Ухвала

від 26.03.2014 по справі 2а-8171/12/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 п

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2014 р. Справа № 876/4859/13

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Костіва М.В.

суддів: Затолочного В.С., Матковської З.М.

при секретарі судового засідання: Гнатик А.З.

за участі представника позивача Коростильова В.А.

представника відповідача Холявки І.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальності «Престиж-Авто» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 04.02.2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальності «Престиж-Авто» до Державної податкової інспекції у Сокальському районі Львівської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

встановила:

У вересні 2012 року позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Сокальському районі Львівської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0006882301 та №0006892301 від 03.08.2011 року.

Позивач позовні вимоги мотивував тим, що відповідачем безпідставно винесенні оскаржувані податкові повідомлення-рішення, оскільки у позивача наявні всі підтверджуючі документи пов'язані із здійсненням господарської діяльності, а тому вимог чинного законодавства позивач не порушував. Просив позов задоволити.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 04.02.2013 року у задоволені адміністративного позову відмовлено.

Постанову суду першої інстанції оскаржило Товариства з обмеженою відповідальності «Престиж-Авто». Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою позов задоволити.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім, випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухваленим відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Яворівському районі Львівської області ДПС проведено планову виїзну документальну перевірку ТзОВ «Престиж-Авто» з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні господарських взаєморозрахунків з ТзОВ «ПКФ «Дельта»» за період з 01.03.2011 по 31.03.2011 року.

За результатами перевірки складено акт за №144/2301/32285602 від 22.07.2011 року.

На підставі зазначеного акту контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення №0006882301 від 03.08.2011 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість по вітчизняних товарах на загальну суму 20001,00 грн., в т.ч. за основним платежем 20000,00 грн. та за штрафними санкціями 1,00 грн. та податкове повідомлення-рішення №0006892301 від 03.08.2011 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 25001,00 грн., в т.ч. за основним платежем 25000,00 грн. та за штрафними санкціями 1,00 грн.

У ході перевірки ДПІ у Яворівському районі Львівської області встановлені наступні порушення ч. 5 ст. 203, ч. 1,2 ст. 215, ст. ст. 216, 662, 655 та 656 Цивільного кодексу України, в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними з підприємством ТзОВ «ПКФ «Дельта», пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР від 28.12.1994 р. в редакції Закону України № 283/97-ВР від 22.05.1997 р. (зі змінами та доповненнями) в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток на загальну суму 25000,00 грн. за березень 2011 року, п.п. 198.3, 198.6, 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями), в результаті чого ТзОВ «Престиж-Авто» занижено податок на додану вартість на загальну суму 20000,00 грн. за березень 2011 року.

Судовою колегія апеляційного суду встановлено та підтверджується матеріалами справи, що між позивачем та ТзОВ «ПКФ «Дельта»» 01.03.2011 року укладено договір № 01311, за яким продавець ТзОВ «ПКФ «Дельта»», зобов'язується в порядку та на умовах визначених договором поставити покупцю запчастини та комплектуючі до автобусів, автомобілів, с/г техніки та інші непродовольчі товари, а замовник ТзОВ «Престиж-Авто» зобов'язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату.

Згідно податкової накладної № 747 від 31.03.2011 року до договору поставки №01311 з номенклатурою товару та цінами на загальну суму 120000,00 грн., в т.ч. ПДВ 20000,00 грн. видаткову накладну № 747 від 31.03.2011 року з найменуванням та описом товару на загальну суму 12000,00 грн., в т.ч. ПДВ 20000,00 грн., платіжне доручення № 127 від 20.04.2011 року про перерахування коштів позивачем в сумі 12000,00 грн. на рахунок ТзОВ «ПКФ «Дельта»» реєстр виданих та отриманих податкових накладних за березень 2011 року в якому зазначена отримана податкова накладна, рахунок-фактура № 747 від 31.03.2011 року, два акти списання № СпТ-000024 і № СпТ-000026 від 31.03.2011 року на загальну суму 100000,00 грн.

Наказом ДПА України від 29.03.2003 р. №143 «Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємства та порядку її складання», передбачено, що дані, наведені в декларації, повинні підтверджуватись первинними документами обліку та відповідати податковому обліку (звітності).

Підтвердження господарських операцій первинними документами визначена пп. 1.2 п. 1, пп. 2.1 п. 2 Положення про документальне збереження записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за № 168/704.

Відповідно до пп. 1.2 п. 1 вказаного Положення, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Згідно п. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підприємство самостійно визначає облікову політику; обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановленим цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних; розробляє систему і форму внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів.

Як вбачається з листа Державної податкової адміністрації України від 08.04.2008 р. №3146/6/15-016, що ч. 2 і ч. 3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» передбачається, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з договору №01311 від 01.03.2011 року укладений між позивачем та ТзОВ «ПКФ «Дельта»», який іменується договір поставки. Незважаючи на те, що п. 5.1 договору передбачено здійснення оплати протягом 20 календарних днів, справи позивач повної суми за нібито отримані товари не перерахував.

В матеріалах справи міститься претензія ТзОВ «ПКФ «Дельта»» з вимогою про сплату коштів в сумі 108000,00 грн. за поставлений товар, в якій зазначено, що у разі невиконання вимог ТзОВ «ПКФ «Дельта»», підприємство змушене буде звернутися до суду для примусового задоволення вимог. Станом на час розгляду справи позивач представив лише одне платіжне доручення № 127 від 20.04.2011 року про перерахування ним коштів в сумі 12000,00 грн. на рахунок ТзОВ «ПКФ «Дельта»», згідно договору підряду, а не договору поставки, на який посилається позивач.

Таким чином позивач не виконав умови претензії та не представив суду будь-яких належних доказів судових справ по стягненню існуючої у позивача заборгованості перед контрагентом.

Крім того, операції вищезазначених контрагентів не підтверджуються з позиції реального часу їх здійснення, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, основних фондів, виробничих активів.

Також позивачем непредставлені подорожні листи вантажного автомобіля, хоча п. 6 договору поставки № 01311 передбачено, що поставка товару здійснюється на умовах франко-складу продавця. Натомість, в матеріалах справи є лист директора ТзОВ «Престиж-Авто» № 86 від 21.06.2011 року адресований ДПІ у Сокальському районі про те, що згідно усної домовленості в телефонному режимі підприємство отримало від постачальника ТзОВ «ПКФ «Дельта»» через послуги ПІК «ААЗ Трейдінг Ко» Автолюкс товарно-матеріальні цінності (запчастини для ремонту автомобілів) на загальну суму 120000,00 грн. Товарно-транспортних накладних на перевезення товару вищевказаним перевізником не надано. Сертифікатів якості щодо підтвердження їх стану та виробника теж не надано.

Разом з тим, Ленінською МДПІ у м. Луганську проведено невиїзну камеральну перевірку ТзОВ «ПКФ «Дельта»», результати якої зафіксовано в акті №1023/16/37287667 від 08.06.2011 року. В ході аналізу податкової звітності встановлено відсутність будь-якої інформації про наявні складські приміщення, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства. ТзОВ «ПКФ «Дельта»» за юридичною адресою не знаходиться. Не встановлено факту зайняття підприємством видами господарської діяльності (КВЕД) згідно з довідкою про включення до ЄДРПОУ. Зроблено висновок, що підприємство здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам, а тому їх правочини з контрагентами є фіктивними та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цими правочинами (ст. 234 ЦК України).

Відображення операцій у бухгалтерському обліку на підставі первинних документів, які відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість» необхідні для формування витрат податкового кредиту, само по собі не є підставою для включення сум до складу податкового кредиту, якщо судом встановлено, що господарських правовідносин у дійсності не було (лист ДПА України від 15.08.2008 р. № 323/2/16-1510).

Підсумовуючи наведене, висновок податкового органу про заниження ТзОВ «Престиж-Авто» податку на прибуток на загальну суму 25000,00 грн. за березень 2011 року та заниження податку на додану вартість на загальну суму 20000,00 грн. за березень 2011 року є обґрунтованим.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

З огляду на викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови суду першої інстанції.

З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, правова оцінка доказів дана вірно, а відтак у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 160 ч.3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальності «Престиж-Авто» залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 04.02.2013 року у справі №2а-8171/12/1370 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Костів М.В.

Судді Затолочний В.С.

Матковська З.М.

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 31.03.2014 року