Постанова

від 24.07.2014 по справі п/811/624/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

24 липня 2014 рокусправа № П/811/624/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Мартиненка О.В.

суддів: Поплавського В.Ю. Чепурнова Д.В.

за участю секретаря судового засідання: Надточія В.О.

за участю:

представника позивача: Захарченка І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційні скарги Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області та Приватного підприємства «Техно-Маркет»

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2014 року у справі №П/811/624/14 за позовом Приватного підприємства «Техно-Маркет» до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

21.02.2014 року Приватне підприємство «Техно-Маркет» звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення

№0000792206 від 12.09.2013р. про збільшення грошового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем на суму 103 610,00грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 29 336,00грн. всього на суму 132 946,00грн.

№0000802206 від 12.09.2013р. про збільшення грошового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем на суму 276 095,00грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 69 024,00грн. всього на суму 345 119,00грн.

В обґрунтування своїх вимог посилалося на безпідставні висновки перевіряючих осіб щодо нікчемності укладених правочинів з контрагентами та вказувало на реальність господарських операцій, за наслідками яких визначено податкові зобов'язання з податку на додану вартість та податку на прибуток.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2014 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області від 12.09.2013 №0000802206, в частині збільшення приватному підприємству «Техно-Маркет» суми грошового зобов'язання з податку на прибуток з основного зобов'язання у розмірі 11 497грн. та штрафних (фінансових) санкцій на суму 2 874грн. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області від 12.09.2013 № 0000792206, в частині збільшення приватному підприємству «Техно-Маркет» суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 13 731грн. та штрафних (фінансових) санкцій на суму 6 866грн. В задоволенні інших вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Кіровоградська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову повністю. Апеляційна скарга фактично обґрунтована висновками перевіряючих осіб, які зроблено в Акті перевірки та які на думку ДПІ, свідчать про неможливість виконання контрагентами своїх зобов'язань, з огляду на відсутність у них необхідних умов для здійснення господарської діяльності. Договори, укладені між позивачем та контрагентами, мають протиправний характер, оскільки укладені без мети настання реальних наслідків та спрямовані на заниження об'єктів оподаткування, несплату податків.

Приватне підприємство «Техно-Маркет» також подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду в частині відмовлених позовних вимог та прийняти нове рішення про їх задоволення. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції не прийняв до уваги норми ч.4 ст.72 КАС України, відповідно до якої обов'язковими для суду є вирок у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили. Постанова ж суду про закриття кримінальної справи не має преюдиційного значення. Більш того, обставини щодо правильності формування позивачем податкового кредиту та валових витрат не були предметом дослідження в судовому процесі при розгляді кримінальної справи.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, надану правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги позивача та відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у період з 15.08.2013р. по 21.08.2013р. повноважними особами Кіровоградської ОДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПП «Техно-Маркет» з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість та валових витрат, доходів та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування з податку на прибуток підприємств по взаємовідносинах з ТОВ «Ривс» за жовтень 2012, ТОВ «Агро-Легія» за березень 2013 та ТОВ «Агропромсервіс Трейд» за липень, серпень 2010 року, за результатами якої складено акт від 23.08.2013 за №46/11-23-22-06/34724399 (т.1, а.с.8-22) (далі по тексту - Акт перевірки).

В Акті перевірки зроблено висновки про порушення позивачем:

1. п. 5.1, п.п. 5.2.1, п. 5.2, пп.5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п. 138.2, п. 138.4, п. 138.8 ст. 138 та п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток підприємства за перевіряємий період, всього в сумі 276 095грн., в тому числі:

- за ІІІ квартал 2010 року на суму 264 598грн.;

- за ІV квартал 2012 року на суму 11 497 грн.

2. пп.7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» п.198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за перевіряємий період всього у сумі 225 410грн., в тому числі:

- за липень 2010 року на суму 121 800грн.;

- за серпень 2010 року на суму 89 879грн.;

- за жовтень 2012 року на суму 10 949грн.;

- за березень 2013 року на суму 2 782грн.

Такі висновки податкової служби, з огляду на Акт перевірки, ґрунтуються на наступному.

