Постанова

від 04.04.2014 по справі 813/9590/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 квітня 2014 року Справа № 813/9590/13-а

14 год. 46 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя Кравців О.Р.,

секретар судового засідання Небесна М.В.,

від позивача Гордієнко О.Ю., Петрашкевич І.М.,

від відповідача Чижевський М.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа плюс" про визнання протиправним та скасування податкового-повідомлення рішення Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області.

Суть справи.

До Львівського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Альфа плюс" (далі - позивач, ТОВ "Альфа плюс") з адміністративним позовом до Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області (далі - відповідач, Дрогобицька ОДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0003392211 від 12.12.2013 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 176634,00 грн., в т.ч. за основним платежем 141307,00 грн. і за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 35327,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано безпідставністю винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, оскільки у позивача наявні всі підтверджуючі документи пов'язані із здійсненням господарської діяльності, вимог чинного законодавства позивач не порушував, а висновки податкового органу щодо відсутності реальних господарських операцій з ТОВ «Нові технології ТПВ» є помилковими та необґрунтованими, оскільки базуються на виявлених порушеннях у контрагента позивача. Вважає, що відсутність за місцезнаходженням контрагента позивача - ТОВ «Нові технології ТПВ» та відсутність у нього трудових ресурсів само по собі не дає підстав відповідачу для встановлення факту відсутності господарських операцій між позивачем та цим контрагентом.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю з підстав викладених у позовній заяві, просили позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив повністю з підстав викладених у письмовому запереченні, вважає позовні вимоги безпідставними, а винесення податковим органом податкового повідомлення-рішення за результатами проведення перевірки законними і обґрунтованими, просить у задоволенні позову відмовити.

Суд заслухав пояснення представників сторін, допитав свідка, з'ясував обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, а також ті, які мають інше значення для вирішення справи, повно, всебічно та об'єктивно дослідив докази у справі, та -

в с т а н о в и в :

Дрогобицькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Львівській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа плюс" (ЄДРПОУ 31846816) дотримання вимог податкового законодавства по операціях з придбання у ТОВ «Нові технології ТПВ» (ЄДРПОУ 35921869) товарів (робіт, послуг) за період з 01.04.2012 року по 30.04.2012 року та подальшого їх використання у господарській діяльності /а.с.12-33/.

Перевіркою встановлено порушення:

- п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198; п. 200.1, п.200.2, п.200.3 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету в сумі 62 грн., в т.ч. за травень 2012 року - 20 грн., серпень 2012 року - 10 грн., жовтень 2012 року - 10 грн., листопад 2012 року - 2о грн., травень 2012 року - 2 грн. та занижено суму ПДВ, яка підлягала сплаті до бюджету за червень 2013 року в сумі 141369,00 грн.;

- не підтверджено реальність здійснення операцій за квітень 2012 року з ТОВ «Нові технології ТПВ» /а.с.32-33/.

За результатами перевірки та на підставі складеного акта, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003392211 від 12.12.2013 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 176634,00 грн., в т.ч. за основним платежем 141307,00 грн. і за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 35327,00 грн. /а.с.10/

Вказані порушення, згідно з актом перевірки, полягають у тому, що позивач безпідставно завищив суму податкового кредиту по господарських відносинах з ТОВ «Нові технології ТПВ», оскільки такі операції фактично не здійснювалися.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів згідно з ч. 2 цієї ж статті можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Юрисдикція адміністративних судів, відповідно до ч. 1 ст. 17 КАС України, поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Закріплений у ч. 1 ст. 11 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ч. 1 ст. 138 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Виходячи з вимог Закону України від 16.07.1999 р. № 996-ХIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 966-ХІV) обґрунтування відображення господарських операцій в податковому обліку здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку.

У статті 2 Закону № 966-ХІV визначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Відповідно до вимог п. 3.2 ст. 3 Закону № 966-ХІV, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Крім того, Наказом ДПА України № 143 від 29.03.2003 року «Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємства та порядку її складання», передбачено, що дані, наведені в декларації, повинні підтверджуватись первинними документами обліку та відповідати податковому обліку (звітності).

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена пп. 1.2 п. 1, пп. 2.1 п. 2 Положення про документальне збереження записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за № 168/704.

Відповідно до пп. 1.2 п. 1 вказаного Положення, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення (пп. 2.1 п. 2 Положення).

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону № 966-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (п. 2 ст. 9 Закону № 966-ХІV).

Частиною 5 ст. 8 Закону № 966-ХІV передбачено, що підприємство самостійно визначає облікову політику; обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановленим цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних; розробляє систему і форму внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів.

Отже, господарські операції повинні підтверджуватися належними первинними документами і лише ті документи, які відповідають зазначеним вище вимогам, можуть бути визнані допустимими засобами доказування відповідної господарської операції.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

На підтвердження законності організації та проведення будівельних робіт на відповідному об'єкті, та здачі його в експлуатацію позивачем надано:

- рішення виконавчого комітету Трускавецької міської ради № 94 від 02.04.2007 року про надання дозволу ТОВ «Альфа плюс» на будівництво вертодрому для денної посадки легкового авіатранспорту з допоміжними технологічними приміщеннями по вул. Городище у м. Трускавці /а.с.157/;

- державний акт на право власності ТОВ "Альфа плюс" на земельну ділянку в м. Трускавець, вул. Шевченка,40 від 11.11.2009 року /а.с.34/;

- наказ № 2 від 20.03.2012 року, яким відповідальним за здійснення авторського нагляду по об'єкту: "Адміністративно-побутові будівлі на вул. Городище у м. Трускавець Львівської області (замовник - ТОВ "Альфа плюс") призначено ФОП головного архітектора проекту ОСОБА_4 (ліцензія НОМЕР_1) /а.с.199/;

- експертний звіт щодо розгляду проектної документації (позитивний) по робочому проекту «Будівництво адміністративно-побутових будівель вертодрому для денної посадки легкого авіатранспорту за адресою на вул. Городище у м. Трускавці Львівської області (перша черга будівництва)»;

- ліцензію на будівельну діяльність (згідно з переліком) видану ОСОБА_4 27.06.2007 року; строк дії ліцензії з 27.06.2007 року по 27.06.2012 року /а.с.200/;

- додаток до ліцензії з переліком робіт, що дозволяють ОСОБА_4 бути головним архітектором відповідного проекту /а.с.201/;

- наказ ТОВ "Нові технології ТПВ" № 4/02 від 22.02.2012 року про призначення відповідальним за проведення будівельно-монтажних робіт на об'єкті "Адміністративно-побутові будівлі вертодрому для денної посадки легкого авіатранспорту за адресою: вул. Городище у м. Трускавець, відповідно до договору підряду № 02/02 від 22.02.2012 року, ОСОБА_5 /а.с.204/;

- договір № 41-С про надання послуг зі здійснення технічного нагляду, згідно з яким технічний нагляд за будівництвом об'єкта здійснював ОСОБА_6 та акт приймання-передачі наданих послуг /а.с.99-100/;

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій з ТОВ "Нові технології ТПВ" позивачем надано:

- договір № 02/02 від 22.02.2012 року згідно з яким ТОВ "Альфа плюс" в особі Петрашкевича І.М. (Замовник) з однієї сторони та ТОВ "Нові технології ТПВ" в особі ОСОБА_5 (Підрядник) з іншої сторони уклали договір будівельного підряду. Предметом договору є виконання робіт відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації та в обумовлені строки. Замовник зобов'язується прийняти виконані роботи та оплатити їх вартість. Обсяги і зміст робіт визначені в кошторисі та договірній ціні (п.1.1). Матеріально-технічне забезпечення робіт покладається на підрядника (п.1.3) /.с.41-42/;

- договірна ціна на будівництво адміністративно-побутових будівель вертодрому по вул. Городище у м. Трускавці на суму 1854868,66 грн., що відповідає сумі зазначеній в договорі /а.с.43/;

- погодження від 22.03.2012 року до договору будівельного підряду № 02/02 від 22.02.2012 року, в якому йдеться про те, що відповідальними особами, які будуть вести контроль та нагляд за веденням підрядних робіт від "Замовника" є Петрашкевич Ігор Миколайович, від "Підрядника" - ОСОБА_5 /а.с.205/;

- акт № 3 від 27.02.2012 року про передачу Замовником будівництва (ТОВ "Альфа плюс") матеріалів Підряднику (ТОВ "Нові технології ТПВ") /а.с.101/;

- звіт про витрати основних будівельних матеріалів у будівництві у співставленні з виробничими нормами за квітень 2012 року /а.с.47-53/;

- звіт про витрати основних будівельних матеріалів у будівництві у співставленні з виробничими нормами за квітень 2012 року /а.с.54-59/;

- довідка про вартість виконаних будівельних робіт за квітень 2012 року від 27.04.2012 року /а.с.60/;

- акт № 30/04-03 приймання виконаних підрядних робіт за квітень 2012 року (найменування об'єкта - адміністративно-побутові будівлі вертодрому по вул. Городище у м. Трускавці, корпус 1) /а.с.71-85/;

