Ухвала

від 02.04.2014 по справі 815/6030/13-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 квітня 2014 р.м.ОдесаСправа № 815/6030/13-а

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Андрухів В. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Зуєвої Л.Є.,

суддів Шевчук О.А. та Лук'янчук О.В.

при секретарі Івановій-Черноус К.І.

за участю представників:

апелянта - Сокола Д.В.,

позивача - Яцевича О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального управління Міндоходів на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17.09.2013 року по справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Українське дунайське пароплавство" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального управління Міндоходів про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

В серні 2013 року ПАТ "Українське дунайське пароплавство" звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального управління Міндоходів про скасування податкового повідомлення-рішення.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПрАТ "Українське Дунайське пароплавство" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість щодо правомірності формування податкового кредиту за січень 2012 року по взаємовідносинах з ПП «ПІК - Трейд», (код ЄДРПОУ 347733315), за результатами якої складено акт від 10.07.2013 року №124/25-0/01125821/7, згідно висновків якого в порушення п.198.3, 198.6 ст.198, п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України, ПрАТ "Українське Дунайське пароплавство" завищено від'ємне значення по рядку 19 на загальну суму 56 855,93 грн. у січні 2012 року.

На підставі даного акту було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000142500 від 26.07.2013 року про зменшення ПрАТ "Українське Дунайське пароплавство" розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за січень 2012 року у розмірі 56855,93 грн. Позивач вважав, що наведені висновки акту перевірки є помилковими, оскільки при проведенні перевірки взагалі не взято до уваги наявні первинні документи ПрАТ "Українське Дунайське пароплавство", які підтверджують реальність здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентом ПП "Пік Трейд", та підтверджують правомірність віднесення до складу податкового кредиту у січні 2012 року податку на додану вартість у розмірі 56855,93 грн. по взаємовідносинам з вказаним контрагентом, а отже спростовують висновки Акту перевірки й доводять протиправність оскаржуваного повідомлення-рішення.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 17.09.2013 року позов задоволено. Податкове повідомлення-рішення від 26.07.2013 року № 0000142500 Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби про зменшення Приватному акціонерному товариству "Українське Дунайське пароплавство" розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за січень 2012 року у розмірі 56855,93 грн. - визнано протиправним та скасовано. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства "Українське Дунайське пароплавство" (68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул.Краснофлотська, 28 б, код ЄДРПОУ 01125821) сплачений при подачі позову судовий збір у сумі 568,55 грн. (п'ятсот шістдесят вісім гривень 55 копійок).

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального управління Міндоходів в апеляційній скарзі зазначає про невідповідність висновків суду обставинам справи. При цьому апелянт вважає, що судом допущено порушення матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. У зв'язку з чим в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції і винесення нової постанови із відмовою в задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що Приватне акціонерне товариство "Українське Дунайське пароплавство" створено відповідно рішення Міністерства транспорту України №625 від 09.12.1994 року шляхом перетворення державного підприємства "Українське Дунайське пароплавство" в ПрАТ "Українське Дунайське пароплавство" згідно Указу Президента України від 15.06.1993 року "Про корпоратизацію підприємств". ПрАТ "Українське Дунайське пароплавство" є правонаступником державного підприємства "Українське Дунайське пароплавство".

Відповідно до розпорядження Міськвиконкому Ізмаїльсько міської ради народних депутатів від 28.12.1994 року № 405 державне підприємство "Українське Дунайське пароплавство" перереєстровано в ВАТ "Удаско".

Розпорядженням Міськвиконкому Ізмаїльської міської ради народних депутатів від 22.09.1997 року за №275, ВАТ "Удаско" перереєстровано в ПрАТ "УДП". Форма власності - державна - корпоративна. Засновником ПрАТ "Українське Дунайське пароплавство" є держава в особі Міністерства транспорту та зв'язку України.