Проведеною перевіркою встановлено, що ПП «Техно-Маркет», у перевіреному періоді, мало господарські взаємовідносини з ТОВ «Ривс», ТОВ «Агро-Легія» та ТОВ «Агропромсервіс Трейд».

На думку ДПІ, вказані контрагенти позивача здійснювали діяльність спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам, в тому числі позивачу. Первинні документи, отримані ПП «Техно-Маркет» від даних контрагентів не мають юридичної сили та доказовості, позивачем перераховувались кошти без мети настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплату податків. За таких обставин, ДПІ робить висновок про відсутність факту реального здійснення господарської діяльності ТОВ «Ривс», ТОВ «Агро-Легія» та ТОВ «Агропромсервіс Трейд» та безпідставність формування податкових зобов'язань з ПДВ по даним операціям та податкового кредиту.

Таких висновків, ДПІ дійшла з огляду на акти перевірок контрагентів позивача:

- Кіровоградською ОДПІ від ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська отримано акт перевірки підприємства ТОВ «Ривс», акт №7211/224/34914473 від 21.12.12року «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Ривс» щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків ГОВ «Пасіфік за вересень 2011 року, ТОВ «Будівництво та реконструкція» за листопад 2011 року, ТОВ «Олимп» за вересень 2011 року, ПП «СВ Гермес» за березень 2011 року, БПП «Сура» за вересень 2011 року, ТОВ «Хімагросервіс» за листопад 2011 року, ТОВ «Кафепродакшн» за січень 2011 року, ТОВ «Інфотерм» за червень 2011 року, ПВП «Форест» за червень 2011 року, їх реальності та повноти відображення в обліку». В акті перевірки зазначено, що ТОВ «РИВС» здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб. Також перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у підприємств-постачальників та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам-покупцям у 2011- 2012 році.

На підставі висновків даного акту, ДПІ робить висновок про те, що ПП «Техно-Маркет» безпідставно формувало витрати та податковий кредит по цим взаємовідносинам.

- Кіровоградською ОДПІ від ДПА у Полтавській області отримано акт від 08.05.2013р. №518/22.5-10/36195413 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Агро-Легія» щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами-постачальниками за січень, лютий, березень 2013р. та контрагентами-покупцями за березень 2013р.» В акті зазначено, що при перевірці місцезнаходження платника за адресою, вказаною в реєстраційних документах, - платник податків не знаходиться. В ході проведення перевірки встановлено, що фактичне місцезнаходження підприємства за період з моменту реєстрації та в ході проведення перевірки встановити немає можливості. Вищенаведене свідчить про те, що відсутній факт реального здійснення господарської діяльності між ТОВ «Агро-Легія» з контрагентами-постачальниками за січень, лютий, березень 2013р. та контрагентами-покупцями за березень 2013р. В акті зроблено висновок про те, що ТОВ «Агро-Легія» здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб.

На підставі висновків даного акту, ДПІ робить висновок про те, що ПП «Техно-Маркет» безпідставно формувало витрати та податковий кредит по цим взаємовідносинам.

- Кіровоградською ОДПІ отримано від ПІ у Печерському районі м.Києва акт №355/26-55-22-08/36259246 від 18.07.2013 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Агропромсервіс Трейд» щодо підтвердження господарських відносин з платниками за період діяльності з 01.01.2010 року по 31.12.2010р.» В акті зазначено, що відповідно до постанови Шевченківського районного суду м.Києва від 23.01.2013р. по кримінальній справі №2610/11884/2012, гр.ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.205 КК України, а саме створення фіктивного підприємства. Виходячи з викладеного, ДПІ дійшла висновку, що фінансово-господарська діяльність ТОВ «Агропромсервіс Трейд» здійснювалась поза межами правового поля без мети досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

На підставі даного акту, ДПІ робить висновок про те, що ПП «Техно-Маркет» безпідставно формувало витрати та податковий кредит по цим взаємовідносинам.

Зазначені вище обставини стали підставою для висновків ДПІ про порушення ПП «Техно-Маркет» вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», Закону України «Про податок на додану вартість», Податкового кодексу України, в частині завищення валових витрат та податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Ривс», ТОВ «Агро-Легія» та ТОВ «Агропромсервіс Трейд».

