Рішення

від 03.04.2014 по справі 524/10696/13-ц

АВТОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРЕМЕНЧУКА

Справа № 524/10696/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.04.2014 року м.Кременчук

Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі:

Головуючого судді - Андрієць Д.Д.

за участю секретаря - Бєлєнького О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в її інтересах та інтересах малолітнього сина ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова фірма «Продресурс», Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» про відшкодування шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 в її інтересах та інтересах малолітнього сина ОСОБА_2 звернулася до Автозаводського районного суду м. Кременчука з позовом до ТОВ «Торгова фірма «Продресурс», НАСК «Оранта» про відшкодування шкоди.

Позивач свої вимоги мотивувала тим, що 10.06.2013 року відбулася дорожньо-транспортна пригода в м.Кременчуці поблизу буд. 18 на вул. Керченській, в ході якої ОСОБА_3 керуючи службовим вантажним автомобілем «FAV CA 1051» д.н.з. НОМЕР_1, належним ТОВ «ТФ «Продресурс» , здійснив наїзд на неї та її малолітнього сина ОСОБА_2 В результаті ДТП вони з сином отримали тілесні ушкодження і вона була змушена витратити кошти на своє лікування та лікування сина в розмірі 1880,65 грн. В зв'язку з пошкодженням її автомобіля «ЗАЗ-SENS» д.н.з. НОМЕР_2, було заподіяно матеріальну шкоду в розмірі 1633,14 грн. і сплачено 250 грн. за проведення автотоварознавчого дослідження. Як приватний підприємець вона понесла витрати з оплати оренди торгового місця в розмірі 708,16 грн., хоча була позбавлена можливості працювати після ДТП. Для захисту інтересів під час судового розгляду кримінального провадження нею було витрачено грошові кошти в розмірі 2000 грн. Таким чином, розмір матеріальної шкоди, яка підлягає стягненню з відповідачів на її думку становить 6614,15 грн. В результаті ДПТ їй та її малолітньому сину була завдана моральна шкода, яку вона оцінює у 80000 грн.

Посилаючись на вказані обставини, позивач просила суд стягнути з ТОВ «Торгова фірма «Продресурс», НАСК «Оранта» на її користь матеріальну шкоду в розмірі 6614,15 грн. та моральну шкоду в розмірі 80000 грн.

Позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили задовольнити з підстав, визначених в позовній заяві.

На запитання суду ОСОБА_1 відповіла, що не зверталася до НАСК «Оранта» з заявою про виплату їй страхового відшкодування.

Представники відповідача ТОВ «Торгова фірма «Продресурс» - Пушкаревська І.В., Струцький В.М. в судовому засіданні не заперечували проти задоволення позовних вимог в частині стягнення коштів на лікування в розмірі 388,81 грн. Свою позицію обґрунтували тим, що на їх думку з суми коштів, витрачених позивачем на лікування необхідно виключити вартість добровільних внесків сплачених нею до Кременчуцької міської дитячої лікарні та розмір виплаченої їй допомоги по тимчасовій непрацездатності, отриманої згідно лікарняних листків. Інші позовні вимоги вважають необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Звертали увагу на те, що висновок автотоварознавчого дослідження від 02.08.2013 року не підтверджує розміру шкоди, завданої саме внаслідок ДТП, оскільки вказаний висновок був складений через два місяці після ДТП.

Представник відповідача НАСК «Оранта» - Гончарук Р.В. в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позовних вимог про стягнення з НАСК «Оранта» матеріальної та моральної шкоди. Пояснив, що відповідно ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» ОСОБА_1 не зверталася до страхової компанії з заявою про виплату страхового відшкодування. В свою чергу ТОВ «Торгова фірма «Продресурс» не повідомило страхову компанію про настання страхового випадку. Таким чином, відшкодування шкоди заподіяної позивачу має бути здійснено за рахунок завдавача шкоди.

Третя особа - ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, надані суду докази, приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позову з наступних підстав.

Згідно з ч.1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ч. 1 ст. 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання своїх трудових ( службових ) обов'язків.

Відповідно до ч.2 ст. 1187 ЦК Україна шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Статтею 60 ЦПК України визначено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Згідно ч.4 ст. 61 ЦПК України, вирок у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Судом встановлено, що 10.06.2013 року працівник ТОВ «Торгова фірма «Продресурс», ОСОБА_3, керуючи службовим вантажним автомобілем «FAV CA 1051» д.н.з. НОМЕР_1, будучи в стані алкогольного сп'яніння і, порушуючи п.п. 10.1, 10.9 Правил дорожнього руху України, здійснив наїзд на стоячий позаду автомобіль «ЗАЗ-SENS» д.н.з. НОМЕР_2, належний на праві власності ОСОБА_1

Вироком Автозаводського районного суду м.Кременчука від 24.10.2013 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України. Вказаний вирок суду набрав законної сили.

