Ухвала

від 04.11.2014 по справі 823/541/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 823/541/14 Головуючий у 1-й інстанції: Кульчицький С.О. Суддя-доповідач: Шостак О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

04 листопада 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду в складі:

Головуючого судді Шостака О.О.,

суддів Желтобрюх І.Л., Мамчура Я.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві, без фіксування технічними засобами, в порядку ст. 41 КАС України апеляційну скаргу відповідача Золотоніської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області на Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 01.04.2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Корнікс» до Золотоніської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Корнікс» звернулись до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Золотоніської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області, в якому просили суд визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.11.2013 року № 0000982200/251.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 01.04.2014 року зазначений адміністративний позов - задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить Постанову суду першої інстанції скасувати та постановити по справі нове рішення, яким в задоволені адміністративного позову відмовити повністю. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції було не правильно застосовано норми матеріального права, не надано повної оцінки діючому законодавству та обставинам, що мають істотне значення для вирішення справи, не надано належної правової оцінки письмовим запереченням по справі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у справі доказами, колегія суддів приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що на підставі наказу від 27.11.2013 року № 365/-0, п. 200.10 ст. 200 Податкового кодексу України, посадовою особою Золотоніської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Черкаській області проведено перевірку, в порядку ст. 76 ПК України проведено камеральну (електронну) перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за вересень 2013 року товариства з обмеженою відповідальністю «Корнікс».

За результатами проведеної перевірки Золотоніською ОДПІ Головного управління Міндоходів у Черкаській області складено акт від 06.11.2013 року № 9/23-13/2200/36354852 «Про результати камеральної електронної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «Корнікс», код за ЄДРПОУ 36354852 за вересень 2013 року», яким встановлено порушення позивачем вимог п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України щодо не нарахування суми штрафу в розмірі 3 відсотки, у зв'язку з подачею товариством уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

На підставі встановленого порушення відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.11.2013 року № 0000982200/251, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на суму 3296 грн. 05 коп.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що судом не було встановлено порушення позивачем норм податкового законодавства пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, податок на додану вартість був сплачений своєчасно та у повному обсязі.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується і колегія суддів, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ТОВ «Корнікс» засобами електронного зв'язку (ОПЗ «Податкова звітність», ДПС «Захист звітності») подано податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2013 року від 13.08.2013 року № 9049619960 до Золотоніської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області в електронному вигляді. Факт отримання звіту позивача підтверджується квитанцією № 2.

Рядок 25 «Сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду» заповнено в сумі 65921 грн.

В примірнику декларації позивача рядок 25.1 «Сплачується до загального/спеціального фонду державного бюджету» дублюється з рядком « 25» та зазначено 65921 грн., однак в отриманому контролюючим органом в електронному вигляді примірнику даної декларації з ПДВ - рядок « 25.1» не заповнено, через збій в електронній системі.

11.09.2013 року позивачем самостійно, засобами електронного зв'язку подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість, у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок в декларації 13.08.2013 року № 9049619960 за липень 2013, згідно якого задекларовано до сплати суму ПДВ рядок 25.1 «Сплачується до загального/спеціального фонду державного бюджету» за липень 2013 в розмірі 65921 грн.

Позивача 11.09.2013 року надав відповідачу уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ за вересень 2013 року, де у рядку 25.1 визначено суму у розмірі - 65921 грн., оскільки представник податкового органу зателефонував позивачу та висловив прохання подати йому уточнюючий розрахунок у зв'язку з тим, що у відповідача не відкривається рядок « 25.1» вказаної вище електронної звітної податкової декларації з ПДВ за липень 2013 року через збій в системі. Зазначив, що обставини подання позивачем податковому органу засобами електронного зв'язку звітної податкової декларації з ПДВ та подання уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ за липень 2013 року (рядок 25.1) фактично не пов'язані з виявленням позивачем помилки. Дана обставина визнається відповідачем. Факт не відкриття в електронному вигляді (збою в системі) рядка « 25.1» декларацій з ПДВ в даний проміжок часу підтверджується численною судовою практикою.

Відповідно до п.50.1 ст.50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті: або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку; або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

Отже, вказаною нормою Податкового кодексу України, на порушення якої вказує відповідач, чітко передбачено відповідальність у вигляді штрафу у разі заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів (недоплати).

В спірному випадку, рядки 25.1 та 25.2 декларації є складовими рядка 25, в якому платник податків визначає розмір податкового зобов'язання. Вони мають допоміжне значення для цілей адміністрування податків. Виявлена суперечність у показниках податкової звітності утворює підстави для проведення перевірки платника податків згідно з положеннями статті 78 Податкового кодексу України і не може без перевірки призводити до висновку податкового органу про заниження податкового зобов'язання.

За наведених обставин та правових норм, приймаючи до уваги факт відсутності заниження податкового зобов'язання (недоплати) за 1 півріччя 2013 року, колегія суддів погоджується з висновком суду про протиправність спірного податкового повідомлення-рішення.

Більш того, відповідно до п. 120.2 ст. 120 Податкового кодексу України невиконання платником податків вимог, передбачених абзацом другим пункту 50.1 статті 50 цього Кодексу, щодо умов самостійного внесення змін до податкової звітності - тягне за собою накладення штрафу у розмірі 5 відсотків від суми самостійно нарахованого заниження податкового зобов'язання (недоплати).

Суд першої інстанції вірно зазначив, що на час прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення Податковий кодекс України не передбачав накладення на платника податків штрафу у розмірі 5 відсотків від суми самостійно нарахованого заниження податкового зобов'язання (недоплати) за порушення пункту «а» абзацу третього пункту 50.1 статті 50 ПК України.

Отже, відповідач не повинен був нараховувати штраф та пеню, як це передбачено пунктом «а» абзацу 3 пункту 50.1 статті 50, підпунктом 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про відсутність підстав для накладення штрафних санкцій відповідно до пункту 120.2 статті 120 Податкового кодексу України.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 165, 200, 205, 206, 212, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

В задоволені апеляційної скарги Золотоніської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області - відмовити.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 01.04.2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки передбаченні ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя О.О. Шостак

Судді І.Л. Желтобрюх

Я.С. Мамчур

.

Головуючий суддя Шостак О.О.

Судді: Мамчур Я.С