Рішення

від 17.03.2014 по справі 695/2693/13-ц

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 695/2693/13-ц

номер провадження 2/695/59/14

17 березня 2014 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Савенка В.Г.

при секретарі Бреус В.С.

розглянувши в судовому засіданні в приміщенні суду в м. Золотоноша справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Силікат-1» по визнання договору оренди землі недійсним, -

в с т а н о в и в :

До суду звернулася ОСОБА_1 з позовом про визнання договору оренди недійсним.

При цьому в судовому засіданні представники позивача за довіреністю ОСОБА_3 та ОСОБА_4 пояснили наступне.

На підставі свідоцтва про право на спадщину за законом №5005 від 09.11.2004р. ОСОБА_5 стала власницею земельної ділянки (паю) розміром 2,88га в межах Ковтунівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області (далі-земельна ділянка), що посвідчується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯА №310973 (далі-Державний акт).

Орендарем земельної ділянки був ТОВ «Силікат-1». Після закінчення дії договору оренди землі з відповідачем у 2010 році ОСОБА_5 виявила бажання здати в оренду земельну ділянку іншому орендарю. Проте в ході підготовки документів виявилося, що Черкаською регіональною філією ДП «Центр ДЗК» 26.09.2006 р. зареєстрований договір оренди землі підписаний ОСОБА_5 строком ще на 10 років з ТОВ «Силікат-1».

Вважаючи даний підпис на договорі підробленим та дізнавшись про факт підроблення договору оренди, ОСОБА_5 звернулася до Відповідача з проханням розірвати цей недійсний договір. Листом №191 від 03.12.2010 року Відповідач повідомив, що не має наміру розривати вказаний договір та надав його копію, посилаючись на те, що свій оригінал ОСОБА_5 начебто загубила.

Після смерті ОСОБА_5 земельну ділянку успадкувала її дочка ОСОБА_1, яка після укладення шлюбу змінила своє дошлюбне прізвище з ОСОБА_1 на ОСОБА_1.

Нотаріусом Золотоніської міської держнотконтори 11.12.2012 року позивачу видано Свідоцтво про право на спадщину за законом, на підставі якого право власності на Земельну ділянку переходить до ОСОБА_1, про що свідчить напис на державному акті про право власності на земельну ділянку.

Таким чином, ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач ОСОБА_1) є власницею Земельної ділянки та орендодавцем по договору №245 (без зазначеної дати укладення), дійсність якого оспорюється у зв'язку з тим, що її мати ОСОБА_5 цей Договір не підписувала, а дізналася про його існування лише після закінчення попереднього договору з ТОВ «Силікат-1».

Крім цього, з копії оспорюваного Договору, наданої Позивачем, на думку представника позивача, вбачається, що в ньому не визначений об'єкт оренди, а саме розмір земельної ділянки. Згідно п.1 ч.І ст. 15 Закону України «Про оренду землі» об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки) є істотною умовою такого договору. Оригіналу договору у відповідача ТОВ «Силікат-1» немає і оригінальний примірник ОСОБА_5 не направлявся відповідачем, що також свідчить про те, що вказаний договір оренди є недійсним.

Також, на думку представника позивача ОСОБА_4, в договорі не вказані інші істотні умови договору, тому просить визнати вказаний договір недійсним.

В судовому засіданні представник відповідача ТОВ «Силікат-1» за довіреністю Охріменко Р.О. позовні вимоги не визнав та пояснив наступне.

Позивач ОСОБА_1 не має права ставити питання про фальсифікацію підпису ОСОБА_5, оскільки та поставила свій підпис під договором і не оспорювала його при житті. Примірник договору оренди направлявся ОСОБА_5 і чому вона не передала його ОСОБА_1, він не знає. Договір оренди землі був зареєстрований у встановленому порядку і орендна плата по ньому сплачувалася по ньому своєчасно та в повному обсязі, що стверджується платіжними відомостями.

Чому у ТОВ «Силікат-1» відсутній оригінал договору оренди землі він не може нічого пояснити суду. Але при цьому він вказує на те, що істотні умови договору оренди землі не були порушені. Тому просить відмовити у задоволенні позову. При цьому представник відповідача звернувся до суду із заявою про застосування до заявленого позову строків позовної давності, оскільки з часу укладення договору оренди землі у 2006році пройшло більше трьох років і позивач пропустила у зв'язку з цим строк звернення до суду з відповідним позовом.

Суд, заслухавши пояснення сторін та представлені ними доводи, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 126 ЗК України, право власності на земельну ділянку посвідчується Державним актом.

Як встановлено в судовому засіданні, на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯА № 310973 з проставленою державним нотаріусом Золотоніської міської держконтори Перкалюк С. В. відміткою про перехід права власності на земельну ділянку на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 11.12.2012р. за реєстровим № 1730 та відміткою про реєстрацію права власності, проставленою Міськрайонним управлінням Держкомзему у м. Золотоноша та Золотоніському районі Черкаської області, враховуючи свідоцтво про шлюб від 29.06.2013 р., право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 7121585800:04:002:0001 на даний час належить ОСОБА_1.

Відповідно до п. а ч. 1 ст. 90 ЗК України власник земельної ділянки має право передавати земельну ділянку в оренду.

