Рішення

від 31.03.2014 по справі 910/7145/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/7145/13 31.03.14 За позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Трикотажна фабрика "Киянка"

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Мари Льо"

2. Компанії з обмеженою відповідальністю "Сенотіверо Коммершиал ЛТД" (Senotivero Commercial LTD)

3. Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві

4. Компанії з обмеженою відповідальністю "Філенто Холдінг ЛТД" (Filento Holding LTD)

5. Акціонерної компанії з обмеженою відповідальністю "Філенто Холдінгс ЛТД" (Filento Holdings LTD)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1

про визнання недійсними договорів та зобов'язання вчинити дії

Судді: Васильченко Т.В. (головуючий)

Любченко М.О.

Сташків Р.Б.

в присутності представників сторін:

від позивача -Дяковський О.С., довіреність б/н від 03.12.2013;

Жураківський А.М., довіреність № 02 від 06.01.2014;

від відповідача-1 - Барабаш О.В. довіреність № 17 від 17.07.2013;

від відповідача-2 - не з'явилися;

від відповідача-3 - не з'явилися;

від відповідача-4 - не з'явилися;

від відповідача-5 - не з'явилися;

від третьої особи - не з'явилися;

Суть спору: Товариство з додатковою відповідальністю "Трикотажна фабрика "Киянка" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мари Льо", Компанії з обмеженою відповідальністю "Сенотіверо Коммершиал ЛТД" (Senotivero Commercial LTD) та Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві про визнання недійсним договору іпотеки від 02.07.2012, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мари Льо» та Компанією з обмеженою відповідальністю "Сенотіверо Коммершиал ЛТД" (Senotivero Commercial LTD), який посвідчено ОСОБА_1 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстровано в реєстрі за № 2443; визнання зобов'язання за вказаним договором припиненим, скасування державної реєстрації договору іпотеки від 02.07.2012, зобов'язання Реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві здійснити державну реєстрацію припинення іпотеки (номер запису про іпотеку 21991) на нежилі приміщення у будинку №30 по вул. Васильківській у м. Києві загальною площею 6775,20 кв.м; визнання недійсним договору купівлі-продажу від 18.01.2013, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мари Льо» та Компанією з обмеженою відповідальністю "Сенотіверо Коммершиал ЛТД" (Senotivero Commercial LTD), який посвідчено ОСОБА_1, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстровано в реєстрі за № 18; визнання недійсним договору купівлі-продажу від 17.07.2012, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мари Льо» та Компанією з обмеженою відповідальністю "Сенотіверо Коммершиал ЛТД" (Senotivero Commercial LTD), який посвідчено ОСОБА_1, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстровано в реєстрі за № 2587, витребування у Компанії з обмеженою відповідальністю "Сенотіверо Коммершиал ЛТД" (Senotivero Commercial LTD) на користь Товариства з додатковою діяльністю «Трикотажна фабрика «Киянка» шляхом виселення з приміщення, нежилі приміщення у будинку № 30 по вул. Васильківській у місті Києві згідно переліку, наведеного в позовній заяві і зобов'язання Реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві здійснити державну реєстрацію права на нежилі приміщення в буд. 30 по вул. Васильківській в м. Києві загальною площею 6775,20 кв.м за Товариством з додатковою відповідальністю Трикотажна фабрика «Киянка» згідно переліку, наведеного в позовній заяві.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачу на праві власності належать нежилі приміщення в будинку № 30 по вул. Васильківській у місті Києві загальною площею 6775,20 кв.м, що підтверджується постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.06.2012 у справі № 51/328, а відтак відповідачі не мали правових підстав для укладення вказаних договорів та, як наслідок відчужувати спірні приміщення, що свідчить про їх вибуття поза волею позивача, як власника.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 12.04.2013 порушено провадження у справі № 910/7145/13, призначено справу до розгляду та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 03.06.2013 справу №910/7145/13 передано на розгляд судді Босому В.П., у зв'язку із перебуванням судді Васильченко Т.В. на лікарняному.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.06.2013, на підставі ст. 86 ГПК України, справу №910/7145/13 прийнято до провадження суддею Босим В.П. та призначено до розгляду.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 10.06.2013 справу №910/7145/13 передано для розгляду судді Васильченко Т.В., у зв'язку із виходом судді Васильченко Т.В. з лікарняного.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.06.2013, на підставі ст. 86 ГПК України, справу №910/7145/13 прийнято до провадження суддею Васильченко Т.В. та призначено до розгляду.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.06.2013, на підставі ст. 24 ГПК України, залучено до участі у справі в якості відповідача-4 Компанію з обмеженою відповідальністю "Філенто Холдінг ЛТД" (Filento Holding LTD) та відкладено розгляд справи.

В судовому засіданні 01.08.2013, в зв'язку зі складністю справи, суд дійшов висновку про призначення колегіального розгляду даної справи.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 01.08.2013 призначено колегіальний розгляд справи № 910/7145/13 в наступному складі суду: Головуючий суддя: Васильченко Т.В., судді: Босий В.П., Ониськів О.М.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.08.2013 справу № 910/7145/13 прийнято до провадження колегії суддів у складі: Головуючий суддя: Васильченко Т.В., судді: Босий В.П., Ониськів О.М. та призначено розгляд справи.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 27.08.2013 призначено колегіальний розгляд справи № 910/7145/13 в наступному складі суду: Головуючий суддя: Васильченко Т.В., судді: Ониськів О.М., Куркотова Є.Б. у зв'язку з перебуванням судді Босого В.П. у відпустці.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.08.2013 справу № 910/7145/13 прийнято до провадження колегії суддів у складі: Головуючий суддя: Васильченко Т.В., судді: Ониськів О.М., Куркотова Є.Б. та призначено до розгляду.

Розпорядженням в.о. Голови господарського суду міста Києва від 16.09.2013 призначено колегіальний розгляд справи № 910/7145/13 в наступному складі суду: Головуючий суддя: Васильченко Т.В., судді: Босий В.П., Куркотова Є.Б. у зв'язку з перебуванням судді Ониськів О.М. у відпустці.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.09.2013 справу № 910/7145/13 прийнято до провадження колегії суддів у складі: Головуючий суддя: Васильченко Т.В., судді: Куркотова Є.Б., Босий В.П. та призначено до розгляду.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 03.10.2013 призначено колегіальний розгляд справи № 910/7145/13 в наступному складі суду: Головуючий суддя: Васильченко Т.В., судді: Грєхова О.А., Сташків Р.Б. зважаючи на заяву ОСОБА_8 та у зв'язку з перебуванням судді Босого В.П. у відрядженні.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.10.2013 справу №910/7145/13 прийнято до провадження колегії суддів у складі: Головуючий суддя: Васильченко Т.В., судді: Грєхова О.А., Сташків Р.Б. та призначено до розгляду.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 28.10.2013 призначено колегіальний розгляд справи №910/7145/13 в наступному складі суду: Головуючий суддя: Васильченко Т.В., судді: Любченко М.О., Сташків Р.Б.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.10.2013 справу №910/7145/13 прийнято до провадження колегії суддів у складі: Головуючий суддя: Васильченко Т.В., судді: Любченко М.О., Сташків Р.Б. та призначено до розгляду.

28.10.2013 через відділ діловодства суду позивач подав заяву про зміну предмету позову, згідно якої просить:

- визнати недійсним договір іпотеки від 02.07.2012, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мари Льо» та Компанією з обмеженою відповідальністю "Сенотіверо Коммершиал ЛТД" (Senotivero Commercial LTD), який посвідчено ОСОБА_1, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстровано в реєстрі за № 2443;

- визнати зобов'язання за договором іпотеки від 02.07.2012, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мари Льо» та Компанією з обмеженою відповідальністю "Сенотіверо Коммершиал ЛТД" (Senotivero Commercial LTD), який посвідчено ОСОБА_1, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстровано в реєстрі за № 2443 припиненим;

- скасувати державну реєстрацію договору іпотеки від 02.07.2012, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мари Льо» та Компанією з обмеженою відповідальністю "Сенотіверо Коммершиал ЛТД" (Senotivero Commercial LTD), який посвідчено ОСОБА_1, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстровано в реєстрі за № 2443;

- зобов'язати Реєстраційну службу Головного управління юстиції у місті Києві здійснити державну реєстрацію припинення іпотеки (номер запису про іпотеку 21991) на нежилі приміщення у будинку №30 по вул. Васильківській у м. Києві загальною площею 6775,20 кв.м.;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу від 18.01.2013, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мари Льо» та Компанією з обмеженою відповідальністю "Сенотіверо Коммершиал ЛТД" (Senotivero Commercial LTD), який посвідчено ОСОБА_1, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстровано в реєстрі за № 18;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу від 17.07.2012, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мари Льо» та Компанією з обмеженою відповідальністю "Сенотіверо Коммершиал ЛТД" (Senotivero Commercial LTD), який посвідчено ОСОБА_1, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстровано в реєстрі за № 2587.

- витребувати у Акціонерної компанії з обмеженою відповідальністю "Філенто Холдингс ЛТД" (Filento Holding LTD) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Трикотажна фабрика «Киянка» нежилі приміщення у будинку № 30 по вул. Васильківській у місті Києві згідно переліку, наведеного в заяві про зміну предмету позову.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.10.2013 прийнято до розгляду заяву позивача про зміну предмету позову та відкладено розгляд справи на 18.11.2013.

18.11.2013 відповідач-1, через відділ діловодства суду, подав клопотання про зупинення провадження у справі № 910/7145/13 до розгляду заяви про перегляд рішення господарського суду міста Києва від 30.11.2011 у справі № 14/399 за нововиявленими обставинами, оскільки рішення у справі № 14/399 прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд за нововиявленими обставинами, матиме вплив на розгляд даної справи.

09.12.2013 третя особа надала копію свідоцтва про реєстрацію та статут акціонерної компанії з обмеженою відповідальністю "Філенто Холдингс ЛТД".

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 09.12.2013 у зв'язку із перебуванням судді Васильченко Т.В. на лікарняному справу № 910/7145/13 передано на розгляд колегії суддів у складі: Босий В.П. (головуючий), Любченко М.О., Сташків Р.Б.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.12.2013 справу № 910/7145/13 прийнято до провадження колегії суддів у складі: Босий В.П. (головуючий), Любченко М.О., Сташків Р.Б. та призначено до розгляду.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 16.12.2013 у зв'язку із виходом судді Васильченко Т.В. з лікарняного справу № 910/7145/13 передано на розгляд колегії суддів у складі: Васильченко Т.В. (головуючий), Любченко М.О., Сташків Р.Б.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.12.2013 справу № 910/7145/13 прийнято до провадження колегії суддів у складі: Головуючий суддя: Васильченко Т.В., судді: Любченко М.О., Сташків Р.Б. та призначено розгляд справи.

Розпорядженням В.о. Голови господарського суду міста Києва від 23.12.2013 у зв'язку із перебуванням судді Васильченко Т.В. на лікарняному справу № 910/7145/13 передано на розгляд колегії суддів у складі: Ломака B.C. (головуючий), Любченко М.О., Сташків Р.Б.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.12.2013 справу № 910/7145/13 прийнято до провадження колегії суддів у складі: Ломака B.C. (головуючий), Любченко М.О., Сташків Р.Б. та призначено до розгляду.

Розпорядженням В.о. Голови господарського суду міста Києва від 24.12.2013 у зв'язку із виходом судді Васильченко Т.В. з лікарняного справу № 910/7145/13 передано на розгляд колегії суддів у складі: Васильченко Т.В. (головуючий), Любченко М.О., Сташків Р.Б.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.12.2013 прийнято справу №910/7145/13 до провадження колегією суддів у складі: Васильченко Т.В. (головуючий), Любченко М.О., Сташків Р.Б. та призначено справу до розгляду на 27.01.2014.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.01.2014 залучено до участі у справі в якості відповідача-5 Акціонерну компанію з обмеженою відповідальністю «Філенто Холдінгс ЛТД» (Filento Holding LTD) та відкладено розгляд справи.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 17.02.2014 справу №910/7145/13 передано на розгляд колегії суддів у складі: Головуючий суддя: Босий В.П., судді: Любченко М.О., Сташків Р.Б., у зв'язку із перебуванням судді Васильченко Т.В. на лікарняному.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.02.2014, на підставі ст.ст. 65, 86 ГПК України, справу прийнято до провадження колегією суддів у складі: Головуючий суддя: Босий В.П. судді: Любченко М.О., Сташків Р.Б. та призначено справу до розгляду.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 24.02.2014 справу №910/7145/13 передано для розгляду колегії суддів у складі: Головуючий суддя: Васильченко Т.В., судді Любченко М.О., Сташків Р.Б., у зв'язку із виходом судді Васильченко Т.В. з лікарняного.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.02.2014, на підставі ст.ст. 65, 86 ГПК України, справу прийнято до провадження колегією суддів у складі Головуючий суддя: Васильченко Т.В., судді: Любченко М.О., Сташків Р.Б. та призначено справу до розгляду.

Розглянувши в судовому засіданні 31.03.2014, подане першим відповідачем клопотання про зупинення провадження у справі суд дійшов висновку про відмову в його задоволенні, оскільки ним не доведено, а судом не встановлено, що розгляд даної справи неможливий до розгляду заяви про перегляд рішення господарського суду міста Києва від 30.11.2011 у справі № 14/399 за нововиявленими обставинами.

В судовому засіданні 31.03.2014 представники позивача підтримали позовні вимоги в повному обсязі, просили задовольнити.

Представник відповідача-1 в судовому засіданні 31.03.2014 заперечив проти позовних вимог в повному обсязі.

Відповідачі-2, 3, 4, 5 та третя особа своїх представників в судове засідання не направили, про причини неявки суду не повідомив, хоча про час та місце проведення судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином, заяв чи клопотань до суду не подали.

Відповідно до п. 3.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка відповідачів - 2, 3, 4, 5 та третьої особи не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

При цьому, судом враховано, що п.а ст.10 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах, укладеної 15.11.1965 в м. Гаага, встановлено можливість надсилання судових документів безпосередньо поштою особам, які перебувають за кордоном у разі, якщо запитувана Держава не заперечує.

Згідно із повідомленнями від 05.01.1984 та від 10.07.1980, Договірні Держави за місцезнаходженням відповідача 2, 4 та 5, не заперечували проти способу передання документів, визначеного ст.10 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах (згідно офіційного веб-сайту Гаазької конференції з міжнародного приватного права (ГКМПП), на якому розміщена офіційна інформація щодо статусу конвенцій, прийнятих державами-членами ГКМПП, зокрема даної Конвенції).

Відтак, приймаючи до уваги приписи п.а ст.10 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах, за якими надсилання процесуальних документів може здійснюватися безпосередньо на адресу відповідачів 2, 4, 5 засобами поштового зв'язку, суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача 2 про застосування ст. 15 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах.

Також суд враховую, що всі процесуальні документи у справі №910/7145/13 скеровувалися на адреси відповідачів 2, 4, 5 кур'єрською службою DHL.

В судовому засіданні 31.03.2014 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, які приймали участь при розгляді справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Під час розгляду справи № 51/328 за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "ТФ "Киянка" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Киянка - Плюс" про визнання права власності на нежилі приміщення у будинку № 30 по вул. Васильківській у місті Києві згідно переліку (спірне нерухоме майно); зобов'язання відповідача звільнити вказані приміщення та здійснити державну реєстрацію виходу учасника ЗАТ "ТФ "Киянка" зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Киянка-плюс" господарськими судами було встановлено наступні обставини.

11.06.1993 між Фондом державного майна України та Київською базовою експериментальною трикотажною фабрикою "Киянка" укладено договір КП-98, посвідчений 11 червня 1993 року Київською державною нотаріальною конторою Печерського району м. Києва за № 4-У-683, за умовами якого Фонд державного майна України продав, а Київська базова експериментальна трикотажна фабрика "Киянка" придбала частину майна цілісного майнового комплексу орендного підприємства Київська базова експериментальна трикотажна фабрика "Киянка", яке знаходиться за адресою: м. Київ. вул. Васильківська, 30 на земельній ділянці площею 16 139 кв.м.

Фонд державного майна України передав Київській базовій експериментальній трикотажній фабриці "Киянка" зазначене майно, що підтверджується актом прийому-передачі від 15.07.1993.

На підставі зазначеного договору купівлі-продажу проведена реєстрація права власності на головний корпус за адресою: м. Київ. вул. Васильківська, буд. 30 у складі цілісного майнового комплексу за організацією орендарів Київської базової експериментальної трикотажної фабрики "Киянка" на нежиле приміщення - магазин площа 600 кв.м в (літ. Б), що складає 4/100 частини від майнового комплексу площа 16 465 кв.м; нежилі приміщення цокольного поверху площа 114,4 кв.м., що складає 3/100 частини від нежилої будівлі площа 4 224,5 кв.м (літ. Б"); нежилі приміщення - виробничі 2-го поверху головного корпусу загальна площа 1 210 кв.м., що складає 29/100 частин від будівлі площа 4 224,5 кв.м (літ. Б"); нежилі приміщення головного корпусу загальна площа 6 775,2 кв.м (літ. Б"Б") (лист КП "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" №46774 (И-2011) від 14.10.2011 р.

На підтвердження права власності за організацією орендарів Київської базової експериментальної трикотажної фабрики "Киянка" зазначеного цілісного майнового комплексу видано Свідоцтво про право власності від 22.02.1994 р. реєстраційний № П-203 та реєстраційне посвідчення.

Рішенням конференції представників засновників Київської базової експериментальної трикотажної фабрики "Киянка" від 15.03.1994 оформленим протоколом № 20 прийнято рішення про реорганізацію орендного підприємства Київської експериментальної трикотажної фабрики "Киянка" в Колективне підприємство "Трикотажна фабрика "Киянка".

