Рішення

від 07.04.2014 по справі 485/260/14-ц

СНІГУРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження №2/485/215/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2014 року Снігурівський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого судді - Устіченка К.І.,

при секретарі - Коренець Н.А.,

позивача - ОСОБА_1,

за участі представника позивача - ОСОБА_2,

відповідача - ОСОБА_3,

представника відповідача - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Снігурівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до фермерського господарства «Придніпровський -К» про розірвання договору оренди земельної ділянки ,

ВСТАНОВИВ:

12 лютого 2014 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

В заяві зазначив, що є власником земельної ділянки площею 5,06 га в межах території Новотимофіївської сільської ради Снігурівського району Миколаївської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. У 2004 році уклав з відповідачем договір оренди вказаної земельної ділянки терміном на сім років. 12 травня 2008 року вказаний договір зареєстровано у Снігурівському реєстраційному окрузі Державного комітету земельних ресурсів. За умовами вказаного договору, відповідач зобов'язався сплачувати орендну плату у розмірі 1,5% від нормативної грошової оцінки на рік строком до 15 грудня поточного року. В порушення умов договору оренди земельної ділянки, відповідач систематично не сплачує позивачеві орендну плату за земельну ділянку, а тому просив суд розірвати договір оренди земельної ділянки з фермерським господарством «Придніпровський-К» та стягнути з відповідача судові витрати у справі.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав повністю та пояснив, що за 2011-2013 роки не отримує від відповідача орендну плату за користування ним, належної йому на праві власності, земельної ділянки. Погодився з тим фактом, що відповідач вживав заходів для виплати йому орендної плати у 2011-2013 році, але він частково орендну плату отримав, а в іншій частці відмовився отримувати, так як вважає, що відповідач неналежним чином веде господарство і використовує його земельну ділянку, а тому не бажає підтримувати з ним подальші стосунки. Просив суд договір оренди земельної ділянки розірвати.

Відповідач та його представник позовні вимоги позивача не визнали та пояснили, що протягом 2011-2013 років вживали заходів для виплати орендної плати за користування земельною ділянкою позивача, але останній від отримання орендної плати відмовляється. Враховуючи, що відповідачем не допущено порушення умов договору оренди земельної ділянки, просили суд відмовити позивачеві у задоволенні позову.

Дослідивши докази, суд прийшов до наступного.

На підставі ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до Положень ст.ст.626, 627,629, 651 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Згідно ст.1,2,13,19,20,21,22,24,31 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відносини, пов'язані з орендною землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, Законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Строк дії договору землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50-ти років.

Укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом.

Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

Орендна плата може справлятися у грошовій, натуральній та відробітковій формах.

Орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Договір оренди землі припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено. Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін, а на вимогу однієї із сторін може бути достроково розірваний за рішенням суду у порядку, встановленому законом, а саме у разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених ст.ст.24,25 цього Закону та умовами договору.

Вирішуючи спір між сторонами суд виходить із положень ст.ст.58-60, 212 ЦПК України, згідно з якими належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає у рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Судом встановлено, що на підставі Державного акта на право приватної власності на землю ІУ-МК №036201 (а.с.5) ОСОБА_1 на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 5,06 га у межах згідно з планом на території Новотимофіївської сільської ради Снігурівського району Миколаївської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий №4825783400:11:000:0031.

У 2004 році сторони уклали договір оренди вказаної земельної ділянки, за умовами якого позивач передав відповідачеві в оренду належну йому на праві власності земельну ділянку терміном на сім років,а відповідач зобов'язався сплачувати за користування земельною ділянкою орендну плату у розмірі 1,5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки або 1 тонну зерна у натуральному вигляді та надання послуг. Орендна плата вноситься у строк до 15 грудня поточного року (а.с.6-8).

Вказаний договір 12 травня 2008 року зареєстровано у Снігурівському реєстраційному окрузі Державного комітету земельних ресурсів.

