Рішення

від 08.04.2014 по справі 911/781/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. С.Петлюри, 16 тел. 235-23-25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" квітня 2014 р. справа № 911/781/14

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Бориспільського районного споживчого товариства, Київська обл., м. Бориспіль

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оріана», Київська обл., с. Щасливе

про стягнення 98 216,59 гривень

за участю представників:

від позивача: Петрова О.Є. (довіреність б/н від 18.01.2014р.)

Струков К.А. (статут)

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

04.03.2014р. Бориспільське районне споживче товариство (далі-Бориспільське РСТ/позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оріана» (далі-ТОВ «Оріана»/відповідач) про стягнення 99 406,73 грн., з яких: 32 142,86 грн. заборгованості за договором оренди б/н від 27.12.2006р., 2 265,85 грн. грн. пені, 520,45 грн. 3% річних, 191,85 грн. інфляційних втрат та 64 285,72 грн. неустойки.

Відповідач не скористався правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на позовну заяву не надав.

Ухвалою господарського суду Київської області від 11.03.2014р. порушено провадження у справі №911/781/14 та призначено справу до розгляду на 25.03.2014р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 25.03.2014р. розгляд даної справи було відкладено на 08.04.2014р.

01.04.2014р. через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, відповідно до якої останній просив суд стягнути з відповідача 98 216,59 грн., з яких: 32 142,86 грн. заборгованості за договором оренди б/н від 27.12.2006р., 1 249,31 грн. грн. пені, 288,09 грн. 3% річних, 250,61 грн. інфляційних втрат та 64 285,72 грн. неустойки. Зазначена заява судом прийнята.

В судові засідання 25.03.2014р. та 08.04.2014р. представник відповідача не з'явився, витребувані судом документи не надав, про причини їх ненадання суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду даної справи був повідомлений належним чином.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення позивача, суд

ВСТАНОВИВ :

27.12.2006р. між Бориспільською РСТ (далі-орендодавець) та ТОВ «Оріана» (далі-орендар) було укладено договір оренди б/н (далі-договір), відповідно до якого орендодавець зобов'язався передати, а орендар прийняти в строкове платне користування (оренду) будівлю магазину №9 загальною площею 421,3 м 2 (в тому числі підвальне приміщення) та обладнання, розташоване за адресою: Бориспільський р-н, с. Гора, вул. Центральна.

Пунктами 3.1 (в редакції додаткової угоди від 15.01.2013р.) та 3.5 договору передбачено, що орендна плата становить за місяць оренди 5 000,00 грн.

Орендна плата сплачується орендарем по день фактичного повернення майна орендодавцю, незважаючи на закінчення дії цього договору.

У відповідності до додаткової угоди від 15.01.2013р., договір було пролонговано до 01.07.2013р.

Протягом строку дії договору відповідач безперешкодно користувався орендованим майном.

Водночас, у зв'язку з невиконанням відповідачем свого договірного обов'язку в частині негайного повернення орендованого майна після закінчення строку дії договору, 09.08.2013р. позивач звернувся до господарського суду Київської області з позовом про виселення ТОВ «Оріана» з орендованого приміщення.

Рішенням господарського суду Київської області від 13.09.2013р. у справі №911/3131/13, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.11.2013р., означені позовні вимоги задоволено.

12.02.2012р. заступником начальника відділу державної виконавчої служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції при примусовому виконанні наказу господарського суду Київської області від 09.12.2013р. у справі №911/3131/13 було встановлено виселення ТОВ «Оріана» з приміщення магазину №3, загальною площею 421,3 421,3 м 2 , розташованого за адресою: Бориспільський р-н, с. Гора, вул. Центральна, 39, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією акта державного виконавця від 12.02.2014р.

Посилаючись на те, що відповідач свої договірні зобов'язання в частині щомісячної сплати орендної плати за період фактичного користування об'єктом оренди не виконав, позивач просить суд стягнути з першого, зокрема, 32 142,86 грн. заборгованості по сплаті орендної плати за серпень 2013 року-лютий 2014 року згідно договору.

