Постанова

від 08.04.2014 по справі 815/1711/14

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/1711/14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2014 року м.Одеса

У залі судових засідань №29

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Харченко Ю.В.

При секретарі Кипаренко Н.Ю.

За участю представників сторін:

Від позивача : Товариства з обмеженою відповідальністю «НАФТА ТРЕЙД» - Регульська Н.В. - за довіреністю від 14.03.2014р. б/н, Дунаєвська О.В. - за довіреністю від 14.03.2014р. б/н.

Від відповідача : Державної податкової інспекції у Біляївському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області - П'ятниченко А.О. - за довіреністю від 08.10.2013р. №33.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НАФТА ТРЕЙД» до Державної податкової інспекції у Біляївському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.12.2013р. №0001702200 щодо зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у загальному розмірі 1916120,00грн., -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «НАФТА ТРЕЙД» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Біляївському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області від 19.12.2013р. №0001702200 щодо зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у загальному розмірі 1916120,00грн., посилаючись на відсутність порушень положень чинного, на момент виникнення спірних правовідносин, податкового законодавства з боку Товариства з обмеженою відповідальністю «НАФТА ТРЕЙД», оскільки при формуванні податкового кредиту за травень 2010р., Товариством у повному обсязі дотримано вимоги податкового законодавства України та відповідно правомірно включено до складу податкового кредиту за означений період суму ПДВ у розмірі 1916120,32грн. за наданою ТОВ «Світанок Спол Ойл» податковою накладною від 23.12.2008року №751.

Відповідач - Державна податкова інспекція у Біляївському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області, з позовними вимогами не погоджується та вважає їх необґрунтованими з підстав, викладених у письмових запереченнях на адміністративний позов (від 27.03.2014р. вихід.№213/9/15-32-10-04-10), наголошуючи, зокрема, на правомірності винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 19.12.2013р. №0001702200 щодо зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у загальному розмірі 1916120,00грн., оскільки Товариством з обмеженою відповідальністю «НАФТА ТРЕЙД» завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (ряд.24 Декларації за вересень 2013р.), у сумі 1916120,32грн., внаслідок чого порушено п.п.7.2.3, 7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.5, 7.4.1 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності та системно проаналізувавши приписи чинного, на момент виникнення спірних правовідносин, податкового законодавства, суд встановив наступне.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, у період з 21.11.2013р. по 27.11.2013р., на підставі службового посвідчення №102372 ОД від 25.03.2012року, відповідно до п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.78.1.4 п.78.1 ст.78, п.79.1, п.79.2 ст.79 Податкового Кодексу України, та наказу ДПІ у Біляївському районі ГУ Міндоходів в Одеській області №293 від 20.11.2013року, головним державним інспектором відділу податкового аудиту, інспектору 12 рангу ДПІ у Біляївському районі ГУ Міндоходів в Одеській області Рогачко Світланою Іванівною, проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ТОВ «Нафта Трейд» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за травень 2010року по взаємовідносинам із ТОВ «Світанок Спол Ойл», а саме з питання формування податкового кредиту відповідно до податкової накладної від 23.12.2008року №751 на суму ПДВ 1916120,32грн.

За наслідками вказаної перевірки ДПІ у Біляївському районі ГУ Міндоходів в Одеській області складено Акт №809/22/36109502 від 04.12.2013р. «Про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Нафта Трейд» з питань дотримання вимог податкового законодавства за травень 2010року по взаємовідносинам із ТОВ «Світанок Спол Ойл», а саме з питання формування податкового кредиту відповідно до податкової накладної від 23.12.2008року №751 на суму ПДВ 1916120,32грн.», у висновках якого наголошено, що Товариством завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (ряд.24 Декларації за вересень 2013р.) у сумі 1916120,32грн., що призвело до порушень п.п.7.2.3, 7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.5, 7.4.1 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

На підставі складеного Акта перевірки №809/22/36109502 від 04.12.2013р. ДПІ у Біляївському районі ГУ Міндоходів в Одеській області 19.12.2013р. винесено податкове повідомлення-рішення №0001702200 щодо зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у загальному розмірі 1916120,00грн.

Не погодившись із означеним податковим повідомленням-рішенням від 19.12.2013р. №0001702200, ТОВ «Нафта Трейд» звернулось до Головного управління Міндоходів в Одеській області зі скаргою (вихід.№33/13 від 30.12.2013р.) про його скасування, за результатами розгляду якої податковим органом прийнято рішення №549/10/15-32-10-02-07 від 27.02.2014р., яким залишено без змін податкове повідомлення-рішення ДПІ у Біляївському районі ГУ Міндоходів в Одеській області від 19.12.2013р. №0001702200, а скаргу ТОВ «Нафта Трейд» - без задоволення.

Не погодившись із означеним податковим повідомленням-рішенням від 19.12.2013р. №0001702200, ТОВ «Нафта Трейд» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою про визнання його протиправним та скасування.

Так, на думку суду, оскаржуване позивачем податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Біляївському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області від 19.12.2013р. №0001702200 щодо зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у загальному розмірі 1916120,00грн., винесено податковим органом правомірно, ґрунтовно та з урахуванням положень чинного, на момент виникнення спірних правовідносин, податкового законодавства, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу п.1 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так, як встановлено судом та зазначено у Акті ДПІ у Біляївському районі ГУ Міндоходів в Одеській області №809/22/36109502 від 04.12.2013р. «Про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Нафта Трейд» з питань дотримання вимог податкового законодавства за травень 2010року по взаємовідносинам із ТОВ «Світанок Спол Ойл», а саме з питання формування податкового кредиту відповідно до податкової накладної від 23.12.2008року №751 на суму ПДВ 1916120,32грн.», у вересні 2013р. до податкової декларації з ПДВ (р.26 «залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду») ТОВ «Нафта Трейд» включено суму від'ємного значення, яка перевищує 1095 днів (травень 2010року) у розмірі 1630039,00грн., у зв'язку з чим ДПІ у Біляївському районі, на виконання Наказу Міністерства доходів і зборів України від 18.07.2013року №282 «Про затвердження тимчасового регламенту (системи) відпрацювання платників ПДВ, якими допущено згортання позитивного нарахування з ПДВ або може бути допущене згортання та визначення відповідних критеріїв контролю за такою процедурою», та на підставі п.п.20.1.6 п.20.1 ст.20, п.п.73.3 ст.73, п.п.78.1.4 п.78.1 ст.78 Податкового Кодексу України, з огляду на виявлення суми залишку від'ємного значення ПДВ, що сформовано понад 1095 днів у розмірі 1630039грн. за травень 2010року, на адресу ТОВ «Нафта Трейд» надіслано запит №13354/10/22 від 17.09.2013року щодо надання копій первинних, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують здійснення розрахунків з контрагентами по операціях за рахунок яких було сформовано податковий кредит у зазначеному вище періоді, за результатами розгляду якого ТОВ «Нафта Трейд» на адресу ДПІ надіслано Лист №24/13 від 23.09.2013року із доданими до нього копіями первинних документів.

За наслідками розгляду отриманих від ТОВ «Нафта Трейд» первинних документів фахівцями ДПІ у Біляївському районі ГУ Міндоходів в Одеській області встановлено, що відповідно до протоколу загальних зборів учасників ТОВ «Нафта Трейд» №2 від 19.12.2008 року та акту приймання-передачі вкладу до статутного капіталу від 23.12.2008року ТОВ «Світанок Спол Ойл» до статутного капіталу ТОВ «Нафта Трейд» внесено майно (основні засоби), земельна ділянка на загальну суму 15487295,58грн., у зв'язку з чим ТОВ «Світанок Спол Ойл» було виписано податкові накладні, а саме: від 23.12.2008року №752 на суму 1256688,30грн. (в т.ч. ПДВ 209448,05грн.) - обладнання та механізми, та від 23.12.2008року №751 на суму 11496721,94грн. (в т.ч. ПДВ 1916120,32грн.) - будівлі та споруди, які включено до податкових зобов'язань до декларації з ПДВ за грудень 2008року (вих.№59596 від 20.01.2009року) в сумі ПДВ 2125568,37грн.

При цьому, судом встановлено, що суму ПДВ у розмірі 1916120,32грн., ТОВ «Нафта Трейд» було включено до декларації з ПДВ за травень 2010року (р.16.4 «інші випадки»).

