Постанова

від 04.04.2014 по справі 813/578/14

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 квітня 2014 року № 813/578/14

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

Головуючого - судді Гулкевич І.З.,

за участю секретаря - Капустинської Н.М.,

за участю представника позивача Навроцького А.І., представника відповідача Холявки І.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Науково-виробничого підприємства «Техноцентр» Франківської районної асоціації інвалідів м. Львова до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

23 січня 2014 року на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Науково-виробничого підприємства «Техноцентр» Франківської районної асоціації інвалідів м. Львова до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 11.11.2013 року № 0000242240.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення прийнято з порушенням норм законодавства, оскільки право позивача на податковий кредит підтверджується усіма необхідними первинними документами, а висновки відповідача стосовно безтоварності господарських операцій позивача з контрагентами ПП «Ардея-Тех», ПП «Тронекс», TOB «Нові технології ТВП» та ДП ІЦ «Техно-Ресурс» є необґрунтованими та не підтвердженими доказами. На підтвердження розміру податкового кредиту з податку на додану вартість під час проведення перевірки були надані всі первинні документи, які відповідачем не були взяті до уваги. Відтак позивач вважає оскаржуване податкове повідомлення - рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, просив задовольнити у повному обсязі.

Позиція відповідача викладена в запереченні на позовну заяву, де вказано, що під час проведення перевірки встановлено завищення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість по операціях з ДПІЦ «Техно-Ресурс» на суму 182 250 грн. та завищення податкового кредиту з податку на додану вартість позивачем на загальну суму 470 401,21 грн. по взаєморозрахунках з ПП «Ардея-Тех», ПП «Тронекс», TOB «Нові технології ТВП». Відповідач стверджує, що контрагенти позивача позбавлені фактичної можливості постачати товари на умовах договору у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, виробничого обладнання, складських приміщень, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства. Звертає увагу, що наявність у позивача лише отриманої податкової накладної без фактичного здійснення господарської операції не може бути підставою для включення визначених у такій накладній сум податку на додану вартість до податкового кредиту. Відповідач вважає, що при формуванні даних податкового обліку не повинні враховуватись первинні документи, які вказують на проведення господарських операцій із контрагентами ПП «Ардея-Тех», ПП «Тронекс», TOB «Нові технології ТВП» та ДП ІЦ «Техно-Ресурс».

Представник відповідача проти позову заперечив, надав пояснення, аналогічні викладеним у запереченні на позов, просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Дослідивши надані суду докази в межах заявлених вимог, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Науково-виробниче підприємство «Техноцентр» Франківської районної асоціації інвалідів м. Львова зареєстровано Виконавчим комітетом Львівської міської ради 30.08.1999 року, що підтверджено копією Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України АА № 061930 від 01.06.2009 року; взято на податковий облік в органах ДПС 07.10.1999 року за № 00505386.

Державної податковою інспекцією у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області проведено перевірку Наукового-виробничого підприємства «Техноцентр» Франківської районної асоціації інвалідів м. Львова за результатами якої складено акт від 30.09.2013 року № 262/22-40/30539214 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки НВП «Техноцентр» з питань господарських відносин з ПП «Тронекс» (код ЄДРПОУ 30478602) за травень, липень 2012р., з ТОВ «Нові технології ТВП» (код ЄДРПОУ 35921869) за період з січень, лютий, березень, квітень, серпень, вересень 2012 року, ПП «Ардея-Тех» (код ЄДРПОУ 37156768) за 01.09.2010 по 31.05.2011року».

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п .п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997р. №283/97-ВР (із внесеними змінами та доповненнями), п. 135.1, п.135.2 ст.135, п.137.1, п.137.4 ст.137. п.138.1, п.138.2, п.138.4 ст.138, п.п. 139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями) НВП «Техноцентр» безпідставно віднесено до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування всього 2352006,1 грн. в т.ч. за IV кв. 2010р. на 119176,80 грн., за І- кв. 2012р. на 644806,13 грн. кв., за II кв. 2012р. - 1315173,14 грн., за ІІІ кв. 2012р. 272850 грн. - придбання товарів (робіт, послуг) у ПП «Ардея-Тех», ПП «Тронекс», TOB «Нові технології ТВП», а також завищено доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування на суму 911 251,00 грн. в.т.ч за І кв. 2012р. на суму 43500,00 грн., за II кв. 2012р. на суму 718926,00 грн., за III кв. 2012р. на суму 148825,00 грн. по операціях з ДПІЦ «Техно-Ресурс» (і.п.н. 138039513054).

