Рішення

від 04.04.2014 по справі 177/2716/13-ц

КРИВОРІЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 177/2716/13-ц

Провадження № 2/177/103/14

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

04 квітня 2014 року

Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Приміч Г. І.

за участі: секретаря Ференц Я. З.,

представник позивача ОСОБА_1

розглянувши цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до селянського (фермерського) господарства "Кристал", третя особа Державна інспекція сільського господарства в Дніпропетровській області про розірвання договору оренди земельної ділянки, повернення земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою 19.09.2013 року.

Востаннє, уточнюючи позовні вимоги в судовому засіданні, представник позивача за довіреністю - ОСОБА_1, просив суд розірвати договір оренди земельної ділянки від 12.08.2008 року, укладений між позивачем та СФГ "Кристал" та зобов'язати відповідача повернути належну позивачу на праві власності земельну ділянку, площею 4,738 га, яка розташована на території Чкаловської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1221887700-01-008-0178.

В обґрунтування позову представник позивача ОСОБА_1 вказував, що відповідач істотно порушує умови договору оренди, а саме використовує орендовану земельну ділянку не за цільовим призначенням, починаючи з 2011 року безперервно засіває її соняшником, чим виснажує землю, порушує нормативи оптимального співвідношення культур у сівозмінах. Безперервне засівання земельної ділянки позивача соняшником протягом 2011-2013 років призводить до знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, що в розумінні п. 32 договору оренди є підставою для розірвання договору.

Вказував, що 03.08.2013 року позивач звертався до відповідача з письмовою вимогою про розірвання договору оренди та вимагав в подальшому не засівати жодної сільгоспкультури на її земельній ділянці, але відповідач вказану вимогу проігнорував, відмовившись отримувати її на поштовому відділенні.

Ще однією підставою для розірвання договору представник позивача вказував на порушення умов договору оренди щодо розрахунку по орендній платі за 2013 рік в повному обсязі. Так, орендну плату за 2013 рік відповідач видав у визначені договором строки лише частково - в натуральній формі 1800 кг. зернових, остаточний розрахунок по орендній платі провів лише 02.04.2014 року.

У зв'язку з цим, представник позивача вважав позов обґрунтованим та просив його задовольнити.

Представник відповідача Штефан Д.Ю. до суду не з'явився, відповідно до його заяви просив справу розглянути без участі відповідача, при цьому просив у позові відмовити, надавши квитанцію про поштовий переказ про доплату орендної плати на користь позивача (а.с.64, 72,73). Будучи присутнім в судовому засіданні 13.03.2014 року (а.с.66-68), Штефан Д.Ю. позов не визнавав, на обґрунтування заперечень вказував, що орендована у позивача земельна ділянка використовується за цільовим призначенням, оскільки на ній вирощуються сільськогосподарські культури. Стверджував, що ФГ відповідно до договору оренди має право самостійно вирішувати, які культури засівати на орендованій земельній ділянці. У разі виявлення погіршення якості земельної ділянки, господарство вживатиме заходів для покращення її якості, що не призведе до порушення прав орендодавця.

Господарство щороку звітує перед управлінням аграрного розвитку Криворізької РДА про зайняті ним площі землі та про культури, які на них засіваються, при цьому жодних зауважень щодо порушення нормативів сівозмін до господарства не висувалося.

Наполягав на тому, що факт порушення нормативів оптимального співвідношення культур у сівозмінах позивачем не доведено, погіршення якості, а тим більше знищення земельної ділянки не доведено, до компетентних органів з заявами про порушення відповідачем земельного та екологічного законодавства позивач не зверталася.

Факт порушення терміну повної сплати орендної плати за 2013 рік представник відповідача визнав, але пояснив, що позивач передала в оренду відповідачу 2 земельні ділянки (паї), договір оренди за одним з яких є предметом даного спору, за кожен з яких в листопаді 2013 року ОСОБА_2 отримала по 1800 кг. зернових. В кінці листопада 2013 року відповідач повідомляв позивача про необхідність явки для отримання орендної плати за 2013 рік в повному обсязі, але позивач до СФГ не з'явилася. Наполягав на тому, що разове порушення строків виплати орендної плати в повному розмірі не може бути підставою для розірвання договору оренди.

Представник третьої особи - Державної інспекції сільського господарства в Дніпропетровській області до суду не з'явився, відповідно до його заяви просив справу розглянути за його відсутності (а.с.58,70). Будучи присутнім в судовому засіданні 13.03.2014 року представник Сирота О.А. вказував, що перевірка дотримання нормативів оптимального співвідношення культур у сівозмінах проводиться інспекцією сільського господарства за заявою власника землі та на підставі проекту землеустрою щодо еколого-економічного обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь, якого у відповідача не має, за що він може бути підданий адміністративній відповідальності. Позивач з заявами про проведення перевірки до Державної інспекції сільського господарства Дніпропетровської області не зверталася, а тому підстави для проведення перевірки були відсутні. Наполягав на тому, що проведення перевірки дотримання нормативів оптимального співвідношення культур у сівозмінах до компетенції сільського голови не відноситься, а є виключною компетенцією інспекції.

Вислухавши пояснення представника позивача, представників відповідача та третьої особи, дослідивши докази по справі, суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 4,738 га., для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Чкаловської сільської ради Криворізького району, що підтверджується державним актом від 19.10.2001 року (а.с. 7)

12.08.2008 року між ОСОБА_2 та СФГ «Кристал» було укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до умов якого орендодавець ОСОБА_2 передала орендарю - СФГ «Кристал» в строкове платне користування належну їй на праві власності земельну ділянку площею 4,738 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Договір укладено на 10 років (а.с. 8-10). Земельна ділянка була передана орендарю в натурі, що підтверджується актом прийому -передачі від 12.08.2008 року (а.с. 11).

Вказаний договір оренди землі пройшов державну реєстрацію у Криворізькому відділі Дніпропетровської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру», що підтверджується відміткою в договорі та довідкою Управління дерземагенства у Криворізькому районі (а.с. 9 зворот, 34), тобто є укладеним, в розумінні ст.. 20 Закону України «Про оренду землі», яка діяла на час виникнення спірних відносин, та ст.. 125 ЗК України, а отже користування орендарем цією земельною ділянкою є правомірним.

Згідно зі ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ст. 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Стаття 31 Закону України «Про оренду землі» визначає, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Згідно зі ст. 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Позивач однією з підстав для розірвання договору оренди землі вказує порушення відповідачем вимог п. 28 договору оренди землі, відповідно до якого від орендаря вимагається використовувати землю за цільовим призначенням, забезпечення екологічної безпеки при користуванні земельною ділянкою шляхом дотримання вимог земельного та екологічного законодавства.

Відповідно до ст. 19 ЗК України, землі України за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Так, серед інших категорій земель виділяють землі сільськогосподарського призначення.

Стаття 22 ЗК України передбачає, що землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані, в тому числі, для виробництва сільськогосподарської продукції. До земель сільськогосподарського призначення, серед інших, належать сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги).

Як вбачається з державного акту на право приватної власності на землю та договору оренди земельної ділянки, належна ОСОБА_2 земельна ділянка є земельною ділянкою сільськогосподарського призначення, наданою для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, одним з основних видів діяльності СФГ «Кристал» є вирощування зернових, бобових культур та насіння олійних культур. (а.с. 23-25). Як вказував представник відповідача, будучи присутнім у судовому засіданні 13.03.2014 року та не заперечувалося представником позивача, СФГ «Кристал» використовує орендовану земельну ділянку для вирощування сільськогосподарських культур, що свідчить про дотримання відповідачем цільового використання орендованої земельної ділянки.

Ще однією підставою для розірвання договору оренди позивач вказує порушення строків остаточного розрахунку по орендній платі.

Стаття 21 Закону України «Про оренду землі» передбачає, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. ЇЇ розмір, форма і строки внесення встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

Відповідно до п. 9 договору оренди від 12.11.2008 року орендар має сплатити орендодавцю орендну плату в розмірі 3% від грошової оцінки земельної ділянки, що в сумі становить 1360 грн. в грошовій формі, або в натуральній формі: зернові 2 тони, солома одну тону, оранка двадцять п'ять соток. Пунктами 9, 11 договору передбачено що орендна плата сплачується щороку, не пізніше як у термін від «15» серпня по «01» грудня кожного року (а.с. 8 зворот).

Як вбачається з розрахунку за оренду землі, в оренді у СФГ «Кристал» перебувало 2 земельні ділянки, належні ОСОБА_2, одна із яких є предметом даного спору, за користування кожною з яких, в листопаді 2013 року СФГ «Кристал» розрахувалося з ОСОБА_2 по 1800 кг. зернових, що свідчить про часткове проведення розрахунку по орендній платі в обумовлений договором строк (а.с. 63).