Зокрема, відповідно до додатку 1 до декларації з ПДВ «Розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації з ПДВ», ТОВ «Нафта Трейд» включено податкову накладну, отриману від ТОВ «Світанок Спол Ойл» від 23.12.2008року №751 на суму 11496721,94грн. (в т.ч. ПДВ 1916120,32грн.), підставою для коригування податкового кредиту у якому зазначено - несвоєчасне отримання, у зв'язку з чим ДПІ у Біляївському районі на адресу ТОВ «Нафта Трейд» надіслано Запит від 25.10.2013року №1714/10/15-09-22-1013 щодо надання документального підтвердження несвоєчасності отримання від ТОВ «Світанок Спол Ойл» податкової накладної від 23.12.2008року №751 на суму ПДВ 1916120,32грн.. За наслідками розгляду вказаного запиту, ТОВ «Нафта Трейд» надано відповідь від 06.11.2013року №25/13, із зазначенням, що податкову накладну до складу податкового кредиту включено з урахуванням терміну давності 1095 днів. При цьому, документального підтвердження щодо несвоєчасності отримання ТОВ «Нафта Трейд» податкової накладної від 23.12.2008року №751 на суму 11496721,94грн. (в т.ч. ПДВ 1916120,32грн.), надано не було.

Об'єкти, базу та ставки оподаткування, платників податку на додану вартість, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначено Законом України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997року №168/97-ВР (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), відповідно до п.п.1.5-1.7 ст.1 звітний (податковий) період - період, за який платник податку зобов'язаний проводити розрахунки податку та сплачувати його до бюджету; податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим Законом; податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Таким чином, із системного аналізу вищенаведених законодавчих приписів вбачається, що відображення як податкових зобов'язань так і податкового кредиту у деклараціях, повинно відбуватись саме за звітний період, в якому дані податкові зобов'язання у одного суб'єкта господарювання та відповідно право на податковий кредит у іншого суб'єкта господарювання (його контрагента) виникли.

Згідно з п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.п.7.5.1. п.7.5. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважалася дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п.7.2.3. п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань. Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Так, судом встановлено, що під час проведення перевірки фахівцями ДПІ у Біляївському районі ГУ Міндоходів в Одеській області встановлено, що ТОВ «Нафта Трейд» у порушення вимог п.п.7.2.6. п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» до складу податкового кредиту включено суму ПДВ за податковою накладною, отриманою несвоєчасно (після закінчення звітного періоду).

Відповідно до п.п.7.2.6. п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника. У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг). Отримання такої скарги є підставою для проведення позапланової виїзної перевірки такого постачальника для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з цього податку за такою цивільно-правовою операцією.

Отже, визначення податкового кредиту саме як права, а не обов'язку платника податку зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, передбачає, що саме у звітному періоді він може скористатись таким правом на підставах, окреслених у Законі. Зокрема, такими підставами відповідно до підпункту 7.2.6. пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», є наявність відповідних податкових накладних, оформлених належним чином. Вказана норма п.п.7.2.6 пункту 7.2 Закону України «Про податок на додану вартість» вимагає від платника податку, який хоче скористатись правом на податковий кредит в звітному періоді, отримати податкову накладну від постачальника товарів (послуг), а у разі відмови останнього надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення, платник податку все одно може скористатися своїм правом на податковий кредит та зазначити його в декларації за звітний період, але при умові надання скарги на такого постачальника товарів (послуг) з копією розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг). Отримання такої скарги є також підставою для проведення позапланової перевірки такого постачальника для з'ясування та повноти нарахування ним зобов'язань з цього податку за такою господарською операцією.

У вказаний спосіб норми Закону України «Про податок на додану вартість» з одного боку захищають платника податків, який має право на податковий кредит у звітному періоді і хоче таким правом скористатися, з другого боку дають можливість контролювати податковою службою постачальника товарів (послуг), у якого відповідно до ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» виникають податкові зобов'язання з даного податку та який у момент виникнення таких податкових зобов'язань повинен скласти податкову накладну та надати її покупцю.

Підпунктом 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Відповідно до п.2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704 (зі змінами та доповненнями), первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Таким чином, із системного аналізу вищенаведених законодавчих приписів судом встановлено, що податкова накладна відноситься до первинних документів, а тому порядок реєстрації податкової накладної, як вхідного первинного документа визначається з урахуванням правил, встановлених Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, а облік податкових накладних та їх передача (пересилання) повинні ґрунтуватись на правилах, які встановлені для відповідних бухгалтерських документів.

