Ухвала

від 26.03.2014 по справі 813/6059/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2014 року Справа № 876/11525/13

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Іщук Л.П.,

суддів Дяковича В.П., Онишкевича Т.В.,

за участю секретаря судового засідання Сердюк О.Ю.,

представників сторін Холявки І.Я., Вовчака А.В.,

розглянувшиу у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2013 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Мультімон» до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, визнання протиправними дій та зобов'язання до вчинення дій,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мультімон» (далі - ТзОВ «Мультімон») звернулось в суд першої інстанції з позовом до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби (далі - ДПІ у Франківському районі м. Львова), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000532210 та 0000542210 від 22.07.2013 року, визнати протиправними дії відповідача щодо проведення коригування в електронній базі даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» в частині сум податкового кредиту, який позивач задекларував за рахунок податкових накладних, виписаних його контрагентами - ТзОВ «Лідерком», ТзОВ «АрсТрейд», ТзОВ «Ейсконстракшен менеджмент» та задекларованих сум податкового зобов'язання, сформованого за рахунок податкових накладних, виписаних ТзОВ «Мультімон» підприємствам-покупцям, а також відновити в електронній базі даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» суми податкового кредиту, які ТзОВ «Мультімон» задекларувало за рахунок податкових накладних, виписаних його контрагентами та задекларовані суми податкового зобов'язання в частині податкового кредиту, сформованого за рахунок податкових накладних, виписаних позивачем підприємствам-покупцям.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилався на те, що висновки, викладені податковим органом в акті перевірки, на підставі якого винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення, про безтоварність та нікчемність фінансового-господарських операцій із контрагентами - ТзОВ «Лідерком», ТзОВ «АрсТрейд», ТзОВ «Ейсконстракшен менеджмент» та неможливість здійснення таких з підстав відсутності трудових ресурсів та виробничих потужностей у контрагента є безпідставні, оскільки спростовуються первинними документами, які у повній мірі підтверджують реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами. Податковий орган як на єдину підставу для своїх висновків посилається на висновки ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС, викладені в актах про неможливість проведення зустрічної звірки вказаних контрагентів. Однак, такі акти не можуть братись до уваги, оскільки складені після припинення відповідних суб'єктів господарювання. Щодо проведення відповідачем коригування в електронній базі даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» зазначає, що податковий орган може вносити зміни лише на підставі податкових повідомлень-рішень після закінчення строків їх узгодження. Оскільки податкові повідомлення-рішення були складені лише в частині операцій, зокрема, із ТзОВ «Ейсконстракшен менеджмент», у податкового органу не виникло права на внесення відповідних коригувань у електронні системи.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду позовні вимоги ТзОВ «Мультімон» задоволені.

Постанову суду першої інстанції оскаржив відповідач, який в апеляційній скарзі просить її скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не взяв до уваги відсутність належним чином оформлених первинних документів, які підтверджують фактичне виконання господарських операцій позивача із ТзОВ «Лідерком», ТзОВ «АрсТрейд», ТзОВ «Ейсконстракшен менеджмент».

Заслухавши доповідь судді Львівського апеляційного адміністративного суду, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ДПІ у Франківському районі м. Львова з 25.06.2013 року по 02.07.2013 року була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТзОВ «Мультімон» з питань господарських взаємовідносин з ТзОВ «АРС трейд», ТзОВ "Ейсконтракшен менеджмент", ТзОВ "Лідерком" за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року, результати якої оформлені актом № 16/22-10/33952188 від 09.07.2013 року.

Даним актом встановлено порушення п.135.1, п.135.2 ст. 135, пп. 138.1, 138.2 ст.138, пп. 139.1.9, 139.1 ст. 139, п.144.1 ст. 144, п. 146.2 ст. 146 Податкового кодексу України, що призвело до завищення витрат на загальну суму 471 064,00 грн., завищення доходів на суму 458 175,00 грн. та заниження податку на прибуток на загальну суму 2 776 гривень, а також порушення ст. 185, п.187.1 ст. 187, ст. 188, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту на суму 100636,00 гривень, завищення податкового зобов'язання на суму 91 636 гривень та заниження податку на додану вартість за жовтень 2011року на 9000 гривень.

