Постанова

від 13.03.2014 по справі 813/533/14

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 березня 2014 року № 813/533/14

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Хоми О.П.,

з участю секретаря судового засідання Перчак С.В.,

з участю представників: позивача Гриб А.І., відповідача Кельбас Р.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Газотермія» до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в :

Приватне підприємство «Газотермія» (далі - ПП «Газотермія») звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області (далі - ДПІ у Залізничному районі м. Львова), в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 07.11.2013 року № 0002502210/7149, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 77 848 грн 05 к., у т.ч. 53 038,64 грн за основним платежем та 24 809,41 грн за штрафними (фінансовими) санкціями. В обґрунтування позовних вимог посилається на безпідставність та невідповідність нормам чинного законодавства висновків податкового органу, викладених в акті перевірки від 24.10.2013 р. № 1006/22-10/34559433, про завищення суми податкового кредиту за звітний період у зв'язку із відсутністю поставок товарів(послуг) та укладення угод без мети настання реальних наслідків. З посиланням на положення Податкового кодексу України обґрунтовує правомірність формування підприємством податкового кредиту за наслідками господарських операцій з Товариством з обмеженою відповідальністю «Гарант-Буд-Сервіс» (далі - ТзОВ «Гарант-Буд-Сервіс»), Товариством з обмеженою відповідальністю «БТК «Євробуд» (далі - ТзОВ «БТК «Євробуд»), Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтеграл Ай Ті» (далі - ТзОВ «Інтеграл Ай Ті»), Товариством з обмеженою відповідальністю «БК «Арт Груп» (далі - ТзОВ «БК «Арт Груп»). Зазначає, що вказані контрагенти на момент здійснення господарських операцій були зареєстровані платниками ПДВ та знаходились в Єдиному державному реєстрі. Зазначає, що суми з податку на додану вартість, які включені ПП «Газотермія» до податкового кредиту підтверджені податковими накладними, платіжними дорученнями та іншими первинними документами, а тому підстав для відповідальності платника і вигляді фінансових санкцій немає. Стверджує, що сторони належним чином та в повному обсязі виконали взяті на себе зобов'язання, дійсність господарських операцій підтверджується первинними документами, які відповідають вимогам до первинних документів, встановлених Законом України «Про бухгалтерський облік». Посилання відповідача про порушення підприємством вимог податкового законодавства є безпідставними, тому спірне податкове повідомлення - рішення підлягає скасуванню.

Представники позивача Гриб А.І. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Просив позов задовольнити.

Представник відповідача Кельбас Р.А. в судовому засіданні позову не визнала з підстав, викладених у письмовому запереченні, суть яких полягає в наступному. ДПІ у Залізничному районі м. Львова проведено позапланову виїзну перевірку ПП «Газотермія» з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ТзОВ «Гарант-Буд-Сервіс», ТзОВ «БТК «Євробуд», ТзОВ «Інтеграл Ай Ті» за період з 01.12.2011 року по 28.02.2012 року та ТзОВ «БК «Арт Груп» за період з 01.05.2011 року по 31.07.2011 року. В процесі проведення перевірки податковим органом встановлено порушення підприємством п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, 201.4, 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-У1 (із змінами та доповненнями) у зв'язку з непідтвердженням реальності здійснення господарських відносин із вищевказаними контрагентами, внаслідок чого ПП «Газотермія» завищено суму податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму 53 038,64 грн. За результатами перевірки складено акт від 24.10.2013 р. № 1006/22-10/34559433, на підставі якого винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення. В ході проведення позапланової виїзної перевірки ПП «Газотермія» використано акти ДПІ у Печерському районі м. Києва про неможливість проведення зустрічних звірок з контрагентами позивача, а також інформацію, що міститься в базі даних АС Аудит, АРМ Бест Звіт, АІС Реєстр платників податків, АІС Облік податків та платежів, ІС «Податковий блок». Крім цього, в ТзОВ «Гарант-Буд-Сервіс», ТзОВ «БТК «Євробуд», ТзОВ «Інтеграл Ай Ті», ТзОВ «БК «АРТІ Груп» власних виробничих потужностей та трудових ресурсів немає, що виключає можливість виконання ними зобов'язань згідно договорів, укладених з ПП «Газотермія». Висновки акту перевірки щодо здійснення ТзОВ «Гарант-Буд-Сервіс», ТзОВ «БТК «Євробуд», ТзОВ «Інтеграл Ай Ті», ТзОВ «БК «APT Груп» діяльності, спрямованої на надання податкової вигоди третім особам в цілях мінімізації сплати ними податків додатково підтверджується інформацію, зібраною в ході розслідування кримінальної справи № 41/0279 по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.27, ч.2 ст.205, ч.3 ст.212 КК України, а також за фактом вчинення невстановленими особами фіктивного підприємництва за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.205 КК України. Зокрема, досудовим слідством встановлено, що ОСОБА_5, діючи за попередньою змовою з невстановленими особами, переслідуючи корисливу мету, пов'язану із незаконним збагаченням, шляхом надання за винагороду послуг з мінімізації податкових зобов'язань, які підлягають сплаті до і бюджету реально діючими суб'єктами господарювання, шляхом придбання низки підприємств, зокрема ТзОВ «Гарант-Буд-Сервіс», ТзОВ «БТК «Євробуд», ТзОВ «Інтеграл Ай Ті», ТзОВ «БК «APT Груп» та перереєстрації їх в органах державної влади на підставних осіб, які не мали наміру здійснювати підприємницьку діяльність. Інформації про те, що ТзОВ «Гарант-Буд-Сервіс», ТзОВ «БТК «Євробуд», ТзОВ «Інтеграл Ай Ті», ТзОВ «БК «APT Груп» не здійснювали господарської діяльності, підтверджується матеріалами досудового слідства в кримінальній справі № 41/0279, а також відсутністю інших доказів, які б вказували на фактичне надання послуг. Тому документи, на підставі яких сформовані дані податкового обліку за спірними господарськими операціями, не можуть беззаперечно підтверджувати право позивача на формування податкового кредиту. Відтак, у ПП «Газотермія» відсутні правові підстави для віднесення до складу податкового кредиту коштів по господарських операціях з зазначеними контрагентами. Вважає спірне податкове повідомлення - рішення від 07.11.2013 року № 0002502210/7149 законним. Просила в задоволенні позову відмовити.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення, мотивуючи це наступним.

Позивач - ПП «Газотермія», зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності юридична особа 31.08.2006 року за кодом ЄДРПОУ 34559433) та перебуває на податковому обліку в ДПІ у Залізничному районі м. Львова з 31.08.2006 року.

ПП «Газотермія» є платником ПДВ відповідно виданого ДПІ у Залізничному районі м. Львова Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 06.09.2006 року № 17746225.

ДПІ у Залізничному районі м. Львова проведено позапланову виїзну перевірку ПП «Газотермія» з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ТзОВ «Гарант-Буд-Сервіс», ТзОВ «БТК «Євробуд», ТзОВ «Інтеграл Ай Ті» за період з 01.12.2011 року по 28.02.2012 року та ТзОВ «БК «Арт Груп» за період з 01.05.2011 року по 31.07.2011 року.

Результати перевірки оформлені актом 24.10.2013 р. № 1006/22-10/34559433.

Як слідує з акту від 24.10.2013 р. № 1006/22-10/34559433, податковим органом встановлено порушення:

- п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, 201.4, 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-У1 (із змінами та доповненнями), у результаті чого ПП «Газотермія» завищено суму податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму 53 038,64 грн.

На підставі вказаного акту ДПІ у Залізничному районі м. Львова прийнято податкове повідомлення - рішення від 07.11.2013 року № 0002502210/7149, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 77 848 грн 05 к., у т.ч. 53 038,64 грн за основним платежем та 24 809,41 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погодившись із висновками акту від 24.10.2013 р. № 1006/22-10/34559433 та податковим повідомленням - рішенням від 07.11.2013 року № 0002502210/7149, ПП «Газотермія» подало скаргу від 19.11.2013 р.

За результатами розгляду скарги ПП «Газотермія» податковим органом прийнято рішення від 26.12.2013 року № 20221/10/10-8005/1122, яким висновки акта перевірки та податкове повідомлення - рішення від 07.11.2013 року № 0002502210/7149 залишено без змін, а заперечення - без задоволення.

Підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення стали висновки податкового органу про неправомірність включення до складу податкового кредиту коштів по оплаті придбаних позивачем послуг (робіт) від ТзОВ «Гарант-Буд-Сервіс», ТзОВ «БТК «Євробуд», ТзОВ «Інтеграл Ай Ті», ТзОВ «БК «APT Груп», витрати по яких здійснено без їх фактичного придбання.

В основу таких висновків контролюючого органу покладено відомості актів перевірок ДПІ у Печерському районі м. Києва про неможливість проведення зустрічних звірок ТзОВ «Гарант-Буд-Сервіс», ТзОВ «БТК «Євробуд», ТзОВ «Інтеграл Ай Ті» та ТзОВ «БК «APT Груп», а також інформацію, що міститься в базі даних АС Аудит, АРМ Бест Звіт, АІС Реєстр платників податків, АІС Облік податків та платежів, ІС «Податковий блок», відповідно до яких у контрагентів відсутні майно та інші матеріальні ресурси, економічно необхідні для здійснення вказаного виду діяльності, відсутні управлінський та технічний персонал, основні засоби, складські приміщення, транспортні засоби, механізми. Вказані обставини та віддалене розташування місцезнаходження продавця від покупця при відсутності трудових ресурсів підтверджує нереальність виконаних вказаних робіт, як наслідок відсутність постачання послуг (робіт) від ТзОВ «Гарант-Буд-Сервіс», ТзОВ «БТК «Євробуд», ТзОВ «Інтеграл Ай Ті», ТзОВ «БК «APT Груп» на адресу підприємства-покупця.

Суд вважає такі висновки податкового органу помилковими, мотивуючи це наступним.

З 01 січня 2011 року відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі - Податковий кодекс).

Відповідно до підпункту 14.1.181. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Правила формування податкового кредиту визначені статтею 198 Податкового кодексу.

Відповідно до пункту 198.1. статті 198 Податкового кодексу право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту відповідно до пункту 198.2. цієї статті вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Відповідно до пункту 198.3. статті 198 Податкового кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Отже, вказана норма Податкового кодексу України пов'язує настання права на податковий кредит з призначенням придбаних або виготовлених матеріальних та нематеріальних активів (послуг) - для використання таких у господарській діяльності платника податку.

Пунктом 198.6. статті 198 Податкового кодексу встановлено заборону віднесення до податкового кредиту сум податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, які не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно підпункту 201.1. статті 201 Податкового кодексу платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну з зазначеними в ній обов'язковими реквізитами згідно переліку, визначеного цим же підпунктом.

Згідно підпункту 201.10. статті 201 Податкового кодексу податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 08.09.09 року по справі за позовом ВАТ «Київхімволокно» до ДПІ у Деснянському районі м. Києва про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, про необґрунтованість податкової вигоди можуть свідчити доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин:

неможливість фактичного здійснення суб'єктом господарювання господарських операцій урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних; для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг;

виявлення ведення обліку для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для даного виду діяльності також потрібно здійснення й облік інших господарських операцій;

здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в І обсязі, зазначеному суб'єктом господарювання у документах обліку;

відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної господарської, економічної діяльності в разі відсутності управлінського або технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів.

З метою підтвердження чи спростування права платника на податковий кредит слід дослідити чи відбувались господарські операції в дійсності, чи лише їх сутність була відображена платником у податковій звітності з метою отримання права на податковий кредит (на податкову вигоду).

Судом встановлено, що ПП «Газотермія» мало правовідносини по придбанню робіт (послуг) у ТзОВ «Гарант-Буд-Сервіс», ТзОВ «БТК «Євробуд», ТзОВ «Інтеграл Ай Ті», ТзОВ «БК «APT Груп».

На підтвердження факту здійснення господарських операцій з вказаними контрагентами позивачем надано наступні документи:

- картка рахунку (т. 1 а.с. 55);

- видаткова накладна № 22/02-01 від 22.02.2012 року (т. 1 а.с. 56);

- податкова накладна № 312 від 22.02.2012 року (т. 1 а.с. 57);

- видаткова накладна № 23/01-02 від 23.01.2012 року (т. 1 а.с. 59);

- податкова накладна № 421 від 23012012 року (т. 1 а.с. 60);

- картка рахунку (т. 1 а.с. 62);

- договір № 011201 від 18.11.2011 року, укладений між ТОВ «Інтеграл АЙ ТІ» та ПП «Газотермія» (т. 1 а.с. 63);

- акт здачі - приймання робіт за договором № 011201 від 18.11.2011 року (т. 1 а.с. 64);

- податкова накладна № 0000503 від 20.12.2011 року (т. 1 а.с. 66);

- картка рахунку (т. 1 а.с. 67);

- накладна № 22/07-02 від 22.07.2011 року (т. 1 а.с. 68);

- податкова накладна № 354 від 22.07.2011 року (т. 1 а.с. 69);

- картка рахунку № 3772 (т. 1 а.с. 71);

- договір № 190511 від 12.04.2011 року, укладений між ТзОВ «БК АТР ГРУП» та ПП «Газотермія» (т. 1 а.с. 72);

- акт здачі-приймання робіт за договором № 190511 від 12.04.2011 року (т. 1 а.с. 73);

- податкова накладна № 328 від 30.05.2011 року (т. 1 а.с. 74);

- податкова накладна № 459 від 30.06.2011 року (т. 1 а.с. 76);

- акт здачі-приймання робіт за договором № 190511 від 12.04.2011 року (т. 1 а.с. 77);

- податкова накладна 3 355 від 22.07.2011 року (т. 1 а.с. 79);

- акт здачі-приймання робіт за договором № 190511 від 12.04.2011 року (т. 1 а.с. 80);

- картка рахунку № 631 (т. 1 а.с. 82-83);

- видаткова накладна № 17/10-09 від 17.10.2011 року (т. 1 а.с. 85);

- податкова накладна № 460 від 17.10.2011 року (т. 1 а.с. 86);

- видаткова накладна № 17/10-09 від 17.10.2011 року (т. 1 а.с. 87);

- видаткова накладна № 21/09-04 від 21.09.2011 року (т. 1 а.с. 88);

- податкова накладна № 473 від 21.09.2011 року (т. 1 а.с. 89);

- картка рахунку № 3772 (т. 1 а.с. 91);

- податкова накладна № 157 від 06.10.2011 року (т. 1 а.с. 92);

- акт здачі - приймання робіт № 06/10-01 за договором № 2009-4 від 20.09.2011 року (т. 1 а.с. 94);

- договір № 2009-4 від 20.09.2011 року, укладений між ТОВ «БТК Євробуд» та ПП «Газотермія» (т. 1 а.с. 95);

- акт № 12/10-01 здачі-приймання робіт за договором № 2009-4 (т. 1 а.с. 96);

- податкова накладна № 323 від 12.10.2011 року (т. 1 а.с. 97);

- картка рахунку № 3772 (т. 1 а.с. 99);

- договір № 011103 від 01.11.2011 року, укладений між ТОВ «Гарант-Буд-Сервіс» та ПП «Газотермія» (т. 1 а.с. 100);

