Ухвала

від 05.06.2014 по справі 825/745/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 825/745/14 Головуючий у 1-й інстанції: Тихоненко О.М. Суддя-доповідач: Грибан І.О.

У Х В А Л А

Іменем України

05 червня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючий-суддя Грибан І.О.

судді Беспалов О.О., Парінов А.Б.

за участі :

секретар с/з Печенюк Р.В.

розглянув в судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю підприємство «Комунальник» на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю підприємство «Комунальник» до Державної податкової інспекції у Ріпкинському районі Чернігівської області Державної податкової служби визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень-

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю підприємство «Комунальник» звернулося з позовом до Державної податкової інспекції у Ріпкинському районі Чернігівської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 19.02.2014 року № 0000522200, № 0000532200, 0000542200.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2014 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ріпкинському районі Головного управління Міндоходів у Чернігівській області від 19.02.2014 року № 0000532200 за платежем єдиний податок з юридичних осіб в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 3 342,95 грн. В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову позивач подав апеляційну скаргу, в якій , вказуючи на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить ухвалене рішення скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Сторони, належним чином повідомлені, в судове засідання на апеляційний розгляд не з'явилися. Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення справи, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Ріпкинському районі ГУ Міндоходів у Чернігівській області проведена позапланова виїзна документальна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з єдиного податку та плати за користування надрами за період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року , за результатами якої складено акт від 11.02.2014 року № 12/22/14254365.

В зазначеному акті встановлено порушення позивачем:

- пп. 263.11.1 п.263.11 ст.263 ПК України, в результаті чого занижено плату за користування надрами для видобутку корисних копалин за перевіряємий період на суму 5 889,10 грн., а саме за 2012 рік у сумі 2 881,90 грн. та за 2013 рік у сумі 3 007,20 грн.;

- п. 293.5 ст.293 ПК України, в результаті чого занижено єдиний податок на загальну суму 27 637,31 грн., а саме: за 2012 рік у сумі 13 371,78 грн., та за 2013 рік у сумі 14 265,53 грн.;

- п.293.5 здійснення діяльності, яка не дає права застосовувати спрощену систему оподаткування.

На підставі акта перевірки відповідачем винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 19.02.2014 року:

- № 0000522200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем плата за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення в розмірі 7 361,38 грн. (5 889,10 грн. за основним платежем та 1 472,28 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями);

- № 0000532200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем єдиний податок з юридичних осіб в розмірі 34 546,64 грн. (27 637,31 грн. за основним платежем та 6 909,33 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями);

- № 0000542200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем плата за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 1 360,00 грн.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того , що оскільки основним видом діяльності позивача є забір очищення та постачання води, то він є платником плати за надра у перевіряємому періоді, а тому податкові повідомлення-рішення від 19.02.2014 № 0000522200 та № 0000542200 є правомірними. Крім того, вважає, що до позивача правомірно застосовано штрафну санкцію за заниження податкових зобов'язань за 2013 рік.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Відповідно до п. 291.3 статті 291 ПК України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Підпунктом 298.1.1. статті 298 Податкового кодексу України передбачено, що для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб'єкт господарювання подає до органу державної податкової служби заяву.

Згідно пункту 298.7. Податкового кодексу України форма та порядок подання заяви встановлюються Міністерством фінансів України.

Порядок видачі свідоцтва, форми та порядку подання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування та форми розрахунку доходу за попередній календарний рік передбачений Наказом №1675 «Про затвердження форми свідоцтва платника єдиного податку та порядку видачі свідоцтва, форми та порядку подання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування та форми розрахунку доходу за попередній календарний рік» від 20.12.2011, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.12.2011 за № 1536/20274 (далі - наказ № 1675).

Згідно пункту 5 Порядку подання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування, затвердженого наказом № 1675 у заяві повинні бути зазначені такі відомості: прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - підприємця, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків); дані документа, що підтверджує державну реєстрацію юридичної особи або фізичної особи - підприємця відповідно до закону; податкова адреса суб'єкта господарювання; місце провадження господарської діяльності; види господарської діяльності, обрані фізичною особою підприємцем, згідно з КВЕД ДК 009:2005, у разі здійснення виробництва - також види товару (продукції), що нею виробляються; ставки єдиного податку або зміна ставки, обрані суб'єктами господарювання; кількість осіб, які одночасно перебувають з фізичною особою - підприємцем у трудових відносинах, та середньооблікова чисельність працівників у юридичної особи; дата (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування.

Відповідно до пункту 298.3 статті 298 та пункту 299.11 статті 299 ПК України вид господарської діяльності згідно з КВЕД безпосередньо зазначається у заяві та свідоцтві платника єдиного податку - юридичної особи.

Під час розгляду заяви суб'єкта господарювання про застосування спрощеної системи оподаткування податковим органом розглядаються та оцінюються ті види діяльності, які зазначив заявник.

Відповідно пп. 298.2.3 (п.5) п. 298.2 ст. 298 Податкового кодексу України платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми.

