Постанова

від 19.03.2014 по справі 826/2297/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 березня 2014 року 09:03 № 826/2297/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., при секретарі судового засідання Хилі І.В., за участю представників: позивача - Стеценка О.Л., відповідача - Перепелюка О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовомДочірнього підприємства «ІНФО-МЕРЕЖА» доДержавної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11 листопада 2013 року № 0004442201, № 0004452201, - На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 19 березня 2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

24 лютого 2014 року до Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Дочірнє підприємство «ІНФО-МЕРЕЖА» (далі - ДП «ІНФО-МЕРЕЖА», позивач) з адміністративним позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11 листопада 2013 року № 0004442201, № 0004452201, прийнятих Державною податковою інспекцією у Подільському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі - ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, відповідач).

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що винесені податкові повідомлення-рішення є такими, що не ґрунтуються на фактичних обставинах та нормах чинного законодавства.

Позивач зазначає, що відповідач, продублювавши нічим не доведені висновки актів інших податкових органів, зробив необґрунтовані припущення, що взаємовідносини зі своїми контрагентами платник податку декларував з метою штучного формування витрат та податкового кредиту, без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами.

Позивач вказує на те, що ним під час проведення перевірки були надані первинні документи, що підтверджують формування податкового кредиту та здійснення платником податку витрат, про що перевіряючим зазначено в акті перевірки.

Разом з тим, контролюючим органом не було надано оцінки та проігноровано фінансово-господарські документи позивача по взаємовідносинах з контрагентами та зроблено упереджені висновки щодо порушень податкового та іншого законодавства з боку підприємства.

На переконання позивача, не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевівряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб'єкта господарювання.

Як наслідок, позивач вважає, що висновки викладені в акті перевірки базуються на припущеннях та неналежних доказах, посилання в ньому на порушення вимог діючого законодавства безпідставне та неправомірне, фактичне виконання господарських зобов'язань між ДП «ІНФО-МЕРЕЖА» та контрагентами підтверджено всіма необхідними первинними документами, а тому, на переконання позивача, твердження контролюючого органу про відсутність у платника податків при укладенні договорів та здійсненні господарських операцій з контрагентами господарської мети суперечить чинному законодавству України та є безпідставним.

Крім того, позивач звертає увагу на те, що контролюючим органом перевірку було проведено поверхнево, без повного з'ясування обставин по справі, з численними описками та помилками, допущеними в акті перевірки, що свідчить про халатне відношення посадової особи відповідача до покладених на нього обов'язків.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги повністю підтримав та просив їх задовольнити.

ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві подала заперечення проти адміністративного позову, в яких зазначає, що враховуючи висновки актів інших контролюючих органів та враховуючи норми законодавчих актів, документи по взаємовідносинах ТОВ «У СЕК'ЮРІТІ СЕРВІС», ТОВ «Фалкон-2011», ТОВ «Ера-Промоушн», ТОВ «Торговий дім «Мультіпак», ТОВ «Галлія Світ», ТОВ «Альтекс-Ф» з ДП «ІНФО-МЕРЕЖА» складені всупереч вимогам діючого законодавства України, в зв'язку з чим не має можливості підтвердити факт здійснення господарських операцій та немає підстав для включення ДП «ІНФО-МЕРЕЖА» до складу податкового кредиту з податку на додану вартість та до складу витрат з податку на прибуток вартості виконаних робіт/наданих послуг, поставленого товару, оформлених як виконаних/наданих та поставлених вказаними вище контрагентами.

За таких обставин, відповідач вважає, що на підставі виявлених порушень, контролюючим органом правомірно прийняті податкові повідомлення-рішення.

В наданих запереченнях, відповідач просить в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, в судовому засіданні проти задоволення адміністративного позову представник відповідача заперечував.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство «ІНФО-МЕРЕЖА» (ідентифікаційний код юридичної особи 33747001) зареєстровано Подільською районною у м. Києві державною адміністрацією 29.09.2005 р. за № 10711020000003523. Вказане підприємство розташоване за адресою: м. Київ, вул. Ярославська, будинок 57. Фактично суб'єкт господарювання знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Володимира Сосюри, 6.

ДП «ІНФО-МЕРЕЖА» взято на податковий облік в органах державної податкової служби 03.10.2005 р. за № 11942 та на дату підписання акту перевірки перебувало на обліку в ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві.

Згідно Свідоцтва № 38304558 від 26.10.2005 р. ДП «ІНФО-МЕРЕЖА» є платником податку на додану вартість (індивідуальний податковий номер 337470026562).

В період з 02.10.2013 р. по 10.10.2013 р. (термін проведення перевірки подовжувався згідно наказу ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 08.10.2013 р. № 611 на 2 робочих дні з 09.10.2013 р. по 10.10.2013 р.; з 11.10.2013 р. по 16.10.2013 р. складався акт в приміщенні ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві) ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку Дочірнього підприємства «ІНФО-МЕРЕЖА» (код за ЄДРПОУ 33747001) з питань дотримання своєчасності та повноти нарахування і сплати податку на додану вартість та податку на прибуток при взаємовідносинах з ТОВ «У СЕК'ЮРІТІ СЕРВІС» (код за ЄДРПОУ 35921554), ТОВ «Фалкон-2011» (код за ЄДРПОУ 37649519), ТОВ «Ера-Промоушн» (код за ЄДРПОУ 33500258), ТОВ «Торговий дім «Мультіпак» (код за ЄДРПОУ 36087463), ТОВ «Галлія Світ» (код за ЄДРПОУ 35261872), ТОВ «Альтекс-Ф» (код за ЄДРПОУ 36261344) за період з 01.08.2011 р. по 30.04.2012 р., за результатами якої складено Акт № 1585/26-56-22-01-03/33747001 від 16.10.2013 р.

Перевірка проводилась на підставі наказу від 01.10.2013 р. № 578, виданого ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві та направлення від 02.10.2013 р. № 524, згідно з пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI.

В ході перевірки податковим органом встановлено порушення наступних вимог:

- пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України від 02.12.2010 р. № 2755-VI із змінами та доповненнями, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 1 250 096,90 грн., в тому числі за півріччя 2012 року у сумі 1 250 096,90 грн.;

- п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України від 02.12.2010 р. № 2755-VI із змінами та доповненнями, внаслідок чого ДП «ІНФО-МЕРЕЖА» занижено ПДВ на загальну суму 1 933 564,20 грн., у тому числі по періодам: за жовтень 2011 року в сумі 221 875,80 грн.; за листопад 2011 року в сумі 108 663,40 грн.; за грудень 2011 року в сумі 201 323,50 грн., за січень 2012 року в сумі 274 244,30 грн.; за лютий 2012 року в сумі 334 974,60 грн.; за березень 2012 року в сумі 292 071,40 грн.; за квітень 2012 року в сумі 429 956,40 грн.; за червень 2012 року в сумі 64 699,20 грн.; за липень 2012 року в сумі 5 755,60 грн.

11 листопада 2013 року ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, на підставі Акта перевірки № 1585/26-56-22-01-03/33747001 від 16.10.2013 р., прийняла податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0004442201, яким згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 та відповідно до абз. 2 п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI із змінами та доповненнями за порушення вимог пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України від 02.12.2010 р. № 2755-VI із змінами та доповненнями занижено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 1 875 145,40 грн., з якої сума грошового зобов'язання за основним платежем складає 1 250 096,90 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 625 048,50 грн.

11 листопада 2013 року ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, на підставі Акта перевірки № 1585/26-56-22-01-03/33747001 від 16.10.2013 р., прийняла податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0004452201, яким згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 та відповідно до абз. 2 п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI із змінами та доповненнями за порушення вимог п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України від 02.12.2010 р. № 2755-VI із змінами та доповненнями збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 2 900 346,30 грн., з якої сума грошового зобов'язання за основним платежем складає 1 933 564,20 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 966 782,10 грн.