- акт № 26/12-02 здачі-приймання робіт за договором № 011103 від 01.11.11 року (т. 1 а.с. 102);

- податкова накладна № 652 від 26.12.2011 року (т. 1 а.с. 103);

- податкова накладна № 501 від 26.01.2012 року (т. 1 а.с. 104);

- акт № 26/01-01 здачі-приймання робіт за договором № 011103 від 01.11.11 року (т. 1 а.с. 106);

- акт № 22/02-01 здачі-приймання робіт за договором № 011103 від 01.11.11 року (т. 1 а.с. 108);

- податкова накладна № 391 від 22.02.2012 року (т. 1 а.с. 109);

- карта рахунку № 631 (т. 1 а.с. 110-113);

- видаткова накладна № 30/11-04 від 04.11.2011 року (т. 1 а.с. 114);

- податкова накладна № 194 від 04.11.2011 року (т. 1 а.с. 115);

- податкова накладна № 836 від 23.11.2011 року (т. 1 а.с. 117);

- видаткова накладна № 23/11-06 від 23.11.2011 року (т. 1 а.с. 118);

- податкова накладна № 995 від 28.11.2011 року (т. 1 а.с. 120);

- видаткова накладна № 28/11-04 від 28.11.2011 року (т. 1 а.с. 122);

- податкова накладна № 53 від 02.12.2011 року (т. 1 а.с. 123);

- видаткова накладна № 2/12-02 від 02.12.2011 року (т. 1 а.с. 125);

- податкова накладна № 54 від 02.12.2011 року (т. 1 а.с. 126);

- видаткова накладна № 2/12-03 від 02.12.2011 року (т. 1 а.с. 127);

- видаткова накладна № 28/11-04 від 28.11.2011 року (т. 1 а.с. 129);

- податкова накладна № 995 від 28.12.2011 року (т. 1 а.с. 130);

Позивач повністю розрахувався за отримані ТМЦ та послуги зі своїми контрагентами, на підтвердження чого долучив до матеріалів справи платіжні доручення № 22 (т. 1, а.с. 58); № 5 (т. 1, а.с. 61); № 182 (т. 1, а.с. 65); № 93 (т. 1, а.с. 70); № 68 (т. 1, а.с. 75); № 80 (т. 1, а.с. 78); № 92 (т. 1, а.с. 81); № 139 (т. 1, а.с. 84); № 121 (т. 1, а.с. 90); № 131 (т. 1, а.с. 93); № 140 (т. 1, а.с. 98); № 188 (т. 1, а.с. 101); № 7 (т. 1, а.с. 105); № 107 (т. 1, а.с. 23); № 157 (т. 1, а.с. 116); № 158 (т. 1, а.с. 119); № 161 (т. 1, а.с. 121); № 170 (т. 1, а.с. 124); № 181(т. 1, а.с. 128); № 161 (т. 1, а.с. 131).

На отримання вказаних ТМЦ позивачем виписувались довіреності, підтвердженням чого є наявна в матеріалах справи копія журналу довіреностей (т. 2, а.с. 13-15).

Аналіз договорів, укладених ПП «Газотермія» з ТзОВ «Гарант-Буд-Сервіс», ТзОВ «БТК «Євробуд», ТзОВ «Інтеграл Ай Ті», ТзОВ «БК «APT Груп» свідчить, що їх предметом є виконання робіт з технічного обслуговування, проектування, укомплектування, ремонту, перевірки та забезпечення держповірки систем обліку енергоносіїв, автоматизації і механізації та їх складових.

З актів здачі-приймання робіт за такими договорами видно, що зміст виконаних робіт відповідає предмету укладених договорів.

Згідно довідки АА3502453 з ЄДРПОУ видами діяльності за КВЕД ПП «Газотермія» є монтаж та установлення контрольно-вимірювальних приладів, ремонт контрольно-вимірювальних приладів, монтаж систем опалення, вентиляція та кондиціонування повітря, водопровідні, каналізаційні та протипожежні роботи, газопровідні роботи та оптова торгівля іншими машинами та устаткуванням (т.1 а.с.182).

Аналіз придбаного ПП «Газотермія» у ТзОВ «Гарант-Буд-Сервіс», ТзОВ «БТК «Євробуд», ТзОВ «Інтеграл Ай Ті», ТзОВ «БК «APT Груп» товару та одержаних послуг свідчить, що він відповідає тим видам діяльності, яку здійснює позивач.

Згідно договору оренди № 93 від 01.01.2011 року, ФМІ ім. Г.В. Карпенка НАН України передано у строкове платне користування ПП «Газотермія» нежитлове приміщення № 39 (кім. № 326) адмінлабороторного корпусу «А-3» площею 22,9 мІ, за адресою вул. Наукова 5 24 у м. Львові (т. 2, а.с. 1-3). Також позивачем надано розрахунок плати за базовий місяць оренди вказаного майна (т. 2, а.с. 4) та акт приймання-передачі майна НАН України в оренду від 01.01.2011 року (т. 2, а.с. 5).

Частину придбаного у контрагентів товару позивачем реалізовано, на підтвердження чого надано суду відповідну первинну документацію: акти здачі-приймання робіт (т. 1, а.с. 184-185, 187-188, 194-199, 202, 204-211, 213-225, 227-230), накладні (т. 1, а.с. 191-193, 200-201, 203, 226) та договори (т. 1, а.с. 190, 212).

Крім цього, позивачем долучено до матеріалів справи копії з трудових книжок та дипломів директора та працівників підприємства, також штатний розпис, накази та довідку про кількість працівників ПП «Газотермія» (т. 2, а.с. 6-12, 16-25).

Як пояснив директор ПП «Газотермія» ОСОБА_6, будучи допитаним в судовому засіданні в якості свідка, доставка придбаного у контрагентів товару здійснювалася через такі фірми як «АвтоЛюкс», «Нова пошта», «Нічний експрес». Товар малогабаритний і це дозволяло здійснювати його доставку в такий спосіб. Накладні не зберігалися. Наладка і повірка тепло лічильників та вузлів обліку газу здійснювалась у лабораторії підприємства в орендованому приміщенні, про що складалися акти. Будучи спеціалістом з електровимірювальної техніки і маючи великий досвід роботи у цій галузі, добре розуміється сам на такому обладнанні та добирав кадри з відповідною освітою. Придбаний у контрагентів товар одержував сам по довіреності та обліковував їх по складу. Склад, як і лабораторія, знаходяться в орендованому приміщенні.

Покази свідка ОСОБА_6 логічно узгоджуються з іншими письмовими доказами, окрім первинних документів, та підтверджують реальність здійснення господарських операцій ПП «Газотермія» з ТзОВ «Гарант-Буд-Сервіс», ТзОВ «БТК «Євробуд», ТзОВ «Інтеграл Ай Ті», ТзОВ «БК «APT Груп».

Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-ХІV (далі - Закон № 996-ХІV) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Згідно зі статтею 9 Закону № 996-ХІV первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно пунктів 2.1, 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.95 року за № 168/704 (далі - Положення), первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації)- це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення, які для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі) посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до пунктів 2.15, п. 2.16 Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Відповідно до статті 1 Закону № 996-ХІV первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно зі статтею 1 Закону № 996-ХІV господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Таким чином, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, а визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Всі представлені позивачем документи відповідають вимогам, встановленим Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» до первинних документів, не викликають у суду сумнівів щодо їх достовірності та в сукупності з іншими доказами підтверджують реальність (товарність) здійснення господарської операції ПП «Газотермія» з ТзОВ «Гарант-Буд-Сервіс», ТзОВ «БТК «Євробуд», ТзОВ «Інтеграл Ай Ті», ТзОВ «БК «APT Груп» по придбанню ТМЦ та використання їх в господарській діяльності позивача.