А також п.п. 7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість», зі змінами та доповненнями, ст.185, п. 187.1 ст.187, ст.188, п. 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами і доповненнями НВП «Техноцентр» завищено суму податкових зобов'язань на суму 182 250 грн. в.т.ч. за березень 2012р. на суму 8700,00грн. за квітень 2012р. на суму 59347,40грн. за травень 2012р. на суму 84437,70грн. за липень 2012р. на суму 29765,00грн. по операціях з ДПІЦ «Техно-Ресурс» (і.п.н. 138039513054), а також встановлено завищення НВП «Техноцентр» суми податкового кредиту всього на суму 470 401,21 грн. в т.ч. за грудень 2010р. в сумі 23835,36 грн., за березень 2012р. в сумі 128961,23 грн., за квітень 2012р. в сумі 190350,00 грн., за травень 2012р. в сумі 72684,63 грн., за липень 2012р. в сумі 54570,00 грн., за рахунок проведення взаєморозрахунків з ПП «Ардея-Тех», ПП «Тронекс», TOB «Нові технології ТВП», що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 288 151,02 грн. в т.ч. за грудень 2010р. в сумі 23835,36 грн., за березень 2012р. в сумі 120261,23 грн., за квітень 2012р. в сумі 131002,5 грн., за липень 2012р. в сумі 13051,93 грн.».

Приймаючи рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно.

Згідно з п. 1.3. ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Згідно з п. 1.7. ст. 1 цього ж Закону, податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до п. п. 3.1.1. п. 3.1. ст. 3 цього ж Закону об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України, у тому числі операції з:

- передачі права власності на об'єкт застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця;

- передачі об'єкта фінансового лізингу в розпорядження лізингоотримувача;

- поставки послуг з міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів автомобільним транспортом, а також міжнародних відправлень будь-яким видом транспорту на відрізку від пункту їх відправлення (прийняття для перевезення) на митній території України до пункту їх митного оформлення, а також від пункту їх митного оформлення до пункту призначення (доставки) на митній території України;

- поставки послуг з міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів (крім міжнародних відправлень) будь-яким видом транспорту (крім автомобільного) на відрізку від пункту їх відправлення (прийняття для перевезення) на митній території України до пункту проведення прикордонного контролю з їх випуску за межі державного кордону України, а також від пункту прикордонного контролю з їх впуску у межі державного кордону України до пункту їх призначення (доставки) на митній території України;

- в інших випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до п. п. 6.2.1. п. 6.2. ст. 6 цього ж Закону податок становить 20 відсотків бази оподаткування, визначеної статтею 4 цього Закону, та додається до ціни товарів (робіт, послуг).

Згідно з п. п. 7.2.3. п. 7.2. ст. 7 цього ж Закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Згідно з п. п. 7.2.6. п. 7.2. ст. 7 цього ж Закону податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно з п. п. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 цього ж Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. п. 7.4.4. п. 7.4. ст. 7 цього ж Закону якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Згідно з п. п. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 цього ж Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно з п. п. 14.1.179. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання для цілей розділу V цього Кодексу - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді.

Згідно з п. п. 14.1.181. п. 14.1. ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 44.1. ст. 44 ПК України Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з п. п. 54.3.2. п. 54.3. ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно з п. 57.3. ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Згідно з п. 123.1. ст. 123 ПК України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Згідно з п. 185.1. ст. 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Відповідно до п. 186.1. ст. 186 ПК України місцем постачання товарів є:

а) фактичне місцезнаходження товарів на момент їх постачання (крім випадків, передбачених у підпунктах "б" і "в" цього пункту);

б) місце, де товари перебувають на час початку їх перевезення або пересилання, у разі якщо товари перевозяться або пересилаються продавцем, покупцем чи третьою особою;

в) місце, де провадиться складання, монтаж чи встановлення, у разі якщо товари складаються, монтуються або встановлюються (з випробуванням чи без нього) продавцем або від його імені.

Згідно з п. 188.1. ст. 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів, крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів, і збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку).

Згідно з п. 198.1. ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.2. ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3. ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.4. ст. 198 ПК України якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Згідно з п. 198.6. ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно з п. 201.1. ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Згідно з п. 201.4. ст. 201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Згідно з п. 201.6. ст. 201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Згідно з п. 201.7. ст. 201 ПК України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Згідно з п. 201.10. ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідач обґрунтовує безтоварність господарських операцій позивача з ТзОВ «Нові технології ТВП» на підставі акту від 08.11.2012 р. №4723/22-1/35921869 «Про неможливість проведення зустрічної звірки «Нові технології ТВП» щодо підтвердження господарських відносин за період травень, червень, липень 2012 р.

Суд встановив, що постановою Львівського окружного адміністративного суду від 22.01.2013 р. №2а-9946/12/1370, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2013 р. у справі №3847/13, визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби щодо проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Нові технології ТВП»; визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби щодо відображення акта № 4723/22-1/35921869 від 08.11.2012 року про неможливість проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю «Нові технології ТВП» щодо підтвердження господарських відносин за травень 2012 року, червень 2012 року, липень 2012 року в АІС «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДПА України». А тому, суд не бере до уваги висновки акту ДПІ у Печерському районі м.Києва від 08.11.2012 р. №4723/22-1/35921869 «Про неможливість проведення зустрічної звірки «Нові технології ТВП» щодо підтвердження господарських відносин за період травень, червень, липень 2012 р».

На підтверження реальності здійснення господарських операцій позивач надав такі документи:

копію договору від 19.03.2012 року укладеного між НВП «Техноцентр» та ТОВ «Нові технології ТВП»; копії довідки 4-ОПП про взяття на облік ТОВ «Нові технології ТВП», ліцензій та додатків ТОВ «Нові технології ТВП», свідоцтва платника ПДВ ТОВ «Нові технології ТВП», свідоцтва про державну реєстрацію ТОВ «Нові технології ТВП», довідки з ЄДРПОУ та виписки ТОВ «Нові технології ТВП»; копії семи податкових та видаткових накладних по взаємовідносинах НВП «Техноцентр» з ТОВ «Нові технології ТВП»; двадцять шість платіжних доручень, які підтверджують розрахунки НВП «Техноцентр» з ТОВ «Нові технології ТВП»; журнал-ордер по 631 рахунку по взаємовідносинах НВП «Техноцентр» з ТОВ «Нові технології ТВП»; копії двох замовлень для ТОВ «Нові технології ТВП»;

копію договору від 01.12.2010 року укладеного між НВП «Техноцентр» та ПП «Ардея-Тех»; копії податкової та видаткової накладної по взаємовідносинах НВП «Техноцентр» з ПП «Ардея-Тех»; одне платіжне доручення, які підтверджують розрахунки НВП «Техноцентр» з ПП «Ардея-Тех»; журнал-ордер по 631 рахунку по взаємовідносинах НВП «Техноцентр» з ПП «Ардея-Тех»; копію замовлення ПП «Ардея-Тех»;

копію договору від 14/05/12 від 14.05.2012 року укладеного між НВП «Техноцентр» та ПП «Тронекс»; копії свідоцтва про державну реєстрацію ПП «Тронекс», свідоцтва платника ПДВ ПП «Тронекс», довідки з ЄДРПОУ ПП «Тронекс»; копії чотирнадцяти податкових та видаткових накладних по взаємовідносинах НВП «Техноцентр» з ПП «Тронекс»; вісім платіжних доручень, які підтверджують розрахунки НВП «Техноцентр» з ПП «Тронекс»; журнал-ордер по 631 рахунку по взаємовідносинах НВП «Техноцентр» з ПП «Тронекс»; лист ПП «Тронекс» від 17.01.2014 року № 17/1 про підтвердження реалізації та поставки товарів НВП «Техноцентр» та повного декларування таких операцій ; копії двох замовлень для ПП «Тронекс»; копія рахунку-фактури від 14. 05. 2012 року № 40, від 21.05.2012 року № 43, від 23. 05 2012 року № 44, від 02.07.2012 року № 70 по розрахунках НВП «Техноцентр» з ПП «Тронекс».