Згідно з п. п. 3.3. 3.5 Статуту Колективного підприємства "Трикотажна фабрика "Киянка" останнє є правонаступником майнових та інших прав і обов'язків орендного підприємства Київської базової експериментальної фабрики "Киянка", та власником майна перетвореного підприємства.

Протоколом № 1 від 05 червня 2003 року зборів учасників товариства затверджено установчий договір про створення та діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю "Киянка-плюс" згідно з яким Товариство з обмеженою відповідальністю "Оро" та Колективне підприємство трикотажна фабрика "Киянка" домовились про створення та діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю "Киянка-плюс" з розподілом внесків між учасниками товариства наступним чином: ТОВ "Оро" - 70%; КП ТФ "Киянка" - 30%; перелік майна, що складає внески учасників: ТОВ "Оро" - цінні папери вартістю 2 125 674 грн., - ТФ "Киянка" - промислові площі 6 777 кв.м вартістю 911 003,00 грн.

Також, вищезазначеним протоколом затверджено статут ТОВ "Киянка-плюс", який 18.06.2003 зареєстрований Голосіївською районною у м. Києві державною адміністрацією за реєстраційним № 07200.

01.12.2003 КП "ТФ "Киянка" передало, а ТОВ "Киянка-плюс" прийняло за актом прийому-передачі майно для формування статутного фонду товариства, а саме -нежилі приміщення загальною площею 6 775,20 кв.м., які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Васильківська, 30 згідно з переліком.

У зв'язку з передачею до статутного фонду ТОВ "Киянка-плюс" нежилих приміщень загальною площею 6 775,20 кв.м., які розташовані в м. Києві за адресою: вул. Васильківська № 30 та набуттям ним права власності на вказане майно, Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) видано свідоцтво на право власності від 02.04.2004 серії САА №102275.

Також, внаслідок об'єднання коштів для підприємницької діяльності засновників шляхом перетворення Колективного підприємства "Трикотажна фабрика "Киянка" було створене Закрите акціонерне товариство "Трикотажна фабрика "Киянка".

Закрите акціонерне товариство "Трикотажна фабрика "Киянка" є повним правонаступником всіх прав та обов'язків Колективного підприємства "Трикотажна фабрика "Киянка" (п. 1.1 Статуту ЗАТ "ТФ "Киянка", затвердженого протоколом загальних зборів №1 від 21.11.2003 р. та зареєстрованого Голосіївською районною в м. Києві державною адміністрацією 27.11.2003 року за реєстровим №08242).

11.10.2010 ЗАТ "ТФ "Киянка" складено заяву № 165 про вихід зі складу учасників ТОВ "Киянка-плюс" та викладено вимогу про скликання загальних зборів учасників ТОВ "Киянка-плюс" для вирішення питання про виключення ЗАТ "ТФ "Киянка" зі складу учасників відповідача, яка направлена на юридичну адресу відповідача, що підтверджено описом вкладення у цінний лист. Факт отримання зазначеної заяви відповідачем 19.10.2010 року підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого відправлення.

Отже, з 19.10.2010 ЗАТ "ТФ "Киянка" є таким, що вийшло зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Киянка-плюс". З цього дня корпоративні права позивача як учасника ТОВ "Киянка-плюс" припиняються.

08.11.2010 проведено загальні збори учасників ТОВ "Киянка-плюс", на яких серед іншого, прийнято рішення, оформлене протоколом № 1/08-11 від 08.11.2010 про погодження виходу власника - ЗАТ "ТФ "Киянка" зі складу учасників ТОВ "Киянка-плюс" та надано згоду на повернення першому вкладу в натуральній формі повністю, а саме нерухоме майно нежилі приміщення, які знаходяться за адресою: м. Київ. вул. Васильківська, 30 згідно переліку, а також доручено учаснику ТОВ "Киянка-плюс" - ТОВ "Оро" в особі представника Нехоци І.В. в тижневий термін з дня прийняття рішення скласти та підписати акт приймання-передачі об'єктів нерухомого майна від ТОВ "Киянка -плюс" до ЗАТ "ТФ "Киянка", а директора ТОВ "Киянка-плюс" Марченко А.М. організувати процес звільнення приміщень до 08.12.2010.

08.11.2010 за актом прийому-передачі ЗАТ "ТФ "Киянка" прийняло, а учасник ТОВ "Киянка-плюс" - ТОВ "Оро" передало згідно з переліком нежилі приміщення, які знаходяться за адресою: м. Київ. вул. Васильківська, 30 загальною площею 6 775,20 кв.м. у зв'язку з виходом ЗАТ "ТФ "Киянка" зі складу засновників ТОВ "Киянка-плюс".

Рішенням позачергових загальних зборів акціонерів Закритого акціонерного товариства "Трикотажна фабрика "Киянка" від 06.02.2011 припинено діяльність ЗАТ "ТФ "Киянка" в результаті його перетворення в Товариство з додатковою відповідальністю "Трикотажна фабрика "Киянка".

Згідно з п 1.1 Статуту Товариства з додатковою відповідальністю "Трикотажна фабрика "Киянка", затвердженого протоколом загальних зборів учасників (засновників) № 1 від 27.04.2011 ТДВ "ТФ "Киянка" є повним правонаступником прав та обов'язків закритого акціонерного товариства "Трикотажна фабрика "Киянка".

З огляду на встановлені обставини, враховуючи, що ТОВ "Киянка-плюс" не визнавало право власності ТДВ "ТФ "Киянка" на нежитлові приміщення, не вчиняло дії по звільненню вказаних приміщень, Київський апеляційний господарський суд при розгляді справи № 51/328 позовні вимоги про визнання права власності на спірне майно та про зобов'язання звільнити займані приміщення задовольнив, визнав право власності за ТДВ "ТФ "Киянка" на нежилі приміщення у будинку № 30 по вул. Васильківській у місті Києві загальною площею 6775,20 кв.м. та зобов'язав ТОВ "Киянка-плюс" звільнити вказані приміщення.

Разом з тим, 04.05.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Киянка-Плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мари Льо" укладено договір купівлі-продажу нежилих приміщень, головного корпусу (в літ. Б, Б"), загальною площею 6 775, 20 кв.м., що розташовані за адресою: місто Київ, вулиця Васильківська, будинок 30, які в свою чергу, Товариство з обмеженою відповідальністю "Мари Льо" на підставі договору іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 та зареєстровано в реєстрі за №2443 від 02.07.2012 передало в іпотеку компанії з обмеженою відповідальністю "Сенотіверо Коммершиал ЛТД" (Senotivero Commercial LTD, Республіка Кіпр).

В подальшому, 17.07.2012 та 18.01.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мари Льо» та Компанією з обмеженою відповідальністю "Сенотіверо Коммершиал ЛТД" (Senotivero Commercial LTD, Республіка Кіпр) укладено договори купівлі-продажу нежилих приміщень, головного корпусу (в літ. Б, Б"), що розташовані за адресою: місто Київ, вулиця Васильківська, будинок 30, за умовами яких відповідач-1 продав, а відповідач-2 купив спірне майно.

Проте, рішенням господарського суду міста Києва від 24.10.2012 у справі № 5011-5/9322-2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Трикотажна фабрика "Киянка" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Киянка-Плюс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Мари Льо", Компанії з обмеженою відповідальністю "Сенотіверо Коммершиал ЛТД" (Senotivero Commercial LTD) визнано недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу від 04.05.2012, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Киянка-плюс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мари Льо" та витребувано у товариства з обмеженою відповідальністю "Мари Льо" спірні нежилі приміщення у будинку № 30 по вул. Васильківській у місті Києві, з підстав того, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Киянка-Плюс" не мало права відчужувати спірні приміщення, які йому більше не належали.

З огляду на вищевикладене, посилаючись на укладення оскаржуваних у даній справі договорів особами, які не мали необхідного обсягу цивільної дієздатності, що призвело до незаконного вибуття з власності позивача спірного майна, що встановлено рішенням господарського суду міста Києва від 24.10.2012 у справі №5011-5/9322-2012, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Оцінивши подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Частиною 2 статті 41 Конституції України визначено, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

В силу приписів статей 316, 317, 319 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

За змістом права власності, визначеного у статті 317 ЦК України, власникові належить права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону (ст. 319 ЦК України).

Частиною 2 ст. 328 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 386 Цивільного кодексу України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.06.2012 у справі № 51/328 визнано за Товариством з додатковою відповідальністю "ТФ "Киянка" право власності на нежилі приміщення у будинку № 30 по вул. Васильківській у місті Києві згідно переліку, з підстав того, що він є його законним власником, так як 08.11.2010 дане майно передано йому за актом прийому-передачі у зв'язку з виходом зі складу засновників ТОВ "Киянка-плюс".

Рішення суду про визнання права власності, яке прийнято за результатами розгляду позову, поданого в порядку ст. 392 ЦК України, є правозахисним актом, і спрямоване на захист наявного у позивача права власності, а відтак момент виникнення права не залежить від набрання рішенням законної сили, оскільки підставою для прийняття останнього є наявність у позивача до звернення до суду тих матеріально-правових фактів, з якими закон пов'язує виникнення права власності.

При цьому, згідно практики Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права, право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ст. 6 § 1 Конвенції, повинно тлумачитися в світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основних аспектів верховенства права є принцип юридичної певності, який, серед іншого, вимагає, щоб остаточні рішення судів не могли бути поставлені під сумнів.

Правова певність передбачає дотримання принципу res judicata…, тобто принципу остаточності рішення, недопустимості повторного розгляду вже раз вирішеної справи. Цей принцип наполягає на тому, що жодна сторона не має права домагатися перегляду кінцевого і обов'язкового рішення тільки з метою нового слухання і вирішення справи. Повноваження судів вищої ланки переглядати рішення повинні використовуватися для виправлення судових помилок, помилок у здійсненні правосуддя, а не заміни рішень. Перегляд в порядку нагляду не може розглядатися як прихована апеляція, і сама можливість двох поглядів на один предмет не є підставою для повторного розгляду. Відхилення від цього принципу можливе тільки, коли воно спричинене незалежними і непереборними обставинами (рішення Європейського суду з прав людини від 09.11.2004, "Справа "Науменко проти України").

За таких обставин, враховуючи, що постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.06.2012 у справі № 51/328 визнано право власності Товариства з додатковою відповідальністю "Трикотажна фабрика "Киянка" на спірне майно, а відповідно до практики Європейського суду з прав людини, таке рішення не може бути поставлене під сумнів, суд дійшов висновку, що позивач станом на час розгляду даної справи є належним власником спірного нерухомого майна загальною площею 6775,20 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Васильківська, 30, але не має можливості розпоряджатися своїм майном, право на яке підтверджено судовим рішенням у справі №51/328, оскільки згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності на це майно на даний час зареєстровано за акціонерною компанією з обмеженою відповідальністю "Філенто Холдінгс ЛТД" (Filento Holdings LTD).

Захист права власності врегульовано главою 29 ЦК України, яка передбачає наступні способи захисту: право власника на витребування майна із чужого незаконного володіння (ст. 387), на витребування майна від добросовісного набувача (ст. 388), витребування грошей та цінних паперів (ст. 389), захист права власності від порушень, не пов'язаних із позбавленням володіння (ст. 391), визнання права власності (ст. 392) тощо.

Зокрема, відповідно до ст. 387 Цивільного кодексу України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

При цьому, можливість витребування майна, придбаного за відплатним договором, з чужого незаконного володіння закон ставить у залежність насамперед від того, є володілець майна добросовісним чи недобросовісним його набувачем.

Як вбачається з матеріалів справи, акціонерна компанія з обмеженою відповідальністю "Філенто Холдінгс ЛТД" (Filento Holdings LTD), за якою зареєстровано на даний час право власності на спірне нерухоме майно на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 28.08.2013, зареєстрованого за №1726 приватним нотаріусом ОСОБА_1 є добросовісним набувачем в силу частини 1 статі 388 ЦК України, оскільки належних доказів того, що компанія є особою, яка знала чи не могла не знати про те, що особа, у якої річ придбано, не має права її відчужувати суду позивачем не надано.

