Рішення

від 31.03.2014 по справі 222/142/14-ц

ВОЛОДАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № /222/142/14-ц

Провадження № 2/222/134/2014 р.

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 березня 2014 року Володарський районний суд Донецької області

у складі: Головуючого - судді Подліпенця Є.О.,

при секретарі Темір В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Володарське цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарант-плюс-інформ» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарант-плюс» про захист прав споживачів, встановлення нікчемності правочинів, про застосування наслідків недійсності нікчемних правочинів та стягнення грошей ,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, вказуючи, що через оголошення у пресі він дізнався про існування організації, яка надає кредит на будь-які потреби на вигідних для нього умовах, без довідки про доходи. 30.10.2013р. він звернувся до відповідача з метою отримати кредит та від консультанта отримав інформацію про можливість отримання кредиту строком на 240 місяців в сумі, яка була йому необхідна, але для цього потрібно було укласти декілька договорів. Як йому було роз'яснено, суму кредиту він отримає через декілька днів після укладення договорів. З метою отримання кредиту, 30.10.2013р. він уклав з відповідачами наступні договори: № 240-577 з ТОВ «Гарант плюс інформ» про сплату товариству 1750 грн.; № 240-577 з ТОВ «Гарант плюс» про отримання кредиту в сумі 50000 грн.; № 240-578 з ТОВ «Гарант плюс інформ» про сплату 3500 грн.; № 240-578 з ТОВ «Гарант плюс» про отримання кредиту в сумі 100 000 грн.; № 240-579 з ТОВ «Гарант плюс» про отримання кредиту в сумі 100 000 грн. На виконання зазначених договорів, укладених з відповідачем ТОВ «Гарант плюс інформ», в день підписання договорів він сплатив інформаційно-консультативні послуги загалом в розмірі 8750 грн. До теперішнього часу він не отримав будь-яких грошей від відповідача, вважає, що умови договорів є несправедливими, відповідно до вимог Закону України «Про захист прав споживачів» є недійсними, тому просив визнати їх нікчемними, застосувати до них наслідки недійсності нікчемних правочинів та стягнути з відповідача ТОВ «Гарант плюс інформ» на його користь сплачену суму в розмірі 8750 грн.

В судовому засіданні позивач підтримав позов по вищевказаним підставам, наполягав на його задоволенні та пояснив, що уклав із відповідачем ТОВ «Гарант плюс інформ» договори щодо надання інформаційно-консультативних послуг, за якими сплатив загалом 8750 грн., за двома договорами по 3500 грн. про надання кредиту по 100 000 грн. та 1750 грн. за надання кредиту в сумі 50 000 грн. Проте квитанції збереглися у нього лише про сплату інформаційно-консультаційних послуг в розмірі 3500 грн. та 1750 грн. Після укладення зазначених договорів, ним було підписані акти прийому-передачі виконаних робіт. Після укладення договорів про надання інформаційно-консультативних послуг ним було укладено договори з ТОВ «Гарант плюс» про надання кредиту в сумі 100 000 грн., ще про надання кредиту в сумі 100 000 гр. та про надання кредиту в сумі 50 000 грн. За умовами зазначених договорів він повинен був сплачувати щомісячно деякі суми, проте їх не платив в зв'язку із тим, що сам кредит він не отримав. Також, у нього немає договору про надання кредиту на суму 100 000 грн. Вважає що діяльність відповідачів є незаконною, тому договори, укладені з ними є нікчемними, а суми, сплачені за ними підлягають поверненню. Наполягав на задоволенні позову. Не заперечував проти розгляду справи у заочному порядку.

Представники відповідачів ТОВ «Гарант-плюс-інформ» та ТОВ «Гарант-плюс» у судове засідання неодноразово не з'явилися. Про день, час та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку, у відповідності до вимог ч.5 ст.74 ЦПК України.

Визнаючи наявні матеріали про права та взаємини сторін достатніми, суд розглянув справу у відсутності нез'явившихся представників відповідачів ТОВ «Гарант-плюс- інформ» та ТОВ «Гарант-плюс» у заочному порядку на підставі наявних доказів.

