Постанова

від 04.04.2014 по справі п/811/624/14

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 квітня 2014 року Справа № П/811/624/14

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді -Сагуна А.В.,

при секретарі - Таранусі Т.М.,

за участю:

представника позивача - Захарченко І.В.,

представника відповідача - Бабенко Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді адміністративну справу за позовом приватного підприємства "Техно-Маркет" до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12.09.2013 №№0000792206, 0000802206,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Техно-Маркет" (в подальшому - ПП "Техно-Маркет" або позивач) звернулось в суд з адміністративним позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів (в подальшому - Кіровоградська ОДПІ ГУ Міндоходів або відповідач), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровоградської ОДПІ ГУ Міндоходів від 12.09.2013 №№0000792206, 0000802206.

Позовні вимоги мотивовані тим, що податкові повідомлення-рішення прийняті необґрунтовано, з порушенням норм матеріального права. Позиція податкового органу про безтоварність господарських відносин між позивачем і ТОВ «Ривс», ТОВ «Агро-Легія», ТОВ «Агропромсервіс Трейд» та зроблений на цій основі висновок про нікчемність правочинів, є безпідставним припущенням відповідача. Стосунки позивача з ТОВ «Ривс», ТОВ «Агро-Легія», ТОВ «Агропромсервіс Трейд» мали реальний характер, на підтвердження чого наявні первинні бухгалтерські документами.

Представник відповідача у письмових запереченнях просив у задоволенні адміністративного позову відмовити, пославшись на те, що оспорюванні податкові повідомлення-рішення, а також наказ винесенні згідно вимог чинного законодавства. У позивача були відсутні підстави для включення до валових витрат вартості отриманого від ТОВ «Ривс», ТОВ «Агро-Легія», ТОВ «Агропромсервіс Трейд» товару та послуг, оскільки такі правочини є нікчемними через фіктивність зазначеного підприємства та відсутність основних фондів для ведення основного виду діяльності. Також, позивачем незаконно віднесено до податкового кредиту суму ПДВ на підставі виданих ТОВ «Ривс», ТОВ «Агро-Легія», ТОВ «Агропромсервіс Трейд» податкових накладних, оскільки податкові накладні, виписані по правочинам, по яким не підтверджено факт отримання товару та послуг (т. 1, а.с. 42-45).

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та надав суду пояснення згідно позовної заяви.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позову та надав пояснення згідно письмових заперечень.

Заслухавши представників сторін, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить задовольнити частково.

Судом встановлено, що у період з 15.08.2013 по 21.08.2013 посадовими особами відповідача проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість та валових доходів та валових витрат, доходів та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування з податку на прибуток підприємств по взаємовідносинах з ТОВ «Ривс» за жовтень 2012, ТОВ «Агро-Легія» за березень 2013 та ТОВ «Агропромсервіс Трейд» за липень, серпень 2010 року, за наслідками якої складено акт від 28.08.2013 за №46/11-23-22-06/34724399 (т.1, а.с.8-22).

Як вбачається з письмових заперечень відповідача та вказаного акту, в ході перевірки, виявлено порушення, в тому числі:

1. п. 5.1, п.п. 5.2.1, п. 5.2, пп.5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п. 138.2, п. 138.4, п. 138.8 ст. 138 та п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток підприємства за перевіряємий період, всього в сумі 276095 грн., в тому числі:

- за ІІІ квартал 2010 року на суму 264598 грн.;

- за ІV квартал 2012 року на суму 11497 грн.

2. пп.7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" п.198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за перевіряємий період всього у сумі 225410 грн., в тому числі:

- за липень 2010 року на суму 121800 грн.;

- за серпень 2010 року на суму 89879 грн.;

- за жовтень 2012 року на суму 10949 грн.;

- за березень 2013 року на суму 2782 грн.

На підставі акту перевірки, 12.09.2013 відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення №0000792206, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість з основного платежу у розмірі 103610 грн., а також штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 29336 грн., а також № 0000802206, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток з основного платежу у розмірі 276095 грн., а також штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 69024 грн. (т.1, а.с. 6-7).

Позиція податкового органу про недійсність правочинів ґрунтується на висновках Актів перевірки контрагентів (т.1, а.с. 55-123).

Відповідно до п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (чинного на час виникнення правовідносин) до валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно абз. 4 п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (чинного на час виникнення правовідносин) не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Таким чином, до складу витрат підприємств можуть бути включені лише витрати, які підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, що відображають реальність господарської операції.

Згідно п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Відповідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно до п.п.139.1.9, п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Таким чином, до складу витрат підприємств можуть бути включені лише витрати, які підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, що відображають реальність господарської операції.

Судом встановлено, що між ТОВ «Агро-Легія» (продавець) та позивачем (покупець) укладено договір поставки № 7-П від 05.03.2013 (т. 1, а.с. 126).

Згідно умов договору, продавець зобов'язується постачати товар визначений специфікацією (а.с. 126).

На підтвердження отримання та оплати товару (насосів та електро двигуна) позивачем надано специфікацію № 1 (т.1, а.с. 127), рахунок-фактуру (т. 1, а.с. 128), видаткову накладну (т. 1, а.с. 128), товарно-транспортні накладні (т.2, а.с. 1).

ТОВ «Агро-Легія» виписано позивачу податкові накладні за березень 2013 року на загальну суму ПДВ 2782 грн. (т.2, а.с.91).

Також, що між ТОВ «Ривс» (продавець) та позивачем (покупець) укладено договір поставки № 8/10-П від 01.10.2012 (т. 1, а.с. 129).

Згідно умов договору, продавець зобов'язується постачати товар визначений специфікацією (а.с. 129).

На підтвердження отримання та оплати товару визначеному в специфікації позивачем надано специфікацію № 1 та №2 (т.1, а.с. 130-131), рахунки-фактури (т. 1, а.с. 132,134), видаткові накладні (т. 1, а.с. 133,134).

Також, що між ТОВ «Ривс» (виконавець) та позивачем (замовник) укладено договір підряду № 12/10-Пр від 12.10.2012 (т. 1, а.с. 135).

Згідно умов договору, виконавець зобов'язується здійснити ремонт обладнання (т.1, а.с. 135-136).

Виконавцем та замовником погоджено ціну на ремонт ЕК-7В (т.1, а.с. 137).

На підтвердження отримання та оплати послуг позивачем надано акти приймання-передачі №№ 1, 2 (т.1, а.с. 138-139), акт здачі-прийняття робіт (т.1, а.с. 140), рахунок-фактуру (т. 1, а.с. 140).

Також, на підтвердження отримання у ТОВ «Ривс» товару (послуг) позивачем надані товарно-транспортні накладні (т.2, а.с. 2-5).

На підтвердження оплати товару (послуг) отриманих позивачем ТОВ «Ривс» надані виписки з банку (т.2, а.с. 36-37)

ТОВ «Ривс» виписано позивачу податкові накладні за лютий 2012 року на загальну суму ПДВ 10949,03 грн. (т.2, а.с.79-81).

Таким чином, на підставі комплексного аналізу встановлених обставин, суд вважає, що висновок відповідача про порушення позивачем, п. 138.2, п. 138.4, п. 138.8 ст. 138 та п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, по господарським операціям позивача з ТОВ «Ривс», ТОВ «Агро-Легія», в результаті чого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток з основного зобов'язання у розмірі 11497 грн. та штрафних (фінансових) санкцій на суму 2874 грн., у судовому засіданні не знайшли свого підтвердження.

Крім того, між ТОВ «Агропромсервіс Трейд» (продавець) та позивачем (покупець) укладено договір купівлі-продажу МІ 5/06/10 від 02.06.2010 (т. 1, а.с. 141).

Згідно умов договору, поставка товару (промислове обладнання) здійснюється самовивозом (т.1, 141).

На підтвердження отримання та оплати товару позивачем надано рахунки-фактури (т.1, а.с. 142, 144, 146,148,150,152,154,156,158,160,162,164,166,168,170,172, 174,176,178, 180,182,184), видаткові накладні (т.1, а.с. 143, 145, 147,149,151,153,155,1 57,159,161,163, 165,167,169,171,173,175,177,179,181,183,185).

Також, що між ТОВ «Агропромсервіс Трейд» (виконавець) та позивачем (замовник) укладено договір підряду щодо ремонту обладнання № 10/06-01 від 01.06.2010 (т. 1, а.с. 186).

Виконавцем та замовником погоджено ціну на ремонт електродвигуна ДЭ 816 (т.1, а.с. 188).

На підтвердження отримання та оплати послуг позивачем надано акти приймання-передачі №№ 1, 2 (т.1, а.с. 189-190), рахунок-фактуру (т. 1, а.с. 191), акт здачі-прийняття робіт (т.1, а.с. 192).

Також, що між ТОВ «Агропромсервіс Трейд» (виконавець) та позивачем (замовник) укладено договір підряду щодо ремонту обладнання № 10/06-ТМ від 01.06.2010 (т. 1, а.с. 193).

Виконавцем та замовником погоджено ціну на ремонт насосного агрегату типу ГрА 170/40 (т.1, а.с. 195).

На підтвердження отримання та оплати послуг позивачем надано акти приймання-передачі №№ 1, 2 (т.1, а.с. 196-197), акт здачі-прийняття робіт (т.1, а.с. 198).

Крім того, між ТОВ «Агропромсервіс Трейд» (виконавець) та позивачем (замовник) укладено договір підряду щодо ремонту обладнання № 10/06-01 від 30.06.2010 (т. 1, а.с. 199).

Виконавцем та замовником погоджено ціну на ремонт якоря електродвигуна ДВП (т.1, а.с. 201).

На підтвердження отримання та оплати послуг позивачем надано акти приймання-передачі №№ 1, 2 (т.1, а.с. 202-203), акт здачі-прийняття робіт (т.1, а.с. 204-205).

Також, між ТОВ «Агропромсервіс Трейд» (виконавець) та позивачем (замовник) укладено договір підряду щодо ремонту обладнання № 10/06-02 від 30.06.2010 (т. 1, а.с. 206).

Виконавцем та замовником погоджено ціну на ремонт електродвигуна ДПВ (т.1, а.с. 209).

На підтвердження отримання та оплати послуг позивачем надано акти приймання-передачі №№ 1, 2 (т.1, а.с. 209-210), акт здачі-прийняття робіт (т.1, а.с. 211),

Крім того, між ТОВ «Агропромсервіс Трейд» (виконавець) та позивачем (замовник) укладено договір підряду щодо ремонту обладнання № 10/07-ТМ від 26.07.2010 (т. 1, а.с. 212-213).

Виконавцем та замовником погоджено ціну на ремонт насоса типу ГрАТ 170/40 (т.1, а.с. 214).

На підтвердження отримання та оплати послуг позивачем надано акти приймання-передачі №№ 1, 2 (т.1, а.с. 215-216), акт здачі-прийняття робіт (т.1, а.с. 217),

Також, між ТОВ «Агропромсервіс Трейд» (виконавець) та позивачем (замовник) укладено договір підряду щодо ремонту обладнання № 10/08-01 від 02.08.2010 (т. 1, а.с. 218-219).

Виконавцем та замовником погоджено ціну на ремонт електродвигуна ДПВ (т.1, а.с. 220).

На підтвердження отримання та оплати послуг позивачем надано акти приймання-передачі №№ 1, 2 (т.1, а.с. 221-222), акт здачі-прийняття робіт (т.1, а.с. 223),

Крім того, між ТОВ «Агропромсервіс Трейд» (виконавець) та позивачем (замовник) укладено договір підряду щодо ремонту обладнання № 10/08-02 від 02.08.2010 (т. 1, а.с. 224-225).

Виконавцем та замовником погоджено ціну на ремонт зварювального апарату ТГМ (т.1, а.с. 226).

На підтвердження отримання та оплати послуг позивачем надано акти приймання-передачі №№ 1, 2 (т.1, а.с. 227-228), акт здачі-прийняття робіт (т.1, а.с. 229),

Також, між ТОВ «Агропромсервіс Трейд» (виконавець) та позивачем (замовник) укладено договір підряду щодо ремонту обладнання № 10/08-03 від 02.08.2010 (т. 1, а.с. 230-231).

Виконавцем та замовником погоджено ціну на ремонт масляного вимикача (т.1, а.с. 232).

На підтвердження отримання та оплати послуг позивачем надано акти приймання-передачі №№ 1, 2 (т.1, а.с. 233-234), акт здачі-прийняття робіт (т.1, а.с. 235),

Крім того, між ТОВ «Агропромсервіс Трейд» (виконавець) та позивачем (замовник) укладено договір підряду щодо ремонту обладнання № 10/08-04 від 02.08.2010 (т. 1, а.с. 236-237).

Виконавцем та замовником погоджено ціну на ремонт моторедуктора опорної кран-балки (т.1, а.с. 238).

На підтвердження отримання та оплати послуг позивачем надано акти приймання-передачі №№ 1, 2 (т.1, а.с. 239-240), акт здачі-прийняття робіт (т.1, а.с. 241),

Також, на підтвердження отримання у ТОВ «Агропромсервіс Трейд» послуг позивачем надані товарно-транспортні накладні (т.2, а.с. 6-35)

На підтвердження оплати товару (послуг) отриманих позивачем ТОВ «Агропромсервіс Трейд» надані виписки з банку та платіжні доручення (т.2, а.с. 37-42)

ТОВ «Агропромсервіс Трейд» виписано позивачу податкові накладні за серпень 2010 року на загальну суму ПДВ 89878,47 грн. (т.2, а.с.56-72).

Щодо підтвердження господарських операцій позивача з ТОВ «Агропромсервіс Трейд», то суд вважає, що не доведено їх реальність, враховуючи наступне.

Згідно матеріалів справи, встановлений перелік усіх видів діяльності, які має право здійснювати ТОВ «Агропромсервіс Трейд» (т.1, а.с. 56). До зазначеного переліку, не включений вид діяльності щодо надання послуг з ремонту обладнання.

Крім того, постановою суду Шевченківського районного суду м. Києва встановлено, що ТОВ «Агропромсервіс Трейд» зареєстровано на особу, яка завідомо знала, що зазначене підприємство створено без мети здійснення підприємницької діяльності і діяло фіктивно (т.2, а.с. 193).

Враховуючи викладене, суд вважає, що висновок відповідача про порушення позивачем, п. 5.1, п.п. 5.2.1, п. 5.2, пп.5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", по господарським операціям позивача з ТОВ «Агропромсервіс Трейд», в результаті чого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток з основного зобов'язання у розмірі 264598 грн. та штрафних (фінансових) санкцій на суму 66150 грн., у судовому засіданні знайшов своє підтвердження, та є законним та обґрунтованим.

Крім того, з акту перевірки вбачається, що в порушення вимог пп.7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" п.198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, позивачем занижено податок на додану вартість за перевіряємий період всього у сумі 225410 грн., в тому числі:

- за липень 2010 року на суму 121800 грн.;

- за серпень 2010 року на суму 89879 грн.;

- за жовтень 2012 року на суму 10949 грн.;

- за березень 2013 року на суму 2782 грн.

На думку службових осіб відповідача, позивачем безпідставно сформовано податковий кредит з податку на додану вартість, згідно податкових накладних, виписаних ТОВ «Ривс», ТОВ «Агро-Легія», ТОВ «Агропромсервіс Трейд» за вказаний період.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість"(чинного на час виникнення правовідносин) податковий кредит -це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно п.п.7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

З аналізу зазначеної норми суд вбачає, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи -платника податку.

У відповідності до ч. 1 ст. 3 Господарського кодексу під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

В силу приписів пп.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість"від 03.04.1997 р. №168/97-ВР в редакції чинній на час виникнення податкового кредиту), право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону. Зареєстровані в якості платника податку на додану вартість особи отримують відповідне свідоцтво.