На підставі висновків Акту перевірки №46/11-23-22-06/34724399 від 23.08.2013 року, Кіровоградською ОДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення:

№0000792206 від 12.09.2013р., яким ПП «Техно-Маркет» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 132 946,00грн., в тому числі за основним платежем - 103 610,00грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 29 336,00грн.;

№0000802206 від 12.09.2013р., яким ПП «Техно-Маркет» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 345 119,00грн., ., в тому числі за основним платежем - 276 095,00грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 69 024,00грн.

Правомірність та обґрунтованість вказаних податкових повідомлень-рішень є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що реальність господарської операції між позивачем та ТОВ «Ривс», ТОВ «Агро-Легія» на загальну суму ПДВ 13731 грн. доведена та підтверджена належними первинними документами. Що ж стосується правовідносин між позивачем та ТОВ «Агропромсервіс Трейд», то реальність господарських операцій не доведено, оскільки до переліку діяльності, які має право здійснювати ТОВ «Агропромсервіс Трейд», не включений вид діяльності щодо надання послуг з ремонту обладнання. Крім того, постановою суду Шевченківського районного суду м. Києва встановлено, що ТОВ «Агропромсервіс Трейд» зареєстровано на особу, яка завідомо знала, що зазначене підприємство створено без мети здійснення підприємницької діяльності і діяло фіктивно. З цих підстав суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову та скасування податкових повідомлень-рішень в частині визначених грошових зобов'язань за господарськими операціями позивача з ТОВ «Ривс», ТОВ «Агро-Легія», які на думку податкового органу, є нереальними.

З такими висновками суду першої інстанції суд апеляційної інстанції частково погоджується з наступних підстав.

Відповідно з п.п. 5.1.ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п. 5.2.1 п. 5.2. ст. 5 цього Закону, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Згідно з пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно з пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», який був чинним на час виникнення спірних правовідносин між сторонами, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

У відповідності ж з пп. 7.4.5 ст. 7 Закону (168/97-ВР) не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Оскільки, спірні господарські операції мали місце і у період дії Податкового кодексу України, то до спірних правовідносин підлягають застосуванню вимоги цього Кодексу.

Так, відповідно до пп.14.1.27 п.14.1 ст.14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно із п.138.2 ст.138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Витрати, що не враховуються при визначені оподатковуваного прибутку, визначені ст.139 ПК України.

Згідно із п. 198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) в необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Таким чином, вказаними нормами права визначено підстави за яких платник податків має право на віднесення понесених витрат, у зв'язку з придбаванням товарів (робіт, послуг), до складу витрат, та сплачених сум ПДВ, у вартості товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту підприємства. До таких підстав віднесено: наявність господарської операції, наслідком якої є поставка товарів (робіт, послуг), понесення витрат, у зв'язку з господарською діяльністю платника, сплата (нарахування) податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт понесення витрат та сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними первинними документами.

Як вбачається з акту перевірки, який став підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, податковою службою фактично не досліджувались господарські операції між позивачем та ТОВ «Ривс», ТОВ «Агро-Легія» та ТОВ «Агропромсервіс Трейд», за наслідками яких позивачем визначались податкові зобов'язання. Висновки про заниження податкових зобов'язань зроблені не з огляду на вищенаведені норми права, а з огляду на обставини, які викладені в актах перевірки постачальників позивача та які, на думку ДПІ, свідчать про нереальність господарських операцій. При цьому, у більшості з вищенаведених актів перевірки йдеться про взаємовідносини постачальників позивача з іншими суб'єктами підприємницької діяльності, але ДПІ не зазначає, яке відношення має позивач до вказаних суб'єктів підприємницької діяльності, з огляду на те, що позивач з ними не мав жодних господарських взаємовідносин. В той час, як враховуючи вищенаведені норми матеріального права, оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської діяльності повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Таким чином, встановлені обставини справи свідчать про те, що зробивши висновок про заниження податкових зобов'язань ПП «Техно-Маркет» по взаємовідносинам з ТОВ «Ривс», ТОВ «Агро-Легія» та ТОВ «Агропромсервіс Трейд», ДПІ фактично спірні господарські операції перевірено не було, ані шляхом проведення перевірки покупця, ані шляхом перевірки постачальників.