Вимоги щодо оформлення поштових відправлень з вкладенням матеріалів звітності, розрахункових документів і декларацій, що надсилаються платниками податку визначено Порядком оформлення поштових відправлень з вкладенням матеріалів звітності, розрахункових документів і декларацій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28.07.1997 №799 (зі змінами та доповненнями), відповідно до п.2 якого, звіти, розрахункові документи і декларації приймаються до відправлення листами (посилками, бандеролями) з оголошеною цінністю з позначкою "Звіт" та з рекомендованим повідомленням про вручення.

Таким чином, з урахуванням вищезазначеного судом встановлено, що податкові накладні, які відправляються продавцем на адресу покупця поштою, повинні надсилатися поштовим листом з рекомендованим повідомленням про вручення.

Відповідно до п.п.6,10,11 Порядку оформлення поштових відправлень з вкладенням матеріалів звітності, розрахункових документів і декларацій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28.07.1997 №799, поштові відправлення видаються уповноваженим представникам адресатів безпосередньо в підприємствах поштового зв'язку під розписку за пред'явленням документа, який засвідчує особу. У містах Києві та Севастополі, обласних центрах, містах обласного підпорядкування, районних центрах повідомлення про вхідні поштові відправлення доставляються адресатам не пізніше робочого дня, що настає після надходження відправлення до підприємства поштового зв'язку. Відправнику надсилається повідомлення після вручення поштового відправлення адресату.

Таким чином, з урахуванням наведеного, судом встановлено, що документальним підтвердженням правомірності включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість на підставі податкової накладної, яку було виписано у будь-якому з попередніх періодів, для платника податку - покупця є документ, який підтверджує дату надходження такої податкової накладної від продавця, а саме зареєстровані відповідно до вимогПоложення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, лист з рекомендованим повідомленням про вручення із зазначенням на ньому відбитку календарного поштового штемпеля, та отримана разом з цим листом податкова накладна з відображенням на ній дати реєстрації на штампі вхідної кореспонденції, а також за умови дотримання інших вимог законодавства щодо формування податкового кредиту.

Отже, у разі отримання податкових накладних, у тому числі й таких, що виписані у різних податкових періодах, але отримані платником у поточному звітному періоді (податкові накладні, які було виписано у попередніх періодах), та лише за наявності документального підтвердження такого запізнення, платник податку - покупець товарів (послуг) повинен на дату отримання таких податкових накладних відобразити їх у розділі 1 реєстру отриманих та виданих податкових накладних з урахуванням особливостей його заповнення, визначених пунктом 9 Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних, затвердженого Наказом ДПА України від 30.06.2005року №244 «Про внесення змін до наказу ДПА України від 30.05.1997 №165», та (за умови дотримання вимог щодо формування податкового кредиту) в рядку 10,1 розділу II «Податковий кредит» податкової декларації з податку на додану вартість.

Між тим, як встановлено судом та вбачається з наявної у матеріалах справи Податкової накладної від 23.12.2008р. №751, на ній не зазначено ані дати її отримання, ані дати надходження по пошті.

Крім того, відповідно до п.1.28 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. №334/94-ВР (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) інвестицією є господарська операція, яка передбачає придбання основних фондів нематеріальних активів, корпоративних прав та цінних паперів в обмін на кошти або майно. Пряма інвестиція - господарська операція, яка передбачає внесення коштів або майна до статутного фонду юридичної особи в обмін на корпоративні права, емітовані такою юридичною особою.

Судом встановлено, що відповідно до протоколу №2 Загальних зборів учасників ТОВ «Нафта трейд», п.5.2 Статуту викладено у наступній редакції: « 5.2 Статутний (складений) капітал Товариства формується та розподіляється між Учасниками наступним чином: вкладом ОСОБА_5 до статутного (складеного) капіталу Товариства є грошові кошти у сумі 52500,00грн., що становить 0,3 % у статутному (складеному) капіталі Товариства; вкладом Товариства з обмеженою відповідальністю «Світанок Спол Ойл» є наступне майно: земельна ділянка несільськогосподарського призначення площею 13,3842 гектарів, яка знаходиться на території Нерубайської сільської ради, селище Усатове. Вартість земельної ділянки складає 2733885,34грн., без ПДВ; Будівлі бази нафтопродуктів ємкістю 20000м.куб., котрі розташовані по вул.Залізничників,16, в с.Усатове, Біляївського району, Одеської області та складаються з шістнадцяти будівель, загальна вартість яких складає 11496721,94грн., в т.ч. ПДВ.; обладнання та механізми, загальна вартість яких складає 1256688,30грн., в т.ч. ПДВ. Таким чином, загальна вартість вкладу Товариства з обмеженою відповідальністю «Світанок Спол Ойл» склала 15487295,58грн., що становить 99,7% у статутному (складеному) капіталі Товариства.

Також, судом з»ясовано, що у грудні 2008р. відповідно до протоколу загальних зборів учасників ТОВ «Нафта Трейд» №2 від 19.12.2008року та акту приймання-передачі вкладу до статутного капіталу від 23.12.2008року, Підприємством ТОВ «Світанок Спол Ойл» було внесено до статутного капіталу майно (основні засоби), земельна ділянка на загальну суму 15487295,58грн., у т.ч. ПДВ - у сумі 2125568,37грн., за податковими накладними від 23.12.2008року №752 на суму 1256688,30грн., у т.ч. ПДВ у сумі 209448,05 грн. (обладнання та механізми); від 23.12.2008року №751 на суму 11496721,94грн., у т.ч. ПДВ у сумі 1916120,32грн. (будівлі та споруди), тобто майно оцінено включаючи ПДВ.

У зв'язку з чим, у даному випадку у емітента відсутні підстави включати суму ПДВ до складу свого податкового кредиту, оскільки означена сума ПДВ повинна включатися до первісної вартості майна як складова погодженої засновниками вартості внеску, з урахуванням того, що відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7, первісною вартістю основних засобів, що внесені до статутного капіталу підприємства, визнається погоджена засновниками (учасниками) підприємства їх справедлива вартість з урахуванням витрат, передбачених пунктом 8 даного Положення.

Відповідно до п.8 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7, первісна вартість об'єкта основних засобів складається з таких витрат: суми, що сплачують постачальникам активів та підрядникам за виконання будівельно-монтажних робіт (без непрямих податків); реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, що здійснюються в зв'язку з придбанням (отриманням) прав на об'єкт основних засобів; суми ввізного мита; суми непрямих податків у зв'язку з придбанням (створенням) основних засобів (якщо вони не відшкодовуються підприємству); витрати зі страхування ризиків доставки основних засобів; витрати на транспортування, установку, монтаж, налагодження основних засобів; інші витрати, безпосередньо пов'язані з доведенням основних засобів до стану, у якому вони придатні для використання із запланованою метою.

Фінансові витрати не включаються до первісної вартості основних засобів, придбаних (створених) повністю або частково за рахунок запозичень (за винятком фінансових витрат, які включаються до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 31 «Фінансові витрати»).

Первісна вартість об'єкта основних засобів збільшується з одночасним створенням забезпечення на обґрунтовану розрахунком суму зобов'язання, яке відповідно до законодавства виникає у підприємства щодо демонтажу, переміщення цього об'єкта та приведення земельної ділянки, на якій він розташований, у стан, придатний для подальшого використання (зокрема на передбачену законодавством рекультивацію порушених земель).

До того ж, якщо у емітента розглядати суму ПДВ окремо від первісної вартості майна, то така сума ПДВ виступатиме самостійною частиною внеску до статутного фонду, тобто внесок інвестора до статутного фонду емітента складатиметься з двох частин - вартості майна і суми ПДВ, внесених до статутного фонду, - податку, що буде включений емітентом у свій податковий кредит і підлягатиме відшкодуванню з бюджету. Водночас, згідно зі статтею 86 Господарського кодексу України, ПДВ не може бути внеском до статутного фонду, оскільки вкладами учасників та засновників господарського товариства можуть бути будинки, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності, цінні папери, права користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будинками, спорудами, а також інші майнові права (включаючи майнові права на об'єкти інтелектуальної власності), кошти, в тому числі в іноземній валюті. Вклад, оцінений у гривнях, становить частку учасника та засновника у статутному фонді товариства. Порядок оцінки вкладів визначається в установчих документах господарського товариства, якщо інше не передбачено законом. Забороняється використовувати для формування статутного фонду товариства бюджетні кошти, кошти, одержані в кредит та під заставу, крім випадків, передбачених Законом України "Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" протягом строку його дії. Фінансовий стан засновників - юридичних осіб щодо їх спроможності здійснити відповідні внески до статутного фонду господарського товариства у випадках, передбачених законом, повинен бути перевірений належним аудитором (аудиторською організацією) у встановленому порядку, а майновий стан засновників-громадян має бути підтверджений декларацією про їх доходи і майно, завіреною відповідним, податковим органом.

Відповідно до ст.13 Закону України «Про господарські товариства» вкладом до статутного (складеного) капіталу господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом. Грошова оцінка вкладу учасника господарського товариства здійснюється за згодою учасників товариства, а у випадках, встановлених законом, вона підлягає незалежній експертній перевірці. Забороняється використовувати для формування статутного (складеного) капіталу бюджетні кошти, кошти, одержані в кредит та під заставу, крім випадків, передбачених Законом України "Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" протягом строку його дії. Майно підприємства становлять виробничі і невиробничі фонди, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства.

Згідно зі статтею 140 Господарського кодексу України джерелами формування майна суб'єктів господарювання є: грошові та матеріальні внески засновників; доходи від реалізації продукції (робіт, послуг); доходи від цінних паперів; капітальні вкладення і дотації з бюджетів; надходження від продажу (здачі в оренду) майнових об'єктів (комплексів), що належать їм, придбання майна інших суб'єктів; кредити банків та інших кредиторів; безоплатні та благодійні внески, пожертвування організацій і громадян; інші джерела, не заборонені законом. Правовий режим майна суб'єктів господарювання встановлюється цим Кодексом та іншими законами з урахуванням зазначених у статті 139 цього Кодексу видів майна.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, ПДВ не є об'єктом права власності, що може бути внесений до статутного фонду, у зв'язку з чим не може бути відшкодований емітентом інвестору корпоративними правами, а отже, ПДВ не відноситься до складу податкового кредиту, а може бути включений лише до первісної вартості майна.

При цьому, ПДВ нарахований інвестором на вартість майна, переданого як внесок до статутного фонду, може бути включений емітентом до податкового кредиту лише у разі, не включення його до розміру частки статутного фонду, та відшкодований емітентом інвестору коштами або іншим майном.

Згідно з п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті б та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Таким чином, судом встановлено, що при формуванні статутного фонду ТОВ «Нафта трейд» не були враховані законодавчі норми щодо порядку його формування, а саме ст.86 Господарського кодексу України, в частині включення до статутного фонду суми ПДВ згідно податкової накладної від 23.12.2008року №751 на загальну суму 11496721,94грн., а відтак ПДВ у сумі 1916120,32грн. на підставі вказаної податкової накладної №751 від 23.12.2008року, включений ТОВ «Нафта трейд» у розмір частки у статутному фонді та відшкодований інвестору - ТОВ «Світанок Спол Ойл» корпоративними правами, не може бути включено до складу податкового кредиту, відповідно до п.п.7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки нарахування суми ПДВ по даній операції (в якості внеску до статутного фонду), жодним чином не пов»язано із придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів.

Відтак, з урахуванням наведеного, суд дійшов висновку щодо правомірності та ґрунтовності зменшення Державною податковою інспекцією у Біляївському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області позивачу - ТОВ «НАФТА ТРЕЙД» розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість - 1916120,32грн.

Вищевикладене спростовує твердження позивача, наведені у позовній заяві та викладені усно повноважним представником у судових засіданнях в ході судового розгляду справи по суті.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч.1 ст.69 та ч.ч.1,4 ст.70 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно зі ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відтак, беручи до уваги наведене та оцінюючи надані сторонами по справі письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «НАФТА ТРЕЙД» до Державної податкової інспекції у Біляївському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.12.2013р. №0001702200 щодо зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у загальному розмірі 1916120,00грн., не обґрунтовані, документально не підтверджені, не ґрунтуються на положеннях чинного, на момент виникнення спірних правовідносин, податкового законодавства, отже задоволенню не підлягають.

У зв'язку з тим, що у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю, витрати по сплаті судового збору у сумі 4872грн. 00коп. покладаються на позивача, відповідно до положень ст.94 КАС України.

Керуючись ст.ст.2, 4, 7-9, 11, 12, 69, 71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «НАФТА ТРЕЙД» до Державної податкової інспекції у Біляївському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.12.2013р. №0001702200 щодо зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у загальному розмірі 1916120,00грн., відмовити.

Постанова може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому приписами ст.254 КАС України.

Повний текст постанови складено та підписано судом 08 квітня 2014 року.

Суддя Харченко Ю.В.