На момент здійснення спірних господарських операцій позивач та його контрагент ТзОВ «Гарант-Буд-Сервіс», ТзОВ «БТК «Євробуд», ТзОВ «Інтеграл Ай Ті», ТзОВ «БК «APT Груп» були зареєстровані в установленому законом порядку як суб'єкти підприємницької діяльності та платники податку на додану вартість.

Доводи ДПІ у Залізничному районі м. Львова про наявність ознак «фіктивності» угод з ТзОВ «Гарант-Буд-Сервіс», ТзОВ «БТК «Євробуд», ТзОВ «Інтеграл Ай Ті», ТзОВ «БК «APT Груп» та відсутності фактичного отримання ПП «Газотермія» товару від вказаного контрагента з посиланням на акти перевірки ДПІ у Печерському районі м. Києва про неможливість проведення зустрічних звірок з вказаними контрагентами не належними та допустимими доказами і спростовуються фактичними обставинами справи, встановленими судом під час судового розгляду та зробленого на підставі цього висновку суду щодо реальності господарської операції.

Судом не беруться до уваги доводи відповідача на обставини, зібрані в ході розслідування кримінальної справи № 41/0279 по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.27, ч.2 ст.205, ч.3 ст.212 КК України, а також за фактом вчинення невстановленими особами фіктивного підприємництва за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.205 КК України, оскільки вони не є доказами в розумінні частини четвертої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України.

Статтею 36 Податкового кодексу встановлено податковий обов'язок платника податку, який полягає в обчисленні, декларуванні та/або сплаті суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Згідно пункту 36.5 цієї статті відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Законодавством України не пов'язано право покупця на податковий кредит з підтвердженням сплати його постачальниками податку на прибуток та податку на додану вартість до бюджету. Несплата податку продавцем, у тому числі внаслідок ухилення від сплати, в разі фактичного здійснення господарської операції, не впливає на формування податкового кредиту покупця.

Статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, тому ПП «Газотермія» не може нести відповідальність за можливі порушення податкового законодавства його контрагентами, коли він виконав усі, передбачені законами вимоги, та має усі документально підтверджені розміри витрат та податкового кредиту.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 31.01.2011р., якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Крім того, таке рішення касаційного суду узгоджуються і з практикою Європейського Суду з прав людини.

Так, у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Встановлені судом фактичні обставини, підтверджені письмовими доказами, дослідженими в судовому засіданні, свідчать про правомірність віднесення позивачем до складу податкового кредиту по податку на додану вартість коштів по взаєморозрахунках з ТзОВ «Гарант-Буд-Сервіс», ТзОВ «БТК «Євробуд», ТзОВ «Інтеграл Ай Ті», ТзОВ «БК «APT Груп».

Відповідно до вимог частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не подано належних доказів правомірності прийняття податкового повідомлення - рішення від 07.11.2013 року № 0002502210/7149.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті ( вчинені ) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіривши оскаржуване податкове повідомлення - рішення ДПІ у Залізничному районі м. Львова від 07.11.2013 року № 0002502210/7149, суд дійшов переконання, що воно прийняте відповідачем без урахування вимог Податкового кодексу України та з порушенням передбачених статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України принципів, тому його слід визнати протиправним і скасувати.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 73 грн 08 к., сплаченого за платіжним дорученням № 234 від 16 січня 2014 року.

Керуючись ст.ст.7-14, 69-71, 86, 87, 94, 159, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення ДПІ у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області від 07.11.2013 року № 0002502210/7149.

Стягнути з Державного бюджету України в користь приватного підприємства «Газотермія» 73 (сімдесят три) гривні 08 копійок судових витрат.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови відповідно до частини другої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Хома О.П.

Повний текст постанови виготовлений 18 березня 2014 року.