Ухвала

від 09.07.2014 по справі 813/9590/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2014 року м. Львів № 876/4106/14

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Савицької Н.В.

суддів: Костіва М.В., Шавеля Р.М.

за участю секретаря судового засідання : Гелецького В.П.

представника апелянта: Холявки І.Я.

представника позивача: Гордієнко О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дрогобицької об'єднаної державної інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 04.04.2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа плюс» до Дрогобицької об'єднаної державної інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа плюс» ( далі ТзОВ «Альфа плюс» ) звернувся в суд з позовом до Дрогобицької об'єднаної державної інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення № 0003392211 від 12.12.2013 р.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 04.04.2014 р. позов задоволено.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції, відповідач Дрогобицька об'єднана державна податкова інспекція головного управління Міндоходів у Львівській області подав апеляційну скаргу, зазначивши, що постанова винесена при неповному встановленні обставин у справі та невірному застосуванні норм матеріального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення, яке слід скасувати.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість постанови суду, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що позивач правомірно включив послуги до складу валових витрат та відніс до податкового кредиту ПДВ.

Такі висновки суду першої інстанції, на переконання колегії суддів, відповідають нормам матеріального та процесуального права та фактичним обставинам справи і є правильними виходячи з наступних підстав.

Як видно із матеріалів справи, працівники податкового органу провели документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Альфа плюс» з питань дотримання вимог податкового законодавства по операціях придбання у ТзОВ «Нові технології ТПВ» товарів ( робіт, послуг) за період з 01.04.2012 р. по 30.04.2012 р. та подальшого їх використання у господарській діяльності.

За висновками акта перевірки позивач допустив порушення:

- п.198.1, п.198.2, п.198.3, п. 198.6 ст. 198; п. 200.1, п. 200.2, п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу, в результаті чого завищено суму ПДВ яка підлягала сплаті в бюджет в сумі 62 грн., в тому числі за травень 2012 р. - 20 грн., серпень 2012 р. - 10 грн., жовтень 2012 р. - 10 грн., листопад 2012 р. - 20 грн., травень 2012 р. - 2 грн.. та занижено суму ПДВ яка підлягала сплаті в бюджет за червень 2013 р. в сумі - 141369 грн.

- не підтверджено реальність здійснення операцій за квітень 2012 р. з ТзОВ «Нові технології ТПВ».

На підставі акта перевірки податковий орган прийняв податкове повідомлення-рішення №0003392211 від 12.12.2013р. про визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі - 176634 грн., в тому числі: 141307 грн. основного платежу та 35327 грн. штрафних санкцій.

При винесенні рішення податковий орган покликався на те, що: позивач безпідставно завищив суму податкового кредиту по господарських відносинах з ТзОВ «Нові технології ТПВ» оскільки, такі операції фактично не здійснювались.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачу в особі ТзОВ «Альфа плюс» контрагентом ТзОВ «Нові технології ТПВ» за період з 01.04.2012 р. по 30.04.2012 р. надано послуги будівельного підряду при спорудженні адміністративно-побутових будівель на суму - 797699, 16 грн., що підтверджується договорами від 22.02.2012 р., 05.03.2012 р.,

На момент здійснення спірної господарської операції та видачі податкових накладних ТзОВ «Альфа плюс», ТзОВ «Нові технології ТПВ» включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, наявні свідоцтва платника податку на додану вартість які не були анульовані.

Як видно з матеріалів справи на підтвердження здійснення вказаної господарської операції позивач надав суду: рішення виконавчого комітету Трускавецької міської ради № 94 від 02.04.2007 р. про надання дозволу ТзОВ «Альфа плюс» на будівництво вертодрому для денної посадки легкового авіатранспорту з допоміжними технологічними приміщеннями по вул.. Городище у м. Трускавці, державний акт на право власності на земельну ділянку від 11.11.2009 р., наказ № 2 від 20.03.2012 р., експертний звіт, ліцензію на будівельну діяльність від 27.06.2007 р., додаток до ліцензії, наказ від 22.02.2012 р., договір № 41-С, договірна ціна, погодження від 22.03.2012 р., акт № 3 від 27.02.2012 р., звіт про витрати основних будівельних матеріалів у будівництві і співставленні з виробничими нормами за квітень 2012 р., довідку про вартість виконаних будівельних робіт за квітень 2012 р., акти приймання виконаних робіт за квітень 2012 р., платіжні доручення, виписки з банку, податкові накладні від 22.02.2012 р., договір підряду від 05.03.2012 р., акт приймання виконання підрядних робіт за квітень 2012 р., платіжне доручення, матеріали фотофіксацій, технічний паспорт, декларацію про готовність об'єкта до експлуатації.

Отже, з вищенаведеного видно, що господарські операції були реальними що підтверджується належними первинними документами які відповідають вимогам бухгалтерського обліку.

Первинні документи судом визнані недійсними не були, судових спорів щодо правильності їх складання немає, відсутні докази які свідчать про те, що наведені в податкових накладних відомості не відповідають дійсності та свідчать про фіктивність господарської операції.

Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи які фіксують факти здійснення господарських операцій.

ст. 1 Закону первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

ст. 198.2 Податкового кодексу передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що представлені позивачем первинні документи відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», та підтверджують реальність (товарність ) здійснення господарських операцій між ТзОВ «Альфа плюс» та ТзОВ «Нові технології» та спростовують висновки податкового органу про протиправність віднесення позивачем до податкового кредиту сум ПДВ по взаєморозрахунках з цими контрагентами в період охоплений перевіркою.

Позивач не може нести відповідальність за допущені порушення своїх контрагентів при укладені ним інших договорів, а також формування своїх податкових зобов'язань.

Чинне податкове законодавство не ставить у залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку ( стану ) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання визначення складу податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

У відповідності до вимог ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Із урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції є законною, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було тому, відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. 160, ст.195, ст.198, ст.205, ст.206, ст.254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Дрогобицької об'єднаної державної інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 04.04.2014 року у справі за № 813/9590/13-а - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий: Н.В. Савицька

Судді: М.В. Костів

Р.М. Шавель