Статтею 330 ЦК України передбачено, що якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього кодексу майно не може бути витребуване в нього.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:

1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;

2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;

3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Отже, статтею 388 ЦК України передбачено можливість витребування майна власником від добросовісного набувача, але такі випадки обмежені та можуть мати місце лише за умови, зокрема, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він його передав, поза їх волею.

При цьому, у разі коли відчуження майна мало місце два і більше разів після недійсного (нікчемного) правочину, це майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного чи нікчемного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема до добросовісного набувача - з підстав, передбачених частиною 1 статті 388 ЦК України.

Тобто у такому випадку діюче законодавство не пов'язує можливість витребування майна у добросовісного набувача з обставинами щодо наявності у відчужувача за останнім у ланцюгу договором права на відчуження.

Відповідної правової позиції дотримується Верховний Суд України у постанові №3-103гс11 від 17.10.2011 р., яка є обов'язковою при розгляді даної справи згідно з вимогами ст. 111-28 ГПК України.

Як зазначалося вище, рішенням суду у справі №5011-5/9322-2012 визнано недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу від 04.05.2012, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Киянка-плюс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мари Льо", оскільки товариство з обмеженою відповідальністю "Киянка-плюс" не мало права відчужувати спірні приміщення, які є власністю ТДВ "ТФ "Киянка", що свідчить про вибуття спірного майна (нежилі приміщення у будинку № 30 по вул. Васильківській у місті Києві) з володіння ТДВ "ТФ "Киянка" поза його волею на підставі недійсного правочину.

Відтак, оскільки в даному випадку, спірне майно (нежилі приміщення у будинку № 30 по вул. Васильківській у місті Києві) вибули з володіння позивача на підставі недійсного правочину, який визнаний таким у зв'язку з тим, що він укладений особою, яка не мала права на відчуження майна, тобто не з волі власника (позивача), останній правомірно звернувся за захистом свого права шляхом витребування від акціонерної компанії з обмеженою відповідальністю "Філенто Холдінгс ЛТД" (Filento Holdings LTD), за якою зареєстровано на даний час право власності на спірне нерухоме майно в порядку ст. 388 ЦК України, в зв'язку з чим позов в цій частині підлягає задоволенню.

При цьому, оскільки спірні договори купівлі-продажу нерухомого майна від 17.07.2012 та 18.01.2013, які укладені між товариством з обмеженою відповідальністю «Мари Льо» та компанією з обмеженою відповідальністю "Сенотіверо Коммершиал ЛТД" (Senotivero Commercial LTD), були укладені вже після правочину, визнаного недійсним в судовому порядку, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання вказаних договорів недійсними, оскільки як зазначено в п. 2.15 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" від 29 травня 2013 року № 11 не підлягають задоволенню позови власників (володільців) майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження майна, які були вчинені після правочину, визнаного недійсним.

Разом з цим, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині визнання недійсним договору іпотеки від 02.07.2012, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мари Льо» та Компанією з обмеженою відповідальністю "Сенотіверо Коммершиал ЛТД" (Senotivero Commercial LTD), визнання зобов'язання за цим договором припиненим та скасування державної реєстрації цього договору з огляду на наступне.

Загальні підстави визнання недійсними правочинів і настання відповідних наслідків встановлені ст. ст. 215, 216 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу, відповідно до яких, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення.

Таким чином, для визнання недійсним у судовому порядку правочину (господарського зобов'язання) необхідно встановити, що правочин не відповідає вимогам закону, або ж його сторонами (стороною) при укладенні було порушено господарську компетенцію.

Відповідно до ч. 1 ст. 575 Цивільного кодексу України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи, при цьому, ст. 583 вказаного кодексу визначено, що заставодавцем може бути власник речі або особа, якій належить майнове право, а також особа, якій власник речі або особа, якій належить майнове право, передали річ або майнове право з правом їх застави. Застава права на чужу річ здійснюється за згодою власника цієї речі, якщо для відчуження цього права відповідно до договору або закону потрібна згода власника.

Таким чином, в заставу може бути передане майно лише його власником або за його згодою.

Тоді як, в даному випадку, судом встановлено, що на час укладення договору іпотеки від 02.07.2012, власником спірного майна був позивач, який згоди на передачу цього майна в іпотеку відповідачу-1 не надавав, що свідчить про наявність обставин, з якими закон пов'язує недійсність правочинів, та настання відповідних наслідків, а саме: його невідповідність приписам ст. 583 ЦК України, у зв'язку з чим спірний договір іпотеки підлягає визнанню недійсним на підставі ч. 1, 2 ст. 203 Цивільного кодексу України згідно вимог ч. 1 ст. 215 вказаного Кодексу.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про іпотеку" іпотека припиняється, зокрема, у разі визнання іпотечного договору недійсним.

Відтак, оскільки судом задоволено позовну вимогу про визнання недійсним спірного договору іпотеки, то відповідно і зобов'язання за договором іпотеки від 02.07.2012, що укладений між відповідачем-1 та відповідачем-2, є припиненим в силу вимог наведеної статті Закону, у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.

Також, оскільки запис про державну реєстрацію спірного договору іпотеки був внесений до реєстру на підставі недійсного правочину, суд вважає позовні вимоги в частині скасування державної реєстрації договору іпотеки від 02.07.2012, який зареєстрований за №2443 обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, так як за змістом ст. 19 Закону України "Про держану реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" до реєстру можуть бути внесені відомості на підставі договорів, укладених у порядку, встановленому законом, тоді як спірний договір іпотеки не відповідає вимогам закону, про що зазначалось вище.

Разом з тим, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в частині зобов'язання реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві здійснити державну реєстрацію припинення іпотеки, оскільки доказів звернення до Реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві з відповідною вимогою позивачем суду не надано, що виключає підстави вважати порушення зі сторони уповноваженого органу прав та охоронюваних законом інтересів позивача, тоді як згідно ст. 1 ГПК України підприємства та організації мають право звернутися до господарського суду за захистом порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

До того ж, згідно ст. 26 Закону України "Про держану реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Також, суд дійшов висновку про відмову в позові до Компанії з обмеженою відповідальністю "Філенто Холдінг ЛТД" (Filento Holding LTD) , у зв'язку з відсутність вимог до нього.

Згідно ст. 4 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Зокрема, в силу вимог ст. ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідачами під час розгляду справи не надано належних та допустимих доказів на спростування заявлених позовних вимог в частині витребування від відповідача-5 належного на праві власності позивачу нерухомого майна - нежилих приміщень у будинку № 30 по вул. Васильківській у місті Києві та дотримання вимог закону під час укладення договору іпотеки від 02.07.2012.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України при частковому задоволенні позову судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, але якщо спір виник внаслідок неправомірних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Мари Льо» продовжувало відчужувати спірні нежилі приміщення, незважаючи на рішення господарського суду міста Києва у справі №5011-5/9322-2012, яким витребувано у даної особи спірне майно, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про покладення на дану особу, витрат по сплаті судового збору за майновою вимогою. В іншій частині судовій збір розподіляється пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 4 3 , 32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Товариства з додатковою відповідальністю "Трикотажна фабрика "Киянка" до Акціонерної компанії з обмеженою відповідальністю "Філенто Холдінгс ЛТД" (Filento Holdings LTD) задовольнити; до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мари Льо" та Компанії з обмеженою відповідальністю "Сенотіверо Коммершиал ЛТД" (Senotivero Commercial LTD) задовольнити частково.

2. Визнати недійсним договір іпотеки від 02.07.2012, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мари Льо" (03022, м. Київ, вул. Васильківська, 30, ідентифікаційний код 31026266) та Компанією з обмеженою відповідальністю "Сенотіверо Коммершиал ЛТД" (Senotivero Commercial LTD) (Республіка Кіпр, Лімасол, пр-т Арх.Макаріуса, 155, Протеас Хаус, 5-ий поверх, 3026, реєстраційний номер НЕ 306802), який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 та зареєстровано в реєстрі за № 2443.

3. Визнати припиненим зобов'язання за договором іпотеки від 02.07.2012, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мари Льо" (03022, м.Київ, вул. Васильківська, 30, ідентифікаційний код 31026266) та Компанією з обмеженою відповідальністю "Сенотіверо Коммершиал ЛТД" (Senotivero Commercial LTD) (Республіка Кіпр, Лімасол, пр-т Арх.Макаріуса, 155, Протеас Хаус, 5-ий поверх, 3026, реєстраційний номер НЕ 306802), який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 та зареєстровано в реєстрі за № 2443.

4. Скасувати державну реєстрацію договору іпотеки від 02.07.2012, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мари Льо" (03022, м.Київ, вул. Васильківська, 30, ідентифікаційний код 31026266) та Компанією з обмеженою відповідальністю "Сенотіверо Коммершиал ЛТД" (Senotivero Commercial LTD) (Республіка Кіпр, Лімасол, пр-т Арх.Макаріуса, 155, Протеас Хаус, 5-ий поверх, 3026, реєстраційний номер НЕ 306802), який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 та зареєстровано в реєстрі за № 2443 - реєстраційний запис у Реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень 21991.

5. Витребувати у Акціонерної компанії з обмеженою відповідальністю "Філенто Холдінгс ЛТД" (Filento Holdings LTD) (Крейгмур Чемберс, м. Роуд Таун, о. Тортола, Британські Віргінські Острови, реєстраційний номер компанії: 1705946) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Трикотажна фабрика "Киянка" (03022, м. Київ, вул. Васильківська, 30, ідентифікаційний код 00307299) нежилі приміщення у будинку № 30 по вул. Васильківській у місті Києві згідно наступного переліку, а саме нежилі приміщення на цокольному поверсі № 1 (в літ. "Б"): приміщення 1 пл. - 44,5 кв.м., приміщення 2 пл. - 24,0 кв.м., приміщення 3 пл. - 1,6 кв.м., приміщення 4 пл. - 3,5 кв.м., приміщення 5 пл. - 8,8 кв.м., приміщення 6 пл. - 3,3 кв.м., приміщення 7 пл. - 7,7 кв.м., приміщення 8 пл. - 23,6 кв.м., приміщення 9 пл. - 20,0 кв.м., приміщення 10 пл. - 59,2 кв.м., приміщення 13 пл. - 77,9 кв.м., приміщення 14 пл. - 76,9 кв.м., приміщення 15 пл. - 163,9 кв.м., приміщення І пл. - 18,8 кв.м. приміщення II пл. - 123,0 кв.м., приміщення ІІІ пл.- 1,3 кв.м., приміщення VI пл. - 12,3 кв.м., приміщення V пл. - 2,7 кв.м., приміщення IX пл. - 6,0 кв.м., всього по приміщенню № 1 - 679,00 кв.м.; приміщення № 2: приміщення 1 пл. - 6,0 кв.м., приміщення 2 пл. - 11,0 кв.м., приміщення 3 пл. - 112,5 кв.м., приміщення 4 пл. - 140,2 кв.м., приміщення 5 пл. - 49,0 кв.м., приміщення VII - 15,6 кв.м., всього по приміщенню № 2 - 334,30 кв.м.; приміщення № 3: приміщення VIII пл. - 34,6 кв.м., всього по цокольному поверху літ. "Б" - 1 047,90 кв.м.; І-й поверх літ. "Б": - приміщення № 4: приміщення 1 пл. - 1 115,4 кв.м., приміщення 2 пл. - 6,3 кв.м., приміщення 3 пл. - 7,8 кв.м., приміщення 4 пл. - 3,7 кв.м., приміщення 5 пл. - 4,2 кв.м., приміщення 6 пл. - 16,8 кв.м, приміщення І пл. - 16,4 кв.м., приміщення II пл. - 16,4 кв.м., приміщення III пл. - 16,8 кв.м, приміщення IV пл. - 16,8 кв.м., всього по приміщенню № 4 - 1220,60 кв.м., всього по літ. "Б" - 2 268,50 кв.м.; по літ. "Б" приміщення № 4 1-й поверх: приміщення 1 пл. - 431,3 кв.м., приміщення 2 пл. - 36,3 кв.м., приміщення 3 пл. - 3,9 кв.м, приміщення 4 пл. - 8,4 кв.м., приміщення 5 пл. - 9,3 кв.м, приміщення 6 пл. - 112,9 кв.м., приміщення 7 пл. - 96,0 кв.м, приміщення 8 пл. - 5,5 кв.м, приміщення 9 пл. -104,7 кв.м, приміщення 10 пл. - 22,2 кв.м., приміщення 11 пл. - 4,4 кв.м., приміщення 12 пл. - 6,4 кв.м., приміщення 13 пл. - 531,9 кв.м., приміщення 14 пл. - 7,2 кв.м., всього по приміщенню № 4 - 1380,4 кв.м.; приміщення № 6: приміщення 1 пл. - 2,0 кв.м., приміщення 2 пл. - 6,6 кв.м., приміщення 3 пл. - 8,6 кв.м., приміщення 4 пл. - 13,1 кв.м., приміщення 5 пл. - 11,3 кв.м., приміщення 6 пл. - 4,2 кв.м., приміщення 7 пл. - 28,2 кв.м., приміщення 8 пл. - 5,2 кв.м., всього по приміщенню № 6 - 79,20 кв.м.; приміщення ІІІ пл. - 15,9 кв.м., приміщення VI пл. - 16,3 кв.м.; приміщення № 7: приміщення 1 пл. - 3,5 кв.м., приміщення 2 пл. - 3,1 кв.м., приміщення 3 пл. - 33,2 кв.м., всього: по приміщенню № 7 - 39,8 кв.м., всього по 1-му поверху - 1 531,60 кв.м.; приміщення ІІ-го поверху: приміщення № 12 пл:, приміщення 4 пл. - 334,2 кв.м. , приміщення 5 пл. - 167,3 кв.м., приміщення 6 пл. - 5,0 кв.м., приміщення 7 пл. - 15,7 кв.м., приміщення 8 пл. - 6,5 кв.м., приміщення 9 пл. - 27,2 кв.м., приміщення 10 пл. - 4,4 кв.м., приміщення 11 пл. - 142,9 кв.м., приміщення 12 пл. - 176,9 кв.м., приміщення 13 пл. - 13,5 кв.м., приміщення 14 пл.-21,1 кв.м., приміщення 15 пл. - 37,1 кв.м., приміщення 16 пл. - 438,9 кв.м., приміщення 17 пл. - 8,5 кв.м., приміщення 18 пл. - 9,2 кв.м., приміщення 19 пл. - 17,6 кв.м., приміщення 21 пл. - 9,2 кв.м., приміщення 22 пл. - 9,8 кв.м.. приміщення 23 пл. - 9,4 кв.м., приміщення 24 пл. - 21,1 кв.м., приміщення 25 пл. - 81,4 кв.м., приміщення 26 пл. - 74,0 кв.м., приміщення 27 пл. - 77,6 кв.м., приміщення 28 пл. - 12,6 кв.м., приміщення 29 пл. - 17.1 кв.м., приміщення II пл. - 15,7 кв.м., приміщення III пл. - 16,8 кв.м., всього по приміщенню №12 - 1770,70 кв.м., та ІІ-му поверху; приміщення ІІІ-го поверху: приміщення 1 пл. -343,9 кв.м., приміщення 2 пл. - 11,3 кв.м., приміщення 3 пл. - 13,1 кв.м., приміщення 4 пл. - 24,0 кв.м., приміщення 4а пл. - 49,2 кв.м., приміщення 5 пл. - 49,9 кв.м., приміщення 6 пл. - 3,8 кв.м., приміщення 7 пл. - 26,1 кв.м., приміщення 8 пл. - 15,3 кв.м., приміщення 9 пл. - 85,2 кв.м., приміщення 10 пл. - 7,8 кв.м., приміщення 11 пл. -19,0 кв.м., приміщення 12 пл. - 5,0 кв.м., приміщення 13 пл. - 9,3 кв.м., приміщення 14 пл. - 2,7 кв.м., приміщення 15 пл. - 428,5 кв.м., приміщення 16 пл. - 19,4 кв.м., приміщення 17 пл. - 21.2 кв.м., всього по приміщенню 13 - 1134,7 кв.м., приміщення І пл. - 15,2 кв.м., приміщення II пл. - 15,7 кв.м., приміщення III пл. - 16,8 кв.м., всього по ІІІ-му поверху - 1204,40 кв.м.; підвал: приміщення III пл. - 18,9 кв.м., приміщення ІV - 3,1 кв.м., всього по підвалу - 22,00 кв.м., всього по літ. "Б" - 4506,70 кв.м.; загальна площа майнового комплексу - 6775,20 кв.м.

6. В решті позовних вимог Товариства з додатковою відповідальністю "Трикотажна фабрика "Киянка" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мари Льо" та Компанії з обмеженою відповідальністю "Сенотіверо Коммершиал ЛТД" (Senotivero Commercial LTD) відмовити.

7. В позові до Компанії з обмеженою відповідальністю "Філенто Холдінг ЛТД" (Filento Holding LTD) та Реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві відмовити.

8. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мари Льо" (03022, м. Київ, вул. Васильківська, 30, ідентифікаційний код 31026266) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Трикотажна фабрика "Киянка" (03022, м. Київ, вул. Васильківська, 30, ідентифікаційний код 00307299) витрати по сплаті судового збору в розмірі 70540 (сімдесят тисяч п'ятсот сорок) грн. 50 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням суду законної сили.

9. Стягнути з Компанії з обмеженою відповідальністю "Сенотіверо Коммершиал ЛТД" (Senotivero Commercial LTD) (Республіка Кіпр, Лімасол, пр-т Арх.Макаріуса, 155, Протеас Хаус, 5-ий поверх, 3026, реєстраційний номер НЕ 306802) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Трикотажна фабрика "Киянка" (03022, м. Київ, вул. Васильківська, 30, ідентифікаційний код 00307299) 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору, видати наказ позивачу після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 07.04.2014.

Головуючий суддя Т.В. Васильченко

Судді М.О. Любченко

Р.Б. Сташків