До таких висновків податковий орган прийшов, виходячи з даних актів ДПІ у Печерському районі м. Києва «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТзОВ «Лідерком» від 17.05.2013 року, «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТзОВ ТОВ «АРС «Трейд» від 17.05.2013 року та «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТзОВ «Ейсконстракшен менеджмент» від 17.05.2013 року.

На підставі вказаного акта, 22.07.2013 року податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення № 0000532210 та 0000542210, якими позивачу збільшено розмір грошового зобов'язання за платежем з податку на прибуток на 2 776 гривень за основним платежем та 494 гривні за штрафними (фінансовими) санкціями та, відповідно, за платежем з податку на додану вартість на 9000 гривень за основним платежем та 2250 гривень за штрафними (фінансовими) санкціями.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції визнав протиправним та скасував оскаржувані податкові повідомлення-рішення, оскільки дійшов висновку, що факт здійснення господарських операцій позивачем підтверджується належно оформленими первинними документами, які в повній мірі відображають зміст господарських операцій. Позивачем було вірно визначено та задекларовано суми податкового кредиту з податку на додану вартість та розмір податкових зобов'язань з податку на додану вартість, а також вірно визначено об'єкт оподаткування з податку на прибуток підприємств. Коригування в електронній базі даних проведене відповідачем з порушенням законодавства.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Пунктом 138.2 ст.138 ПК України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, встановлюються на підставі первинних документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Відповідно до вимог п.1.2 ст. 1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 р. за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 зазначеного Положення господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку, навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Отже, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Як вбачається із матеріалів справи, на підтвердження господарських операцій позивачем надано ряд документів.

Зокрема, видатковою накладною №РН-6-16004 від 16.06.2011 року підтверджується факт придбання позивачем у ТзОВ «АрсТрейд» акумулятора, який в подальшому було реалізовано ТзОВ «Кроно-Україна».

Між ТзОВ «Мультімон» та ТзОВ «Лідерком» було укладено три договори :

- договір № 01/11-11/ЛІД від 01.11.2011 року на виконання робіт з поставки і монтажу кабельно-трубопровідної мережі на території ТзОВ «Кроно-Україна»;

- договір № 01/02-12/ЛІД від 01.02.2012 року на виконання робіт з монтажу систем захисту технологічного устаткування виробничих потужностей ТОВ «Кронопан УА»;

- договір № 02/01-12/ЛІД від 02.01.2012 року на виконання монтажних робіт та технічне обслуговування і ремонт технологічного устаткування та матеріалів на виробничих ділянках.

Про виконання даних договорів свідчать підписані двома сторонами акти виконаних робіт та податкові накладні.

20.12.2011 року між позивачем та ТзОВ «Ейсконстракшен» було укладено договір № 2012-11-2, відповідно до якого ТзОВ «Ейсконстракшен» зобов'язується передати у власність ТзОВ «Мультімон» продукцію виробничо-технічного призначення, яка була у використанні. В подальшому матеріали, які отримані позивачем від постачальника згідно вказаного договору, були використані на роботи з технічного обслуговування і ремонту, що підтверджується актами списання.

Крім того, між позивачем та вказаним контрагентом було укладено договір № 0710-11-1 від 07.10.2011 року, згідно з яким ТзОВ «Ейсконстракшен» зобов'язується передати у власність ТзОВ «Мультімон» продукцію виробничо-технічного призначення, яка була у використанні. На підтвердження реальності цього договору позивачем надано податкові та видаткові накладні.

