Ухвала

від 27.08.2015 по справі 813/533/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2015 року Справа № 876/3609/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Багрія В.М.,

суддів Рибачука А.І., Гінди О.М.,

з участю секретаря судового засідання Лемцьо І.В.,

представника позивача Палія В.С.,

представника відповідача Боднар Л.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 13.03.2014 року у справі за позовом приватного підприємства «Газотермія» до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

У січні 2014 року ПП «Газотермія» звернулося з позовом до ДПІ у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення.

Позивач посилався на те, що на підставі акту перевірки №1006/22-10/34559433 від 24.10.2013 відповідачем винесено спірне податкове повідомлення-рішення №0002502210/7149 від 07.11.2013 р., яким товариству нараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 77 848,05 грн.

Підставою для винесення спірного рішення стали висновки податкового органу про безтоварність господарських операцій позивача з ТзОВ «Гарант-Буд-Сервіс», ТзОВ «БТК «Євробуд», ТзОВ «Інтеграл Ай Ті», ТзОВ «БК «Арт Груп».

Вважаючи такі висновки податкового органу безпідставними, позивач просив скасувати спірне податкове повідомлення-рішення.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 13.03.2014 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області від 07.11.2013 року №002502210/7149.

Постанову суду першої інстанції оскаржила ДПІ у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області подавши на неї апеляційну скаргу.

В обґрунтування апеляційних вимог вказує на те, що у контрагента позивача відсутні власні трудові ресурси та виробничі потужності, що виключає можливість виконання взятих на себе зобов'язань згідно укладених договорів із ПП «Газотермія».

Апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити.

Вислухавши суддю-доповідача, представника апелянта, яка апеляційну скаргу підтримала, представника позивача, який просить апеляційну скаргу відхилити, а постанову суду першої інстанції залишити без змін, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

У справі встановлено, що ДПІ у Залізничному районі м. Львова проведено позапланову виїзну перевірку ПП «Газотермія» з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ТзОВ «Гарант-Буд-Сервіс», ТзОВ «БТК «Євробуд», ТзОВ «Інтеграл Ай Ті» за період з 01.12.2011 року по 28.02.2012 року та ТзОВ «БК «Арт Груп» за період з 01.05.2011 року по 31.07.2011 року, за результатами якої складено акт від 24.10.2013 р. № 1006/22-10/34559433.

Актом перевірки зафіксовано порушення позивачем п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, 201.4, 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-У1 (із змінами та доповненнями), у результаті чого ПП «Газотермія» завищено суму податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму 53 038,64 грн.

На підставі вказаного акту ДПІ у Залізничному районі м. Львова прийнято податкове повідомлення - рішення від 07.11.2013 року № 0002502210/7149, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 77 848,05 грн., у т.ч. 53 038,64 грн. за основним платежем та 24 809,41 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

В результаті адміністративного оскарження спірне податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу позивача без задоволення.

Підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення стали висновки податкового органу про неправомірність включення до складу податкового кредиту коштів по оплаті придбаних позивачем послуг (робіт) від ТзОВ «Гарант-Буд-Сервіс», ТзОВ «БТК «Євробуд», ТзОВ «Інтеграл Ай Ті», ТзОВ «БК «APT Груп», витрати по яких здійснено без їх фактичного придбання.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідача не відповідає чинному законодавству, з чим погоджується колегія суддів суду апеляційної інстанції, та надаючи правову оцінку вказаним відносинам, враховує наступне.

Відповідно до п.2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV від 16.07.1999 року, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно із п.1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Поняття господарської операції визначено в ст. 1 вищевказаного Закону, це - дія або подія, яка викликає зміни у структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства, а первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч.1 та ч.2 статті 9 цього ж Закону (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо-безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до підпункту 14.1.181. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.3. статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

У відповідності до пункту 198.2. статті 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6. статті 198 Податкового кодексу України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Таким чином, платник податку - покупець має право зарахувати до податкового кредиту суму податку на додану вартість, підтверджену належним чином оформленою податковою накладною, яку він отримав.

Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Судом встановлено, що ПП «Газотермія» мало правовідносини по придбанню робіт (послуг) у ТзОВ «Гарант-Буд-Сервіс», ТзОВ «БТК «Євробуд», ТзОВ «Інтеграл Ай Ті», ТзОВ «БК «APT Груп».