Згідно з п.п. 291.5.1.5 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України не можуть бути платниками єдиного податку суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які здійснюють видобуток, реалізацію корисних копалин, крім реалізації корисних копалин місцевого значення.

Поняття корисної копалини визначене п.п. 14.1.91 п. 14.1 статті 14 ПК України, а саме: корисними копалинами є природні мінеральні утворення органічного і неорганічного походження у надрах, у тому числі будь-які підземні води, а також техногенні мінеральні утворення в місцях видалення відходів виробництва та втрат продуктів переробки мінеральної сировини, які можуть бути використані у сфері матеріального виробництва і споживання безпосередньо або після первинної переробки.

Перелік корисних копалин загальнодержавного значення затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.1994 року № 827, серед яких, зокрема води (підземні та поверхневі).

Як встановлено судом першої інстанції, згідно довідки № 72 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, станом на 29.09.2005 року видами діяльності позивача за КВЕД є: 41.00 збір, очищення та розподілення води.

Позивачем 17.01.2012 року подано заяву про застосування спрощеної системи оподаткування із зазначенням виду діяльності КВЕД 41.00.0 - збирання, очищення та розподілення води.

У заяві про застосування спрощеної системи оподаткування від 17.01.2012 року у п. 10 - «Обрані види діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2005» було зазначено - «Код згідно КВЕД» - 41.00.0, «Назва згідно КВЕД» - збір, очищення та розподілення води».

У свідоцтві платника єдиного податку серії Б 144610, виданого ТОВ «Комунальник» зазначено, що видом господарської діяльності є - 41 00 збирання, очищення та розподілення води.

Разом з тим, з 11.01.2013 року позивачем обрано вид діяльності згідно з КВЕД: клас 36.00 - забір, очищення та постачання води.

Відповідно до довідки АБ № 615036 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, станом на 25.06.2013 року видами діяльності позивача за КВЕД-2010 є: 36.00 забір, очищення та постачання води; 81.10 комплексне обслуговування об'єктів; 37.00 каналізація, відведення й очищення стічних вод.

Отже, видами діяльності позивача є видобуток корисних копалин, а саме - підземних вод.

За таких підстав, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що в перевіряємому періоді ТОВ «Комунальник» здійснював діяльність, яка не дає права застосовувати спрощену систему оподаткування - забір, очищення та постачання води.

Згідно п. 293.5 ст. 293 ПК України ставка єдиного податку для платників четвертої групи встановлюються у подвійному розмірі ставок, визначених пунктом 293.3 цієї статті: до доходу, отриманого від здійснення діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування.

Таким чином до ТОВ «Підприємства «Комунальник» на підставі п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України правомірно застосовано штрафну санкцію на суму заниження податкових зобов'язань у 2013 році.

Відповідно до ст. 16 Закону України від 10.01.2002 № 2918-ІІІ «Про питну воду та питне водопостачання» забезпечення споживачів питної води централізованим питним водопостачанням, а також за допомогою пунктів розливу питної води (в тому числі пересувних) або фасованою питною водою здійснюють підприємства питного водопостачання.

Підприємство питного водопостачання провадить свою діяльність на підставі таких документів:

- дозволу на спеціальне водокористування або дозволу на користування надрами (у разі використання підземних вод);

- ліцензії на господарську діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення;

- державного акта на право постійного користування або на право власності на землю;

- технічного проекту на розміщення водопровідних мереж, споруд та устаткування, погодженого і затвердженого в установленому порядку;

- сертифіката відповідності та висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи на фасовану питну воду.

У населених пунктах питне водопостачання може здійснюватися як підприємством питного водопостачання, так і самостійно споживачами питної води в цих населених пунктах.

На водні об'єкти, які є джерелами питного водопостачання, повинні бути складені в установленому законодавством порядку паспорти. Перелік показників якості води у паспорті джерела питного водопостачання має відповідати переліку, що визначений державним стандартом на питну воду.

Статтею 23 Кодексу України про надра передбачено, що землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати для своїх господарських і побутових потреб корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів, підземні води для власних господарсько-побутових потреб, нецентралізованого та централізованого (крім виробництва фасованої питної води) господарсько-питного водопостачання, за умови що продуктивність водозаборів підземних вод не перевищує 300 кубічних метрів на добу, та використовувати надра для господарських і побутових потреб.

Як встановлено судом першої інстанції, позивач має дозволи на спеціальне водокористування та водовідведення видані Департаментом екології та природних ресурсів, а саме: 08.07.2008 р.на період дії з 08.07.2008 р. по 08.07.2013 р.; 08.08.2013 р. на період дії з 08.08.2013 р. по 08.08.2016 р.

Між Любецькою селищною радою (Орендодавець) та позивачем (Орендар) укладено договір оренди землі від 20.07.2007 року, відповідно до якого Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення за адресою вул. Радянська, 2а, смт. Любеч, строком на 10 років. Позивач отримав у тимчасове користування водопровідні та каналізаційні мережі в смт. Любеч та закріплені за цими об'єктами земельні ділянки.

