Постанова

від 03.04.2014 по справі 812/756/14

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

5.1.1

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 квітня 2014 рокуЛуганськСправа № 812/756/14

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Солоніченко О.В.,

при секретарі: Калашнікові Д.О.,

за участю

представника позивача: Бородіна Д.Е. (паспорт НОМЕР_1),

представника відповідача: Сухорукової Н.І. (довіреність б/н від 10.02.2014),

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Пенобетон» до Державного реєстратора Реєстраційної служби Луганського міського управління юстиції Колпакової Валентини Олександрівни про визнання протиправними дій, визнання нечинним та скасування запису від 11.11.2013 за № 13821430021000834, -

ВСТАНОВИВ:

07 лютого 2014 року Луганським окружним адміністративним судом відкрито провадження у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Пенобетон» до Державного реєстратора Реєстраційної служби Луганського міського управління юстиції Колпакової Валентини Олександрівни, в якому позивач просив суд:

визнати протиправними дії Державного реєстратора Реєстраційної служби Луганського міського управління юстиції Колпакової Валентини Олександрівни, які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису від 11.11.2012 за № 13821430021000834 про відсутність Товариства з обмеженою відповідальністю «Пенобетон» за вказаною адресою;

визнати нечинним та скасувати повністю з моменту його вчинення запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису від 11.11.2012 за № 13821430021000834 про відсутність Товариства з обмеженою відповідальністю «Пенобетон» за вказаною адресою;

зобов'язати Державного реєстратора Реєстраційної служби Луганського міського управління юстиції Колпакову Валентину Олександрівну внести запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про скасування реєстраційної дії від 11.11.2013 за № 13821430021000834.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що оскаржуваний запис внесено відповідачем до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців без дотримання вимог Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців». Так, вказаним Законом передбачено обов'язок юридичних осіб у встановлені строки подавати державному реєстратору реєстраційну картку з метою підтвердження відомостей про юридичну особу. Зважаючи на дату реєстрації позивача в якості юридичної особи - 22..09.2004, останнім днем надання реєстраційної картки є 22.10.2014. На думку позивача, відповідач до прийняття рішення про внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про відсутність товариства за місцезнаходженням мав спрямувати на адресу позивача повідомлення щодо необхідності надання реєстраційної картки з метою підтвердження відомостей про юридичну особу. Запис про відсутність товариства за місцезнаходженням відповідач міг внести лише за спливом строку для підтвердження відомостей, передбаченого Законом. Проте, жодних повідомлень на адресу позивача не надходило. Відтак, на думку позивача відповідачем оскаржуваний запис було внесено передчасно, без отримання відомостей про вручення позивачу повідомлення про необхідність надання реєстраційної картки.

Крім того, позивач зауважує, що 26.11.2013 року товариством було підтверджено відомості про юридичну особу, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців було внесено відповідний запис.

Як зазначає позивач, внесення оскаржуваного запису призвело до неправомірного позбавлення позивача податковими органами реєстрації платника податку на додану вартість.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала з підстав, викладених у письмових запереченнях проти позову, в яких зазначила, що внесенню оскаржуваного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців передувало направлення 28.10.2013. на адресу позивача відповідного повідомлення про необхідність надання реєстраційної картки, про що у журналі вихідної кореспонденції зазначено за вихідним номером № 1556 від 28.10.2013. Вказане поштове відправлення 11.11.2013 повернуто на адресу реєстраційної служби відділенням зв'язку через те, що товариство не знаходиться за вказаною адресою, про що здійснено відповідний запис у журналі вхідної кореспонденції.

Вислухавши пояснення представників сторін. дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Пенобетон» зареєстровано в якості юридичної особи виконавчим комітетом Луганської міської ради 22.09.2004, код ЄДРПОУ 33181654. Адресою реєстрації є м. Луганськ, Ленінський район, вулиця Фабрична, будинок 1-3 (арк..с. 15-16).

11 листопада 2013 року відповідачем - Державним реєстратором Реєстраційної служби Луганського міського управління юстиції Колпаковою В.О. до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (надалі - ЄДР) внесено запис за № 13821430021000834 про внесення інформації щодо відсутності юридичної особи за вказаною адресою (арк.. с. 15-16).

Зазначені обставини сторонами не заперечувались.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відносини, пов'язані з державною реєстрацією юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців регулюються Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» від 15 травня 2003 року № 755-IV (надалі - Закон № 755).

За приписами ч.11 ст. 19 Закону № 755 юридична особа зобов'язана подавати (надсилати) щороку протягом місяця, що настає за датою державної реєстрації, починаючи з наступного року, державному реєстратору для підтвердження відомостей про юридичну особу реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну особу.

Як зазначалось, датою державної реєстрації позивача є 22.09.2004. Таким чином, суд погоджується з твердженням позивача, що останнім днем надання у 2013 році державному реєстратору реєстраційної картки стало 22.10.2013. Позивачем в судовому засіданні не заперечувалось, що у вказаний термін реєстраційну картку відповідачу надано не було.

Згідно з ч. 12 ст. 19 Закону № 755 у разі ненадходження в установлений частиною одинадцятою цієї статті строк реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор зобов'язаний надіслати поштовим відправленням протягом п'яти робочих днів з дати, встановленої для подання реєстраційної картки, юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору зазначеної реєстраційної картки.