Як вказував представник відповідача Штефан Д.Ю. та не заперечував ОСОБА_1, СФГ «Кристал» 29.11.2013 року повідомляло позивача про необхідність явки для отримання решти орендної плати за 2013 рік, що також підтверджується поштовим повідомленням (а.с. 61), але вказане повідомлення було проігнороване позивачем.

Представника позивача ОСОБА_1 вказував на те, що позивач не з'явилася для отримання орендної плати, оскільки в повідомленні не було вказано адреси, за якою необхідно звернутися для отримання орендної плати. Ці доводи суд розцінює критично, оскільки позивач в 2008 році укладала договір оренди землі, а також неодноразово отримувала орендну плату за минулі роки, отже адреса СФГ «Кристал» була їй відомою, і за бажанням вона могла отримати орендну плату в повному обсязі.

02.04.2014 року СФГ «Кристал» електронним переказом перерахувало позивачу решту орендної плати за 2013 рік в розмірі 800 грн. за оренду 2-х земельних ділянок, тобто по 200 грн. за кожну із орендованих земельних ділянок (а.с. 73), що не заперечував представник позивача. Вказані дії відповідають положенням ч. 4 ст. 22 Закону України «Про оренду землі» та не суперечать умовам п. 9 договору оренди землі, оскільки ним передбачена альтернативна форма орендної плати (грошова та натуральна).

Відповідно до п. «д» ч.1 ст. 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Як вказував представник відповідача та не заперечувалося представником позивача, СФГ «Кристал» протягом 2008-2012 років належним чином виконувало умови договору щодо виплати орендної плати. Орендну плату за 2013 рік відповідач частково, в натуральній формі, виплатив своєчасно (а.с.63), що не заперечував представник позивача, а решту орендної плати виплатив 02.04.2014 року (а.с.73), тобто з затримкою на 4 місяці, але при цьому повідомляв позивача про можливість отримання орендної плати в листопаді 2013 року, тобто в межах строку для виплати орендної плати вживав заходів для її своєчасної виплати. У зв'язку з цим, суд приходить до висновку, що затримка у виплаті орендної плати в повному обсязі є наслідком поведінки обох сторін договору оренди, адже позивач мала можливість звернутися до відповідача та своєчасно отримати орендну плату, а відповідач мав можливість здійснити переказ орендної плати поштою в строк визначений договором, тобто до кінця листопада 2013 року.

Враховуючи все вище вказане, суд приходить до висновку, що одноразова затримка в остаточному розрахунку по виплаті орендної плати не свідчить про систематичність порушення умов договору в частині несплати орендної плати, а тому не є підставою для розірвання договору оренди.

Аналогічна позиція викладена в постанові ВС України від 12.12.2012 року у справі № 146 цс12, яка є обов'язковою для судів відповідно до ст. 360-7 ЦПК України.

Ще однією підставою для розірвання договору оренди представник позивача вказував постійне засівання земельної ділянки соняшником протягом 2011-2013 років, що порушує сівозміни, погіршує стан землі, призводить до її знищення.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Постанова КМУ № 164 від 11.02.2010 року «Про затвердження нормативів оптимального співвідношення культур у сівозмінах в різних природно-сільськогосподарських регіонах» встановлює допустимі нормативи періодичності вирощування культур на одному і тому ж полі, зокрема для соняшнику - не менше ніж через сім років.

Позивачем до суду надана довідка сільської ради та акт обстеження посівів по Чкаловській сільській раді, складений за участі сільського голови, землевпорядника, депутата Чкаловської сільської ради та представника від орендодавців, в яких зафіксовано, що на полі площею 48,64 га на протязі останніх років вирощується соняшник, чим погіршується стан земельних ділянок та порушуються умови договору (а.с. 13-14).

Однак, предметом спору по даній справі є земельна ділянка ОСОБА_2 площею 4,988 га., а у вище вказаних довідці та акті вказано про земельну ділянку площею 48,64 га., без ідентифікації земельних ділянок та їх власників, що не дозволяє однозначно стверджувати, що серед вказаних 48,64 га. землі є земельна ділянка саме позивача. Тобто позивачем не надано доказів того, що саме на її земельній ділянці здійснювалося вирощування соняшника протягом 2011-2013 років підряд.