Тобто, позивач є користувачем земельних ділянок на яких розміщені водозаборні свердловини та має право на видобуток підземних вод для власних господарсько-побутових потреб, нецентралізованого та централізованого водопостачання.

Враховуючи, що води (підземні та поверхневі) відносяться до корисних копалин загальнодержавного значення, то підприємство, яке здійснює їх видобуток є платником плати за надра.

Таким чином, оскільки основний вид діяльності позивача є забір очищення та постачання води, тобто позивач використовує у своїй діяльності добуту воду, то як наслідок є платником плати за надра у перевіряємому періоді.

Так, відповідно до пп. 263.1.1 п. 263.1 ст. 263 ПК України платниками плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб'єкти господарювання, у тому числі громадяни України, іноземці та особи без громадянства, зареєстровані відповідно до закону як підприємці, які набули права користування об'єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами (далі - спеціальний дозвіл) в межах конкретних ділянок надр з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення (або геологічного вивчення з подальшою дослідно-промисловою розробкою) в межах зазначених у таких спеціальних дозволах об'єктах (ділянках) надр.

Згідно пп. 263.2.1 п. 263, ст. 263 ПК України об'єктом оподаткування плати за користування надрами для видобування корисних копалин по кожній наданій в користування ділянці надр, що визначена у відповідному спеціальному дозволі, є обсяг видобутої у податковому (звітному) періоді корисної копалини (мінеральної сировини) або обсяг погашених у податковому (звітному) періоді запасів корисних копалин.

Пунктом 263.9 статті 263 ПК України передбачено, що савка плати за користування надрами для видобування корисних копалин, а саме прісних підземних вод становить 8,95грн/100куб. метрів.

Відповідно до пп. 263.11.1 п. 263.11 ст. 263 ПК України платник плати за користування надрами для видобування корисних копалин та уповноважена особа, визначена відповідно до підпункту 263.1.4 пункту 263.1 статті 263 цього Кодексу, до закінчення граничного строку подання податкових розрахунків, визначеного розділом II цього Кодексу, та за формою, встановленою відповідно до статті 46 цього Кодексу, подають за податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу, а при видобуванні вуглеводневої сировини, що дорівнює календарному місяцю, податкові розрахунки з плати за користування надрами для видобування корисних копалин до контролюючого органу:

- за місцезнаходженням ділянки надр, з якої видобуті корисні копалини, у разі розміщення такої ділянки надр у межах території України;

- за місцем обліку платника у разі розміщення ділянки надр, з якої видобуто корисні копалини, в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України.

Згідно пп. 263.11.2 п. 263.11 ст. 263 ПК України у разі якщо місце обліку платника плати за користування надрами для видобування корисних копалин та уповноваженої особи, визначеної відповідно до підпункту 263.1.4 пункту 263.1 статті 263 цього Кодексу, не збігається з місцезнаходженням у межах території України ділянки надр, з якої видобуто корисні копалини, таким платником та уповноваженою особою подається копія податкового розрахунку до контролюючого органу за місцем обліку такого платника та уповноваженої особи.

Підпунктом 263.11.3. пункту 263.11 статті 263 ПК України передбачено, що податкові розрахунки з плати за користування надрами для видобування корисних копалин подаються платником, починаючи з календарного кварталу, а при видобуванні вуглеводневої сировини з календарного місяця, що настає за кварталом/місяцем, у якому такий платник отримав спеціальний дозвіл.

Відповідно до ст. 16 Закону України від 10.01.2002 № 2918-ІІІ «Про питну воду та питне водопостачання» забезпечення споживачів питної води централізованим питним водопостачанням, а також за допомогою пунктів розливу питної води (в тому числі пересувних) або фасованою питною водою здійснюють підприємства питного водопостачання.

Як встановлено судом першої інстанції, за період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року ТОВ Підприємство «Комунальник» не подавало звітності з плати за користування надрами для видобутку корисних копалин та відповідно, не декларувало до сплати даний збір. За період з 01.01.2011 по 31.12.2011 даний збір включено до звіту по єдиному податку, згідно Указу Президента «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва».

Позивач не подавав до ДПІ у Ріпкинському районі ГУ Міндоходів у Чернігівській області розрахунки плати за користування надрами для видобутку корисних копалин за період з 01.01.2012 по 31.12.2013.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що висновок податкового органу про порушення позивачем пп..263.11.1 п.263.11 ст.263 Податкового кодексу України, а саме заниження суми плати за користування надрами для видобутку корисних копалин за перевіряємий період є обґрунтованим, а прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000522200, № 0000542200 правомірними.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з дотриманням норм матеріального та процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтверджених доказами, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю підприємство «Комунальник» залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя І.О.Грибан

Суддя О.О.Беспалов

Суддя А.Б.Парінов

Повний текст виготовлено - 06.06.14 р.

.

Головуючий суддя Грибан І.О.

Судді: Беспалов О.О.

Парінов А.Б.