Також позивачем надано витяги з ЄДРПОУ на ПП «Тронекс», ПП «Ардея-Тех», ТОВ «Нові технології ТВП».

На підтвердження податкового зобов'язання з податку на додану вартість по операціях з ДПІЦ «Техно-Ресурс» позивачем надано копія договору від 04.01.2010 року № 04/01/10 та № 07/09/12 від 07.09.12 року по розрахунках НВП «Техноцентр» з ДП ІЦ «Техно-Ресурс»; копії рахунків-фактур № 118 від 10.09.2012 року, № 212 від 05.12. 2012 року по розрахунках НВП «Техноцентр» з ДП ІЦ «Техно-Ресурс»; копії видаткових накладних РН-0000089 від 22.12.10року, РН-0000091 від 27.12.10 року, РН-0000001 від 04.01.11року, РН-0000005 від 25.02.11 року, РН-0000028 від 31.03.12 року, РН-0000038 від 28.04.12 року, РН-0000039 від 28.04.12 року, РН-0000040 від 28.04.12 року, РН-0000041 від 28.04.12 року, РН-0000042 від 30.04.12 року, РН-0000043 від 30.04.12 року, РН-0000044 від 30.04.12 року, РН-0000045 від 30.04.12 року, РН-0000046 від 23.05.12 року, РН-0000049 від 21.05.12 року, РН-0000050 від 23.05.12 року, РН-0000059 від 15.05.12 року, РН-0000060 від 16.05.12 року, РН-0000061 від 24.05.12 року, РН-0000062 від 25.05.12 року, РН-0000063 від 25.05.12 року, РН-0000064 від 28.05.12 року, РН-0000065 від 28.05.12 року, РН-0000071 від 29.05.12 року, РН-0000103 від 31.07.12 року, РН-0000105 від 31.07.12 року, РН-0000124 від 26.09.12 року, РН-0000150 від 24.09.12 року, РН-0000152 від 26.10.12 року, РН-0000164 від 23.10.12 року, РН-0000166 від 26.10.12 року, РН-0000188 від 05.12.12 року, РН-0000189 від 06.12. 12 року, РН-0000036 від 15.04.13 року по розрахунках НВП «Техноцентр» з ДП ІЦ «Техно-Ресурс»; копії податкових накладних від 20.12.10 року № 158, від 27.12.10 року № 162, від 04.01.11року № 1, від 25.02.11 року № 1,від 31.03.2012 року № 19, від 28.04.2012 року № 16, від 28.04.2012 року № 17, від 28.04.2012 року № 18, від 28.04.2012 року № 19, від 30.04.2012 року № 20, від 30.04.2012 року № 21, від 30.04.2012 року № 22, від 30.04.2012 року №23, від 15.05.2012 року № 7, 16.05.2012 року № 8, від 21.05.2012 року № 9, від 23.05.2012 року № 11, від 23.05.2012 року № 12, від 24.05.2012 № 13, від 25.05.2012 року № 14, від 25.05.2012 року № 15, від 28.05.2012 № 16, від 28.05.2012 № 17, від 29.05.2012 № 24, від 31.07.2012 року № 13, від 31.07.2012 року № 15, від 11.09. 2012 року № 7, від 21.09. 2012 року, № 25, від 24.09.2012 року № 29, від 25.09.2012 року № 33, від 26.09.2012 року № 35, від 23.10.2012 року № 31, від 26.10.2012 року № 36, від 26.10.2012 року № 37, від 05.12.2012 року № 7, від 06.12.2012 року № 8, від 15.04.2013 року № 10, по розрахунках НВП «Техноцентр» з ДП ІЦ «Техно-Ресурс» по розрахунках НВП «Техноцентр» з ДП ІЦ «Техно-Ресурс»; копії журналу-ордеру і відомості по 361 рахунку за 01.01.10-31.03.13, по розрахунках НВП «Техноцентр» з ДП ІЦ «Техно-Ресурс».