Отже, акт перевірки ДПІ, на якому ґрунтуються і доводи апеляційної скарги, не свідчать про порушення позивачем вимог податкового законодавства, що могло б бути підставою для збільшення грошових зобов'язань.

В той же час, встановлені обставини справи, які не спростовуються доводами апеляційної скарги, свідчать про наступне.

Правовідносини між ТОВ «Агро-Легія» (продавець) та позивачем (покупець) відбувались на підставі:

- договору поставки № 7-П від 05.03.2013, згідно умов якого продавець зобов'язався постачати товар, а покупець - прийняти товар та сплатити за нього на умовах Договору (т. 1, а.с. 126). На підтвердження отримання та оплати товару (насосів та електро двигуна) позивачем надано специфікацію № 1 (т.1, а.с. 127), рахунок-фактуру (т. 1, а.с. 128), видаткову накладну (т. 1, а.с. 128), товарно-транспортну накладну (т.2, а.с. 1). ТОВ «Агро-Легія» виписано позивачу податкові накладні за березень 2013 року на загальну суму ПДВ 2782 грн. (т.2, а.с.91), яку підприємством ПП «Техно-Маркет» було віднесено до складу податкового кредиту у березні 2013 року.

Правовідносини між ТОВ «Ривс» (продавець) та позивачем (покупець) відбувались на підставі:

- договору поставки № 8/10-П від 01.10.2012, згідно умов якого, продавець зобов'язався постачати товар визначений специфікацією, а покупець - прийняти товар та сплатити за нього на умовах Договору (т. 1, а.с. 129). На підтвердження отримання та оплати товару визначеному в специфікації, позивачем надано специфікацію № 1 та №2 (т.1, а.с. 130-131), рахунки-фактури (т. 1, а.с. 132,134), видаткові накладні (т. 1, а.с. 133,134).

- договор підряду № 12/10-Пр від 12.10.2012, згідно умов якого, замовник (ПП «Техно-Маркет») доручив, а виконавець (ТОВ «Ривс») прийняв на себе зобов'язання з ремонту обладнання - компресора ЕК-7В (т.1, а.с. 135-136). Виконавцем та замовником погоджено ціну на ремонт компресора ЕК-7В (т.1, а.с. 137). На підтвердження отримання та оплати послуг позивачем надано акти приймання-передачі №№ 1, 2 (т.1, а.с. 138-139), акт здачі-прийняття робіт (т.1, а.с. 140), рахунок-фактуру (т. 1, а.с. 140). Також, на підтвердження отримання у ТОВ «Ривс» товару (послуг) позивачем надані товарно-транспортні накладні (т.2, а.с. 2-5). На підтвердження оплати товару (послуг) отриманих позивачем ТОВ «Ривс» надані виписки з банку (т.2, а.с. 36-37).

Всього, ТОВ «Ривс» виписано позивачу податкові накладні за жовтень 2012 року на загальну суму ПДВ 10949,03 грн. (т.2, а.с.79-81), яку підприємством ПП «Техно-Маркет» було віднесено до складу податкового кредиту у жовтні 2012 року. Витрати в сумі 54745грн. за даними господарськими операціями, підприємством ПП «Техно-Маркет» було віднесено до складу валових витрат у жовтні 2012 року.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що проведені господарські операції мають реальний цикл походження товару, у повному обсязі підтверджені необхідними бухгалтерськими документами, які відповідають чинному законодавству України, використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, з метою отримання економічної вигоди та прибутку, що фактично і досягнуто, мали як базу так і об'єкт оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток. На виконання укладених договорів були виконані роботи та складено акти виконаних робіт з найменуванням робіт, видано рахунки-фактури про сплату послуг і податкові накладні, здійснено оплату в безготівковій формі. Суми за зазначеними рахунками-фактурами та видатковими, податковими накладними включено до податкового кредиту відповідного періоду, а також до валових витрат.