- акт № 30/04-02 приймання виконаних підрядних робіт за квітень 2012 року (найменування об'єкта - адміністративно-побутові будівлі вертодрому по вул. Городище у м. Трускавці, корпус 2) /а.с.86-98/;

- платіжні доручення з призначенням платежу: оплата за будівельні роботи з будівництва адміністративно-побутових будівель /а.с.105-106/;

- виписки з банку про оплату позивачем послуг наданих ТОВ "Нові технології ТПВ" /а.с.108-111/;

- податкові накладні до договору № 02/02 від 22.02.2012 року /а.с.112-115/;

- договір підряду № 05/03 від 05.03.2012 року за яким Замовник (ТОВ "Альфа плюс") доручає, а Виконавець (ТОВ "Нові технології ТПВ") приймає на себе виконання робіт по облаштуванню території по вул. Городище у м. Трускавці (під'їзд до котеджів) /а.с.44/;

- договірна ціна на облаштуванню території по вул. Городище у м. Трускавці (під'їзд до котеджів) на суму 100251,60 грн., що відповідає сумі зазначеній в договорі /а.с.45/;

- довідка про вартість виконаних підрядних робіт, до договору № 05/03 від 05.03.2012 року, за квітень 2012 року /а.с.46/;

- акт приймання виконаних підрядних робіт за квітень 2012 року, до договору № 05/03 від 05.03.2012 року /а.с.68-70/;

- платіжне доручення від 11.04.2012 року з призначенням платежу: оплата за будівельні роботи згідно з договором № 05/03 від 05.03.2012 року /а.с.104/;

- виписка з банку про оплату позивачем послуг наданих ТОВ "Нові технології ТПВ" /а.с.107/;

- податкова накладна до договору № 05/03 від 05.03.2012 року /а.с.116/.

Крім того, на підтвердження того, що відповідні будівлі збудовані позивачем надано:

- належним чином завірені матеріали фотофіксації /а.с.132-134/;

- технічний паспорт від 12.04.2012 року на нежитлову адміністративну будівлю площею 165,6 м 2 (літ. "А-1") по вул. Городище у м. Трускавці власником якої є ТОВ "Альфа плюс" /а.с.35-37/;

- технічний паспорт від 12.04.2012 року на нежитлову адміністративну будівлю площею 165,5 м 2 (літ. "Б-1") по вул. Городище у м. Трускавці власником якої є ТОВ "Альфа плюс" /а.с.38-40/;

- декларацію про готовність об'єкта до експлуатації зареєстровану в Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області 03.05.2012 року /а.с.151-155/.

Також, в судовому засіданні в якості свідка допитаний головний архітектор проекту ОСОБА_4, який підтвердив факт будівництва адміністративно-побутових будівель по вул. Городище у м. Трускавці, а також те, що будівництво здійснювалося за його проектом, та надав суду матеріали фотофіксації відповідних об'єктів станом на 10.03.2014 року /а.с.198/.

Таким чином, суд дійшов висновку, що господарські операції позивача у квітні 2012 року здійснені з ТОВ «Нові технології ТПВ» підтверджені належними первинними документами, що відповідають вимогам бухгалтерського обліку, на даних якого ґрунтуються фінансова, податкова, статистична та інші види звітності.

Суд зважає на покликання представника відповідача про те, що в актах виконаних робіт /а.с.71-98// немає посилання на конкретні договори на підставі яких вони складені, однак доказів того, що позивач укладав у період квітня 2012 року чи в інший період будь-які інші договори крім тих, які стали предметом перевірки ДПІ не надано. Крім того, в актах виконаних робіт чітко вказано об'єкти на яких проводилися роботи, що відповідає умовам договору № 02/02 від 22.02.2012 року /а.с.112-115/.

Покликання представника відповідача на те, що будівлі не могли бути збудовані в період з 11.04.2012 року по 27.04.2012 року суд до уваги не бере, оскільки предметом спору не є час початку чи час закінчення будівництва відповідних об'єктів, а реальність господарських операцій позивача з контрагентом. Крім того, суд не досліджує питання дотримання технологічних процесів під час будівництва та строків будівництва, а той факт, що об'єкти збудовані та здані в експлуатацію доведено належними доказами у справі.

Відповідно до п. 14.1.181 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України), податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Як зазначено у п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У п. 201.8 ст. 201 ПК України визначено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом (п. 201.6 ПК України).

Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами (п. 198.6 ст. 198 ПК України).

Податковим Кодексом України передбачено лише один випадок невключення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку - відсутність податкової накладної.

В судовому засіданні судом встановлено та знайшло своє підтвердження в матеріалах справи, між позивачем та ТОВ «Нові технології ТПВ» укладено господарський договір, факт виконання якого підтверджений належним чином оформленими первинними документами.

Згідно вимог Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010 року, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів. В акті перевірки не допускається відображення необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб'єкта господарювання.

Відтак, суд критично оцінює доводи відповідача, сформовані на підставі акта ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві № 771/26-55-22-2/35921869 від 12.08.2013 року про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Нові технології" (ЄДРПОУ 35921869) щодо підтвердження господарських відносин за січень, лютий, березень, квітень, серпень, вересень 2012 року /а.с.191-194/, оскільки інформація, викладена в зазначеному акті була фактично переписана відповідачем в акт перевірки позивача, без належного дослідження та надання оцінки первинним документам, як того вимагають норми діючого податкового законодавства України.

Крім того, на підтвердження обізнаності позивача про контрагента, у якого замовлено виконання будівельних робіт, представником ТОВ «Альфа плюс» надано документи, що перебували у розпорядженні позивача на момент замовлення виконання будівельних робіт:

- свідоцтво про державну реєстрацію ТОВ «Нові технології ТПВ» від 28.07.2008 року /а.с.61/;

- довідка про взяття на облік платника податків ТОВ «Нові технології ТПВ» видана ДПІ у Печерському районі м. Києва 29.07.2008 року /а.с.64/;

- свідоцтво про реєстрацію ТОВ «Нові технології ТПВ» платником податку на додану вартість /а.с.65/;

- виписка з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 20.02.2012 року, згідно з якою ТОВ «Нові технології ТПВ» зареєстровано за адресою: 01133, м. Київ, бульвар Марії Приймаченко, 1/27; керівник - ОСОБА_5 /а.с.62/;

- довідка з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, згідно з якою одним з видів діяльності ТОВ «Нові технології ТПВ» є будівництво житлових і нежитлових будівель /а.с.63/;

- ліцензія ТОВ «Нові технології ТПВ» на господарську діяльність у будівництві, пов'язана із створенням об'єкта архітектури, видана Інспекцією ДАБК у м. Києві; строк дії ліцензії з 17.02.2012 року по 17 лютого 2015 року /а.с.66/;

- додаток до ліцензії ТОВ «Нові технології ТПВ» з переліком робіт провадження господарської діяльності у будівництві, пов'язаної із створенням об'єкта архітектури, серед якого є проведення будівельних та монтажних робіт /а.с.67/.

Також, слід зауважити, що господарські відносини позивача з контрагентом ТОВ "Нові технології", реальність яких оспорюється, відбувалися у квітні 2012 року, а вищевказаний акт про неможливість проведення зустрічної звірки складено 12.08.2013 року, тобто більш як через рік після здійснення господарських операцій з позивачем.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Зі змісту цієї норми випливає, що саме на податкові органи покладається обов'язок надати достатні докази на обґрунтування висновків про порушення платником податків норм податкового законодавства, на підставі яких такому платникові визначено відповідні грошові зобов'язання.

Відповідач не навів жодних обставин та доказів, які б свідчили про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, незвичності цієї операції для учасників операції, збитковості спірної операції, або інших обставин, які окремо або в сукупності могли б свідчити про безтоварність (фіктивність) вчинених операцій, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагента були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про помилковість доводів відповідача щодо заниження позивачем сум податку на додану вартість, а відповідно, про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки у даній справі оспорюються рішення прийняті відповідачем, суб'єктом владних повноважень, суд відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України, перевіряє чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Обставини справи свідчать, що відповідні положення відповідачем дотримані не були, що в свою чергу зумовило необхідність звернення позивача за захистом свого порушеного права до суду.

З огляду на викладене вище суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому адміністративний позов належить задовольнити.

Позивачем документально підтверджено сплату судового збору в сумі 355,27 грн. (а.с.12), тому судові витрати відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України слід стягнути з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 2, 7-14, 17-20, 50, 69-72, 86, 94, 138, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

п о с т а н о в и в :

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області № 0003392211 від 12.12.2013 року.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа плюс» (82200, Львівська область, м. Трускавець, вул. Шевченка,40; код ЄДРПОУ 31846816) судовий збір в сумі 355,27 грн.

Постанова може бути оскаржена, згідно зі ст. 186 КАС України, протягом 10 днів з дня її проголошення чи отримання копії постанови, шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили, згідно зі ст. 254 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Повний текст постанови складено та підписано о 17.30 год. 09.04.2014 року.

Суддя Кравців О.Р.