З 28.12.1994 року ПрАТ "Українське Дунайське пароплавство" взято на податковий облік в органах державної податкової служби зі №22, з 11.01.2011 року по теперішній час перебуває на обліку у Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі.

10.07.2013 року уповноваженою особою Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі ДПС проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПрАТ "Українське Дунайське пароплавство" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість щодо правомірності формування податкового кредиту за січень 2012 року по взаємовідносинах з ПП «ПІК - Трейд», (код ЄДРПОУ 347733315), за результатами якої складено акт від 10.07.2013 року №124/25-0/01125821/7. Превіркою встановлено порушення ПрАТ "Українське Дунайське пароплавство" п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України.

26.07.2013 року на підставі акту №124/25-0/01125821/7 від 10.07.2013 року було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000142500 про зменшення ПрАТ "Українське Дунайське пароплавство" розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за січень 2012 року у розмірі 56855,93 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою проведення позапланової невиїзної перевірки позивача та як наслідок прийняття спірного податкового повідомлення-рішення є факт отримання відповідачем Акту Західно-Донбаської ОДПІ Дніпропетровської області ДПС від 11.04.2013 року № 111/22/5-34773315 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПП «ПІК-Трейд» (код ЄДРПОУ 34773315) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість та податку на прибуток при взаємовідносинах з TOB НУФ «Дітекон» за період з 01.10.2011р. по 31.03.2012р.", згідно якого при подальшій реалізації отриманого товару не підтверджено суму податкового кредиту по взаємовідносинам з ПП «ПІК-Трейд» у розмірі 125945,42 грн., та суми податкових зобов'язань по взаємовідносинам з ПрАТ «Українське Дунайське пароплавство» у розмірі 59685,00 грн.

Відповідно до ч.1 ст.207 ГК України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін -у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а в разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також усе належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише в однієї зі сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави (ч.1 ст.208 ГК України).

Положення ст.ст.207, 208 ГК України слід застосовувати з урахуванням того, що правочин, який вчинено з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно з ч.1 ст.203, ч.2 ст.215 ЦК України є нікчемним, і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Органи державної податкової служби, вказані в абз.1 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», можуть на підставі п.11 цієї статті звертатись до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, одержаних за правочинами, вчиненими з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їхню нікчемність.

Відповідно до п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.09р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений ст.228 ЦК України: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (ст.14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

З наведених норм законодавства слідує, що висновки про нікчемність правочинів, тим більш визнання правочинів нікчемними відносяться виключно до компетенції судів, а не податкових органів.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 № 996-XIV визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.01.2012 року між ПрАТ "Українське Дунайське пароплавство" (Кредитоотримувач) та ПП "Пік Трейд" (кредитодавець) було укладено договір комерційного кредиту №051 МТС та додаткова угода №1 від 12.03.2012 року, відповідно до умов якої кредитодавець на умовах комерційного кредиту зобов'язується передати Товар, а Кредитоотримувач прийняти та повернути Товар на умовах даного договору або сплатити вартість отриманого Товару.

23.01.2012 року ПрАТ "Українське Дунайське пароплавство" (Кредитоотримувач) придбано у ПП "Пік Трейд" (кредитодавець) вугілля кам'яне марки AM, фракція 13-25 у кількості 207 тонн на загальну суму з ПДВ 358110 грн.

На підтвердження господарських операцій за вказаним договором з ПП "Пік Трейд", ПрАТ "Українське Дунайське пароплавство" було надано видаткову накладну №РН-0000016 від 23.01.2012 року на суму 358110,00 грн.; податкову накладну № 4 від 23.01.2012 року на суму 358110,00 грн.; рахунок фактуру №СФ-0000013 від 12.03.2012 року на загальну суму з ПДВ 358110 грн.; платіжне доручення №713 від 15.03.2012 року на суму 70 000 грн.; платіжне доручення №716 від 16.03.2012 року на суму 50 000 грн.; платіжне доручення №727 від 09.04.2012 року на суму 60 000 грн.; платіжне доручення №738 від 04.05.2012 року на суму 50 000 грн.; платіжне доручення №756 від 07.06.2012 року на суму 68 110 грн.