Відповідно до умов укладеного договору термін його дії закінчився у 2011 році.

Пунктом 8 Договору передбачено, що після його закінчення орендар має переважне право поновлення його на новий строк і повинен не пізніше, ніж за 180 днів до закінчення строку дії договору, повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Згідно ст.631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення.

Тобто, строком договору є час його чинності (обов'язковості).

На підставі ч.3 ст.33 Закону України «Про оренду землі» у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця, протягом одного місяця після закінчення строку договору, він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.

Позивач не надав суду доказів про те, що він заперечував проти продовження дії договору оренди земельної ділянки, а відповідач протягом 2012-2013 років продовжував користуватися земельною ділянкою, а тому суд вважає, що договір оренди земельної ділянки між сторонами було поновлено на той самий строк і на тих самих умовах, передбачених при його укладенні у 2004 році.

17 грудня 2013 року відповідачем проведено реєстрацію права на оренду земельної ділянки позивача (а.с.51-52).

На підставі пункту «д» ст.141 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Позивач на підтвердження своїх вимог послався на ту обставину, що відповідач протягом 2011-2013 років не сплачував йому оренду плату за користування земельною ділянкою.

Відповідач, заперечуючи проти вимог позивача, посилається на ту обставину, що ОСОБА_1 відмовлявся отримувати орендну плату у 2012-2013 роках. На підтвердження своїх заперечень надав докази, а саме: відомість на видачу зерна за 2011 рік про отримання позивачем 500кг зерна пшениці (а.с.26-31) та квитанцію про перерахування 31 січня 2012 року поштового переказу на суму 469грн.60коп.; повідомлення про вручення поштового відправлення від 16 серпня 2013 року (а.с.33) про необхідність отримання орендної плати та квитанцію про поштовий переказ №60004 від 18 січня 2014 року (а.с.34) на суму 3437грн. за 2013 рік, розрахунок нарахування орендної плати, у тому числі за 2011-2013 роки у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Свідок ОСОБА_5 підтвердила, що позивач відмовлявся отримувати переказ від відповідача, а в серпні 2012 року отримав листа від фермерського господарства на його та адресу дружини.

У судовому засіданні сам позивач не заперечував того факту, що відповідач направляв на його адресу повідомлення про отримання орендної плати у 2012-2013 роках, але він від її отримання відмовився, так як не бажає продовжувати орендні відносини з відповідачем.

Про несплату відповідачем орендної плати за оренду земельної ділянки за 2011-2013 роки позивач звернувся з заявою і до прокуратури Снігурівського району 20 січня2014 року, але у вказаній заяві посилається на те, що відповідач підробив договір оренди земельної ділянки.

Інших доказів на підтвердження своїх вимог та заперечень сторони суду не надали.

За такого, суд вважає, що можливість розірвання договору оренди землі в законі передбачена лише у разі систематичної несплати орендної плати, разове порушення умов договору у цій частині не є підставою для його розірвання.

Судом не встановлено, а позивачем не надано доказів про те, що відповідач систематично не сплачував орендну плату за договором оренди земельної ділянки, в той час як відповідач надав достатні і достовірні докази про те, що він сплачував орендну плату за користування земельною ділянкою позивача, а також вживав заходів до сплати орендної плати, але позивач відмовлявся від її отримання. Небажання позивача продовжувати орендні відносини з відповідачем не являється підставою для розірвання договору оренди земельної ділянки, так як це суперечить умовам самого договору.

Суд вважає, що вимоги позивача не знайшли свого підтвердження у ході судового розгляду справи, не ґрунтуються на законі, а тому відмовляє у їх задоволенні у повному обсязі.

Керуючись ст. ст.10, 11, 60, 88, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до фермерського господарства «Придніпровський-К» про розірвання договору оренди земельної ділянки залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 10-ти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Миколаївської області через Снігурівський районний суд Миколаївської області.

СУДДЯ