Рішення

від 21.12.2006 по справі 22/454-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

22/454-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.12.06р.

Справа № 22/454-06

За позовом  Відкритого акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів",м. Нікополь 

до  1. Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ

     2.Товариства з обмеженою  відповідальністю "Інтертрейдінг систем", м. Дніпропетровськ

     3. Відкритого акціонерного товариства "Алчевськкокс", м. Алчевськ 

про стягнення в розмірі 6385,38 грн.

Суддя  Пуппо Л.Д.

Представники від: позивача Бойко Н.Л.

                          відповідача-1 Шамаров Т.О., Шляєв І.В.   

відповідача-2 Стародубцева О.О.

СУТЬ СПРАВИ

Позивач просить стягнути з відповідачів 6385 грн. 38 коп. шкоди від недостачі коксового горішку за залізничною накладною 52896358.

Відповідач-1 вважає пропущеним до нього строку позовної давності.

Відповідач-2 позов не визнав, пославшись на відсутність вини.

Відповідач-3 позов не визнав, пославшись на вину перевізника.

ВСТАНОВЛЕНО

Згідно вказаній накладній на адресу позивача від третього відповідача у вагоні № 67870535 прибув коксовий горішок за вагою і навантаженням останнього, в накладній відправником вказана його маса 45500 кг.

За положеннями статті 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача ... під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами..., які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення в тому числі невідповідності маси вантажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.

У доповнення до актів станції Запоріжжя Ліве, Нікополь №№ 20215, 1126 від 03.12,  04.12.05. щодо поглиблень на станції призначення Нікополь 04.12.05. складений комерційний акт БН 743565/294, в якому зазначено, що при комісійному зважуванні вантажу виявлено на 9100 кг менше, ніж вказано в накладній, які у вагоні вміститися могли. Навантаження "шапкою" 30 см окрім поглиблення над 2, 3, 4 люками розміром 400 см на всю ширину вагона, глибиною 170 см. Над 3 люком  пошкоджений арміровочний лист довжиною 500 мм, прогин люка 60 мм, ширина зазору 25 мм, пошкодження старе. по прибутті витікання вантажу не було, зазор ущільнений вантажем більшої фракції. Акт складений у відповідності з Правилами складання актів.

До справи доданий акт про технічний стан спірного вагону, в якому зазначено, що над 3 люком пошкоджений арміровочний лист довжиною 500 мм, прогин люка 60 мм, шириною щілини 25 мм. Пошкодження старе, можлива втрата вантажу мілкої фракції.

За положеннями статті 31 Статуту залізниця зобовязана подавати під завантаження справні, придатні до перевезення відповідного вантажу вагони.

Придатність рухомого складу для перевезення вантажу в комерційному відношенні визначається відправником, якщо завантаження здійснюється його засобами, і у разі невідповідності вагону для перевезення вантажу він мав право відмовитися від вагону.

До справи відправником подана довідка станції відправлення Комунарськ про те, що зі станції спірний вагон відправлявся на станцію Нікополь справним, телеграм і актів з передаточних станцій не було, після вивантаження вагон не ремонтувався.

З огляду  на викладене вбачається, що  недостача у спірному вагоні виникла при транспортуванні, оскільки до перевезення вантаж прийнятий залізницею без зауважень, а до одержувача від надійшов з ознаками доступу до нього (поглиблення) і недостачею, тому відповідальність за недостачу повинна бути покладена на першого відповідача.

Вина решти  відповідачів з матеріалів справи не вбачається.

Проте суд вважає, що у задоволенні вимог відносно залізниці повинно бути відмовлено, виходячи з наступного:

відповідно до статті 908 Цивільного кодексу України умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.  

Позовна давність для позовів до залізниць встановлена, зокрема, статтею 136 Статуту залізниць України, якою передбачено, що позови до залізниць можуть бути подані у шестимісячний термін, який обчислюється відповідно до вимог статті 134 цього Статуту.

Цивільний кодекс України, який є основним актом цивільного законодавства, регулює особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників. У тому числі цей Кодекс поширюється на господарські відносини, що мають вказані ознаки.

Частиною  другою статті 9 Цивільного кодексу України встановлено, що законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання. Таким законом є, зокрема, Господарський кодекс України, який набрав чинності одночасно з Цивільним кодексом України, та норми якого у регулюванні майнових відносин суб'єктів господарювання є спеціальними по відношенню до норм Цивільного кодексу України.

Це стосується і положень про позовну давність.

Частиною першою статті 223 Господарського кодексу України передбачено, що при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний і скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України, якщо інші строки не встановлено цим Кодексом.

Згідно з частиною четвертою статті 315 Господарського кодексу України для пред'явлення заявником до перевізника  позовів, що випливають з перевезення, встановлюється шестимісячний строк. Такої ж тривалості установлено строк для подання позовів до залізниць, зокрема, статтею 136  Статуту залізниць України передбачено, що позови до залізниць можуть бути подані у шестимісячний термін, який обчислюється відповідно до вимог пункту 134 цього Статуту.

Відтак, з огляду на положення статей 134, 137 Статуту залізниць України, вказаний термін позовної давності у даній справі пов'язаний з днем настання подій, що є підставою для подання позову, а саме, з днем видачі вантажу та виявлення при цьому його недостачі, засвідченої комерційним актом.

Звертаючись до суду з даним позовом 24 листопада 2006 року про стягнення грошових коштів за документами, складеними в в грудні 2005 року, позивач  цей строк пропустив.

Відповідно до частини четвертої статті 267 Цивільного кодексу України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

Позивач не  клопотав про відновлення пропущеного строку, не подав докази наявності поважних причин пропущення позовної давності.

Керуючись статтею 267 Цивільного кодексу України, статтею 223, частиною 4 статті 315 Господарського кодексу України, статтями 134,137 Статуту залізниць України, статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                       ВИРІШИВ

В позові  відмовити.

Суддя                                                                                             Л.Д.Пуппо

Суддя

 Л.Д. Пуппо

Рішення підписано