Відповідачем, на якого в силу приписів ч.2 ст.71 КАС України, покладено обов'язок доказування правомірності прийнятого рішення, не надано суду доказів, які б свідчили про безтоварність (нереальність) зазначених господарських операцій.

Кожна господарська операція підтверджена документами первинного бухгалтерського та податкового обліку, складеними відповідно до встановлених вимог, підписаними повноважними представниками сторін та скріплених печатками сторін. Усі документи були в розпорядженні перевіряючих, проте, відповідач надав перевагу висновкам актів перевірки контрагентів позивача, а первинні документи визнав такими, що не підтверджують реальність господарських операцій. Проте, такі дії ДПІ є неприпустимими.

Щодо правовідносин між позивачем та ТОВ «Агропромсервіс Трейд», суд зазначає наступне.

Правовідносини між вказаними суб'єктами господарювання здійснювались на підставі:

- договору купівлі-продажу МІ 5/06/10 від 02.06.2010, згідно умов якого ТОВ «Агропромсервіс Трейд» (продавець) продав, а ПП «Техно-Маркет» (покупець) купив промислове обладнання, вартість якого вказується продавцем у накладних на відпуск товару або рахунках-фактурах. Згідно умов поставки, відвантаження товару за якістю та кількістю здійснюється відповідно інструкції про порядок прийняття товару та здійснюється самовивозом (т.1, 141). На підтвердження отримання та оплати товару позивачем надано рахунки-фактури (т.1, а.с. 142, 144, 146, 148, 150, 152, 154, 156, 158, 160, 162, 164, 166, 168, 170, 172, 174, 176, 178, 180, 182, 184), видаткові накладні (т.1, а.с. 143, 145, 147, 149, 151, 153, 155, 157, 159, 161, 163, 165, 167, 169, 171, 173, 175, 177, 179, 181, 183, 185).

- договору підряду № 10/06-01 від 01.06.2010р., відповідно до умов якого замовник (ПП «Техно-Маркет») доручив, а виконавець (ТОВ «Агропромсервіс Трейд») прийняв на себе зобов'язання з капітального ремонту електродвигуна ДЭ - 816 (т. 1, а.с. 186). Виконавцем та замовником погоджено ціну на ремонт електродвигуна ДЭ 816 (т.1, а.с. 188). На підтвердження отримання та оплати послуг позивачем надано акти приймання-передачі №№ 1, 2 (т.1, а.с. 189-190), рахунок-фактуру (т. 1, а.с. 191), акт здачі-прийняття робіт (т.1, а.с. 192).

- договору підряду № 10/06-ТМ від 01.06.2010р., відповідно до умов якого замовник (ПП «Техно-Маркет») доручив, а виконавець (ТОВ «Агропромсервіс Трейд») прийняв на себе зобов'язання з капітального ремонту агрегату ел.насосного ГРА 170/40 (т. 1, а.с. 193). Виконавцем та замовником погоджено ціну на ремонт насосного агрегату типу ГРА 170/40 (т.1, а.с. 195). На підтвердження отримання та оплати послуг позивачем надано акти приймання-передачі №№ 1, 2 (т.1, а.с. 196-197), акт здачі-прийняття робіт (т.1, а.с. 198).

- договору підряду № 10/06-01 від 30.06.2010, відповідно до умов якого замовник (ПП «Техно-Маркет») доручив, а виконавець (ТОВ «Агропромсервіс Трейд») прийняв на себе зобов'язання з капітального ремонту якоря електродвигуна ДПЭ 52 54кВт - дві штуки (т.1, а.с.199). Виконавцем та замовником погоджено ціну на ремонт якоря електродвигуна (т.1, а.с. 201). На підтвердження отримання та оплати послуг позивачем надано акти приймання-передачі №№ 1, 2 (т.1, а.с. 202-203), акт здачі-прийняття робіт (т.1, а.с. 204-205).

