ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
----------------------
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 червня 2014 р.м.ОдесаСправа № 815/1711/14
Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Харченко Ю. В.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого -судді Романішина В.Л.,
суддів Димерлія О.О., Єщенка О.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м.Одесі апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «НАФТА ТРЕЙД» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2014 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «НАФТА ТРЕЙД» до Державної податкової інспекції у Біляївському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ:
В березні 2014 року ТОВ «НАФТА ТРЕЙД» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ДПІ у Біляївському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.12.2013р. №0001702200.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки податкового органу про порушення товариством п.п.7.2.3, п.п.7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» є безпідставними, оскільки при формуванні податкового кредиту за травень 2010 року товариством у повному обсязі дотримано вимоги податкового законодавства та, відповідно, правомірно включено до складу податкового кредиту за вказаний період суму ПДВ у розмірі 1916120,32 грн. за наданою ТОВ «Світанок Спол Ойл» податковою накладною від 23.12.2008р. №751. Позивач вважає помилковими висновки відповідача, що товариство не має права на податковий кредит в разі внесення основних засобів в якості внеску до статутного капіталу та у зв'язку з включенням суми ПДВ до складу податкового кредиту в іншому податковому періоді, ніж виписана податкова накладна. Податкова накладна від 23.12.2008р. №751 була отримана ТОВ «НАФТА ТРЕЙД» від ТОВ «Світанок Спол Ойл» у грудні 2008 року, однак оскільки на цю дату основні засоби не використовувались в оподатковуваних операціях в рамках господарської діяльності, підприємство включило цю накладну до складу податкового кредиту в травні 2010 року - після початку використання цих основних засобів в оподатковуваних операціях та введення їх в експлуатацію. З травня 2010 року сума вхідного ПДВ в розмірі 1916120,32 грн. відображалась в податковій звітності відповідача і жодних зауважень щодо достовірності даних податкових декларацій від нього не поступало. Отримавши податкову декларацію від позивача в грудні 2013 року відповідач дійшов безпідставного висновку, що оскільки товариство не надало документального підтвердження факту несвоєчасного отримання податкової накладної від ТОВ «Світанок Спол Ойл», то воно не має права включати до складу податкового кредиту таку податкову накладну.
ДПІ у Біляївському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області проти позову заперечила, зазначивши, що в порушення п.п.7.2.3, п.п.7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» ТОВ «НАФТА ТРЕЙД» завищено податковий кредит на суму 1916120 грн. При формуванні статутного фонду позивачем не було враховано норми законодавства щодо порядку його формування, зокрема, ст.86 Господарського кодексу України, в частині включення суми ПДВ по податковій накладній від 23.12.2008р. №751 на суму 11496721,94 грн.; включений позивачем податок у розмір частки у статутному фонді і відшкодований інвестору ТОВ «Світанок Спол Ойл» корпоративними правами, не може бути включений до складу податкового кредиту відповідно до вимог п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», так як нарахування суми ПДВ по даній операції (в якості внеску до статутного фонду) не пов'язане з придбанням основних фондів. В задоволенні позову відповідач просив відмовити.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 03.04.2014р. позов ТОВ «НАФТА ТРЕЙД» залишено без задоволення.
Не погоджуючись із зазначеною постановою, ТОВ «НАФТА ТРЕЙД» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин справи, та прийняти нову постанову, якою його позов задовольнити. В своїй скарзі апелянт зазначає, що судом не правильно здійснено тлумачення п.7.4 та.п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» вважаючи, що товариство має право віднести вхідний ПДВ до складу податкового кредиту в іншому періоді, ніж отримана податкова накладна, лише за умови наявності документального підтвердження отримання податкової накладної із запізненням.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідно до п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.78.1.4 п.78.1 ст.78, п.79.1, п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України, на підставі наказу ДПІ у Біляївському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області №293 від 20.11.2013р., у період з 21.11.2013р. по 27.11.2013р. головним державним інспектором відділу податкового аудиту відповідача проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ «НАФТА ТРЕЙД» (код за ЄДРПОУ 36109502) з питань дотримання вимог податкового законодавства за травень 2010 року по взаємовідносинах з ТОВ «Світанок Спол Ойл» (код за ЄДРПОУ 24527309), а саме з питання формування податкового кредиту відповідно до податкової накладної від 23.12.2008р. №751 на суму ПДВ 1916120,32 грн., за результатами якої складено акт перевірки №809/22/36109502 від 04.12.2013р.
У висновку акту перевірки вказується, що в порушення п.п.7.2.3, п.п.7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» товариством завищено податковий кредит на суму 1916120 грн., в тому числі по періодах: травень 2010 року - 1916120 грн., в результаті чого встановлено завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (ряд.24 Декларації за вересень 2013 року) в сумі 1916120 грн.
Зокрема, в акті перевірки зазначено, що ТОВ «НАФТА ТРЕЙД» у вересні 2013 року було включено до податкової декларації з ПДВ, а саме до р.24 «залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» суму від'ємного значення, яке перевищує 1095 днів (травень 2010 року) в сумі 1630039 грн.
ДПІ у Біляївському районі, на виконання Наказу Міністерства доходів і зборів України від 18.07.2013р. №282 «Про затвердження тимчасового регламенту (системи) відпрацювання платників ПДВ, якими допущено згортання позитивного нарахування з ПДВ або може бути допущене згортання та визначення відповідних критеріїв контролю за такою процедурою», та на підставі п.п.20.1.6 п.20.1 ст.20, п.п.73.3 ст.73, п.п.78.1.4 п.78.1 ст.78 Податкового Кодексу України, з огляду на виявлення суми залишку від'ємного значення ПДВ, що сформовано понад 1095 днів у розмірі 1630039 грн. за травень 2010 року, на адресу ТОВ «НАФТА ТРЕЙД» надіслано запит №13354/10/22 від 17.09.2013р. щодо надання копій первинних, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують здійснення розрахунків з контрагентами по операціях, за рахунок яких було сформовано податковий кредит у зазначеному вище періоді.
ТОВ «НАФТА ТРЕЙД» листом №24/13 від 23.09.2013р. надано пояснення та копії первинних документів згідно яких встановлено, що відповідно до протоколу загальних зборів учасників ТОВ «НАФТА ТРЕЙД» №2 від 19.12.2008р. та акту приймання-передачі вкладу до статутного капіталу від 23.12.2008р. ТОВ «Світанок Спол Ойл» до статутного капіталу ТОВ «НАФТА ТРЕЙД» внесено майно (основні засоби), земельна ділянка на загальну суму 15487295,58 грн., у зв'язку з чим ТОВ «Світанок Спол Ойл» було виписано податкові накладні, а саме: від 23.12.2008р. №752 на суму 1256688,30 грн. (в т.ч. ПДВ 209448,05 грн.) - обладнання та механізми, та від 23.12.2008р. №751 на суму 11496721,94 грн. (в т.ч. ПДВ 1916120,32 грн.) - будівлі та споруди, які включено позивачем до податкових зобов'язань до декларації з ПДВ за грудень 2008 року (вих. №59596 від 20.01.2009р.) в сумі ПДВ 2125568,37 грн.
В травні 2010 року ТОВ «НАФТА ТРЕЙД» було включено до декларації з ПДВ за травень 2010 року, а саме до ряд.16.4 «інші випадки» суму ПДВ 1916120,32 грн.
Відповідно до додатку 1 до декларації з ПДВ «Розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації з ПДВ», позивачем включено податкову накладну, отриману від ТОВ «Світанок Спол Ойл» від 23.12.2008р. №751 на суму 11496721,94 грн. (в т.ч. ПДВ 1916120,32 грн.), підставою для коригування податкового кредиту у якому зазначено - несвоєчасне отримання.
ДПІ у Біляївському районі на адресу ТОВ «НАФТА ТРЕЙД» надіслано запит від 25.10.2013р. №1714/10/15-09-22-1013 щодо надання документального підтвердження несвоєчасності отримання від ТОВ «Світанок Спол Ойл» податкової накладної від 23.12.2008р. №751 на суму ПДВ 1916120,32 грн. За наслідками розгляду вказаного запиту, товариством надано відповідь від 06.11.2013р. №25/13, із зазначенням, що податкову накладну до складу податкового кредиту включено з урахуванням терміну давності 1095 днів. При цьому, документального підтвердження щодо несвоєчасності отримання податкової накладної від 23.12.2008р. №751 на суму 11496721,94 грн. (в т.ч. ПДВ 1916120,32 грн.), надано не було.
Також, в акті перевірки зазначено, що ТОВ «НАФТА ТРЕЙД» при формуванні статутного фонду не було враховано норми законодавства щодо порядку формування, зокрема ст.86 Господарського кодексу України, в частині включення суми ПДВ до статутного фонду, що суперечить вимогам зазначеної статті, в результаті чого ПДВ в сумі 1916120,32 грн. по податковій накладній від 23.12.2008р. №751 на суму 11496721,94 грн., включений товариством у розмір частки у статутному фонді і відшкодований інвестору ТОВ «Світанок Спол Ойл» корпоративними правами, не може бути включений до складу податкового кредиту, відповідно до вимог п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок н додану вартість», так як нарахування суми ПДВ по даній операції (в якості внеску до статутного фонду) не пов'язане з придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів.
На підставі вказаного акту перевірки 19.12.2013р. ДПІ у Біляївському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0001702200, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 1916120 грн.
Відмовляючи в задоволенні позову ТОВ «НАФТА ТРЕЙД» про визнання протиправним та скасування зазначеного податкового повідомлення-рішення суд першої інстанції дійшов висновку щодо правомірності та обґрунтованості зменшення відповідачем товариству розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на 1916120,32 грн. з огляду на те, що ТОВ «НАФТА ТРЕЙД» не використало своє право на підтвердження суми податкового кредиту за відповідні податкові періоди. Також, суд зазначив, що у емітента відсутні підстави включати суму ПДВ до складу свого податкового кредиту, оскільки означена сума ПДВ повинна включатися до первісної вартості майна як складова погодженої засновниками вартості внеску; при цьому, ПДВ нарахований інвестором на вартість майна, переданого як внесок до статутного фонду, може бути включений емітентом до податкового кредиту лише у разі, не включення його до розміру частки статутного фонду, та відшкодований емітентом інвестору коштами або іншим майном.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками Одеського окружного адміністративного суду.
Так, згідно п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до п.п.7.2.3. п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань. Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.
Відповідно до п.п.7.2.6. п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника. У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг). Отримання такої скарги є підставою для проведення позапланової виїзної перевірки такого постачальника для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з цього податку за такою цивільно-правовою операцією.
Як зазначалось вище, актом перевірки встановлено, що ТОВ «НАФТА ТРЕЙД», в порушення вимог п.п.7.2.6. п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», до складу податкового кредиту включено суму ПДВ за податковою накладною, отриманою несвоєчасно (після закінчення звітного періоду).
В оскаржуваній постанові суд першої інстанції зазначив, що скориставшись правом на відображення податкового кредиту у декларації платник податків може лише у той звітний період, в якому це право виникло, а тому відображення в податковій декларації з ПДВ за травень 2010 року податкової накладної, виписаної в грудні 2008 року, без підтвердження її несвоєчасного отримання поштовим листом з рекомендованим повідомленням про вручення, відповідно до Порядку оформлення поштових відправлень з вкладенням матеріалів звітності, розрахункових документів і декларацій, затвердженого Постановою КМУ від 28.07.1997р. №799, є порушенням п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».
Згідно з п.п.7.5.1. п.7.5. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважалася дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Колегія суддів знаходить обґрунтованими твердження апелянта, що суд помилково витлумачив норми Закону України «Про податок на додану вартість», зокрема, п.7.4, п.7.5, та п.7.2 ст.7 Закону, вважаючи, що товариство має право віднести вхідний ПДВ до складу податкового кредиту в іншому періоді, ніж отримана податкова накладна, лише за умови наявності документального підтвердження отримання податкової накладної з запізненням. Така податкова декларація, на думку суду, повинна бути відображена в реєстрі отриманих та виданих накладних в рядку 10.1 розділу ІІ «Податковий кредит» податкової декларації.
Однак, варто зазначити, що на початку 2010 року при здаванні податкової звітності, а саме декларації з податку на додану вартість, реєстр податкових накладних не входив до складу податкової звітності та не подавався до податкового органу. Як наслідок, податкова накладна №751 була відображена в рядку 16.4 «Інші випадки» податкової декларації. В силу чинних на той час перехідних положень по Закону України «Про податок на додану вартість», платники податків могли включити податкову накладну, виписану попереднім періодом тільки Додатком № 1.
У зв'язку з цим, ТОВ «НАФТА ТРЕЙД» не зверталось і не повинно було звертатись до органу ДПІ з заявою про включення до складу податкового кредиту зазначеної податкової накладної як отриманої несвоєчасно, а використало своє право включити цю накладну до складу податкового кредиту після початку використання цих основних засобів в оподатковуваних операціях та введення їх в експлуатацію
Декларування податкового кредиту, відповідно до п.п.7.4.1 ст.7.4. Закону України «Про податок на додану вартість», відбувається за наявності таких умов: основні засоби планується використовувати в оподатковуваних операціях, в рамках господарської діяльності підприємства, від учасника отримана податкова накладна.
Всі вище перераховані умови у апелянта наявні. Зокрема: у грудні 2008р., відповідно до Протоколу загальних зборів учасників ТОВ «НАФТА ГРЕЙД», учасник товариства ТОВ «Світанок Спол Ойл», внесло до статутного капіталу основні засоби та земельну ділянку на загальну суму 1548729,58 грн.; ТОВ «Світанок Спол Ойл» були виписані податкові накладні та включено до податкових зобов'язань до декларації з ПДВ за грудень 2008р. зобов'язання в сумі 2125568,37 грн.; ТОВ «НАФТА ТРЕЙД» податкова накладна № 751 від 23.12.2008р. на суму ПДВ 1916120,32 грн. була отримана у грудні 2008 року, але, оскільки на цю дату основні засоби не використовувались в оподатковуваних операціях в рамках господарської діяльності, підприємство включило цю накладну до складу податкового кредиту в травні 2010 року після початку використання цих основних засобів в оподатковуваних операціях та введення їх в експлуатацію; з травня 2010 року сума вхідного ПДВ в розмірі 1916120,32 грн. відображалась в податковій звітності апелянта.
У разі виникнення у платника податку права на податковий кредит на підставі податкових накладних, отриманих у попередніх періодах, платник податку самостійно, у встановлений Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та держаними цільовими фондами» строк вносить у декларацію з ПДВ відомості, зазначені у такій податковій накладній та реєстрі отриманих і виданих накладних відповідно до п.п.7.2.8 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»
Згідно ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» вказаний вище строк становить 1095 днів.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що позивач в установлені чинним законодавством строки включив до складу податкового кредиту податкову накладну №751. Вказана накладна зазначена в реєстрі отриманих та виданих податкових накладних за травень 2010 року.
Більше того, контролюючий орган прийняв податкову декларацію за травень 2010 року без жодних зауважень, і не скористався правом проведення позапланової перевірки.
ДПІ у Біляївському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області ініціювала процедуру перевірки правомірності віднесення до складу податкового кредиту податкової накладної №751 у вересні 2013 року, тобто, після сплину строків, визначених ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами», відповідно до якої податковий орган має право сам визначити суму податкових зобов'язань платника податків не пізніше закінчення 1095 дня, що слідує за днем фактичного подання податкової декларації. Якщо протягом вказаного строку податковий орган не визначає суму податкового зобов'язання, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання.
Аналогічні положення передбачені і п.102.1 ст.102 Податкового кодексу України.
Щодо ж до висновку суду про обов'язковість надсилання податкової накладної лише рекомендованим листом, то Закон України «Про податок на додану вартість» не містить вимог щодо документального підтвердження платником податку дати отримання податкових накладних. Посилання на Порядок оформлення поштових відправлень з вкладенням матеріалів звітності, розрахункових документів і декларацій, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28.07.1997р. №799 в частині обов'язкового надсилання податкових накладних поштовим листом з рекомендованим повідомленням про вручення є помилковим, оскільки дія вказаного Порядку не розповсюджується на дані правовідносини.
Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що отримавши податкову накладну №751 від 23.12.2008р. в грудні 2008 року і включивши її до складу податкового кредиту травня 2010 року, ТОВ «НАФТА ТРЕЙД» не порушило жодних приписів діючого на той час податкового законодавства. Коригування податкового кредиту за цією податковою накладною було здійснено шляхом відображення у рядку 16.4 «Інші випадки» податкової декларації з ПДВ за травень 2010 року, згідно вимог листа ДПА України від 04.11.2009р. №24259/7/16-1517-26.
В оскаржуваній постанові суд першої інстанції погодився з позицією податкового органу, що оскільки майно внесене в якості внеску до статутного капіталу оцінено включаючи ПДВ, у емітента-позивача відсутні підстави включати суму ПДВ до складу свого податкового кредиту, так як така сума ПДВ повинна включатися до первісної вартості майна як складова погодженої засновниками вартості внеску; ПДВ, нарахований інвестором на вартість майна, переданого як внесок до статутного фонду, може бути включений у податковий кредит емітентом тільки у разі, якщо він не включений у розмір частки в статутному фонді і відшкодований інвестору коштами або іншим майном, а не корпоративними правами. З цього приводу колегія суддів звертає увагу на наступне.
Відповідно до п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість» об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема, з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України.
Слід зазначити, що в первісній редакції Закону України «Про податок на додану вартість» підпунктом 3.2.8 пункту 3.2 статті 3 дійсно передбачалося, що не є об'єктом оподаткування ПДВ операції з передачі основних фондів як внеску до статутного фонду юридичної особи для формування її цілісного майнового комплексу в обмін на емітовані нею корпоративні права.
Однак, частиною «б» підпункту 4 пункту 2 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» та деяких інших законодавчих актів України», цю норму було виключено.
Тобто, починаючи з 31.03.2005р. - з дня набрання чинності вказаним Законом, зазначені операції стали об'єктом оподаткування ПДВ і оподатковувались за ставкою 20%.
ДПА України своїм листом від 28.04.2005р. №8230/7/15-2317 роз'яснила, що відповідно до нової редакції п.п.3.2.8 п.3.2 ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість» з 31.03.2005р. операції з передачі основних фондів як внеску до статутного фонду юридичної особи для формування її цілісного майнового комплексу в обмін на емітовані нею корпоративні права, є об'єктом оподаткування ПДВ та оподатковуються на загальних підставах.
Таким чином, на час виникнення спірних правовідносин, операція з передачі основних фондів однією юридичною особою як внеску в статутний фонд іншої юридичної особи для формування її цілісного майнового комплексу в обмін на емітовані нею корпоративні права, законодавчо визнавалась оподатковуваною ПДВ операцією поставки із ставкою податку 20% відповідно до п.6.1 ст.6 Закону України «Про податок на додану вартість».
Згідно приписів Закону України «Про податок на додану вартість», здійснення оподатковуваної операції тягнуло за собою певні податкові наслідки для учасників цієї операції, а саме: для постачальника: обов'язок надати покупцю податкову накладну (п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7), виникнення податкових зобов'язань (п.7.3 ст.7); для покупця: виникнення права на податковий кредит (п.7.4 ст.7).
Відтак, в грудні 2008 року між ТОВ «НАФТА ТРЕЙД» та ТОВ «Світанок Спол Ойл» було здійснено оподатковувану ПДВ за ставкою 20% операцію із внесення ТОВ «Світанок Спол Ойл» основних фондів до статутного фонду ТОВ «НАФТА ТРЕЙД». Тобто, ТОВ «НАФТА ТРЕЙД» придбало у ТОВ «Світанок Спол Ойл» основні фонди в обмін на корпоративні права. Таким чином, податковий кредит по зазначеній операції був нарахований ТОВ «НАФТА ТРЕЙД» цілком правомірно, у повній відповідності з вимогами діючого на той час Закону.
Ні Закон України «Про податок на додану вартість», а ні Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» не пов'язують право на податковий кредит з грошовими розрахунками емітента та інвестора. Інвестор вносить внесок до статутного капіталу в обмін на корпоративні права. При цьому, жоден із чинних нормативних актів не містить вимог як про визначення в статутних документах суми ПДВ при визначені вартості матеріального внеску учасника, так і про порядок відшкодування ПДВ емітентом інвестору.
Вищезазначене спростовує висновок суду першої інстанції про те, що ПДВ у сумі 1916120,32 грн. на підставі податкової накладної №751 від 23.12.2008р., включений ТОВ «НАФТА ТРЕЙД» у розмір частки у статутному фонді та відшкодований інвестору - ТОВ «Світанок Спол Ойл» корпоративними правами, не може бути включено до складу податкового кредиту, відповідно до п.п.7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки нарахування суми ПДВ по даній операції (в якості внеску до статутного фонду), жодним чином не пов'язано із придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів.
На підставі всього вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що ТОВ «НАФТА ТРЕЙД» не порушені п.п.7.2.3, п.п.7.2.4 п.7.2, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» як при формуванні статутного капіталу, так і при формуванні податкового кредиту, а тому податкове повідомлення-рішення від 19.12.2013р. №0001702200 суд знаходить протиправним та скасовує його. Доводи апеляційної скарги повністю спростовують висновки суду першої інстанції.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.
Згідно п.1, п.4 ч.1 ст.202 КАС України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Керуючись ст. ст. 185, 195, 197, 198 ч.1 п.3, 202 ч.1 п.1, п.4, 205, 207 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ :
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «НАФТА ТРЕЙД» задовольнити.
Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2014 року скасувати.
Прийняти нову постанову, якою позов товариства з обмеженою відповідальністю «НАФТА ТРЕЙД» задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Біляївському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області від 19 грудня 2013 року №0001702200.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя Романішин В.Л.
Судді Димерлій О.О.
Єщенко О.В.
Суд | Одеський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 05.06.2014 |
Оприлюднено | 17.06.2014 |
Номер документу | 39188061 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Васильєва І.А.
Адміністративне
Одеський апеляційний адміністративний суд
Романішин В.Л.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні