Постанова

від 01.04.2014 по справі 823/541/14

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2014 року справа № 823/541/14

09 год. 35 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Кульчицького С.О.,

при секретарі - Кулик О.О.,

за участю:

представника позивача - Круглової Н.І. (за довіреністю),

представника відповідача - Коваля К.М. (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Корнікс» до Золотоніської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Корнікс» до Золотоніської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.11.2013 року № 0000982200/251.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач своїми діями порушив вимоги Податкового кодексу України.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених в адміністративному позові та додаткових поясненнях по справі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення адміністративного позову заперечував повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд встановив.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Корнікс» зареєстроване як юридична особа, ідентифікаційний код 36354852, зареєстроване платником податку на додану вартість від 11.03.2009 року № 100208123.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі наказу від 27.11.2013 року № 365/-0, п. 200.10 ст. 200 Податкового кодексу України, посадовою особою Золотоніської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Черкаській області проведено перевірку, в порядку ст. 76 ПК України проведено камеральну (електронну) перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за вересень 2013 року товариства з обмеженою відповідальністю «Корнікс».

За результатами проведеної перевірки Золотоніською ОДПІ Головного управління Міндоходів у Черкаській області складено акт від 06.11.2013 року № 9/23-13/2200/36354852 «Про результати камеральної електронної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «Корнікс», код за ЄДРПОУ 36354852 за вересень 2013 року», яким встановлено порушення позивачем вимог п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України щодо не нарахування суми штрафу в розмірі 3 відсотки, у зв'язку з подачею товариством уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

На підставі встановленого порушення відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.11.2013 року № 0000982200/251, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на суму 3296 грн. 05 коп.

Не погоджуючись з вищенаведеним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду за захистом своїх прав та інтересів.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Корнікс» засобами електронного зв'язку (ОПЗ «Податкова звітність», ДПС «Захист звітності») подано податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2013 року від 13.08.2013 року № 9049619960 до Золотоніської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області в електронному вигляді. Факт отримання звіту позивача підтверджується квитанцією № 2 (а.с. 34).

Рядок 25 «Сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду» заповнено в сумі 65921 грн.

В примірнику декларації позивача рядок 25.1 «Сплачується до загального/спеціального фонду державного бюджету» дублюється з рядком « 25» та зазначено 65921 грн., однак в отриманому контролюючим органом в електронному вигляді примірнику даної декларації з ПДВ - рядок « 25.1» не заповнено, через збій в електронній системі.

11.09.2013 року позивачем самостійно, засобами електронного зв'язку подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість, у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок в декларації 13.08.2013 року № 9049619960 за липень 2013, згідно якого задекларовано до сплати суму ПДВ рядок 25.1 «Сплачується до загального/спеціального фонду державного бюджету» за липень 2013 в розмірі 65921 грн.

Згідно пояснень представника позивача, 11.09.2013 року надав відповідачу уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ за вересень 2013 року, де у рядку 25.1 визначено суму у розмірі - 65921 грн., оскільки представник податкового органу зателефонував позивачу та висловив прохання подати йому уточнюючий розрахунок у зв'язку з тим, що у відповідача не відкривається рядок «25.1» вказаної вище електронної звітної податкової декларації з ПДВ за липень 2013 року через збій в системі. Зазначив, що обставини подання позивачем податковому органу засобами електронного зв'язку звітної податкової декларації з ПДВ та подання уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ за липень 2013 року (рядок 25.1) фактично не пов'язані з виявленням позивачем помилки. Дана обставина визнається відповідачем. Факт не відкриття в електронному вигляді (збою в системі) рядка « 25.1» декларацій з ПДВ в даний проміжок часу підтверджується численною судовою практикою.

В силу положень пункту 46.1 статті 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок - це документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання. Податкова декларація складається за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади та чинному на час її подання (п. 48.1 ст. 48 ПК України).

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України - платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 50.1 статті 50 Податкового кодексу України передбачено якщо платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку. Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті, зокрема, надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку (пп. «а» п. 50.1 ст. 50 ПК України).

З аналізу положень статті 50.1 статті 50 Податкового кодексу України вбачається, що в разі подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації штраф у розмірі трьох відсотків нараховується на суму недоплати. Тобто, обов'язковою умовою для нарахування штрафу є наявність факту недоплати за відповідним податком.

Згідно з пунктом 120.1 статті 120 Податкового кодексу України невиконання платником податків вимог, передбачених абзацом другим пункту 50.1 статті 50 цього Кодексу, щодо умов самостійного внесення змін до податкової звітності - тягне за собою накладення штрафу у розмірі 5 відсотків від суми самостійно нарахованого заниження податкового зобов'язання (недоплати).

З аналізу вказаної норми також вбачається, що умовою для накладення штрафу є факт заниження податкового зобов'язання (недоплати).

Відповідачем винесено спірне податкове повідомлення-рішення за результатами співставлення показників податкової декларації позивача з податку на додану вартість за липень 2013 року, заповнивши рядки 18 та 25 декларації, але не заповнивши рядок 25.1, та з показниками уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість за даний період, в якому рядки 18, 25 та 25.1 заповнені.

Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджений наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 року № 1492, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20 грудня 2011 року за № 1490/20228.

Згідно з підпунктом 4.6.8 пункту 4.6 розділу V Порядку в рядку 25 «Сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду та:» декларації вказується сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, та сплачується до загального фонду державного бюджету - рядок 25.1.

На підставі аналізу вказаної норми, суд дійшов висновку, що платник податків не може вважатися таким, що не визначив податкове зобов'язання (занизив податкове зобов'язання), якщо він уніс до рядку 25 певний показник, що має позитивне значення.

Рядки 25.1 та 25.2 декларації є складовими рядка 25, в якому платник податків визначає розмір податкового зобов'язання. Вони мають допоміжне значення для цілей адміністрування податків. Виявлена суперечність у показниках податкової звітності утворює підстави для проведення перевірки платника податків згідно з положеннями статті 78 Податкового кодексу України і не може без перевірки призводити до висновку податкового органу про заниження податкового зобов'язання.

Як встановлено судом, подання позивачем податковому органу 11.08.2013 року засобами електронного зв'язку звітної податкової декларації з ПДВ за липень 2013 року та подання, 11.09.2013 року уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ за вересень 2013 року - фактично не пов'язані з виявленням помилки.

Крім того, суд звертає увагу, що позивачем сплачено до бюджету самостійно визначене податкове зобов'язання з ПДВ за липень 2013 року у сумі 65921 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Таким чином, висновки податкового органу про порушення позивачем вимог Податкового кодексу України є помилковими і безпідставними.

Із системного аналізу положень Податкового кодексу України вбачається, штрафна санкція (штраф) - плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.

Оскільки, судом не було встановлено порушення позивачем норм податкового законодавства пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, податок на додану вартість був сплачений своєчасно та у повному обсязі, що визнається відповідачем, у Золотоніської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області відсутні підстави для застосування до позивача штрафної санкції.

Також суд зазначає, що відповідно до пункту 120.2 статті 120 Податкового кодексу України (у редакції, чинний на час прийняття податкового повідомлення-рішення), невиконання платником податків вимог, передбачених абзацом другим пункту 50.1 статті 50 цього Кодексу, щодо умов самостійного внесення змін до податкової звітності тягне за собою накладення штрафу у розмірі 5 відсотків від суми самостійно нарахованого заниження податкового зобов'язання (недоплати).

Абзацом другим пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України визначено, що платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Редакція пункту 120.2 статті 120 Податкового кодексу України, яка передбачає накладення штрафу у разі невиконання платником податків вимог, передбачених абзацами третім - п'ятим пункту 50.1 статті 50 цього Кодексу, діє з 01.01.2014 року, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято 14.11.2013 року.

Враховуючи, що на час прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення Податковий кодекс України не передбачав накладення на платника податків штрафу у розмірі 5 відсотків від суми самостійно нарахованого заниження податкового зобов'язання (недоплати) у разі не нарахування пені та штрафу на суму самостійно виявленого заниження податкового зобов'язання, як це передбачено пунктом «а» абзацу 3 пункту 50.1 статті 50, підпунктом 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення прийнято не у спосіб, що передбачений законом, як того вимагає частини 2 статті 19 Конституції України.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Згідно п. 2. ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Інших доказів сторони суду не назвали та не надали.

Керуючись ст. ст. 9, 69-71, 86, 94, 97, 122, ст. ст. 158-163 КАС України, Черкаський окружний адміністративний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення Золотоніської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області від 14.11.2013 року № 0000982200/251.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Корнікс» сплачений судовий збір в сумі 182 (сто вісімдесят дві) грн. 70 коп.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку, передбаченому ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлений 07 квітня 2014 року.

Головуючий С.О.Кульчицький