Ухвала

від 01.04.2014 по справі 815/8501/13-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

01 квітня 2014 р.м.ОдесаСправа № 815/8501/13-а

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Потоцька Н. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді -Кравченка К.В., судді -Вербицької Н.В., судді -Федусика А.Г. при секретарі -Дубині Т.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 20 січня 2014 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «НІАГАРА» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

В грудні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «НІАГАРА» (надалі - Позивач, ТОВ «НІАГАРА») звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області (надалі - Відповідач, ДПІ), в якому просила:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ №0002212230 від 11.09.2013 року, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення по податку на додану вартість за червень 2013 року на 1857,00 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ №0002202230 від 11.09.2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на суму 371259,00 грн., з яких за основним платежем 247506,00 грн., за штрафними санкціями 123753,00 грн..

Спірні податкові повідомлення-рішення винесені на підставі акту ДПІ від 29.08.2013 року № 1128/15-53-22-30/30940468 про результати позапланової невиїзної документальної перевірки позивача щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Цітадель», їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.06.2013 року по 30.06.2013 року (надалі - акт перевірки).

За актом перевірки підставою для нарахування спірними рішеннями зобов'язань з ПДВ стали викладені в акті перевірки висновки податкового органу про неправомірність формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість по операціям з ТОВ «Цітадель», оскільки, як вважає ДПІ, правочини позивача з цим контрагентом не спрямовані на реальне настання правових наслідків.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення були винесені відповідачем на підставі необґрунтованих висновків акту перевірки.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 20.01.2014 року позовні вимоги задоволені повністю.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, ДПІ подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить постанову суду першої інстанції скасувати та винести нову постанову, якою відмовити у задоволені позовних вимог повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У висновках акту перевірки ДПІ кваліфікує дії позивача по формуванню податкового кредиту із ТОВ «Цітадель» як порушення п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 ПК України, в результаті чого завищено податковий кредит з податку на додану вартість за червень 2013 на суму 240362,52 грн. внаслідок чого занижено суму ПДВ до сплати на суму 247506,00 грн. та завищено залишок від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту на загальну суму 1857,00 грн..

Згідно акту перевірки висновок податкового органу про неправомірність формування позивачем податкового кредиту по операціям із ТОВ «Цітадель» обґрунтовується відповідачем виключно з посиланням на інформацію, яка міститься в акті ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області №29/22-02/31929555 від 31.07.2013 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Цітадель» щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами за травень 2013», згідно висновків якого ТОВ «Цітадель» не знаходиться за податковою адресою: м. Одеса, вул. Космонавтів, буд. 56 А, кв.32 (згідно довідки про встановлення місцезнаходження (місце проживання) платника податків ВПМ ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеської області від 17.06.13 №237/15-2), також у ТОВ «Цітадель» відсутні основні засоби ведення фінансово - господарської діяльності, а саме: складські приміщення, недостатня кількість офіційно працевлаштованих працівників (1 особа), а також інші засоби необхідні для торгівлі паливно-мастильними матеріалами. Крім цього ДПІ зазначило, що позивачем не було надано до перевірки товарно-транспортні накладні, подорожні листи, договір поставки від 16.07.2012 №14 між ТОВ «Цітадель» та ТОВ «Ніагара».

На підставі такої інформації ДПІ в акті перевірки робить висновок, що у позивача по операціям із ТОВ «Цітадель» відсутній об'єкт оподаткування, а тому і ці операції не мають реального характеру.

Будь-яких інших причин чи порушень з боку позивача для невизнання податковим органом податкового кредиту по операціям з ТОВ «Цітадель» в акті перевірки не наведено.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що висновки податкового органу в акті перевірки є необґрунтованими, не відповідають реальним обставинам справи та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Так, суд першої інстанції зазначив, що наведені в акті перевірки обставини діяльності контрагента позивача не впливають на право позивача на формування податкового кредиту, а всі господарські операції з ТОВ «Цітадель» підтверджені позивачем первинними документами бухгалтерського та податкового обліку.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Порядок формування податкового кредиту визначається ст.198 ПК України.

За змістом цієї норми податкового законодавства не дозволяється включати до складу податкового кредиту суми, які не підтверджені належними первинними документами (платіжними документами, видатковими та податковими накладними, митними деклараціями, актами виконаних робіт тощо), а також суми витрат на придбання або виготовленням товарів та послуг, які не підлягають використанню в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В акті перевірки ДПІ наводить повний перелік первинних документів, які були використані ДПІ для перевірки позивача по операціям з ТОВ «Цітадель», а саме: договір постачання нафтопродуктів від 10.04.2013 року №4, додаткові угоди від 03.05.2013 року, 31.05.2013 року до договору постачання нафтопродуктів від 10.04.2013 року №4, акти здачі - прийняття робіт (надання послуг), челядні, податкові накладні за травень 2013 року, виписки банку, лист ТОВ «Ніагара» від 31.05.2013 року №30, рахунки 632 за травень, серпень 2013, податкова декларація з ПДВ за травень 2013 року, додаток 5 до декларації, реєстр отриманих та виданих податкових накладних за червень 2013, договір зберігання від 01.02.2011 року №1, акти прийому - передачі нафтопродуктів за травень 2013 року, договір суборенди нежитлового приміщення від 01.05.2012 року №01/05-НИ, акт прийому - передачі майна до договору від 01.05.2012 року №01/05-НИ, тощо.