Відповідно до п.п.7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається, зокрема, дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) -в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.4.5 цієї статті встановлено, що не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) -актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що у Законі України "Про податок на додану вартість" (чинного на час виникнення правовідносин) передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку -покупця належно оформленої податкової накладної.

Відповідно до пп.198.1. ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно пп.198.2. ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається:

дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Згідно пп. 198.6. статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Як зазначено вище, судом встановлена реальність господарської операції між позивачем та ТОВ «Ривс», ТОВ «Агро-Легія» на загальну суму ПДВ 13731 грн.

ТОВ «Ривс», ТОВ «Агро-Легія» виписані позивачу податкові накладні за перевіряємий період на загальну суму ПДВ у розмірі 13731 грн., які відповідають вимогам ст. 201 ПК України (т.2, а.с.79-81, 91).

Таким чином, на підставі комплексного аналізу встановлених обставин, суд вважає, що висновок відповідача про порушення позивачем, п.198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, по господарським операціям позивача з ТОВ «Ривс», ТОВ «Агро-Легія», в результаті чого позивачу збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток з основного зобов'язання у розмірі 11497 грн. та штрафних (фінансових) санкцій на суму 2874 грн., у судовому засіданні не знайшли свого підтвердження.

Щодо реальності господарських операцій позивача з ТОВ «Агропромсервіс Трейд» за перевіряємий період, то судом раніше встановлено, що позивачем не доведена їх реальність, а тому суд погоджується з висновком відповідача про порушення позивачем пп.7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" в результаті чого ним занижено податок на додану вартість за перевіряємий за липень 2010 року на суму 121800 грн.; за серпень 2010 року на суму 89879 грн.

Таким чином, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення від 12.09.2013 № 0000802206, в частині збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток з основного зобов'язання у розмірі 11 497 грн. і штрафних (фінансових) санкцій на суму 2 874 грн., та податкове повідомлення - рішення від 12.09.2013 № 0000792206, в частині збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 13 731 грн. і штрафних (фінансових) санкцій на суму 6866 грн., є протиправними та підлягають скасуванню.

Так як, судове рішення ухвалене частково на користь позивача, що не є суб'єктом владних повноважень та відповідно до положень ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ним сплачено 10 відсотків розміру ставки судового збору, у відповідності до ч. 1, ч. 3 ст. 94 КАС України, з відповідача на користь позивача належить стягнути судові витрати по справі, що складаються із судового збору у розмірі 3685,44 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області від 12.09.2013 № 0000802206, в частині збільшення приватному підприємству "Техно-Маркет" суми грошового зобов'язання з податку на прибуток з основного зобов'язання у розмірі 11497 грн. та штрафних (фінансових) санкцій на суму 2874 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області від 12.09.2013 № 0000792206, в частині збільшення приватному підприємству "Техно-Маркет" суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 13731 грн. та штрафних (фінансових) санкцій на суму 6866 грн.

В задоволенні інших вимог відмовити.

Стягнути з приватного підприємства "Техно-Маркет", пров. Травневий, 1, м. Кіровоград, код ЄДРПОУ 34724399 на користь Кіровоградського окружного адміністративного суду - отримувач коштів - УК у м.Кіровогр./м.Кіровоград/ 22030001, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38037409, банк отримувача - ГУ ДКСУ у Кіровоградській області, код банку отримувача (МФО) - 823016, рахунок отримувача - 31210206784002, код класифікації доходів бюджету - 22030001, призначення платежу - Судовий збір, за позовом ПП "Техно-Маркет", Кіровоградський окружний адміністративний суд, код ЄДРПОУ 35084241, 22030001 (ДСА України 050), судовий збір у розмірі 3685 гривень 44 коп. (три тисячі шістсот вісімдесят п'ять гривень 44 коп.).

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення, а у разі відкладення складання постанови в повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, -протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Дата складання постанови в повному обсязі - 09.04.2014.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду А.В.Сагун