Крім цього, як вказував Сирота О.А. - представник ДІСГ, проведення перевірки дотримання сівозмін не є компетенцією сільського голови, а відповідно до Положення про Державну інспекцію сільського господарства України, затвердженого Указом Президента України № 459 від 13.04.2011 року, є виключною компетенцією Держсільгоспінспекції, при цьому позивач з заявою про проведення такої перевірки до інспекції не звертався.

У зв'язку з цим, суд приходить до висновку, що надана довідка сільської ради та акт не є належними доказами порушення нормативів оптимального співвідношення культур у сівозмінах.

Крім цього, доводи представника позивача в частині засівання вище вказаної земельної ділянки соняшником протягом 2011-2013 років, спростовуються довідкою Управління агропромислового розвитку КРДА, до якого відповідач щороку подає звітність, з якої вбачається, що в 2011 році СФГ «Кристал» мало у користуванні угіддя площею 430,01 га., з яких засівало 400,11 га, при цьому жодного гектару не було засіяно соняшником, що спростовує доводи представника позивача про засівання земельної ділянки позивача в 2011 році соняшником. У 2012 році у користуванні господарства перебувало 428,83 га, з яких посівна площа склала 193,64 га, з яких соняшником було засіяно лише 85 га., решта 108,64 га - засіяно озимою пшеницею. В 2013 році з 328,83 га, які перебували у користуванні СФГ «Кристал», засівалися 292 га, з яких соняшником 132 га., пшеницею озимою - 60 га., пшеницею ярою - 100 га (а.с. 62).

Отже, суд приходить до висновку, що позивачем та його представником не доведено факту допущення відповідачем порушень нормативів сівозміни, погіршення якості землі орендодавця, тим більше про її знищення, які б могли бути підставою для розірвання договору відповідно до п. 32 договору оренди від 12.08.2008 року, а тому підстави для розірвання договору відсутні.

Крім цього, відповідно до п. 27 договору оренди від 12.08.2008 року, орендар має право самостійно визначати напрями своєї господарської діяльності, використовувати земельну ділянку відповідно до цільового призначення, а відповідно до п. 28 договору орендар, після закінчення дії договору, зобов'язаний повернути земельну ділянку орендодавцю у стані не гіршому ніж на момент передачі. Відповідно до п. 25 договору ОСОБА_2 має право вимагати відшкодування збитків, у разі погіршення орендарем корисних властивостей земельної ділянки, пов'язаних зі зміною її стану.

Аналіз вказаних норм договору вказує на те, що СФГ «Кристал» отримавши в користування земельну ділянку має право самостійно на ній господарювати, визначати напрями своєї господарської діяльності, зокрема які культури засівати, але при закінченні строку дії договору, має вжити заходів для відновлення попереднього стану земельної ділянки та передати її ОСОБА_2 у стані не гіршому ніж на момент передачі земельної ділянки в користування. У разі недотримання вказаних вимог договору ОСОБА_2 має право на відшкодування збитків викликаних погіршенням якості землі.

Аналогічна позиція висловлена в п.п. 3 п. 17 Постанови Пленуму ВС України № 7 від 16.04.2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ».

Оскільки договір оренди від 12.08.2008 року є дійсним, строк його дії не закінчився, порушення умов договору, які відповідно до п. 32 договору оренди землі, могли б стати підставою для розірвання договору судом, позивачем не доведено, а затримка у виплаті орендної плати не в повному обсязі не носить систематичного характеру, тому суд приходить до висновку про необхідність відмови позивачу у задоволенні її позову.

Позивачем по справі сплачений судовий збір в розмірі - 453,26 грн., який вона просила стягнути з відповідача. Оскільки рішенням суду в задоволенні позову відмовлено, то відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України судовий збір сплачений позивачем йому не відшкодовується.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 651, 792 ЦК України, ст.ст. 19, 22, 125,141 ЗК України, ст.ст. 24-26, 31,32 Закону України «Про оренду землі», Положенням про Державну інспекцію сільського господарства України, затвердженим Указом Президента України № 459 від 13.04.2011 року та ст.ст. 3,10, 11,15, 60, 61, 209, 212-214, 360-7 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_2 до селянського (фермерського) господарства "Кристал", третя особа Державна інспекція сільського господарства в Дніпропетровській області про розірвання договору оренди земельної ділянки, повернення земельної ділянки, - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: