Рішення

від 12.02.2014 по справі 758/15336/13-ц

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/15336/13-ц

Категорія 26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

12 лютого 2014 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді -Гребенюка В. В. ,

при секретарі - Миколайцю Я. П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про стягнення боргу, -

В С Т А Н О В И В :

В листопаді 2013 року ОСОБА_1 (надалі за текстом - позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 (надалі за текстом - відповідач), про стягнення боргу.

Зазначив, що 10.06.2010 року позивач надав відповідачу кошти у розмірі 65 000 доларів США, отримання відповідачем вищезазначених коштів підтверджується розпискою від 10.06.2010 року де останній зобов'язався повернути кошти до 01.12.2010 року. Відповідач у визначений строк, не виконав взяті на себе зобов'язання, від виконання своїх зобов'язань ухиляється, в зв'язку з чим позивач звернувся за захистом порушеного права до суду.

До початку судового засідання позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності та вказав, що позов підтримує з викладених в ньому підстав, проти ухвалення заочного рішення не заперечує (а.с. 33).

На виконання вимог ч. 3 ст. 122 Цивільно процесуального кодексу України (надалі за текстом - ЦПК України), судом було направлено запит до органів реєстрації місця проживання фізичної особи (а.с. 16), згідно отриманої відповіді відповідач зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 (а. с. 18).

Згідно ст. 74 ЦПК України судові повістки - про виклик та телеграми зі зворотнім повідомленням направлялись за зареєстрованим у вставленому законом порядку місця проживання фізичної особи - відповідача. У разі ж їх відсутності за даною адресою, вважається, що судовий виклик вручений належним чином.

Відповідач в судові засідання не з'явився, про день, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Так, в судове засідання відповідач викликався судовою повісткою зі зворотнім повідомленням на 14.01.2014 року, 12.02.2014 року (а.с. 22, 25 - 27, 30 - 32).

У разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи (ч. 4 ст. 169 та ст. 224 ЦПК України).

Зважаючи на вищевикладене та відсутність заперечень представника позивача, суд приходить до висновку про можливість розгляду позову у відсутності відповідача та постановлення заочного рішення по справі.

Суд, з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши в сукупності усі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Як встановлено судом, 10.06.2010 року позивач надав відповідачу кошти у розмірі 65 000 доларів США, отримання відповідачем вищезазначених коштів підтверджується розпискою від 10.06.2010 року де останній зобов'язався повернути кошти до 01.12.2010 року (а.с. 34)

Відповідач у визначений строк, не виконав взяті на себе зобов'язання, від виконання своїх зобов'язань ухиляється.

Безпосередньо зі змісту вказаної розписки від 10.06.2010 року вбачається, що відповідач по справі отримав грошові кошти в сумі 65 000 доларів США.

Згідно ст. 1049 Цивільного кодексу України (надалі за текстом - ЦК України) позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов являються неприпустимими, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно ст. ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом. Боржник, який прострочив зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливості виконання, що випадково настала після прострочення.

Статтею 1046 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до норм ч. 1 ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Згідно ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

У відповідності до ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин, на основі з'ясованих обставин справи, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача суми основного боргу за договором позики у розмірі - 519 545 грн., 3 % річних від простроченої суми у розмірі - 46 543 грн., а також відсотки за весь час користування позикою у розмірі - 19 785 грн. 65 коп. підлягають задоволенню.

Розрахунки позивача відповідачем спростовані не були, дійсність виданої відповідачем розписки не заперечувалась.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, а відтак, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача 3 441 грн. судового збору.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 525 - 527, 610, 612, 625, 1046 - 1050 ЦК України, ст. ст. 57 - 62, 64 - 65, 88, 168, 209, 212 - 215, 218, 224 - 233, 294 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про стягнення боргу - задовольнити;

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) суму основного боргу за договором позики у розмірі - 519 545 (п'ятсот дев'ятнадцять тисяч п'ятсот сорок п'ять) гривень, 3 % річних від простроченої суми у розмірі - 46 543 (сорок шість тисяч п'ятсот сорок три) гривні, відсотки за весь час користування позикою у розмірі - 19 785 (дев'ятнадцять тисяч сімсот вісімдесят п'ять) гривень 65 копійок, а всього стягнути 585 873 (п'ятсот вісімдесят п'ять тисяч вісімсот сімдесят три) гривні 65 копійок;

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) судовий збір у розмірі 3 441 (три тисячі чотириста сорок одна) гривня;

Рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії;

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленого ЦПК України;

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання апеляційної скарги через Подільський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого ЦПК України.

Суддя В. В. Гребенюк