Вислухавши позивача, дослідивши матеріали справи, письмові докази, суд прийшов до висновку, що позов задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Так, у судовому засіданні встановлено, що 30.10.2013р. між позивачем та відповідачем ТОВ «Гарант-плюс-інформ» було укладено договір № 240577.

Відповідно до Розділу 1 договору Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов'язання за обумовлену плату надати інформаційні, консультаційні та роз'яснювальні послуги з питань виконання умов та порядку діяльності «Гарант-плюс»; оформити Договір № 240577 від 30.10.2013р. та Додаток до нього між Замовником та ТОВ «Гарант-плюс».

Відповідно до Розділу 2 договору вартість плати за надання послуг становить 3,5% від вартості Товару, зазначеного в Додатку №1 до Договору № 240577 від 30.10.2013р. і складає 1750 грн.

Відповідно до п.5.2 Договору він набуває юридичної сили з моменту підписання його Сторонами та діє до підписання сторонами акту прийому-передачі наданих послуг.

Згідно квитанції від 30.10.2013р. позивачем було сплачено 1750 грн. за інформаційно-консультативні послуги відповідно до договору № 240577.

31.10.2013р. між позивачем та відповідачем ТОВ «Гарант-плюс-інформ» було підписано акт прийому-передачі наданих послуг до Договору № 240577 від 30.10.2013р.

30.10.2013р. між позивачем та відповідачем ТОВ «Гарант-плюс» було укладено договір № 240577.

Відповідно до Розділу 1 Договору його предметом є надання Виконавцем послуг спрямованих на придбання Замовником Товару, зазначеному в даному Договорі і на Умовах та порядку діяльності «Гарант-плюс» - Додаток №1, який є невід'ємною частиною даного Договору. Вартість Товару становить 50000 грн. Назва Товару - нерухомість. Строк виконання зобов'язань - 240 місяців.

Відповідно до п.2.1.1. Договору позивач був зобов'язаний своєчасно, з 1 по 20 число кожного місяця виконувати обов'язки по сплаті Щомісячного платежу, в сумі 358,34 грн., який складається з Чистого платежу 208,34 грн., Адміністративних витрат 150 грн.

Відповідно до п.3.1 Договору він набуває чинності по закінченню одноденного терміну з моменту його підписання та діє до повного виконання Сторонами взятих на себе зобов'язань.

30.10.2013р. між позивачем та відповідачем ТОВ «Гарант-плюс-інформ» було укладено договір № 240-578.

Відповідно до Розділу 1 договору Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов'язання за обумовлену плату надати інформаційні, консультаційні та роз'яснювальні послуги з питань виконання умов та порядку діяльності «Гарант-плюс»; оформити Договір № 120-578 від 30.10.2013р. та Додаток до нього між Замовником та ТОВ «Гарант-плюс».

Відповідно до Розділу 2 договору вартість плати за надання послуг становить 3,5% від вартості Товару, зазначеного в Додатку №1 до Договору № 240-578 від 30.10.2013р. і складає 3500 грн.

Відповідно до п.5.2 Договору він набуває юридичної сили з моменту підписання його Сторонами та діє до підписання сторонами акту прийому-передачі наданих послуг.

Згідно квитанції № 10921137 від 30.10.2013р. позивачем було сплачено 3500 грн. за інформаційно-консультативні послуги відповідно до договору № 240578.

31.10.2013р. між позивачем та відповідачем ТОВ «Гарант-плюс-інформ» було підписано акт прийому-передачі наданих послуг до Договору № 240-578 від 30.10.2013р.

30.10.2013р. між позивачем та відповідачем ТОВ «Гарант-плюс» було укладено договір № 240579.

Відповідно до Розділу 1 Договору його предметом є надання Виконавцем послуг спрямованих на придбання Замовником Товару, зазначеному в даному Договорі і на Умовах та порядку діяльності «Гарант-плюс» - Додаток №1, який є невід'ємною частиною даного Договору. Вартість Товару становить 100 000 грн. Назва Товару - нерухомість. Строк виконання зобов'язань - 240 місяців.