Копії цих документів долучені позивачем до матеріалів даної справи (а.с.58-75, 127-140, 150-158).

ДПІ не посилається на недоліки цих первинних документів.

Факт того, що ТОВ «Цітадель» на момент проведення операцій з позивачем мало право на виписку податкових накладних і було зареєстровано як платник податку на додану вартість, не оспорювався відповідачем ні в акті перевірки, ні в ході розгляду справи.

Аналіз наданих позивачем документів по операціям із ТОВ «Цітадель» підтверджує правильність висновків суду першої інстанції про дотримання позивачем вимог податкового законодавства при формуванні податкового кредиту по операціям із цим контрагентом, а також про наявність у ТОВ «Цітадель» на момент проведення операцій з позивачем права на виписку податкових накладних.

При вирішенні даного спору колегія суддів враховує, що будь-які первинні документи (у тому числі договори, податкові накладні, акти виконаних робіт, тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції, про що вірно було зазначено судом першої інстанції.

В той же час, з урахуванням закріпленої в ст.204 ЦК України презумпції правомірності правочину, а також враховуючи вимоги ст.71 КАС України, за якою обов'язок доказування правомірності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень покладається на такого суб'єкта, ДПІ повинна була надати суду належні та достовірні докази своїх тверджень про те, що задекларовані позивачем операції з придбання товарів та послуг у ТОВ «Цітадель» в реальності не виконувались, а мало місце лише документування цих операцій з метою завищення податкового кредиту без фактичного отримання від цього контрагента товарів та послуг. А оскільки такі дії мають злочинний характер, то доказом їх вчинення може бути лише відповідне рішення, винесене в порядку кримінально-процесуального судочинства.

Однак у даній справі ДПІ не посилається на факти вчинення представниками позивача таких дій, і не надає докази притягнення їх до відповідальності за такі дії.

Крім посилань на вищезазначений акт ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області №29/22-02/31929555 від 31.07.2013 року, відповідач не надав суду достовірних доказів фіктивності задекларованих позивачем операцій з придбання послуг у ТОВ «БК «Підзембудшлях».

Сама по собі інформація з акту перевірки ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області №29/22-02/31929555 стосовно обставин діяльності ТОВ «Цітадель», не може бути належним доказом порушень позивачем вимог податкового законодавства.

Колегія суддів зазначає, що податкове законодавство України не містить норм, які б ставили в залежність право платника податку на формування податкового кредиту від можливих порушень податкової дисципліни з боку його контрагентів, або зобов'язували б платників податків контролювати дотримання своїми контрагентами норм законодавства. Можливі порушення контрагентами платника податків податкової дисципліни, у тому числі не декларування своїх зобов'язань або не сплата податку до бюджету, ще не є достатньою підставою для позбавлення платника податків права на формування валових витрат та податкового кредиту з ПДВ по операціям з такими контрагентами.

Підсумовуючи викладене, слід дійти висновку, що за відсутності доказів проведення посадовими особами чи представниками позивача фіктивних господарських операцій з вищевказаним контрагентом та при наявності належним чином оформлених первинних документів по операціям з ним, висновок ДПІ про завищення позивачем податкового кредиту за такими операціями не може вважатися законним та обґрунтованим.

Такий висновок узгоджується із правової позицією Верховного суду України, яка викладена в постанові від 31.01.2011 року по справі №21-47а10, та з практикою Європейського суду з прав людини у справі «Булвес» АД проти Болгарії та Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що висновки акту перевірки про відсутність реальних господарських операцій позивача із ТОВ «Цітадель» та завищення позивачем податкового кредиту по операціям з цим контрагентом, є такими, що не підтверджені належними доказами, в зв'язку з чим винесене на підставі цього акту перевірки спірні податкові повідомлення-рішення не можуть вважатися законними та обґрунтованими.

Крім цього колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про безпідставність посилань ДПІ в акті перевірки на те, що позивачем не було надано до перевірки товарно-транспортні накладні, подорожні листи, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, директором ТОВ «Цітадель» є ОСОБА_5.

Під час проведення перевірки 29.07.2013 року відділом податкової міліції ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області було опитано посадову особу підприємства щодо процесу здійснення господарської операцій.

Згідно пояснень ОСОБА_5 (директора ТОВ «Цітадель»), прийом - передача нафтопродуктів при відвантаженні в адресу ТОВ «Ніагара» здійснювався на нафтобазі. Після передачі товару він не вивозився з нафтобази, тому документи на транспортування не оформлялись.

Також в акті перевірки ДПІ зазначає, що позивачем до перевірки було надано податкову накладну №4 від 03.05.2013 року в якій вказаний договір поставки від 16.07.2012 №14, який до перевірки не наданий.

Колегія суддів вважає такі твердження ДПІ безпідставними, оскільки в наданій до перевірки податковій накладній №4 від 03.05.2013 року вказаний договір поставки №4 від 10.04.2013 року, а не договір поставки від 16.07.2012 №14, як зазначає ДПІ.

За таких обставин постанова суду першої інстанції, якою визнано протиправними та скасовано спірні податкові повідомлення-рішення є законною та обґрунтованою, а тому не підлягає скасуванню.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, п.1 ч.1 ст.205, ст.206, ч.5 ст.254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області - залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 20 січня 2014 року - залишити без змін .

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлений 04 квітня 2014 року.

Головуючий суддя:К.В. Кравченко Суддя: Суддя: Н.В. Вербицька А.Г. Федусик