) періоді запасів корисних копалин.

Пунктом 263.9 статті 263 ПК України передбачено, що савка плати за користування надрами для видобування корисних копалин, а саме прісних підземних вод (видобутком яких займається ТОВ Підприємство «Комунальник») становить 8,95грн/100куб. метрів.

Згідно звітів поданих до Деснянського басейного управління водних ресурсів встановлено, що кількість видобутої ТОВ Підприємство «Комунальник» підземної прісної води за період з 01.01.2012 по 31.12.2013 становить 65,8тис.куб.м., а саме: за 2012 рік - 32,2 тис.куб.м, та за 2013 рік - 33,6 тис.куб.м.

Відповідно до пп. 263.11.1 п. 263.11 ст. 263 ПК України платник плати за користування надрами для видобування корисних копалин та уповноважена особа, визначена відповідно до підпункту 263.1.4 пункту 263.1 статті 263 цього Кодексу, до закінчення граничного строку подання податкових розрахунків, визначеного розділом II цього Кодексу, та за формою, встановленою відповідно до статті 46 цього Кодексу, подають за податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу, а при видобуванні вуглеводневої сировини, що дорівнює календарному місяцю, податкові розрахунки з плати за користування надрами для видобування корисних копалин до контролюючого органу:

за місцезнаходженням ділянки надр, з якої видобуті корисні копалини, у разі розміщення такої ділянки надр у межах території України;

за місцем обліку платника у разі розміщення ділянки надр, з якої видобуто корисні копалини, в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України.

Згідно пп. 263.11.2 п. 263.11 ст. 263 ПК України у разі якщо місце обліку платника плати за користування надрами для видобування корисних копалин та уповноваженої особи, визначеної відповідно до підпункту 263.1.4 пункту 263.1 статті 263 цього Кодексу, не збігається з місцезнаходженням у межах території України ділянки надр, з якої видобуто корисні копалини, таким платником та уповноваженою особою подається копія податкового розрахунку до контролюючого органу за місцем обліку такого платника та уповноваженої особи.

Підпунктом 263.11.3. пункту 263.11 статті 263 ПК України передбачено, що податкові розрахунки з плати за користування надрами для видобування корисних копалин подаються платником, починаючи з календарного кварталу, а при видобуванні вуглеводневої сировини з календарного місяця, що настає за кварталом/місяцем, у якому такий платник отримав спеціальний дозвіл.

Таким чином, в порушення вимог пп. 263.11.3 п. 263.11 ст. 263 ПК України позивач не подавав до ДПІ у Ріпкинському районі ГУ Міндоходів у Чернігівській області розрахунки плати за користування надрами для видобутку корисних копалин за період з 01.01.2012 по 31.12.2013.

Згідно пп.263.12.1 п.263.12 ст.263 ПК України платник плати за користування надрами для видобування корисних копалин та уповноважена особа, визначена відповідно до підпункту 263.1.4 пункту 263.1 статті 263 цього Кодексу, протягом десяти календарних днів після закінчення граничного строку подання податкового розрахунку за податковий (звітний) період сплачують податкові зобов'язання у сумі, визначеній в розрахунку з плати, поданому ними контролюючому органу:

за місцезнаходженням ділянки надр, з якої видобуті корисні копалини, у разі розміщення такої ділянки надр у межах території України;

за місцем обліку платника у разі розміщення ділянки надр, з якої видобуто корисні копалини, в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України.

Відповідно до ст. 16 Закону України від 10.01.2002 № 2918-ІІІ «Про питну воду та питне водопостачання» забезпечення споживачів питної води централізованим питним водопостачанням, а також за допомогою пунктів розливу питної води (в тому числі пересувних) або фасованою питною водою здійснюють підприємства питного водопостачання.

Підприємство питного водопостачання провадить свою діяльність на підставі таких документів:

дозволу на спеціальне водокористування або дозволу на користування надрами (у разі використання підземних вод);

ліцензії на господарську діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення;

державного акта на право постійного користування або на право власності на землю;

технічного проекту на розміщення водопровідних мереж, споруд та устаткування, погодженого і затвердженого в установленому порядку;

сертифіката відповідності та висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи на фасовану питну воду.

У населених пунктах питне водопостачання може здійснюватися як підприємством питного водопостачання, так і самостійно споживачами питної води в цих населених пунктах.

На водні об'єкти, які є джерелами питного водопостачання, повинні бути складені в установленому законодавством порядку паспорти. Перелік показників якості води у паспорті джерела питного водопостачання має відповідати переліку, що визначений державним стандартом на питну воду.

Статтею 23 Кодексу України про надра від 27.07.1994 № 132/94-ВР передбачено, що землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати для своїх господарських і побутових потреб корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів, підземні води для власних господарсько-побутових потреб, нецентралізованого та централізованого (крім виробництва фасованої питної води) господарсько-питного водопостачання, за умови що продуктивність водозаборів підземних вод не перевищує 300 кубічних метрів на добу, та використовувати надра для господарських і побутових потреб.

Видобування корисних копалин місцевого значення і торфу з застосуванням спеціальних технічних засобів, які можуть призвести до небажаних змін навколишнього природного середовища, погоджується з місцевими радами, Радою міністрів Автономної Республіки Крим та обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями.

З матеріалів справи вбачається, що між Любецькою селищною радою (Орендодавець) та позивачем (Орендар) укладено договір оренди землі від 20.07.2007, відповідно до якого Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення за адресою вул. Радянська, 2а, смт. Любеч, строком на 10 років. Тобто позивач отримав у тимчасове користування водопровідні та каналізаційні мережі в смт. Любеч та закріплені за цими об'єктами земельні ділянки (а.с.126-127).

Відповідно до ч. 2 ст. 120 Земельного кодексу України якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Із наведеного вбачається, що позивач є користувачем земельних ділянок на яких розміщені водозаборні свердловини.

Відповідно до наявних в матеріалах справи дозволів на спеціальне водопостачання та водовідведення денна норма добутку води позивачем складає 159 куб. м.

Таким чином, враховуючи вимоги ст..16 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» та положення ст..23 Кодексу України про надра позивач має право на видобуток підземних вод для власних господарсько-побутових потреб, нецентралізованого та централізованого водопостачання.

Так, відповідно до пп.14.1.91 п.14.1 ст.14 ПК України під поняттям корисні копалини розуміються природні мінеральні утворення органічного і неорганічного походження у надрах, у тому числі будь-які підземні води, а також техногенні мінеральні утворення в місцях видалення відходів виробництва та втрат продуктів переробки мінеральної сировини, які можуть бути використані у сфері матеріального виробництва і споживання безпосередньо або після первинної переробки.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.1994 № 827 «Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення» води (підземні та поверхневі) відносяться до корисних копалин загальнодержавного значення.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що оскільки води (підземні та поверхневі) відносяться до корисних копалин загальнодержавного значення, то підприємство, яке здійснює їх видобуток є платником плати за надра.

Оскільки основний вид діяльності позивача є забір очищення та постачання води, тобто позивач використовує у своїй діяльності добуту воду, то як наслідок є платником плати за надра у перевіряємому періоді, а тому податкові повідомлення-рішення від 19.02.2014 № 0000522200 та № 0000542200 є правомірними.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, задоволенню підлягають позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Ріпкинському районі ГУ Міндоходів у Чернігівській області від 19.02.2014 № 0000532200 за платежем єдиний податок з юридичних осіб в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 3 342,95 грн. В решті позовних вимог необхідно відмовити.

Згідно із ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру справляється судовий збір в розмірі 2% розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати (1 827,00 грн.) та не більше 4 розмірів мінімальних заробітних плат (до 4 872,00 грн.).

За вказаний позов ТОВ Підприємство «Комунальник» необхідно сплатити судовий збір в розмірі 1 827,00 грн.

Під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10% розміру ставки судового збору (182,70 грн. - 487,20 грн.). Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Позивачем під час подання адміністративного позову сплачено судовий збір в розмірі 182,70 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 22 від 27.02.2014 (а.с.2).

Тому згідно із ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір в розмірі 1 875,80 грн. присуджується на користь Державного бюджету України за рахунок позивача.

Керуючись ст.ст. 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ріпкинському районі Головного управління Міндоходів у Чернігівській області від 19.02.2014 № 0000532200 за платежем єдиний податок з юридичних осіб в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 3 342,95 грн.

В решті позову відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Підприємства «Комунальник» (код ЄДРПОУ 14254365) на користь Державного бюджету України (УК у м. Чернігові, код 38054398, Банк отримувача: ГУ ДКСУ у Чернігівській області, код банку 853592) судовий збір в розмірі 1 875 (одна тисяча вісімсот сімдесят п'ять) грн. 80 коп.

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167,186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення

Суддя О.М. Тихоненко