Зазначені податкові повідомлення-рішення оскаржені позивачем в порядку процедури адміністративного оскарження до Головного управління Міндоходів у м. Києві та Міністерства доходів і зборів України, які своїми рішеннями, відповідно від 17.01.2014 р. № 483/10/26-15-10-15 та від 14.02.2014 р. № 2537/6/99-99-10-01-15 його скарги залишили без розгляду.

Незгода з зазначеними вище податковими повідомленнями-рішеннями відповідача обумовила позивача звернутись до суду.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд не погоджується з доводами Дочірнього підприємства «ІНФО-МЕРЕЖА», виходячи з наступного.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Конституції України, Податкового кодексу України (далі - ПК України), Цивільного кодексу України (далі -ЦК України), Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV), Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 р. за № 168/704 (далі - Положення № 88), Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996 р. № 99, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 12.06.1996 р. за № 293/1318 (далі - Інструкція № 99).

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписами п. 1.1 ст. 1 ПК України (в редакції, чинній в момент проведення перевірки) визначено, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 1 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Як вбачається з акту перевірки, за наслідками проведення останньої контролюючим органом встановлені порушення наступних вимог: п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України зі змінами і доповненнями.

З цього приводу, суд зазначає, що відповідно до п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.

Також, у відповідності до пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно з пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Приписами пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України визначено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це контролюючому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до контролюючого органу.

Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення.

Згідно з п. 123.1 ст. 123 ПК України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Матеріалами справи підтверджено, що 01.07.2011 р. між ДП «ІНФО-МЕРЕЖА» (Замовник) та ТОВ «У СЕК'ЮРІТІ СЕРВІС» (Виконавець) були укладені договори № 46/07/11 та № 47/07/11 про надання послуг з охорони і контролю в супермаркеті «Фуршет», що знаходиться за адресою, відповідно: м. Київ, вул. Багговутівська 17/21 та м. Київ, вул. Братиславська, 14-Б, по умовам яких, ТОВ «У СЕК'ЮРІТІ СЕРВІС» надає підприємству позивача послуги з охорони і контролю, на виконання яких сторонами були підписані акти здачі-прийняття робіт (надання послуг).

Також, 01.09.2011 р. між ТОВ «Фалкон-2011» (Орендар) та ДП «ІНФО-МЕРЕЖА» (Суборендар) був укладений Договір суборенди № 02/09-03, згідно якого ДП «Інфо-Мережа» приймає в тимчасове платне користування частину нежитлової будівлі, яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Багговутівська, 17-21, на виконання якого сторонами був підписаний акт здачі-прийняття робіт (надання послуг).

Також, 01.08.2011 р. між ДП «ІНФО-МЕРЕЖА» (Покупець) та ТОВ «Ера-Промоушн» (Постачальник) був укладений Договір № ИФ005991, по умовам якого, Постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, та у відповідності з Замовленням Покупця, поставити Товар, а Покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, прийняти Товар і оплатити його вартість за цінами, зазначеними в накладній, та які не можуть перевищувати цін, узгоджених в Специфікації. Поставка Товару Постачальником здійснюється з метою його оптово/роздрібної реалізації Покупцем через Мережу магазинів «Фуршет».

Також, 10.10.2011 р. між ДП «ІНФО-МЕРЕЖА» (Покупець) та ТОВ «ТД «Мультіпак» (Постачальник) був укладений Договір № ИФ006200, по умовам якого, Постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, та у відповідності з Замовленням Покупця, поставити Товар, а Покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, прийняти Товар і оплатити його вартість за цінами, зазначеними в накладній, та які не можуть перевищувати цін, узгоджених в Специфікації. Поставка Товару Постачальником здійснюється з метою його оптово/роздрібної реалізації Покупцем через Мережу магазинів «Фуршет».

Також, 20.12.2011 р. між ДП «ІНФО-МЕРЕЖА» (Покупець) та ТОВ «Галлія Світ» (Постачальник) був укладений Договір № ИФ007552, по умовам якого, Постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, та у відповідності з Замовленням Покупця, поставити Товар, а Покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, прийняти Товар і оплатити його вартість за цінами, зазначеними в накладній, та які не можуть перевищувати цін, узгоджених в Специфікації. Поставка Товару Постачальником здійснюється з метою його оптово/роздрібної реалізації Покупцем через Мережу магазинів «Фуршет».

30.06.2011 р. між ДП «ІНФО-МЕРЕЖА» (Замовник) та ТОВ «Альтекс-Ф» (Виконавець) були укладені договори № 30/06/1 та № 30/06/2 про виконання робіт та надання послуг із забезпечення торгових процесів (послуг з постачання та збуту, роботи по обслуговуванню торгівельної площадки, навантажувально-розвантажувальні роботи) на об'єктах Замовника (магазинах) за адресою, відповідно: м. Київ, вул. Багговутівська 17-21 та м. Київ, вул. Братиславська, 14-Б, на виконання яких сторонами були підписані акти здачі-прийняття робіт (надання послуг).

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, при перевірці позивача були використані акти: ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «У СЕК'ЮРІТІ СЕРВІС» код ЄДРПОУ 35921554 з питань правомірності проведених господарських відносин з ПП «Хімінвест-2012» код ЄДРПОУ 37310596 за період з 01.08.2011 р. по 30.09.2012 р. та ТОВ «МС-Фератус» код ЄДРПОУ 35042505 за період з 01.02.2012 р. по 29.02.2012 р.» № 1769/22-8/35921554 від 22.05.2013 р. (далі - Акт № 1769/22-8/35921554); ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Фалкон-2011» (код за ЄДРПОУ 37649519) з контрагентами, з якими платником задекларовані взаємовідносини за період з 01.03.2012 р. по 31.07.2012 р.» № 121/2240/37649519 від 19.06.2013 р. (далі - Акт № 121/2240/37649519) та «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Фалкон-2011» (код за ЄДРПОУ 37649519) з контрагентами, з якими платником задекларовані взаємовідносини за період з 15.06.2011 р. по 28.02.2012 р.» № 149/2240/37649519 від 20.06.2013 р. (далі - Акт № 149/2240/37649519); ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС стосовно ТОВ «Ера-Промоушн» № 580/2220/33500258 від 14.06.2012 р. (далі - Акт № 580/2220/33500258); ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС «Про результати невиїзної позапланової документальної перевірки ТОВ «ТД «Мультіпак», код за ЄДРПОУ 36087463, з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських відносин з ТОВ «Фреш-Фрукт», код ЄДРПОУ 37701484 за період з 01.12.2011 р. по 31.01.2012 р.» № 01000/2202/36087463 від 11.10.2012 р. (далі - № 01000/2202/36087463); ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Галлія Світ» (код ЄДРПОУ 35261872) з питань взаємовідносин з ТОВ «Ювелірне підприємство «Фешн Стоун» (код ЄДРПОУ 34296930) за період з 01.01.2012 р. по 31.07.2012 р., з 01.09.2012 р. по 30.09.2012 р.» № 2064/2220/35261872 від 08.05.2013 р. (далі - № 2064/2220/35261872); Фастівської ОДПІ Київської області ДПС «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Альтекс-Ф» (код ЄДРПОУ 36261344) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.06.2011 р. по 31.05.2012 р.» № 210/22-36261344 від 16.11.2012 р. (далі - № 210/22-36261344).

З дослідженого в судовому засіданні Акту № 1769/22-8/35921554 вбачається, що відповідно до інформаційної бази даних стан ТОВ «У СЕК'ЮРІТІ СЕРВІС» - 11 - Припинено, але не знято з обліку (КОР не пусті).

Враховуючи відсутність ТОВ «У СЕК'ЮРІТІ СЕРВІС» (код ЄДРПОУ 35921554) за місцезнаходженням проведення зустрічної звірки неможливе.

Звіркою ТОВ «У СЕК'ЮРІТІ СЕРВІС» не підтверджено реальність проведених господарських операцій з контрагентами-покупцями та постачальниками за період з 01.08.2011 р. по 30.09.2011 р. та з 01.02.2012 р. по 29.02.2012 р. з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків.

З актів № № 121/2240/37649519, 149/2240/37649519 вбачається, що ТОВ «Фалкон-2011» має стан 9 - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням.

Актом № 580/2220/33500258 стосовно ТОВ «Ера-Промоушн» встановлено проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, які не мають реального товарного характеру.

Відповідно до акту № 01000/2202/36087463 перевіряючим органом встановлено, що в ході перевірки не підтверджено наявність поставок товарів (послуг) від ТОВ «ТД «Мультіпак» за грудень 2011 року, січень 2012 pоку, що свідчить про те, що правочини між ТОВ «ТД «Мультіпак» та підприємствами-покупцями здійснені без мети настання реальних наслідків.

Актом № 2064/2220/35261872 стосовно ТОВ «Галлія Світ» встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у підприємства-постачальника та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам за період з 01.01.2012 р. по 31.07.2012 р., з 01.09.2012 р. по 30.09.2012 р.

Відповідно до акту № 210/22-36261344 по ТОВ ТОВ «Альтекс-Ф» документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із підприємствами-покупцями, їх вид, обсяг, якість та розрахунки.

ТОВ «Альтекс-Ф» зайво включено до складу податкового зобов'язання суми ПДВ з продажу товарів (робіт, послуг) по безтоварних операціях з метою одержання податкової вигоди, і відповідно відсутній факт поставки товарів (робіт, послуг) підприємствами-покупцями, що в свою чергу свідчить про відсутність наміру створення правових наслідків. Тобто, такі угоди носять фіктивний характер.

Беручи до уваги висновки актів інших податкових органів, відповідач у своєму акті № 1585/26-56-22-01-03/33747001 від 16.10.2013 р. дійшов висновку, що угоди, укладені між платником податків та його контрагентами не були спрямовані на якісне та своєчасне виконання зобов'язань перед позивачем, а лише для збільшення валових витрат та податкового кредиту.

Як наслідок, контролюючий орган під час перевірки для підтвердження даних податкового обліку взяв до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарських операцій.

З приводу встановлених під час розгляду справи фактів суд зазначає, що відповідно до п. 83.1 ст. 83 ПК України для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є:

- документи, визначені цим Кодексом;

- податкова інформація;

- експертні висновки;

- судові рішення;

- інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Частиною 1 статті 16 Закону України «Про інформацію» від 02 жовтня 1992 року за № 2657-XII визначено, що податкова інформація - це сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Джерела отримання податкової інформації, яка може бути використана Державною податковою службою для забезпечення її діяльності визначені ст. 72 ПК України.

Зокрема, відповідно до пп. 72.1.5 п. 72.1 ст. 72 ПК України контролюючими органами використовується інформація від підрозділів податкової служби та митних органів - за результатами податкового контролю.

Враховуючи викладене, використання контролюючим органом під час проведення перевірки та складання за її результатами висновку матеріалів досудового слідства, а також інформації, викладеної в актах (довідках) перевірок (звірок) інших платників податків є правомірним, оскільки вони підтверджують або спростовують дані обліку суб'єкта господарювання, який перевіряється та отримані у спосіб, передбачений чинним законодавством.

Окрім цього, суд зазначає, що визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (робіт, послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в господарській діяльності. Витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Відсутність факту придбання товарів (робіт, послуг) або в разі якщо придбані товари (роботи, послуги) не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

В той же час з наявних в матеріалах справи документів неможливо встановити реальність господарської операції, виходячи з наступного.