Відповідно до умов п.4 договору комерційного кредиту №051 МТС від 20.01.2012 року, укладеного між ПрАТ "Українське Дунайське пароплавство" (Кредитоотримувач) та ПП "Пік Трейд" (кредитодавець), передача вугілля проводиться в обсязі, визначеному ПрАТ "УДП", транспортування вугілля до об'єктів ПрАТ "УДП" здійснюється за рахунок постачальника протягом 2 днів. Тобто, позивач взагалі не відповідальний за транспортування вугілля.

Також слід зазначити, що 10.01.2011 року між ПП "Пік Трейд" (покупець) та ТОВ "ДЖД" (продавець) укладено договір №21 купівлі - продажу вугільної продукції. Згідно умов п.4.1 договору, поставка товару здійснюється на умовах FCA станція відправника (Інкотермс 2000 року), оплата залізничного тарифу за рахунок покупця.

На підтвердження використання у своїй господарській діяльності вугілля кам'яного марки AM, фракція 13-25, придбаного у ПП "Пік Трейд", ПрАТ "УДП" надано наступні документи; накладні №1, №2, №3, №4, №5, №6, №7 від 23.01.2012 року на видачу вугілля по структурним підрозділам, картки рахунків - № 20.3.1, №20.3.2, №203, звіти за січень та лютий 2012 року, відомості списання вугілля по котельні стадіону за січень 2012 року та лютий 2012 року, лімітно-заборні картки №12, №13, № 14, №15, №21, акти списання № СпТ-000012 від 29.02.2012 року та № СпТ-000011 від 29.02.2012 року, № Спт-000014 від 26.03.2012 року, виписку №ТС -339 за лютий 2012 року, паливо - мастильний баланс за березень місяць 2012 року.

12.01.2012 року між ПП "Пік Трейд" (замовник) та ФОП ОСОБА_4.(виконавець) укладено договір №10 про надання послуг. Згідно п.2.1 договору, виконавець надає замовнику послуги по користуванню залізничним кодом отримувача вантажу №2322 з отриманням товару на станції Ізмаїл, Одеської залізниці та розкредитації прийнятих залізничних вагонів з вугіллям марки АМ (13-25) в п/вагонах, відправлених 12.01.2012 року зі станції Антрацит, Донецької залізниці вантажовідправник ТОВ "ДЖД" - вантажоотримувач ФОП ОСОБА_4 у власність ПрАТ «Українське Дунайське пароплавство» .

ПрАТ "УДП" також надано отримані від ПП "Пік Трейд" документи, які підтверджують транспортування вугілля, а саме: залізничні накладні від 13.01.2012 року №52867025, № 52867082, №52867173, згідно яких трьома вагонами товар було доставлено від станції Антрацит до станції Ізмаїл по 69 т. в кожному вагоні, а всього - 207 т. вугілля.

Враховуючи той факт, що у позивача як на момент проведення перевірки, так і під час судового розгляду даної справи були в наявності всі податкові накладні та первинні бухгалтерські документи (їх копії наявні в матеріалах справи), які підтверджують факт поставки товарів на користь позивача та використання їх в своїй господарській діяльності, посилання апелянта на порушення норм податкового законодавства в обґрунтування своєї позиції є недоведеним.

З огляду на викладене апеляційний суд не приймає до уваги доводи апелянта, оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, зазначених у рішенні суду першої інстанції.

На підставі викладеного колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вимог апелянта.

Оскільки судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції, відповідно до ст. 200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову місцевого суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 195,196,198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального управління Міндоходів залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17.09.2013 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після складання повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали складено та підписано 07.04.2014 року

Головуючий: суддя Зуєва Л.Є.

суддя Шевчук О.А.

суддя Лук'янчук О.В.