На підтвердження факту здійснення господарських операцій з вказаними контрагентами позивачем надано наступні документи: картка рахунку (т. 1 а.с. 55); видаткова накладна № 22/02-01 від 22.02.2012 року (т. 1 а.с. 56); податкова накладна № 312 від 22.02.2012 року (т. 1 а.с. 57); видаткова накладна № 23/01-02 від 23.01.2012 року (т. 1 а.с. 59); податкова накладна № 421 від 23012012 року (т. 1 а.с. 60); картка рахунку (т. 1 а.с. 62); договір № 011201 від 18.11.2011 року, укладений між ТОВ «Інтеграл АЙ ТІ» та ПП «Газотермія» (т. 1 а.с. 63); акт здачі - приймання робіт за договором № 011201 від 18.11.2011 року (т. 1 а.с. 64); податкова накладна № 0000503 від 20.12.2011 року (т. 1 а.с. 66); картка рахунку (т. 1 а.с. 67); накладна № 22/07-02 від 22.07.2011 року (т. 1 а.с. 68); податкова накладна № 354 від 22.07.2011 року (т. 1 а.с. 69); картка рахунку № 3772 (т. 1 а.с. 71); договір № 190511 від 12.04.2011 року, укладений між ТзОВ «БК АТР ГРУП» та ПП «Газотермія» (т. 1 а.с. 72); акт здачі-приймання робіт за договором № 190511 від 12.04.2011 року (т. 1 а.с. 73); податкова накладна № 328 від 30.05.2011 року (т. 1 а.с. 74); податкова накладна № 459 від 30.06.2011 року (т. 1 а.с. 76); акт здачі-приймання робіт за договором № 190511 від 12.04.2011 року (т. 1 а.с. 77); податкова накладна 3 355 від 22.07.2011 року (т. 1 а.с. 79); акт здачі-приймання робіт за договором № 190511 від 12.04.2011 року (т. 1 а.с. 80); картка рахунку № 631 (т. 1 а.с. 82-83); видаткова накладна № 17/10-09 від 17.10.2011 року (т. 1 а.с. 85); податкова накладна № 460 від 17.10.2011 року (т. 1 а.с. 86); видаткова накладна № 17/10-09 від 17.10.2011 року (т. 1 а.с. 87); видаткова накладна № 21/09-04 від 21.09.2011 року (т. 1 а.с. 88); податкова накладна № 473 від 21.09.2011 року (т. 1 а.с. 89); картка рахунку № 3772 (т. 1 а.с. 91); податкова накладна № 157 від 06.10.2011 року (т. 1 а.с. 92); акт здачі - приймання робіт № 06/10-01 за договором № 2009-4 від 20.09.2011 року (т. 1 а.с. 94); договір № 2009-4 від 20.09.2011 року, укладений між ТОВ «БТК Євробуд» та ПП «Газотермія» (т. 1 а.с. 95); акт № 12/10-01 здачі-приймання робіт за договором № 2009-4 (т. 1 а.с. 96); податкова накладна № 323 від 12.10.2011 року (т. 1 а.с. 97); картка рахунку № 3772 (т. 1 а.с. 99); договір № 011103 від 01.11.2011 року, укладений між ТОВ «Гарант-Буд-Сервіс» та ПП «Газотермія» (т. 1 а.с. 100); акт № 26/12-02 здачі-приймання робіт за договором № 011103 від 01.11.11 року (т. 1 а.с. 102); податкова накладна № 652 від 26.12.2011 року (т. 1 а.с. 103); податкова накладна № 501 від 26.01.2012 року (т. 1 а.с. 104); акт № 26/01-01 здачі-приймання робіт за договором № 011103 від 01.11.11 року (т. 1 а.с. 106); акт № 22/02-01 здачі-приймання робіт за договором № 011103 від 01.11.11 року (т. 1 а.с. 108); податкова накладна № 391 від 22.02.2012 року (т. 1 а.с. 109); карта рахунку № 631 (т. 1 а.с. 110-113); видаткова накладна № 30/11-04 від 04.11.2011 року (т. 1 а.с. 114); податкова накладна № 194 від 04.11.2011 року (т. 1 а.с. 115); податкова накладна № 836 від 23.11.2011 року (т. 1 а.с. 117); видаткова накладна № 23/11-06 від 23.11.2011 року (т. 1 а.с. 118); податкова накладна № 995 від 28.11.2011 року (т. 1 а.с. 120); видаткова накладна № 28/11-04 від 28.11.2011 року (т. 1 а.с. 122); податкова накладна № 53 від 02.12.2011 року (т. 1 а.с. 123); видаткова накладна № 2/12-02 від 02.12.2011 року (т. 1 а.с. 125); податкова накладна № 54 від 02.12.2011 року (т. 1 а.с. 126); видаткова накладна № 2/12-03 від 02.12.2011 року (т. 1 а.с. 127); видаткова накладна № 28/11-04 від 28.11.2011 року (т. 1 а.с. 129); податкова накладна № 995 від 28.12.2011 року (т. 1 а.с. 130).

Позивач повністю розрахувався за отримані ТМЦ та послуги зі своїми контрагентами, на підтвердження чого долучив до матеріалів справи платіжні доручення № 22 (т. 1, а.с. 58); № 5 (т. 1, а.с. 61); № 182 (т. 1, а.с. 65); № 93 (т. 1, а.с. 70); № 68 (т. 1, а.с. 75); № 80 (т. 1, а.с. 78); № 92 (т. 1, а.с. 81); № 139 (т. 1, а.с. 84); № 121 (т. 1, а.с. 90); № 131 (т. 1, а.с. 93); № 140 (т. 1, а.с. 98); № 188 (т. 1, а.с. 101); № 7 (т. 1, а.с. 105); № 107 (т. 1, а.с. 23); № 157 (т. 1, а.с. 116); № 158 (т. 1, а.с. 119); № 161 (т. 1, а.с. 121); № 170 (т. 1, а.с. 124); № 181(т. 1, а.с. 128); № 161 (т. 1, а.с. 131).

На отримання вказаних ТМЦ позивачем виписувались довіреності, підтвердженням чого є наявна в матеріалах справи копія журналу довіреностей (т. 2, а.с. 13-15).

Аналіз договорів, укладених ПП «Газотермія» з ТзОВ «Гарант-Буд-Сервіс», ТзОВ «БТК «Євробуд», ТзОВ «Інтеграл Ай Ті», ТзОВ «БК «APT Груп» свідчить, що їх предметом є виконання робіт з технічного обслуговування, проектування, укомплектування, ремонту, перевірки та забезпечення держповірки систем обліку енергоносіїв, автоматизації і механізації та їх складових.

З актів здачі-приймання робіт за такими договорами видно, що зміст виконаних робіт відповідає предмету укладених договорів.

Згідно довідки АА3502453 з ЄДРПОУ видами діяльності за КВЕД ПП «Газотермія» є монтаж та установлення контрольно-вимірювальних приладів, ремонт контрольно-вимірювальних приладів, монтаж систем опалення, вентиляція та кондиціонування повітря, водопровідні, каналізаційні та протипожежні роботи, газопровідні роботи та оптова торгівля іншими машинами та устаткуванням (т.1 а.с.182).

Аналіз придбаного ПП «Газотермія» у ТзОВ «Гарант-Буд-Сервіс», ТзОВ «БТК «Євробуд», ТзОВ «Інтеграл Ай Ті», ТзОВ «БК «APT Груп» товару та одержаних послуг свідчить, що він відповідає тим видам діяльності, яку здійснює позивач.

Частину придбаного у контрагентів товару позивачем реалізовано, на підтвердження чого надано суду відповідну первинну документацію: акти здачі-приймання робіт (т. 1, а.с. 184-185, 187-188, 194-199, 202, 204-211, 213-225, 227-230), накладні (т. 1, а.с. 191-193, 200-201, 203, 226) та договори (т. 1, а.с. 190, 212).

Позивачем надано всі відповідні документи, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та які вказують на товарність господарських операцій з зазначеними контрагентами.

Податковий орган вказував, що документальне оформлення господарських операцій позивача із його контрагентом не є достатнім доказом реальності даних господарських операцій, з огляду на висновки акту перевірки про проведення аналізу діяльності контрагентів позивача ТзОВ «Гарант-Буд-Сервіс», ТзОВ «БТК «Євробуд», ТзОВ «Інтеграл Ай Ті», ТзОВ «БК «APT Груп», якими встановлено відсутність адміністративно-технічних можливостей для придбання, реалізації та здійснення діяльності, відсутність їх за місцезнаходженням на момент перевірки.

Проте, чинне законодавство України не ставить у залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту.

Так, у постановах Верховного Суду України від 9 вересня 2008 року в справі № 21-500во08, від 1 червня 2010 року в справі № 21-573во10 зазначено, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це спричиняє відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

У п.38 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Інтерсплав проти України» від 09.01.2007р. Суд вказав на те, що якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку.

Отже, платника податку не може бути позбавлено відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування.

На час здійснення господарських операцій з позивачем ТзОВ «Гарант-Буд-Сервіс», ТзОВ «БТК «Євробуд», ТзОВ «Інтеграл Ай Ті», ТзОВ «БК «APT Груп» були включені до ЄДРПОУ, а також мали свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість. Позивачем проведено повний розрахунок із контрагентами, отриманий товар та послуги позивачем використано у своїй господарській діяльності.

Таким чином, зібрані по справ докази підтверджують добросовісність дій ПП «Газотермія», які полягають у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах первинного бухгалтерського та податкового обліку.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач не довів суду належними і допустимими доказами законність прийнятого податкового повідомлення-рішення.

За таких обставин, судова колегія вважає, що судом першої інстанцій повно і правильно встановлені фактичні обставини справи, характер правовідносин сторін і вірно застосовані до них норми матеріального права, а тому, відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Статтею 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 13.03.2014 року у справі №813/533/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: В.М. Багрій

Судді : А.І. Рибачук

О.М. Гінда