Вироком встановлено, що в результаті ДТП малолітньому ОСОБА_2 було завдано тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості, що викликали тривалий розлад здоров'я, а ОСОБА_1 заподіяні легкі тілесні ушкодження.

На власне лікування та лікування малолітнього сина ОСОБА_2 позивач витратила 1845,66 грн. Вказане підтверджується товарними чеками від 10.06.2013 року, № 406 від 16.06.2013 року, № 407 від 16.06.2013 року, № 000014 від 17.06.2013 року, № 424 від 21.06.2013 року, від 26.06.2013 року, № 88 від 27.06.2013 року, від 01.07.2013 року, № 000074 від 03.07.2013 року, № 000091 від 11.10.2013 року, № 1127 від 06.11.2013 року, квитанцією № 2232 від 12.07.2013 року, фіскальними чеками від 10.06.2013 року, від 10.06.2013 року, 14.06.2013 року, № 14524 від 08.11.2013 року, картою хворого, що лікується в фізіотерапевтичному відділенні та консультаційним висновком МЦ «Віком».

Грошові кошти в розмірі 39,96 грн., які сплачені відповідно до квитанцій № 091684 від 13.06.2013 року та № 091570 від 17.06.2013 року на рахунок Кременчуцької міської дитячої лікарні суд не відносить до суми коштів, витрачених на лікування, оскільки відповідно до ЗУ «Про благодійництво та благодійні організації», благодійництво - добровільна безкорислива пожертва фізичних та юридичних осіб у поданні набувачам матеріальної, фінансової, організаційної та іншої благодійної допомоги; специфічними формами благодійництва є меценатство, спонсорство і волонтерська діяльність.

Відповідно до висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 08/406/13 від 02.08.2013 року, вартість матеріального збитку, спричиненого власнику КТЗ ЗАЗ ТF698К, д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_1 становить 1633,14 грн. Вказаний висновок не спростований відповідачами. Крім того, про проведення автоварознавчого дослідження ТОВ «ТФ «Продресурс» було повідомлено телеграмою від 30.07.2013 року.

Згідно з ч.2 ст. 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Оскільки ОСОБА_1 була вимушена сплатити кошти за проведення автотоварознавчого дослідження з метою визначення вартості матеріальної шкоди для подальшого відновлення свого порушеного права, вказані витрати в сумі 250 грн. суд вважає збитками, які підлягають стягненню на її користь.

Вартість відправлення телеграм про проведення автотоварознавчого дослідження в сумі 142,20 грн. не є збитками в розумінні ст. 22 ЦК України, в зв'язку з чим не підлягає стягненню на користь позивача.

Позовні вимоги про стягнення орендної плати за торгове місце в розмірі 708,16 грн. є безпідставними, оскільки вказані витрати не пов'язані з винними діями ОСОБА_3, а стосуються професійної діяльності позивача, яка є приватним підприємцем. Крім того, відповідно до листа Кременчуцької міської виконавчої дирекції Полтавського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 35 від 21.01.2014 року, ОСОБА_1 в серпні 2013 року отримала допомогу по тимчасовій непрацездатності згідно лікарняних листків № 633353, 746861 з 10.06.2013 року по 17.06.2013 року та з 19.06.2013 року по 12.07.2013 року на загальну суму 664,18 грн.

Суд також не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення 2000 грн. за правову допомогу отриману позивачем під час судового розгляду кримінального провадження, оскільки вказані витрати повинні були відшкодовуватися в порядку передбаченому КПК України при ухваленні вироку в кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.

Враховуючи встановлені судом обставини справи, керуючись нормами права, які регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог про стягнення матеріальної шкоди в розмірі 3728,80 грн. (1845,66 грн. - розмір коштів витрачених позивачем на лікування + 1633,14 грн. - вартість матеріального збитку, спричиненого позивачу як власнику автомобіля ЗАЗ ТF698К, д.н.з. НОМЕР_2 + 250 витрати позивача, пов'язані з проведенням автотоварознавчого дослідження).

Інші позовні вимоги про стягнення матеріальної шкоди не підлягають задоволенню.

При вирішенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди, суд виходив із наступного.

