Постанова

від 21.12.2006 по справі а25/270-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

А25/270-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

21.12.06р.

Справа № А25/270-06

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "Винс-Итал", м. Дніпропетровськ 

до  Відповідача-1: Дніпропетровської митниці, м. Дніпропетровськ

Відповідача-2: Головне Управління Державного казначейства України в Дніпропетровській області,м. Дніпропетровськ 

про визнання недійсним талону та стягнення 6894,12 грн.

Суддя  Чередко А.Є.

Секретар Бугрім Г.О.

Представники сторін:

  від позивача: Крушинський І.О., довіреність №9 від 21.02.05р.; Хільченко С.М., довіреність б/н від 20.01.05р.

від відповідача-1: Дерець Т.В., довіреність № 17-07-3/8335 від 12.09.06р.

від відповідача-2: Стефлюк Ю.В., довіреність № 12-16/78 від 08.11.06р.  

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся з позовом до відповідачів про визнання протиправними дій посадових осіб Дніпропетровської митниці щодо відмови у митному оформленні зовнішньоекономічного вантажу 15.08.2005р. та визнання недійсним талону відмови у митному оформленні Дніпровської регіональної митниці № 527 від 15.08.2005р., а також зобов'язання Головного управління Державного казначейства України у Дніпропетровській області повернути позивачу з бюджету надмірно сплачені до бюджету ввізне мито та ПДВ у сумі 6894,12грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при митному оформленні вантажу –гумові килими для автомобіля –він зазначив у гр. 33 вантажної митної декларації код товару відповідно до УКТ ЗЕД –4016910000, ввізне  мито, на який складає 5 %, а згідно рішення відповідача-1 про визначення коду товару № КТ-110-2987-04 від 22.12.2004р. визначено, на його думку безпідставно, код товару –40169995800, ввізне мито на який складає 15 %, оскільки, зазначене рішення є обов'язковим до виконання, він провів митне оформлення із зазначенням цього коду та надмірно сплатив ввізне мито та ПДВ.

Оскільки ввізне мито та ПДВ зараховани до державного бюджету, управління коштами, якого здійснює відповідач-2, то останній зобов'язаний здійснити дії щодо повернення сплаченого ввізного мита та ПДВ з бюджету позивачу.

Відповідач-1 позов не визнає, посилаючись на те, що рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими для підприємств, та його дії являються правомірними та відповідають чинному законодавству. Товар, який заявлено до митного оформлення, на думку відповідача -1, являє собою виготовлені з листів вулканізованої гуми вироби (підкладки), які призначені виключно для захисту текстильного покриття салону або багажника автомобіля від забруднення, та відповідає текстовому опису товарної підпозиції 4016995800 згідно з УКТЗЕД, що встановлено рішенням віддулу номенклатури і класифікації товарів ДРМ про визначення коду товару від 22.12.2004р. Також відповідач-1 зазначає, що позивач здійсним митне оформлення за оспорюваним талоном відмови, отже талон втратив юридичну силу та не підлягає визнанню недійсним у судовому порядку.

Відповідач-2 зазначає у відзиві на позов, що ним здійснюється повернення коштів з державного бюджету на підставі рішення суду та підтвердження митного органу про перерахування вввізного мита до державного бюджету. Відповідних документів щодо повернення позивачу з державного бюджету ввізного мита та ПДВ у сумі 6894,12грн.  до відповідача-2 не надходило, тому в нього відсутні правові підстави для повернення цих коштів.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський  суд,-

        ВСТАНОВИВ:

Згідно контракту № 3/2000 від 14.02.2000р., укладеного між позивачем та Компанією “КЕННОН Раббер Лтд” (Великобританія), додаткових угод до нього та специфікації від 02.08.2005р. позивач ввіз на митну територію України та надав до митного оформлення килими гумові для автомобіля зазначивши у ВМД код ввезеного товару згідно УКТ ЗЕД 4016910000.

Відповідачем-1 проведено огляд товару та 15.08.2005р. складено талон відмови у пропуску на митну територію України та митному оформленні товарів та інших предметів № 527 з підстав невірного визначення коду УКТ ЗЕД та згідно наказу ДМСУ № 646 від 01.10.2003р. (невірно заповнені графи  31 та 33). При цьому, як вбачається з матеріалів справі відповідач-1, також керувався рішенням відділу номенклатури та класифікації товарів Дніпровської регіональної митниці про визначення коду товару від 22.12. 2004р. № КТ-110-2987-04, за яким визначено код пред'явленого до митного оформлення товару  - 4016995800 згідно УКТ ЗЕД.

Відповідно до ст. 313 Митного кодексу України  рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими для підприємств та громадян.

Позивач провів декларування товару (ВМД 110000001/5/1118582 від 15.08.2005р.), зазначивши код товару, визначений рішенням митниці –4016995800, та сплативши всі митні платежі, в тому числі  ввізне мито за ставкою 15% у сумі 21946,28грн. та ПДВ з урахуванням ввізного мита у сумі 13213,73грн.

Позивач вважає, що спірний товар має бути класифікований відповідно до УКТ ЗЕД – за кодом 4016910000 ввізне  мито, на який складає 5 %, а не за кодом товару –40169995800, ввізне мито на який складає 15 %, отже позивачем за ВМД 110000001/5/1118582 від 15.08.2005р. надмірно сплачено ввізне мито у сумі 5745,10грн. та ПДВ у сумі 1149,02грн., а всього 6894,12грн.

Суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в силу наступного.

У Законі України “Про митний тариф України” від 05.04.2001р.

№ 2371-III зазначено, що Митний тариф України –це систематизований згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності перелік ставок ввізного мита, яке справляється з товарів, що ввозяться на митну територію України.

В основу товарної класифікаційної схеми Митного тарифу України (товарна номенклатура) покладено Українську класифікацію товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі –УКТЗЕД), яка базується на Гармонізованій системі опису та кодування товарів.  Згідно із статтею 312 Митного кодексу від 11.07.2002р. ведення УКТЗЕД передбачає прийняття рішень щодо класифікації та кодування товарів УКТЗЕД.

Відповідно до ст. 311 Митного кодексу України українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД ) складається на підставі  Гармонізованої системи опису та кодування товарів. Згідно Указу Президента України від 17.05.2002р.  №466/2002 “Про приєднання до міжнародної конвенції  про Гармонізовану систему опису та кодуваннятоварів” Україна приєдналася до Конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів 1983р.

При визначенні коду товару  відповідно до Правила 3 Основних Правил інтерпретації  (класифікації) Гармонізованої системи, якщо з яких - небудь причин  мається можливість віднесення товарів  до двох чи більше товарних позицій  класифікація здійснюється за тією позицією, яка містить більш конкретний опис товару, ніж товарна позиція з більш загальним описом.

Відповідач-1 класифікував товар у товарній підпозиції –4016995800 –інші вироби з незатверділої вулканічної гуми -  для автомобілів товарних позицій 8701-8705 –інші. В той час як підпозиція 4016910000 містить більш конкретний опис товару –покриття та килими для підлоги, що відповідає товару, імпортованому позивачем.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 27.09.2005р. у справі № 25/156, яке набрало законної сили було встановлено на підставі висновку призначеної у справі судово-товарознавчої експертизи від 21.07.2005р., що ввезений позивачем товар класифікується як килимки для підлоги автомобільних салонів та являється килимком гумовим із незатверділої вулканічної гуми та відповідає коду УКТЗЕД –4016910000.  Зазначений код підтверджено також висновком експерта Дніпропетровської торгово-промислової палати № ВЕС-117 від 05.04.2005р. та довідкою  експерта центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи Державної митної служби № 7-787 від 29.08.2005р.

Також, рішенням  господарського суду Дніпропетровської області від 07.05.2005р. у справі № 35/50, яке набрало законної сили, було визнано недійсним рішенням відділу номенклатури та класифікації товарів Дніпровської регіональної митниці про визначення коду товару від 22.12. 2004р. № КТ-110-2987-04, яким керувався відповідач-1 при визначені коду ввезеного позивачем товару та прийнятті спірного талону відмови.

Окрім того, в країнах Європейського Союзу цьому товару також відповідає код 4016910000 відповідно Комбінованої номенклатури  Європейського Союзу, що підтверджується експортною декларацією  555А15849А від 04.08.2005р.

В Переліку товарів до Закону України “Про стимулювання виробництва автомобілів в Україні”  від 19.09.1997р. №535/97-ВР законодавчо визначено, що покриття на підлогу і килимки з пористої гуми, що ввозяться для потреб машинобудування, класифікуються за кодом 4016910000.  Змін до Закону в цій частині не внесено.

Отже, спірний товар повинен бути визначений за кодом УКТЗЕД  - 4016910000, а дії посадових осіб відповідача-1 щодо відмови у митному оформленні зовнішньоекономічного вантажу 15.08.2005р. слід визнати протиправними.

Спірний талон  відмови у пропуску на митну територію України, митному оформленню товарів і інших предметів від 15.08.05р. № 527 є по своїй правовій суті актом ненормативного характеру, тому що він породжує права й обов'язки тільки у позивача, тобто носить ненормативний (індивідуальний) характер.

Підставами для визнання акту недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації –позивача по справі.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи наведене, господарський суд вважає, що спірний талон відмови не відповідає нормам чинного законодавства України, порушує права та законні інтереси позивача, а тому позовні вимоги щодо визнання його недійсним підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 2.2. Інструкції Про порядок здійснення розрахунків з Державним      бюджетом України за митом, податком на додану вартість, акцизним збором та іншими платежами, доходами і зборами, затвердженої наказом Держмитслужби, Мінфіну від                                      30.06.2000 N 368/149 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 липня 2000 р.                                       за N 429/4650, сума  надмірно  стягнутого  мита   підлягає   поверненню власникові  товарів  та  інших  предметів  на його вимогу протягом одного року з моменту митного оформлення.

                Суми надміру стягнених податку на додану вартість,  акцизного збору та інших платежів і зборів підлягають поверненню  власникові відповідно  до чинного законодавства на його вимогу протягом трьох років з моменту митного оформлення.

                Повернення здійснюється  митними органами за рахунок поточних платежів, які належать перерахуванню до державного бюджету, шляхом зменшення   належних   перерахувань   до   державного  бюджету  за відповідними  кодами  бюджетної  класифікації  на   суму   коштів, потрібних для повернення.

Суми мита,  податку на додану вартість,  акцизного  збору  та інших  платежів  і  зборів,  щодо  яких  винесено рішення суду про повернення,  повертаються Державним казначейством за умови подання власником  копії  рішення  судового органу,  а також підтвердження митним органом перерахування цих коштів до державного бюджету.

Визнавши недійсним вищевказаний талон відмови, господарський суд, з огляду на наведене, також вважає правомірними позовні вимоги пов'язані з зобов'язанням відповідача-2 повернути позивачу із державного бюджету надміру сплачені ввізне мито у сумі 5745,10грн. та ПДВ у сумі 1149,02грн., а всього 6894,12грн.

Судові витрати по сплаті судового збору у сумі 72,40грн. слід стягнути з державного бюджету.

Враховуючи усе вищевикладене та керуючись ст.ст. 2, 8, 17-19, 87, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд, -

                                                                      ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов позивача –задовольнити.          

Визнати протиправними дії посадових осіб Дніпропетровської митниці щодо відмови у митному оформленні Товариством з обмеженою відповідальністю „Винс-Итал” зовнішньоекономічного вантажу 15.08.2005р.

Визнати недійсним талон відмови у митному оформленні Дніпровської регіональної митниці № 527 від 15.08.2005р.

Зобов'язати Головне управління Державного казначейства в Дніпропетровській області (м. Дніпропетровськ, вул. Челюскіна, 1, код ЄДРПОУ 23928791) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю „ВИНС-ИТАЛ” (49033, м. Дніпропетровськ, вул. Гладкова, 5, код ЄДРПОУ 23942880, п/р 26003114401001 в КБ “Приватбанк”, МФО 305299)  з державного бюджету надміру сплачене ввізне мито у сумі 5745,10 грн. та податок на додану вартість у сумі 1149,02 грн.

  Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ВИНС-ИТАЛ” (49033, м. Дніпропетровськ, вул. Гладкова, 5, код ЄДРПОУ 23942880, р/р 26003114401001 в КБ “Приватбанк”, МФО 305299) витрати по сплаті судового збору у сумі 72,40грн.

Постанова може бути оскаржена у порядку та строки, передбачені ст. 186 КАСУ.

Постанова набирає законної сили у відповідності до ст. 254 КАСУ.

Суддя

А.Є. Чередко

підписано 27.12.2006р.