З метою з'ясування факту здійснення господарської операції необхідно з'ясувати зокрема такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної правосуб'єктності учасників господарської операції; установлення зв'язку між фактом придбання товарів, супроводженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податків.

Саме такої правової позиції притримується Вищий адміністративний суд України, що вбачається зі змісту листа від 20.07.2010 р. № 1112/11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби» та листа № 742/11/13-11 від 02.06.2011 р. «Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України» (далі - Лист від 02.06.2011 р.).

Згідно Листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р., дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Отже, з досліджених в судовому засіданні первинних документів та матеріалів перевірок контрагентів позивача, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, які не мають реального товарного характеру.

Пунктом 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України передбачено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України.

Відповідно абзацу 11 ст. 1 Закону № 996-XIV первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого п. 2.1 Положення № 88 господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву підприємства, установи, від імені яких складений документ, назву документа (форми), код форми, дату і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п. 2.15 та п. 2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Враховуючи викладене, суд приходить до переконання, що в ДП «ІНФО-МЕРЕЖА» відсутні об'єкти оподаткування по операціях з виконання робіт/надання послуг, поставлення товару ТОВ «У СЕК'ЮРІТІ СЕРВІС» (код за ЄДРПОУ 35921554), ТОВ «Фалкон-2011» (код за ЄДРПОУ 37649519), ТОВ «Ера-Промоушн» (код за ЄДРПОУ 33500258), ТОВ «Торговий дім «Мультіпак» (код за ЄДРПОУ 36087463), ТОВ «Галлія Світ» (код за ЄДРПОУ 35261872), ТОВ «Альтекс-Ф» (код за ЄДРПОУ 36261344) за період з 01.08.2011 р. по 30.04.2012 р.

Також, під час розгляду справи судом досліджені докази, а саме: договори, додаткові угоди, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), акти приймання-передачі, рахунки-фактури, податкові, видаткові накладні, які надані позивачем, суд вважає неналежними, оскільки належним чином оформлені документи не дають підстав для формування витрат та нарахування податкового кредиту при наявності фактів, що ставлять під сумнів реальність виконаних робіт/наданих послуг, поставленого товару.

Окрім цього, за відсутності інших достатніх та належних доказів, які б підтверджували реальне здійснення господарських операцій, на підставі яких сформовані витрати та податковий кредит за спірними господарськими операціями, самі по собі податкові накладні не підтверджують право позивача на їх формування.

Вказана позиція, зокрема, підтверджується постановою Верховного Суду України від 05 березня 2012 року № 21-421а11.

Таких достатніх та належних доказів позивачем у судове засідання надано не було, а тому аналіз матеріалів справи дає суду підстави вважати, що роботи/послуги та товар не були виконані/надані та поставлений саме цими контрагентами.

Виходячи із вищевикладеного, суд вважає, що під час перевірки були встановлені порушення, які знайшли своє підтвердження під час розгляду справи, по результатам перевірки, у відповідності до приписів Податкового кодексу України, посадовою особою суб'єкта владних повноважень складений відповідний акт, на підставі якого правомірно прийняті податкові повідомлення-рішення, а тому, підстав для визнання їх протиправними та скасування у суду не має.

Також, судом, в сукупності з встановленими обставинами, оцінені надані сторонами докази на підтвердженні своєї правової позиції, зокрема надані позивачем постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.06.2013 р. та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 09.09.2013 р. у справі № 2а-16107/12/2670 за позовом ДП «ІНФО-МЕРЕЖА» до ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, де позовні вимоги ДП «ІНФО-МЕРЕЖА» повністю задоволені: визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 08.08.2013 р. № 0002942260, № 0002962260.

Як вбачається з постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.06.2013 р. у справі № 2а-16107/12/2670, у перевіряємому періоді (з 01.01.2009 р. по 31.12.2011 р. - період перевірки дотримання вимог податкового законодавства; з 01.04.2009 р. по 31.03.2012 р. - період перевірки дотримання вимог валютного та іншого законодавства) ДП «ІНФО-МЕРЕЖА» мав правовідносини з ТОВ «Альтекс-Ф» за договорами № № 30/06/1, 30/06/2 від 30.06.2012 р., що не входить в перевіряємий період.

Натомість, в даній адміністративній справі, предметом дослідження є правовідносини між ДП «ІНФО-МЕРЕЖА» та ТОВ «Альтекс-Ф» за іншими договорами, а саме: № № 30/06/1, 30/06/2 від 30.06.2011 р. (з строком дії обох договорів до 31.12.2011 р.), які є відмінними від договорів, зазначеними в справі № 2а-16107/12/2670.

Окрім цього, суд зазначає, що відповідно до листа Вищого адміністративного суду України від 14.11.2012 р. № 2379/12/13-12 передбачене частиною першою статті 72 КАС України звільнення від доказування не має абсолютного характеру і не може сприйматися судом як неможливість спростування під час судового розгляду обставин, які зазначені в іншому судовому рішенні. Висновки щодо фактичних обставин справи, наведені у чинних судових рішеннях за інших адміністративних, цивільних чи господарських справ не повинні сприйматись як обов'язкові.

Для спростування преюдиційних обставин, передбачених частиною першою статті 72 КАС України, учасник адміністративного процесу, який ці обставини заперечує, повинен подати суду належні та допустимі докази. Ці докази повинні бути оцінені судом, що розглядає справу, у загальному порядку за правилами статті 86 КАС України.

Отже, на переконання суду, дані судові рішення не спростовують висновку контролюючого органу щодо неправомірності формування позивачем податкового кредиту та віднесення ним відповідних сум до складу валових витрат з урахуванням вищевказаних обставин, встановлених доказами по вказаній адміністративній справі.

Також, судом оцінені наданий до заперечень вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 24.09.2013 р. у справі № 761/22932/13-к та дані про існування висновку експерта № 395 від 15.05.2013 р., що стосуються ТОВ «Фалкон-2011».

З цього приводу суд погоджується з доводами позивача, викладеними в його додаткових поясненнях по справі, що ані висновок, ані вирок не стосуються операцій, за якими останньому визначено суми грошових зобов'язань, проте вважає їх такими, які характеризують ТОВ «Фалкон-2011» як особу, створену без наміру здійснення господарської діяльності.

З встановлених в судовому засіданні фактів та досліджених матеріалів справи, суд встановив, що вчинені позивачем господарські операції викликають сумнів у їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, що свідчить про відсутність підстав для формування податкового кредиту та віднесення відповідних сум до складу валових витрат.

Зважаючи на викладене вище, суд приходить висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 11 листопада 2013 року № 0004442201, № 0004452201 ґрунтуються на нормах чинного законодавства, а тому є правомірними.

Згідно з частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. ст. 69, 70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Під час розгляду справи доводи позивача були спростовані.

Натомість, відповідачем доведено правомірність прийнятих ним податкових повідомлень-рішень.

Враховуючи вищезазначене, суд всебічно, повно та об'єктивно, за правилами, встановленими статтею 86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представників сторін по справі, вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими, в зв'язку із чим, в задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити повністю.

Враховуючи положення статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України та ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд вирішив стягнути з позивача 4 384,80 грн. судового збору.

Керуючись ст. ст. 69-71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні адміністративного позову Дочірнього підприємства «ІНФО-МЕРЕЖА» відмовити повністю.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства «ІНФО-МЕРЕЖА» судовий збір у розмірі 4 384, 80 грн. на р/р: 31218206784007, отримувач коштів УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897, банк отримувача ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку отримувача (МФО) 820019, код класифікації доходів бюджету 22030001.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя І.М. Погрібніченко

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 24.03.2014 р.