Отже, висновки податкового органу про нікчемність укладених угод не відповідають дійсності та не підтверджені належними та допустимими доказами. Натомість позивачем на підтвердження реальності господарських операцій надано належним чином оформлені первинні документи, що підтверджують факт здійснення фінансового-господарських операцій із контрагентами-ТзОВ «Лідерком», ТзОВ «АрсТрейд», ТзОВ «Ейсконстракшен менеджмент».

Щодо заявлених позивачем позовних вимог про визнання протиправними дії відповідача щодо проведення коригування в електронній базі даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» в частині сум податкового кредиту, який позивач задекларував за рахунок податкових накладних, виписаних його контрагентами - ТзОВ «Лідерком», ТзОВ «АрсТрейд», ТзОВ «Ейсконстракшен менеджмент» в розмірі 100636 гривень та задекларованих сум податкового зобов'язання, сформованого за рахунок податкових накладних, виписаних ТзОВ «Мультімон»підприємствам-покупцям в розмірі 91636 гривень, а також відновлення в електронній базі даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА україни» суми податкового кредиту, які ТзОВ «Мультімон» задекларувало за рахунок податкових накладних, виписаних його контрагентами та задекларовані суми податкового зобов'язання в частині податкового кредиту, сформованого за рахунок податкових накладних, виписаних позивачем підприємствам-покупцям слід зазначити наступне.

Податковому органу відповідно до статті 66 ПК України надано право вносити зміни до облікових даних платника податків на підставі інформації органів державної реєстрації, інформації банків та інших фінансових установ про відкриття (закриття) рахунків платників податків, документально підтвердженої інформації, що надається платниками податків, інформації суб'єктів інформаційного обміну, уповноважених вчиняти будь-які реєстраційні дії стосовно платника податків; рішення суду, що набрало законної сили, даних перевірок платників податків.

Внесення змін до облікових даних платників податків здійснюється у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби.

Відповідно до пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку як підстави для внесення змін до вказаної бази даних може бути зроблений податковим органом після визначення платникові податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку.

Отже, зміни в облікові дані операцій по ПДВ здійснюються лише на підставі податкових повідомлень-рішень чи на підставі довідок, складених за результатами перевірок, коли контролюючим органом не виявлено фактів порушень платником податків законодавства України.

Відтак, внесення змін до облікових карток платника податків, що не пов'язані із зміною податкового навантаження (тобто, податкової звітності, розшифровки результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України) з податку на додану вартість, можливе лише на підставі або самостійно поданої декларації платника податку на додану вартість або прийнятого контролюючим органом податкового повідомлення-рішення після закінчення строків його узгодження.

Оскільки податкові повідомлення-рішення в частині сум податкового кредиту, який позивач задекларував за рахунок податкових накладних, виписаних його контрагентами та задекларованих сум податкового зобов'язання, сформованого за рахунок податкових накладних, виписаних ТзОВ «Мультімон» підприємствам-покупцям за наслідками проведення спірних податкових перевірок не пройшли узгодження в установленому законом порядку, тому дії податкового органу щодо відображення у системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України даних, зафіксованих в акті перевірки, слід визнати протиправними та зобов'язати ДПІ у Франківському районі м. Львова відновити детальну інформацію по платнику - ТзОВ «Мультімон» в цій частині.

Посилання податкового органу в апеляційній скарзі на неправильність оформлення первинних документів з обліку в будівництві, що свідчать про виконання підрядних робіт, не береться до уваги судом апеляційної інстанції, оскільки нормативний акт, на який посилається апелянт, втратив чинність на час проведення оформлення підрядних робіт.

Всі інші доводи апеляційної скарги є надуманими і недоведеними відповідачем як суб'єктом владних повноважень.

При винесенні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для її скасування відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

ухвалив :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Державної податкової служби України залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного від 23 серпня 2013 року у справі № 813/6059/13-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення її в повному обсязі.

Головуючий суддя Л.П. Іщук

Судді В.П. Дякович

Т.В. Онишкевич

Ухвала складена в повному обсязі 31.03.2014 року.