- договору підряду № 10/06-02 від 30.06.2010, відповідно до умов якого замовник (ПП «Техно-Маркет») доручив, а виконавець (ТОВ «Агропромсервіс Трейд») прийняв на себе зобов'язання з капітального ремонту якоря електродвигуна ДПЭ 52 54кВт (т. 1, а.с. 206). Виконавцем та замовником погоджено ціну на ремонт електродвигуна (т.1, а.с. 209). На підтвердження отримання та оплати послуг позивачем надано акти приймання-передачі №№ 1, 2 (т.1, а.с. 209-210), акт здачі-прийняття робіт (т.1, а.с. 211).

- договору підряду № 10/07-ТМ від 26.07.2010, відповідно до умов якого замовник (ПП «Техно-Маркет») доручив, а виконавець (ТОВ «Агропромсервіс Трейд») прийняв на себе зобов'язання з капітального ремонту насоса ГРАТ 170/40 (т. 1, а.с. 212-213). Виконавцем та замовником погоджено ціну на ремонт насоса (т.1, а.с. 214). На підтвердження отримання та оплати послуг позивачем надано акти приймання-передачі №№ 1, 2 (т.1, а.с. 215-216), акт здачі-прийняття робіт (т.1, а.с. 217).

- договору підряду № 10/08-01 від 02.08.2010, відповідно до умов якого замовник (ПП «Техно-Маркет») доручив, а виконавець (ТОВ «Агропромсервіс Трейд») прийняв на себе зобов'язання з капітального ремонту електродвигуна ДПВ 52 У1 60кВт. (т. 1, а.с. 218-219). Виконавцем та замовником погоджено ціну на ремонт електродвигуна (т.1, а.с. 220). На підтвердження отримання та оплати послуг позивачем надано акти приймання-передачі №№ 1, 2 (т.1, а.с. 221-222), акт здачі-прийняття робіт (т.1, а.с. 223).

- договору підряду № 10/08-02 від 02.08.2010, відповідно до умов якого замовник (ПП «Техно-Маркет») доручив, а виконавець (ТОВ «Агропромсервіс Трейд») прийняв на себе зобов'язання з капітального ремонту зварювального апарата ТГМ (т. 1, а.с. 224-225). Виконавцем та замовником погоджено ціну на ремонт зварювального апарату (т.1, а.с. 226). На підтвердження отримання та оплати послуг позивачем надано акти приймання-передачі №№ 1, 2 (т.1, а.с. 227-228), акт здачі-прийняття робіт (т.1, а.с. 229).

- договору підряду № 10/08-03 від 02.08.2010, відповідно до умов якого замовник (ПП «Техно-Маркет») доручив, а виконавець (ТОВ «Агропромсервіс Трейд») прийняв на себе зобов'язання з капітального ремонту масляного вимикача ВМЭ-6-200-1,25 У2 (т. 1, а.с. 230-231). Виконавцем та замовником погоджено ціну на ремонт масляного вимикача (т.1, а.с. 232). На підтвердження отримання та оплати послуг позивачем надано акти приймання-передачі №№ 1, 2 (т.1, а.с. 233-234), акт здачі-прийняття робіт (т.1, а.с. 235).

- договору підряду № 10/08-04 від 02.08.2010, відповідно до умов якого замовник (ПП «Техно-Маркет») доручив, а виконавець (ТОВ «Агропромсервіс Трейд») прийняв на себе зобов'язання з капітального ремонту мотто-редуктора опорної кран-балки (т. 1, а.с. 236-237). Виконавцем та замовником погоджено ціну на ремонт моторедуктора опорної кран-балки (т.1, а.с. 238). На підтвердження отримання та оплати послуг позивачем надано акти приймання-передачі №№ 1, 2 (т.1, а.с. 239-240), акт здачі-прийняття робіт (т.1, а.с. 241).

На підтвердження отримання у ТОВ «Агропромсервіс Трейд» послуг позивачем надані товарно-транспортні накладні (т.2, а.с. 6-35). На підтвердження оплати товару (послуг) отриманих позивачем від ТОВ «Агропромсервіс Трейд» надані виписки з банку та платіжні доручення (т.2, а.с. 37-42) ТОВ «Агропромсервіс Трейд» виписано позивачу податкові накладні за серпень 2010 року на загальну суму ПДВ 89 878,47 грн. (т.2, а.с.56-72), які підприємством ПП «Техно-Маркет» було віднесено до складу податкового кредиту у серпні 2012 року, у липні 2010 року суми ПДВ сплачені контрагенту в розмірі 121 800,09грн., було віднесено позивачем до складу податкового кредиту у липні 2012 року. Витрати за отримані товари (послуги) у липні 2010 року та у серпні 2010 року віднесені позивачем до складу валових витрат.

Суд першої інстанції дійшов висновку про недоведеність реальності господарських операцій позивача з ТОВ «Агропромсервіс Трейд». При цьому суд першої інстанції послався на дві обставини:

1) акт №355/26-55-22-08/36259246 від 18.07.2013 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Агропромсервіс Трейд» щодо підтвердження господарських відносин з платниками за період діяльності з 01.01.2010 року по 31.12.2010р.», з якого вбачається, що до переліку діяльності, які має право здійснювати ТОВ «Агропромсервіс Трейд», не включений вид діяльності щодо надання послуг з ремонту обладнання;

2) постанову суду Шевченківського районного суду м. Києва, якою встановлено, що ТОВ «Агропромсервіс Трейд» зареєстровано на особу, яка завідомо знала, що зазначене підприємство створено без мети здійснення підприємницької діяльності і діяло фіктивно.

Проте, такі висновки суду першої інстанції, колегія суддів вважає помилковими, з наступних підстав.

По-перше, відповідно до ст.62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Отже, лише обвинувальний вирок суду може свідчити про винність особи у інкримінуємому їй злочині. У спірному випадку судом не було винесено обвинувального вироку, а була прийнята постанова про звільнення ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності (т.2 а.с.192-198).

Таким чином, посилання ДПІ, а так само і суду першої інстанції, на постанову суду, в якості правомірності визначення позивачу податкових зобов'язань, є безпідставним.

Крім цього, сама по собі фіктивність реєстрації ТОВ «Агропромсервіс Трейд» не є беззаперечним свідченням безтоварності усіх операцій, здійснених цим суб'єктом господарювання, та не може розцінюватися як імперативна ознака фіктивності усіх укладених ним правочинів. Як встановлено судом, правовідносини між ТОВ «Агропромсервіс Трейд» та позивачем у справі не були предметом дослідження у кримінальній справі по обвинуваченню ОСОБА_2 у створенні фіктивного суб'єкта господарювання (ТОВ «Агропромсервіс Трейд»).

Доказів участі ПП «Техно-Маркет» разом з ТОВ «Агропромсервіс Трейд» у схемі транзитного руху коштів податковим органом не представлено.

По-друге, відповідно до п.п. 15.1.1 п. 15.1 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181, який був чинним до 01.01.2011 року, за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до п.102.1 ст.102 Податкового кодексу України, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Перевіркою встановлено, що позивачем занижено податок на додану вартість та податок на прибуток, зокрема, за період липень-серпень 2010 року, проте податкові повідомлення-рішення прийнято лише 12.09.2013р., тобто податковим органом визначено суму податкових зобов'язань платника податків після спливу 1095 днів, що є підставою для скасування податкового повідомлення-рішення в цій частині.

За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи в частині, та в силу ст.202 КАС України, є підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового по задоволення позову у повному обсязі.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.195, ст.196, п.3 ч.1 ст.198, ст.202, ст.205, ст.207 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Техно-Маркет» задовольнити.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2014 року у справі №П/811/624/14 скасувати та прийняти нову.

Адміністративний позов Приватного підприємства «Техно-Маркет» задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області від 12.09.2013 №0000792206, яким ПП «Техно-Маркет» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 132 946,00грн., в тому числі за основним платежем - 103 610,00грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 29 336,00грн.;

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області від 12.09.2013 №0000802206, яким ПП «Техно-Маркет» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 345 119,00грн., ., в тому числі за основним платежем - 276 095,00грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 69 024,00грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

(Постанову у повному обсязі складено 25.07.2014р.)

Головуючий: О.В. Мартиненко

Суддя: В.Ю. Поплавський

Суддя: Д.В. Чепурнов