Рішення

від 12.05.2014 по справі 695/2693/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/1328/14Головуючий по 1 інстанції Категорія : 19,23 Савенко В. Г. Доповідач в апеляційній інстанції Вишня Н. В. РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2014 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоВишня Н. В. суддівГончар Н. І. , Пономаренко В. В. при секретаріАнкудінові О.І. з участю: представника апелянта Охріменка Р.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Силікат-1» на рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 17 березня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_7 до ТОВ «Силікат-1» про визнання договору оренди землі недійсним, -

в с т а н о в и л а :

15 липня 2013 року ОСОБА_7 звернулася до суду з позовом до ТОВ «Силікат-1» про визнання договору оренди землі недійсним, мотивуючи свої вимоги тим, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом №5005 від 09 листопада 2004 року її мати ОСОБА_9 стала власником земельної ділянки (паю), розміром 2,88 га в межах Ковтунівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області, що посвідчується Держаним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯА №310973.

Орендарем вказаної земельної ділянки був ТОВ «Силікат-1». Після закінчення дії договору оренди землі з відповідачем у 2010 році ОСОБА_9 виявила бажання здати в оренду земельну ділянку іншому орендарю. Проте, в ході підготовки документів виявилося, що Черкаською регіональною філією ДП «Центр ДЗК» 26 вересня 2006 року зареєстрований договір оренди землі, підписаний ОСОБА_9, строком на 10 років з ТОВ «Силікат-1».

Вважаючи, що даний підпис на договорі підроблений та дізнавшись про факт підроблення договору оренди землі, ОСОБА_9 звернулася до відповідача з проханням розірвати вказаний договір, однак листом №191 від 03 грудня 2010 року останній повідомив позивача, що не має наміру розривати вказаний договір та надав його копію, посилаючись на те, що свій оригінал ОСОБА_9 начебто загубила.

Після смерті ОСОБА_9 спірну земельну ділянку успадкувала її дочка - позивачка ОСОБА_7, яка після укладення шлюбу змінила прізвище на ОСОБА_7.

Позивач вказувала, що за життя її мати договір оренди земельної ділянки, що був зареєстрований 26 вересня 2006 року Черкаською регіональною філією ДП «Центр ДЗК» не підписувала, а дізналася про його існування лише після закінчення попереднього договору з ТОВ «Силікат-1». Крім того, у спірному договорі не визначений об'єкт оренди, а саме розмір земельної ділянки, оригінал договору у відповідача відсутній та ОСОБА_9 не направлявся, а тому просила визнати вказаний договір недійсним.

14 серпня 2014 року представник ТОВ «Силікат-1» подав до суду заяву про сплив (закінчення) строку позовної давності.

Рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 17 березня 2014 року позов ОСОБА_7 задоволено. Визнано договір оренди землі №245 (без дати), укладений між ОСОБА_9 та ТОВ «Силікат-1», зареєстрований 26 вересня 2006 року Черкаською регіональною філією ДП «Центр ДЗК» - недійсним.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на те, що рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, обставин, що мають значення для справи, не доведені, просить його скасувати та ухвалити нове, яким відмовити ОСОБА_7 у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з'явилися у судове засідання, вивчивши та обговоривши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтями 213, 214 ЦПК України передбачено, що рішення повинно бути законним і обґрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам закону ухвалене судове рішення не відповідає.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції, прийшов до висновку, що укладений договір не містить всіх істотних умов договору землі, вказаних в ч. 1 ст. 15 ЗУ «Про оренду землі», а тому визнав укладений договір недійсним.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду з наступних підстав.

Діючим законодавством визначено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про оренду землі», тощо.

Так, відповідно до положень ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Встановлено, що на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯА № 310973 з кадастровим номером 7121585800:04:002:00001, яка розташована в межах Козтунівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, належить ОСОБА_7. В акті державним нотаріусом Золотоніської міської держконтори відмічено про перехід до останньої права власності на земельну ділянку на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 11.12.2012 року та зареєстровим за № 1730 та про реєстрацію права власності на земельну ділянку (а.с.13-14).

Спадщина позивачці перейшла від її матері - ОСОБА_9, яка на вказану земельну ділянку в свій час з ТОВ «Силікат-1» уклала договір оренди землі, що 26.09.2006 року зареєстрований у Черкаській РФ ДП «Центр ДЗК». Договір укладений на 10 років (а.с.5-8).

Так як після смерті ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_1 року (а.с.61), спадщину прийняла позивачка ОСОБА_7, тому згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини перейшли всі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі підлягає державній реєстрації та на підставі ч. 1 ст. 210, ч. 3 ст. 640 ЦК України, ч. 2 ст. 125 ЗК України й ст. 18 Закону України "Про оренду землі" є укладеним з моменту його державної реєстрації.

Судом втсановлено, що державна реєстрація спірного договору оренди землі відбулась.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1 - 3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до роз'яснень, які містяться в п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року N 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" недійсним може бути визнано лише укладений договір.

У разі якщо на виконання неукладеного договору стороною передчасно передано майно, між сторонами виникають правовідносини внаслідок набуття, збереження майна без достатньої правової підстави (ст. ст. 1212 - 1215 ЦК України).

Таким чином, оскільки в установленому законом порядку здійснено державну реєстрацію спірного договору оренди землі, він є укладеним, а отже - оспорюваним та за рішенням суду може бути визнаний недійсним.

Разом з тим, відповідно до ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Частиною 1 ст.638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні.

Відповідно до ч.1 ст.15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки), строк дії договору оренди: орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату, умови використання та цільове тлумачення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки, визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини, відповідальність сторін, умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ч.2 ст. 15 Закону України «Про оренду землі», відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Йде мова про відсутність у договорах оренди землі хоча б однієї з істотних умов, передбачених частиною 1 статті 15 Закону України «Про оренду землі». Позивач в позовній заяві вказує на відсутність інформації про об'єкт оренди (місце розташування земельної ділянки).

В ч. 4 ст.15 Закону України «Про оренду землі» зазначено, що невід'ємною частиною договору оренди землі є план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду, кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використання та встановлення земельних сервітутів, акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), акт прийняття - передачі об'єкта оренди; проект відведення земельної ділянки у випадках передбачених Законом.

Саме на цю норму закону посилався позивач та просив лише з цих підстав визнати договір оренди недійсним.

Проте, оспорюваний договір оренди земельної ділянки укладений у письмовій формі, орендодавець мала необхідний обсяг цивільної дієздатності і її волевиявлення було спрямоване на укладання договору оренди.

Наведене вказує на те, що між орендодавцем і орендарем при укладенні договору оренди землі погоджено всі істотні умови. До того ж вказаний договір виконувався сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Разом з цим, як зазначено вище, договір оренди землі № 245 (без зазначеної дати) пройшов державну реєстрацію в Золотоніському районному відділенні Черкаської регіональної філії ДП «Центр ДЗК», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 26 вересня 2006 року.

Відповідно до п. 2 Порядку державної реєстрації договорів оренди землі, затвердженого Постановою від 25 грудня 1998 року № 2073 (яка була чинною на момент державної реєстрації договору) державна реєстрація договорів оренди є офіційним визнанням і підтвердженням державою факту виникнення або припинення права оренди земельних ділянок.

Відповідно до ч. 3 ст. 640 ЦК України договір, який підлягає державній реєстрації, є укладеним з моменту державної реєстрації.

Договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації (ст. 18 Закону) (в редакції чинній на момент державної реєстрації договору).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції не вірно визначено юридичну природу правовідносин, не правильно застосовано матеріальний закон до них і ухвалено не законне та не обґрунтоване рішення про задоволення позовних вимог, а тому рішення підлягає до скасування з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_7 в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Силікат-1» задовольнити.

Рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 17 березня 2014 року скасувати.

Ухвалити по справі нове рішення.

Відмовити ОСОБА_7 в задоволенні позову до ТОВ «Силікат-1» про визнання договору оренди землі недійсним.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий :

Судді :