Відповідно до п.2.1.1. Договору позивач був зобов'язаний своєчасно, з 1 по 20 число кожного місяця виконувати обов'язки по сплаті Щомісячного платежу, в сумі 716,67 грн., який складається з Чистого платежу 416,67 грн., Адміністративних витрат 300 грн.

Відповідно до п.3.1 Договору він набуває чинності по закінченню одноденного терміну з моменту його підписання та діє до повного виконання Сторонами взятих на себе зобов'язань.

31.10.2013р. між позивачем та відповідачем ТОВ «Гарант-плюс-інформ» було підписано акт прийому-передачі наданих послуг до Договору № 240579 від 30.10.2013р., проте сам договір позивачем не надано, як і квитанції про сплату інформаційно-консультативних послуг за цим договором.

Також, 30.10.2013р. позивачем були підписані Додатки №1 до Договору № 240577 та № 240579 - «Умови та порядок діяльності «Гарант-плюс», з яких вбачається, що відповідач ТОВ «Гарант-плюс» узяв на себе зобов'язання щодо надання послуг з організації та адміністрування функціонування об'єднаних замовників

Таким чином позивач уклав договори із відповідачами, сплатив обумовлену договором плату за отримані згідно договору послуги, а підписані акти прийому-передачі від 31 жовтня 2013 року фактично засвідчили належне виконання відповідачем всіх умов договорів з ТОВ «Гарант-плюс-інформ».

Підписавши договори з ТОВ «Гарант-плюс» позивач засвідчив, що він належним чином ознайомлений з програмою діяльності товариства та не мав заперечень з цього приводу.

Згідно з вимогами ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» нечесна підприємницька практика забороняється. Нечесна підприємницька практика включає в себе будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною.

Забороняється як такі, що вводять в оману, утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції. Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

Отже, Закон України «Про захист прав споживачів» установив недійсність правочинів, здійснених з використанням нечесної підприємницької діяльності, яка полягає, зокрема, у введені в оману споживачів шляхом залучення їхніх коштів із метою реалізації діяльності пірамідальної схеми.

Відповідно до чч. 1, 2 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені чч. 1 - 3, 5 та 6 ст. 203 ЦК України .

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

За правилами ст. 204 ЦК України правочин вважається правомірним не лише тоді, коли не визнаний судом недійсним, але й у тому випадку, коли його недійсність прямо не встановлена законом.

Таким чином, зі змісту зазначених норм вбачається, що правочин, недійсність якого прямо встановлена законом, є нікчемним. Визнання нікчемного правочину судом недійсним законом не вимагається, тобто для сторін правочину він не спричиняє правових наслідків, крім наслідків його недійсності.

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 4 ст. 60 ЦПК України визначено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд дійшов до висновку, що існування в даному випадку фінансової піраміди позивачем не доведено, оскільки за обома договорами їх предметом є надання послуг, в одному випадку інформаційних-консультаційних, в іншому послуг з організації та адміністрування функціонування об'єднаних замовників.

За таких обставин, в задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі.

Крім цього слід зазначити, що судові витрати, від сплати, яких позивача було звільнено при подачі позову, враховуючи, що позивачу у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі на підставі ст. 88 ЦПК України необхідно компенсувати за рахунок держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 8, 10, 11, 15, 57-61, 110, 88, 209 , 212-215, 224-226 ЦПК України ст.ст. 15, 16, 202 - 204, 215, 216, 227, 236, 526, 530, 598, 599, 901-903, 905 ЦК України, Законом України «Про захист прав споживачів» із змінами та доповненнями, суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарант-плюс-інформ» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарант-плюс» про захист прав споживачів, встановлення нікчемності правочинів, про застосування наслідків недійсності нікчемних правочинів та стягнення грошей - відмовити у повному обсязі.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Апеляційного суду Донецької області через Володарський районний суд Донецької області шляхом подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду може бути подана позивачем до Апеляційного суду Донецької області через Володарський районний суд Донецької області протягом 10 днів з дня його проголошення. Позивач який брав участь у справі, але не був присутній у судовому засіданні під час проголошення заочного рішення може подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя Є.О. Подліпенець.