Ухвала

від 01.04.2014 по справі 2а-16420/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-16420/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Кармазін О.А. Суддя-доповідач: Борисюк Л.П.

У Х В А Л А

Іменем України

01 квітня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді суддів при секретаріБорисюк Л.П., Ключковича В.Ю., Собківа Я.М. Чайка О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 січня 2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бурінком-Україна» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0005052260 від 19.07.2012, -

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2012 року ТОВ «Бурінком-Україна» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог просило визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0005052260 від 19.07.2012, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання по пені в розмірі 86 350,00 грн. за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, встановлених ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 січня 2013 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби № 0005052260 від 19.07.2012.

Відповідач, не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, в період з 12.06.2012 по 25.06.2012 співробітником Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби було проведено виїзну позапланову перевірку ТОВ «Бурінком-Україна» (код за ЄДРПОУ 32073567) з питань дотримання вимог чинного законодавства України при здійсненні імпортних операцій по Контракту від 25.08.2011 № 25/08-11 за період з 25.08.2011 по 20.06.2012.

В ході проведення перевірки відповідачем встановлено порушення ТОВ «Бурінком-Україна» ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», що полягало в порушенні позивачем 180-ти денного терміну розрахунків у сфері ЗЕД про що складено Акт перевірки від 03.07.2012 № 675/22-60/32073567.

На підставі вказаного Акту перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0005052260 від 19.07.2012, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання по пені в розмірі 86 350,00 грн. за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, встановлених ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення слугувало те, що валютна виручка від ОАО «Универсальное бурение» (Російська Федерація) в розмірі 5 896 100,00 рос. руб. за імпортним контрактом на поставку товарів від 25.08.2011 № 25/08-11 не надійшла у граничний термін надходження, а відтак, позивачем порушено вимоги ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що прийняття спірного податкового повідомлення-рішення є передчасним, у зв'язку із зверненням позивача до Міжнародного комерційного арбітражу при ТПП України з позовною заявою про стягнення з ОАО «Универсальное бурение» (Російська Федерація) заборгованості в розмірі вартості непоставленого за контрактом товару в сумі 5 896 100,00 рос. руб.

З таким висновком суду колегія суддів погоджується, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Бурінком-Україна» та ОАО «Универсальное бурение» (Російська Федерація, Іжевськ) укладено імпортний контракт від 25.08.2011 № 25/08-11 на поставку товару, а саме - бурових долот та нафтопромислового обладнання. Вказаним контрактом також визначено, що продавець зобов'язаний поставити покупцю товар протягом 180 календарних днів після отримання передплати.

На виконання умов зазначеного контракту, позивачем 25.08.2011 платіжним дорученням перерахована нерезиденту передплата у вигляді валютних коштів у сумі 8 516 100,00 рос. руб., у зв'язку з чим останній був зобов'язаний протягом 180-денного строку поставити позивачу визначений контрактом товар, тобто до 26.02.2012 включно.

Однак, згідно ВМД від 02.02.2012 ТОВ «Бурінком-Україна» отримало від ОАО «Универсальное бурение» лише частину товару на загальну суму 2 620 000,00 рос. руб., у зв'язку з чим виникла заборгованість зазначеного нерезидента по контракту у розмірі 5 896 100,00 рос. руб.

Разом з цим, у зв'язку із неповним виконанням нерезидентом умов імпортного контракту щодо поставки визначеного у ньому товару у зазначений строк, ТОВ «Бурінком-Україна» 16.02.2012 звернулося до Міжнародного комерційного арбітражного суду при ТПП України з позовною заявою про стягнення з ОАО «Универсальное бурение» (Російська Федерація) заборгованості у розмірі вартості непоставленого за контрактом товару у сумі 5 896 100,00 рос. руб.

В той же час, у зв'язку із неповним виконанням нерезидентом умов контракту та добровільним поверненням ним позивачу 15.03.2012 зазначених коштів у сумі 5 896 100,00 рос. руб., Міжнародним комерційним арбітражним судом при ТПП України прийнято рішення від 11.05.2012, яким, на підставі поданої позивачем заяви про припинення провадження у справі у зв'язку із повним добровільним погашенням нерезидентом заборгованості, провадження по справі припинено. Копія вказаного рішення наявна в матеріалах даної справи.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 № 185/94-ВР (далі - Закон № 185/94-ВР), виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується.

Частиною 1 ст. 4 Закону № 185/94-ВР встановлено, що порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Згідно з частиною 2 цієї норми, у разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом термінів, передбачених експортно-імпортними контрактами, терміни, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

У частині 3 ст. 4 Закону № 185/94-ВР передбачено, що у разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду терміни, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці терміни було зупинено.

Зі змісту частини четвертої статті 4 Закону № 185/94-ВР вбачається, що у разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.

За змістом пункту 2 статті 32 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» № 4002-XII, третейський суд приймає постанову про припинення арбітражного розгляду, коли, зокрема, позивач відмовляється від своєї вимоги, якщо тільки відповідач не висуне заперечень проти припинення розгляду і третейський суд не визнає законний інтерес відповідача в остаточному врегулюванні спору.

Виходячи з аналізу вказаних правових норм колегія суддів дійшла висновку, що підставою для зупинення термінів, передбачених статтями 1, 2 Закону № 185/94-ВР, є факт прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, а підставою для несплати пені за порушення відповідних строків - рішення суду про задоволення позову.

Так, Верховний Суд України у постанові від 13.02.2012, вирішуючи спір з таких же правовідносин зазначив, що аналогічні наслідки мають наставати у разі, коли провадження у справі припиняється за заявою резидента про відмову від позову у зв'язку з тим, що нерезидент виконав зобов'язання за експортно-імпортним контрактом після подання позовної заяви до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України, що є підтвердженням правомірності поведінки резидента.

Відповідно до ч. 1 ст. 244-2 КАС України, суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Отже, підстава для нарахування пені за порушення термінів має визначатися з урахуванням підстав припинення провадження у справі. Зокрема, якщо такою підставою є заява позивача про відмову від позовних вимог у зв'язку з виконанням відповідачем умов контракту, що свідчить про порушення відповідних строків нерезидентом, підстави для поновлення строків та нарахування резиденту пені відсутні.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 09.10.2013 № К/9991/45710/12.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0005052260 від 19.07.2012, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання по пені в розмірі 86 350,00 грн. підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 січня 2013 року - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 січня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя суддя суддя Л.П. Борисюк В.Ю. Ключкович Я.М. Собків

Повний текст ухвали складено та підписано - 04.04.2014

Головуючий суддя Борисюк Л.П.

Судді: Ключкович В.Ю.

Собків Я.М.