ОСОБА_1 є спадкоємцем ОСОБА_5, а відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

В судовому засіданні встановлено достовірно, що у відповідача ТОВ «Силікат-1» відсутній оригінальний примірник договору оренди землі, укладеного з ОСОБА_5 у 2006році. Це також стверджується листом Управління Держземагенства у Золотоніському районі Черкаської області від 13.11.2013р. за № 2589-1/06-11 та Актом прийому-передачі документів із ведення державного реєстру земель від 31.12.201р., відповідно до яких договір оренди землі між ОСОБА_5 та ТОВ «Силікат-1» міськрайонному Управлінню Держкомзему не передавався.

Відповідно до вимог ст.. 15 Закону України «Про оренду землі» (далі - Закон) істотними умовами договору оренди землі є:

- об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки);

- строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату;

- умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду;

- умови збереження стану об'єкта оренди;

- умови і строки передачі земельної ділянки орендарю;

- умови повернення земельної ділянки орендодавцеві;

- існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки;

- визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини;

- відповідальність сторін;

- умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4 - 6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Невід'ємною частиною договору оренди землі є:

план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду;

кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів;

акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);

акт приймання-передачі об'єкта оренди;

проект відведення земельної ділянки у разі його розроблення згідно із законом.

Відсутність оригіналу договору оренди землі від 26.09.06р. як у ТОВ «Силікат-1» та к у ОСОБА_5, а потім у ОСОБА_1, свідчить про те, що даний договір міг бути укладеним з порушенням істотних умов договору. Адже у незавіреній належним чином ксерокопії договору від 26.09.06р., що була досліджена в судовому засіданні, відсутні дані про розмір земельної ділянки, що орендується, її кадастровий розмір, що є істотним порушенням умов договору.

Про це також свідчить і той факт, що представник відповідача так і не надав у судове засідання доказів про наявність у сторони відповідача копії Державного акту на вказану землю та інших правовстановлюючих документів, які повинні бути зберігатися при договорі оренди. При цьому він посилався в судовому засіданні лише на ті копії цих документів, що маються в розпорядженні представника позивача і які додані до позовної заяви, а не ним особисто в судовому засіданні. Тому посилання представника відповідача на те, що відсутність у договорі розміру та кадастрового номеру земельної ділянки нібито компенсується доданими до договору відповідними документами, судом сприймається критично.

В судовому зас іданні встановлено, що ОСОБА_5 не отримувала примірник оригіналу договору.

Відповідно до ч.З ст.215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.203 ЦКУ зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно ч.2 ст.207 ЦКУ правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

В даному випадку суд не може вбачати із простої ксерокопії договору те, що він підписувався обома сторонами.

На підставі ст. 4 Закону орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи. Судом встановлено, що ні ОСОБА_5, як власниця земельної ділянки на момент реєстрації договору, ні інша уповноважена нею особа не укладали договору оренди землі з ТОВ «Силікат-1», оскільки відсутні будь-які докази, які могли б свідчити про це, а саме - відсутній оригінал договору оренди.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про оренду землі» передача об'єкта оренди орендарю здійснюється орендодавцем у строки та на умовах, що визначені у договорі оренди землі, за актом приймання-передачі. Пунктом 20 оспорюваного Договору встановлено, що передача земельної ділянки орендарю здійснюється у місячний термін після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі. Вимоги даного пункту та статті 17 Закону не виконані, тобто об'єкт оренди не переданий, про що свідчить відсутність акта приймання-передачі, що відповідно до ст. 15 Закону є також підставою для визнання договору недійсним.

Таким чином ч. 2 ст. 15 Закону України «Про оренду землі» прямо передбачено випадки недійсності договору.

Тому суд приходить до висновку про те, що вказаний вище спірний договір повинен бути визнаний недійсним.

Суд при винесенні рішення також враховує що позивачка ОСОБА_1 зареєструвала шлюб із ОСОБА_8 (Свідоцтво про шлюб серія НОМЕР_1 від 29.06.2013р.)і на даний час має прізвище ОСОБА_1 (паспорт НОМЕР_2 від 14.08.13р.).

Суд також приходить до висновку, що по даній справі не може бути застосований строк позовної давності, оскільки як витікає із Державного акту на землю (серія СА № 310973 від 23.02.2005р.) право власності було перереєстроване на ОСОБА_1 лише 11.12.12р. і саме з цієї дати необхідно відраховувати строк позовної давності, який, відповідно до ст. 257 ЦК України, становить три роки. Що стосується посилань представників як відповідача так і позивача на те, що померла ОСОБА_5 могла оспорювати вказаний договір за життя, то в матеріалах справи про це немає жодних достовірних доказів. Навіть якщо брати за основу лист ТОВ «Силікат-1» на адресу ОСОБА_5 на її заяву від 25.11.2010р. як час, з якого вона могла довідатися про порушення свого право, то це строк також не можна застосувати, оскільки позов подано до суду 15.07.2013р., про що свідчить вхідна реєстрація, а отже строк позовної давності не сплив.

Керуючись ст..,ст..203,207,215 ЦК України, ст.ст.15,17 Закону України «Про оренду землі» ст..ст. 213, 214 ЦПК України, -

В и р і ш и в :

Визнати Договір оренди землі № 245 (без дати), укладений між ОСОБА_5 та ТОВ «Силікат-1», зареєстрований 26.09.2006р. Черкаською регіональною філією ДП «Центр ДЗК», - недійсним.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Черкаської області через Золотоніський міськрайонний суд протягом десяти днів.

Повний текст рішення буде виготовлений 21 березня 2014року.

Суддя Савенко В.Г.