Відповідно до ч. 14 ст. 19 Закону № 755 у разі неподання юридичною особою протягом місяця з дати надходження їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність підтвердження зазначених відомостей датою, яка встановлена для чергового подання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу.

Якщо державному реєстратору повернуто поштового відправлення, державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Наведені норми надають підстави вважати необґрунтованими доводи позивача про те, що державний реєстратор не мав вносити до ЄДР запис про відсутність товариства за місцезнаходженням до спливу строку, протягом якого поштове повідомлення має зберігатись у відділенні зв'язку (1 місяць), оскільки Закон визначає, що в разі ненадходження до реєстратора реєстраційної картки до ЄДР вноситься запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу. У спорі, що розглядався, має місце внесення запису про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Виходячи з наведених норм, запис в ЄДР про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням може вноситись державним реєстратором після повернення поштового відправлення повідомлення про необхідність підтвердження відомостей про юридичну особу.

З пояснень представника відповідача вбачається, що оскаржуваний запис було внесено саме у зв'язку із поверненням відділенням зв'язку на адресу державного реєстратора поштового відправлення.

Разом з цим, надаючи оцінку вказаним доводам відповідача, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Як вбачається з матеріалів справи та наданої суду для огляду реєстраційної справи позивача (арк.с. 48-80), відповідачем не надано суду доказів складення та направлення позивачу повідомлення від 28.10.2013 за вихідним № 1556 про необхідність підтвердження відомостей про юридичну особу (в тому числі, безпосередньо повідомлення, поштових квитанцій чи чеків про відправлення, тощо). Посилання відповідача на те, що направлення такого повідомлення підтверджується відомостями з журналу вихідної кореспонденції суд оцінює критично, оскільки запис у журналі вихідної кореспонденції містить лише назву позивача без зазначення адреси, на яку здійснено відправлення. Крім того, журнал вихідної кореспонденції, на думку суду, може свідчити лише про реєстрацію тієї чи іншої кореспонденції, та не є відповідним доказом безпосереднього відправлення повідомлення.

З аналогічних підстав суд вважає недоведеним відповідачем твердження про внесення до ЄДР оскаржуваного запису у зв'язку із поверненням поштового відправлення. Так, відповідачем, незважаючи на неодноразові пропозиції суду, не надав суду поштового відправлення, яке було повернуто на адресу реєстратора відділенням зв'язку, що унеможливило підтвердження цього факту в судовому засіданні. Журнал вхідної кореспонденції, на внесення відповідного запису до якого посилався представник відповідача, на думку суду, не є доказом такого повернення, оскільки також не надає можливості встановити безпосереднього факт направлення повідомлення саме на адресу реєстрації позивача, та, відповідно, наявності позначки про відсутність позивача за вказаною адресою.

Таким чином, слід вважати, що будь-які докази, які б підтверджували направлення відповідачем на адресу позивача повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки та підтвердження відомостей про юридичну особу відсутні. Отже, суд розцінює заперечення відповідача як такі, що не підтверджені відповідними доказами.

Наведені обставини, в свою чергу, надають підстави для висновку, що відповідачем не дотримано вимог ч. 14 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», наслідком чого стало передчасне внесення оскаржуваного запису до ЄДР. Зазначене, з урахуванням норм ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, надає підстави вважати дії відповідача щодо внесення запису неправомірними, а відтак, оскаржуваний запис, внесений внаслідок неправомірних дій відповідача підлягає скасуванню.

Таким чином, адміністративний позов в частині визнання дій відповідача протиправними та скасування запису від 11.11.2013 № 13821430021000834 підлягає задоволенню.

Вимоги позивача в частині зобов'язання відповідача внести до ЄДР запис про скасування реєстраційної дії від 11.11.2013 за № 13821430021000834, на думку суду, задоволенню не підлягають, оскільки, виходячи з приписів ст. 31 Закону № 755, прийняття судом рішення про скасування запису у ЄДР є підставою для внесення запису про скасування реєстраційної дії. Тобто обов'язок щодо внесення такого запису покладено на державного реєстратора в силу закону, а тому додаткового зобов'язання судом не потребує.

Виходячи з вимог ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) відповідно до задоволених вимог.

Як вбачається з платіжного доручення, доданого до позовної заяви, позивачем сплачено судовий збір за заявлені вимоги в розмірі 73,08 грн.

Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати відповідно до частки задоволених вимог у сумі 36,54 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 19, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Пенобетон» до Державного реєстратора Реєстраційної служби Луганського міського управління юстиції Колпакової Валентини Олександрівни задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Державного реєстратора Реєстраційної служби Луганського міського управління юстиції Колпакової Валентини Олександрівни щодо внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису від 11.11.2013 за № 13821430021000834 про відсутність Товариства з обмеженою відповідальністю «Пенобетон» за вказаною адресою.

Визнати нечинним та скасувати запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 11.11.2013 за № 13821430021000834 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців про відсутність Товариства з обмеженою відповідальністю «Пенобетон» за вказаною адресою.

В решті позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Пенобетон» 36,54 грн.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів після її проголошення а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанову в повному обсязі складено 08 квітня 2014 року.

Суддя О.В. Солоніченко