Надані сторонами докази вказують на відсутність порушень позивачем вимог п. п. 7.4.1., п. п. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст. 185, п. 187.1. ст. 187, ст. 188, п. 198.1., п. 198.3., п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України. Позивачем представлено Суду всі відповідні розрахункові, платіжні та інші документи, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та які вказують на товарність господарських операцій, їх відповідність основній меті господарської діяльності контрагентів.

Суд дійшов висновку, що твердження відповідача про безтоварність господарських операцій позивача та його контрагентів ПП «Ардея-Тех», ПП «Тронекс», TOB «Нові технології ТВП» та ДПІЦ «Техно-Ресурс», а також висновки про завищення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість по операціях з ДПІЦ «Техно-Ресурс» на суму 182 250 грн. та завищення податкового кредиту з податку на додану вартість позивачем на загальну суму 470 401,21 грн. по взаєморозрахунках з ПП «Ардея-Тех», ПП «Тронекс», TOB «Нові технології ТВП» не обґрунтовані належними та допустимими доказами.

На підтвердження використання у своїй господарській діяльності товарів, придбаних у контрагентів ПП «Ардея-Тех», ПП «Тронекс», TOB «Нові технології ТВП», позивачем долучено до матеріалів справи копії відповідних первинних документів. Вказані докази в сукупності свідчать про використання позивачем у своїй господарській діяльності товарів, придбаних у контрагентів ПП «Ардея-Тех», ПП «Тронекс», TOB «Нові технології ТВП».

Необґрунтованими, на думку Суду, є покликання відповідача у акті перевірки на обставини, встановлені у Актах перевірок контрагентів ПП «Ардея-Тех», ПП «Тронекс», TOB «Нові технології ТВП» та ДПІЦ «Техно-Ресурс», стосовно відсутності у вказаних юридичних осіб трудових ресурсів, виробничого обладнання, складських приміщень, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства, здійснення господарської діяльності підприємствами з метою надання податкової вигоди третім особам тощо. Згідно з п. 110.1 ст. 110 Податкового кодексу України платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Із наведеного випливає, що сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування чи податкового кредиту. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це спричиняє відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Обставини, викладені у Акті перевірки від 30.09.2013 року № 262/22-40/30539214 стосовно порушення позивачем п. п. 7.4.1., п. п. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст. 185, п. 187.1. ст. 187, ст. 188, п. 198.1., п. 198.3., п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України відповідачем належними та допустимими доказами підтверджені не були.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. ст. 49, 70 КАС України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов'язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень.

Таким чином, з врахуванням змісту ст. 162 КАС України, податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області від 11.11.2013 року № 0000242240 є протиправним і підлягає скасуванню, оскільки судом встановлено відсутність порушень позивачем вимог п. п. 7.4.1., п. п. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст. 185, п. 187.1. ст. 187, ст. 188, п. 198.1., п. 198.3., п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України, а адміністративний позов слід задовольнити повністю.

Щодо судових витрат, то у відповідності до ст.94 КАС України, слід стягнути з Державного бюджету України на користь Науково-виробничого підприємства «Техноцентр» Франківської районної асоціації інвалідів м.Львова (вул.Наукова,5, м.Львів, ЄДРПОУ 30539214) 487,20 грн.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 86, 94, 128, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області від 11.11.2013 року № 0000242240.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Науково-виробничого підприємства «Техноцентр» Франківської районної асоціації інвалідів м.Львова (вул. Наукова,5, м.Львів, ЄДРПОУ 30539214) 487,20 (чотириста вісімдесят сім гривень 20 коп) судового збору.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено та підписано 08 квітня 2014 року.

Суддя Гулкевич І.З.