В обґрунтування розміру наявної заборгованості відповідача за договором, позивач посилається на сплату відповідачем орендної плати лише за грудень 2006 року-липень 2013 року, у той час, як в силу вимог п. 3.5 договору, орендна плата сплачується орендарем по день фактичного повернення майна орендодавцю, незважаючи на закінчення дії цього договору.

Факт проведення відповідачем грошових розрахунків за попередній період згідно договору підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками з проточного рахунку позивача, а також довідками АБ «Укргазбанк» №02/197 від 19.03.2014р. та №02/198 від 19.03.2014р.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Оскільки відповідачем не надано суду ані відзиву на позовну заяву, ані будь-яких інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд у відповідності до ст. 75 ГПК України, здійснював розгляд даної справи за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив, що заявлена позовна вимога підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Приписами статей 175, 173, 283 Господарського кодексу України встановлено, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Приписами статей 762, 629 ЦК України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Договір є обов'язковим для виконання.

Пунктом 3.1.3 договору передбачено, що орендна плата перераховується на розрахунковий рахунок орендодавця щомісячно до п'ятого числа поточного місяця.

З огляду наведеного, безперешкодне користування відповідачем орендованим майном протягом серпня 2013 року-лютого 2014 року породжує для останнього обов'язок по сплаті орендної плати за вказаний період у повному обсязі та у строки, визначені договором, а саме до 05.08.2013р., 05.09.2013р., 05.10.2013р., 05.11.2013р., 05.12.2013р., 05.01.2014р. та 05.02.2014р. відповідно. При цьому, судом враховано, що основне зобов'язання відповідача сплачувати орендну плату за весь час фактичного користування майном, в силу вимог п. 3.5 договору, пов'язане не з закінченням строку, на який було укладено договір, а з моментом повернення майна орендодавцю.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 05.06.2013р. у справі № 5021/1450/12.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Дана норма кореспондує з приписами статей 525, 526 ЦК України.

Відтак, беручи до уваги наведені нормативні приписи, а також те, що станом на день прийняття рішення відповідач свої договірні зобов'язання в частині сплати орендної плати за період фактичного користування майном не виконав, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 32 142,86 грн. заборгованості по сплаті орендної плати за серпень 2013 року-лютий 2014 року згідно договору підлягає задоволенню як така, що доведена позивачем належними та допустимими доказами та не спростована у встановленому порядку відповідачем.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх договірних зобов'язань за договором в частині щомісячної сплати орендної плати, позивач просить суд стягнути з першого 1 249,31 грн. пені, 250,61 грн. інфляційних втрат та 288,09 грн. 3% річних, нарахованих за періоди:

з 06.08.2013р. по 13.02.2014р. на 5 000,00 грн. заборгованості за серпень 2013р.,

з 06.09.2013р. по 13.02.2014р. на 5 000,00 грн. заборгованості за вересень 2013р.,

з 06.10.2013р. по 13.02.2014р. на 5 000,00 грн. заборгованості за жовтень 2013р.,

з 06.11.2013р. по 13.02.2014р. на 5 000,00 грн. заборгованості за листопад 2013р.,

з 06.12.2013р. по 13.02.2014р. на 5 000,00 грн. заборгованості за грудень 2013р.,

з 06.01.2014р. по 13.02.2014р. на 5 000,00 грн. заборгованості за січень 2014р.,

з 06.02.2013р. по 13.02.2014р. на 2 142,86 грн. заборгованості за лютий 2014р.

Відповідно ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 5.6 договору передбачено, що в разі несвоєчасного розрахунку по орендній платі чи комунальних послугах орендар сплачує орендодавцю пеню в розмірі 1% від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу.

Водночас, ч. 6 ст. 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Проте, судом встановлено, що більш тривалого строку нарахування пені за порушення строків сплати орендної плати ніж це встановлено ч. 6 ст. 232 ГК України, умовами договору не передбачено.

Крім того, ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені, встановлений за згодою сторін в договорі, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

З огляду наведеного, враховуючи заявлений позивачем період нарахування пені, суд здійснював обрахунок пені за періоди:

з 06.08.2013р. по 05.02.2014р. на 5 000,00 грн. заборгованості за серпень 2013р.,

з 06.09.2013р. по 13.02.2014р. на 5 000,00 грн. заборгованості за вересень 2013р.,

з 06.10.2013р. по 13.02.2014р. на 5 000,00 грн. заборгованості за жовтень 2013р.,

з 06.11.2013р. по 13.02.2014р. на 5 000,00 грн. заборгованості за листопад 2013р.,

з 06.12.2013р. по 13.02.2014р. на 5 000,00 грн. заборгованості за грудень 2013р.,

з 06.01.2014р. по 13.02.2014р. на 5 000,00 грн. заборгованості за січень 2014р.,

з 06.02.2013р. по 13.02.2014р. на 2 142,86 грн. заборгованості за лютий 2014р.

Оскільки арифметично вірний розмір пені, обрахованої судом в межах заявленого позивачем періоду з урахуванням вимог вищезазначених положень договору та норм Закону, становить 1 226,93 грн., тому вимога позивача про стягнення з відповідача 1 249,31 грн. пені підлягає частковому задоволенню у розмірі 1 226,93 грн.

Крім того, статтею 625 ЦК України унормовано, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Проте, оскільки арифметично вірний розмір інфляційних втрат та 3% річних, обрахованих судом протягом заявленого позивачем періоду з урахуванням наведених законодавчих та договірних положень становить 250,00 грн. та 286,21 грн. відповідно, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 250,61 грн. інфляційних втрат та 286,21 грн. 3% річних, підлягає частковому задоволенню у розмірі 250,00 грн. та 286,21 грн. відповідно.

Крім того, посилаючись на те, що згідно акта державного виконавця від 12.02.2014р. відповідач свої договірні зобов'язання в частині звільнення орендованого об'єкта не пізніше останнього дня дії договору виконав лише 12.02.2014р., позивач просить суд стягнути з першого неустойку у розмірі 64 285,72 грн., що становить подвійну оренду плату за користування орендованим майном протягом серпня 2013 року-лютого 2014 року, з підстав ст. 785 ЦК України та п. 5.10 договору.

Статтею 785 ЦК України унормовано, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

У відповідності до пунктів 2.9, 5.10 договору, орендар зобов'язаний виїхати з орендованого об'єкта не пізніше останнього дня дії договору.

Якщо орендар не виконує обов'язку щодо повернення майна з оренди, орендодавець має право вимагати від орендаря, крім орендної плати за час фактичного утримання майна, також сплати неустойки у розмірі, що дорівнює подвійному розмірі орендної плати за користування майном за час прострочення.

Беручи до наведені нормативні приписи, а те, що відповідач свої договірні зобов'язання в частині звільнення орендованого приміщення у погоджені сторонами строки не виконав, суд дійшов висновку про підставність нарахування позивачем неустойки в порядку ст. 785 ЦК України та п. 5.10 договору за користування майном за час прострочення.

З огляду наведеного, а також враховуючи те, що розмір неустойки, заявленої позивачем до стягнення відповідає вимогам вищезазначених норм Закону та положенням договору, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 64 285,72 грн. подвійної орендної плати підлягає задоволенню як така, що доведена позивачем належними та допустимими доказами та не спростована у встановленому порядку відповідачем.

Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 49, 59, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 173, 175, 193, 230, 232, 283 Господарського кодексу України, ст. ст. 525, 526, 625, 629, 762, 785 Цивільного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Оріана» (08325, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Щасливе, вул. Фестивальна, 7, ідентифікаційний код 13733129) на користь Бориспільського районного споживчого товариства (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 83, ідентифікаційний код 30497604) 32 142 (тридцять дві тисячі сто сорок дві) грн. 86 коп. заборгованості, 1 226 (одну тисячу двісті двадцять шість) грн. 93 коп. пені, 250 (двісті п'ятдесят) грн. 00 коп. інфляційних втрат, 286 (двісті вісімдесят шість) грн. 21 коп. 3% річних, 64 285 (шістдесят чотири тисячі двісті вісімдесят п'ять) грн. 72 коп. неустойки та 1 963 (одну тисячу дев'ятсот шістдесят три) грн. 84 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 08.04.2014р.

Суддя В.А. Ярема