Згідно ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Підстави відповідальності за завдану моральну шкоду передбачені ст. 1167 ЦК України, а саме, наявність вини особи, яка завдала таку шкоду.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичної особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до роз'яснень, даних в п.п. 5,8,9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (не майнової) шкоди», відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

За моральну (немайнову) шкоду, заподіяну працівником під час виконання трудових обов'язків, відповідальність несе організація з якою цей працівник перебуває у трудових відносинах, а останній відповідає перед нею в порядку регресу.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. У випадках, коли межі відшкодування моральної шкоди визначаються у кратному співвідношенні з мінімальним розміром заробітної плати чи неоподатковуваним мінімумом доходів громадян, суд при вирішенні цього питання має виходити з такого розміру мінімальної заробітної плати чи неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що діють на час розгляду справи. Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд повинен наводити в рішенні відповідні мотиви.

Позовні вимоги ОСОБА_1 щодо стягнення моральної шкоди суд вважає обґрунтованими, оскільки неповнолітній ОСОБА_2 та ОСОБА_1 внаслідок ДТП, яка відбулась з вини ОСОБА_3 зазнали душевних страждань та отримали психологічну травму в зв'язку з фактом наїзду на них транспортного засобу та отриманням тілесних ушкоджень.

З огляду на положення Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (не майнової) шкоди», суд врахував істотність вимушених змін у життєвих і виробничих стосунках позивача, спричинення негативних змін у звичайних умовах життя.

Визначаючи розмір моральної шкоди, що підлягає відшкодуванню, суд виходить з принципу розумності та справедливості, в зв'язку з чим вважає, що позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди підлягають частковому задоволенню в розмірі 3000 грн.

Відповідно до ст. 22 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно ст. 26-1 вказаного закону, страховиком відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров'я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю.

Відповідно до ст. 33 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний: невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально.

Статтею 35 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування подає страховику заяву про страхове відшкодування.

Відповідно до п. 16 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01.03.2013 року у разі невиконання особою, відповідальність якої застрахована, обов'язку письмового надання страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, шкода відшкодовується завдавачем шкоди.

21.06.2012 року між ТОВ «ТФ «Продресурс» та НАСК «Оранта» було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Вказане підтверджується копією полісу № ВА/4130246. Забезпеченим транспортним засобом за цим полісом є автомобіль «FAV CA 1051» д.н.з. НОМЕР_1.

Судом встановлено і вказане підтверджується матеріалами справи, що позивач ОСОБА_1 у встановленому законом порядку до страховика щодо виплати страхового відшкодування не зверталась. Також ТОВ «Торгова фірма «Продресурс» повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого зразка до НАСК «Оранта» не надавало. Дані обставини не заперечуються сторонами по справі.

Оскільки ОСОБА_1 не зверталася до НАСК «Оранта» з заявою про виплату страхового відшкодування в порядку передбаченому ст. 35 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для відшкодування шкоди завданої здоров'ю та майну потерпілих за рахунок страховика.

Враховуючи те, що ТОВ «Торгова фірма «Продресурс» не було виконано вимоги ст. 33 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд вважає що шкода завдана ОСОБА_1 та її малолітньому сину ОСОБА_2 в результаті ДТП за участю водія ОСОБА_3, має бути відшкодована товариством з яким він перебуває у трудових відносинах - ТОВ «Торгова фірма «Продресурс».

За таких обставин, суд частково задовольняє позовні вимоги ОСОБА_1 і стягує з ТОВ «Торгова фірма «Продресурс» на її користь матеріальну шкоду в розмірі 3728,80 грн. та моральну шкоду в розмірі 3000 грн.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, якщо позивача на користь ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Таким чином з ТОВ «Торгова фірма «Продресурс» на користь держави необхідно стягнути з судовий збір за позовні вимоги майнового характеру в сумі 243,60 грн. та судовий збір за позовні вимоги немайнового характеру в сумі 243,60 грн.

Керуючись ст. ст. 10,11, 14, 57 - 61, 208, 209, 212 - 215, 218 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 в її інтересах та інтересах малолітнього сина ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова фірма «Продресурс», Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» про відшкодування шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова фірма «Продресурс», ідентифікаційний код юридичної особи 33435006 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 3728,80 грн. та моральну шкоду в розмірі 3000 грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова фірма «Продресурс» на користь держави судовий збір за позовні вимоги майнового характеру в сумі 243,60 грн. та судовий збір за позовні вимоги немайнового характеру в сумі 243,60 грн.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Полтавської області через Автозаводський районний суд міста Кременчука шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: