Рішення

від 03.04.2014 по справі 906/232/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "03" квітня 2014 р. Справа № 906/232/14

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Давидюка В.К.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Дочірнього підприємства "Таврія" Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперіал Агро ЛТД" (м.Херсон)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агростем" (с. Щеніїв, Черняхівський район, Житомирська область)

про стягнення 17852,82 грн.

Позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з відповідача на свою користь 17852,82 грн. заборгованості за поставлений товар згідно договору купівлі-продажу №1904-І-1 від 19.04.13р., з яких 16197,94 грн. - сума основного боргу, 129,58 грн. - інфляційні, 283,46 - 3% річних та 1241,84 грн. - пеня.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені вчасно і належним чином, про що свідчать підписи уповноважених осіб позивача та відповідача на повідомленнях про вручення ухвал суду.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.

Суд дослідив в судовому засіданні документи, а саме: договір купівлі-продажу №1904-І-1 від 19.04.13р., видаткову накладну, розрахунок суми боргу, акти звірки взаємних розрахунків, довідки, свідоцтво про державну реєстрацію, статут, довідку і витяги з ЄДР та інші.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

19.04.13р. між сторонами був укладений договір купівлі-продажу №1904-І-1 (а.с.19-21), відповідно до умов якого позивач (продавець) зобов'язується поставити та передати у власність, а відповідач (покупець) прийняти та оплатити товар - "Інокулянт", виробництва компанії "Адванст Біолоджикал Маркетинг", Штат Огайо, США, на умовах, передбачених даним договором (п. 1.1 договору).

Згідно з п. 3.3 даного договору, вартість договору складає 16197,94 грн., в тому числі ПДВ 20%, що є еквівалентом 1990,28 дол. США.

Продавець здійснює поставку товару в повному об'ємі на умовах (Інкотермс "Inkoterms", 2010) EXW - Франко-склад постачальника - с. Братське, Нижньосірогозький р-н, Херсонська область, в строк до 30.04.13р. за умови виконання п.5.1 договору (п. 4.1 зазначеного договору).

Пунктом 4.2 договору визначено, що обов'язки постачальника враховуються такими, що виконані після підписання уповноваженим представником покупця видаткової накладної, що підтверджує факт отримання товару. Право власності на товар переходить в момент підписання уповноваженим представником покупця видаткової накладної.

Як передбачено п. 5.1 вказаного договору, оплата за товар, який постачається у відповідності до умов цього договору, здійснюється покупцем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця на підставі виставленого рахунку, в строки, встановлені у п. 5.2 договору.

Відповідно до п. 5.2 договору, покупець здійснює попередню оплату за товар, що є предметом цього договору, наступним чином:

- 30% від вартості договору, що вказана у п.3.3, розрахованої згідно п.5.3 даного договору по факту відвантаження товару (п. 5.2.1 договору);

- 70% від вартості договору, що вказана у п.3.3, розрахованої згідно п.5.3 даного договору до 01.07.13р. (п. 5.2.2 договору).

На виконання умов даного договору, позивач передав відповідачеві передбачений договором товар на суму 16197,94 грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-0000127 від 22.04.13р. (а.с.22).

Проте, відповідач свої зобов'язання щодо своєчасної оплати вартості товару не виконав.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).

Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, внаслідок невиконання відповідачем обов'язку щодо оплати вартості отриманого товару, станом на день звернення з позовом до суду та на день розгляду справи в суді за відповідачем рахується заборгованість перед позивачем в сумі 16197,94 грн., яку останній і просить суд стягнути в позовній заяві.

Суд приходить до висновку про задоволення позову в цій частині, з огляду на наступне.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правовідносини між сторонами у справі виникли на підставі договору купівлі-продажу №1904-І-1 від 19.04.13р.

Частиною 1 ст.193 ГК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Такі ж положення містить ст.526 ЦК України.

Згідно ч.2 ст.193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання.

Як передбачено ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.1 і ч.2 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, відповідач не виконав передбаченого договором зобов'язання щодо сплати вартості отриманого товару в повному обсязі та у встановлений договором строк.

Тому, з врахуванням наведеного вище, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 16197,94 грн. основного боргу суд вважає обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 283,46 грн. 3% річних, 129,58 грн. інфляційних та 1241,84 грн. пені.

Згідно ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахування позивачем до стягнення з відповідача 283,46 грн. 3% річних та інфляційні в розмірі 129,58 грн. проведено згідно вимог чинного законодавства, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст.610, п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання, що включає його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (штрафу, пені).

Згідно п.6.3 договору, у випадку невиконання або прострочення виконання покупцем прийнятих на себе зобов'язань, відповідно до п.5.1 даного договору, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченої продукції за кожний день прострочення.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч.1 ст. 549 ЦК України).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

Перевіривши розрахунок вказаного зобов'язання, суд вважає, що позивач збільшив період нарахування пені, оскільки відповідно до ч.6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Однак, як вбачається із розрахунку позивача (а.с.24), пеня нарахована за період з липня 2013 по січень 2014 року включно, тобто за 7 місяців.

Тому, суд вважає за необхідне здійснити перерахунок пені, нарахувавши зазначене зобов'язання за 6 місяців:

за період з 01.07.13р. по 12.08.13р.:

- 14 (подвійна облікова ставка НБУ) / 365 днів х 16197,94 грн. (сума боргу) х 43 (кількість днів прострочки) / 100 = 267,15 грн.

за період з 13.08.13р. по 31.12.13р.

- 13 (подвійна облікова ставка НБУ) / 365 днів х 16197,94 грн. (сума боргу) х 141 (кількість днів прострочки) / 100 = 813,45 грн.

Таким чином, розмір пені, який підлягає задоволенню, становить 1080,60 грн. (267,15 грн. + 813,45 грн.).

А оскільки позивачем заявлено до стягнення 1241,84 грн. пені, то суд відмовляє в задоволенні позову в частині стягнення 161,24 грн. (1241,84 грн. - 1080,60 грн.) пені.

Відповідно до вимог ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів сплати боргу суду не надав, в актах звірки взаємних розрахунків (а.с.23, 54) суму основного боргу визнав.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 16197,94 грн. основного боргу, 283,46 грн. 3% річних, 129,58 грн. інфляційних та 1080,60 грн. пені обгрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи та підлягають задоволенню. А в частині стягнення 161,24 грн. пені суд відмовляє в задоволенні позову, про що зазначав вище.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно до обгрунтовано заявлених позовних вимог, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агростем", 12344, Житомирська область, Черняхівський район, с. Щеніїв, вул. Поліщука, 3, код ЄДРПОУ 37376945

на користь Дочірнього підприємства "Таврія" Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперіал Агро ЛТД", 73000, м. Херсон, вул. Перекопська, 20, оф. 507, код ЄДРПОУ 33391137

- 16197,94 грн. - основного боргу;

- 283,46 грн. - 3% річних;

- 129,58 грн. - інфляційних;

- 1080,60 грн. - пені;

- 1810,50 грн. - витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору.

3. Відмовити в задоволенні позову в частині стягнення 161,24 грн. пені.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Давидюк В.К.

Віддрукувати:

1 - в справу

2,3 - сторонам (рек. з пов. про вручення)