Постанова

від 09.04.2014 по справі 905/644/14

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

09.04.2014 справа №905/644/14

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівТатенко В.М., Зубченко О.О., Радіонова О.О., за участю представників сторін: від позивача:Дьомін В.М. довіреність від відповідача:Лисенко О.В. довіреність розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Узлівська», м. Горлівка Донецька область на рішення господарського судуДонецької області від 17.02.2014р. по справі№ 905/644/14 (суддя: Матюхін В.І.) за позовомДержавного підприємства «Донецька залізниця», м. Донецьк до Публічного акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Узлівська», м. Горлівка Донецька область простягнення 6.600,00грн.

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство «Донецька залізниця», м. Донецьк (далі - «Позивач») звернулось до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Узлівська», м. Горлівка Донецька область (далі - «Відповідач») штрафу у розмірі 6.600,00грн. за неправильно зазначену масу вантажу у залізничній накладній № 50172063.

Рішенням господарського суду Донецької області від 17.02.2014р. у справі № 905/644/14 позовні вимоги задоволені у повному обсязі.

Задовольняючи позов господарський суд виходив з того, що Відповідачем було порушено норми Статуту залізниць України (далі - «Статут») щодо правильності заповнення залізничної накладної.

Відповідач, не погоджуючись з рішенням господарського суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Донецької області від 17.02.2014р. у справі № 905/644/14 скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заявник скарги не погоджується із висновком господарського суду, посилаючись на те, що господарським судом неповно з'ясовані та досліджені обставини справи, які мають істотне значення для об'єктивного винесення рішення по даній справі, а також невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, що призвело до порушення норм матеріального та процесуального права.

Сторони були належним чином повідомлені про місце, час та дату слухання справи.

Позивач надав письмовий відзив на апеляційну скаргу, у якій звернувся з проханням оскаржуване рішення залишити без зміни, оскільки вважає його законним та обґрунтованим, а мотиви, з яких подано апеляційну скаргу - безпідставними.

Представник Відповідача підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі.

Відповідно до статей 4 4 , 81 1 Господарського процесуального кодексу України здійснено фіксацію судового процесу технічними засобами та складено протокол судового засідання.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду винесено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а апеляційна скарга - такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Матеріалами справи підтверджено та судом встановлено, що 01.08.2013р. зі станції Трудова Донецької залізниці на станцію Авдіївка Донецької залізниці Публічним акціонерним товариством "Центральна збагачувальна фабрика "Узлівська" (вантажовідправник) на адресу вантажоотримувача - Публічного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" у напіввагоні № 63282198 за залізничною накладною № 50172063 відвантажено вантаж - концентрат вугільний.

За накладною вага у зазначеному вагоні: нетто - 70' 000кг, брутто - не зазначено, тари (переважена) - 21' 000кг.

При прибутті вантажу на станцію призначення - Авдіївка Донецької залізниці, за заявкою вантажоодержувача, було здійснене контрольне переважування вагону з вантажем на справних 100т електронних вагах вантажоодержувача, приписаних до залізниці і повірених 04.04.2013р. та виявилось: вага брутто 89' 400кг, вага тари з документу (залізничної накладної) 21' 000кг, вага нетто 68' 400кг, що менше проти даних залізничної накладної на 1' 600кг.

За результатами переважування був складений комерційний акт БН 696619/26 від 02.08.2013р., який підписаний належними особами, зокрема: з боку залізниці - начальником станції, інженером з розшуку, комерційним агентом, з боку одержувача - прийомо-здавальником Авдіївського КХЗ.

На підставі ст.ст.118, 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначену у залізничній накладній масу вантажу позивачем на відповідача нарахований штраф у сумі 33900 грн. із розрахунку: 1320,00 (тариф) х 5.

Відповідно до ст. 908 ЦК України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Як встановлено ч.3 ст. 909 ЦК України, укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.

Згідно ч.5 ст. 307 ГК України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно - правовими актами.

Як зазначено в ст.6 глави 1 Статуту залізниць України (далі - «Статут»), накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи -одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.

Статут визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (ст. 2 Статуту). На підставі цього Статуту затверджені Мінтрансом Правила перевезень вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб (ст. 5 Статуту).

Правилами перевезень вантажів, а саме п.1.1. розділу 4 "Правила оформлення перевізних документів", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 863/5084 (далі - Правила № 863/5084 від 24.11.2000 ), а також ст. 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). У відповідності до цих Правил, а саме п. 2.1 та п. 2.2, графи "Маса вантажу, визначена відправником, кг" та "Спосіб визначення маси" заповнюються вантажовідправником. Маса вантажу згідно ст. 37 Статуту та п. 5 "Правила приймання вантажів до перевезення", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000. за № 861/5082, визначається відправником.

Правильність внесених у накладну відомостей, як це передбачено п. 2.3 "Правила оформлення перевізних документів", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 24.11.2000 р. за № 863/5084, своїм підписом підтверджує представник відправника. Так, правильність внесених відомостей до вищевказаної накладної підтвердив своїм підписом представник відправника.

Відповідно до статті 24 Статуту залізниць України, залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначений відправником у накладній на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.

Підставою для покладання на відправника відповідальності, згідно ст. 122 Статуту, за неправильне зазначення ним відомостей про масу вантажу, є комерційний акт, складений у випадках передбачених ст.129 Статуту.

Статтею 24 Статуту передбачено, що вантажовідправник несе відповідальність за всі наслідки невірності, неточності або неповноту відомостей, зазначених ним у накладній.

Згідно з п.5.5 розділу 5 "Правил оформлення перевізних документів", затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 за № 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 24.11.2000 № 863/5084, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно зі ст. 122 Статуту залізниць України.

Відповідно до п.27 Правил видачі вантажів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. № 644, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто. Норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) для даного виду вантажу становить 1% маси, що складає 700 кг.

При застосуванні статей 118 та 122 Статуту слід враховувати, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.

За зазначеним перевезенням провізна плата у накладній вказана 1320,00 грн., у зв'язку з чим сума штрафу за неправильно зазначену у залізничній накладній масу вантажу складає 6600,00 грн.

За таких обставин колегія апеляційного господарського суду вважає висновок місцевого суду обґрунтованим щодо вимог Позивача про стягнення з Відповідача суми штрафу за неправильне зазначення відомостей у залізничній накладній.

Що стосується інших заперечень скаржника, викладених в апеляційній скарзі, то апеляційний суд їх до уваги не приймає, оскільки вони спростовуються вищевикладеним та наявними в матеріалах справи доказами.

Оскільки доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що під час розгляду справи місцевим господарським суд допущені порушення норм матеріального або процесуального права, які передбачені ст.ст. 103, 104 ГПК України, як підстави для скасування рішення, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати за подання апеляційної скарги відносяться на Відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Узлівська», м. Горлівка - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 17.02.2014 року по справі № 905/644/14 - залишити без змін.

Головуючий суддя: В.М. Татенко Судді: І.В. Зубченко О.О. Радіонова

Надруковано примірників: 1 - позивачу; 1 - відповідачу; 1 - у справу; 1 - ГСДО; 1 - ДАГС