УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 177/27/14-ц Головуючий в першій
Провадження № 22-ц/774/1426/К/14 інстанції - Приміч Г.І.
Категорія № 47 (1) Доповідач - Ляховська І.Є.
УХВАЛА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 липня 2014 року м. Кривий Ріг
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі :
головуючого - судді Ляховської І.Є.,
суддів - Барильської А.П., Михайлів Л.В.,
при секретарі - Булах К.А.,
за участю - представника позивача ОСОБА_2,
представника відповідача - Сагайдак Дениса Сергійовича,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 04 квітня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_4 до Селянського (фермерського) господарства «Кристал», третя особа - Державна інспекція сільського господарства в Дніпропетровській області, про розірвання договору оренди земельної ділянки, повернення земельної ділянки, -
В С Т А Н О В И Л А :
У вересні 2013 року позивач ОСОБА_4 звернулась із позовом до Селянського (фермерського) господарства «Кристал» (далі - СФГ «Кристал») із даним позовом, обґрунтування якого зазначила, що їй на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 4,738 га., яка розташована на території Чкаловської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області. 12 серпня 2008 року між нею та СФГ «Кристал» укладено договір оренди зазначеної земельної ділянки. На думку позивача, відповідач істотно порушує умови договору оренди, а саме використовує орендовану земельну ділянку не за цільовим призначенням, починаючи з 2011 року безперервно засіває її соняшником, чим виснажує землю, порушує нормативи оптимального співвідношення культур у сівозмінах, призводить до знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню. Уточнивши позовні вимоги та зазначивши ще одну підставу для розірвання договору - порушення умов договору оренди щодо розрахунку по орендній платі за 2013 рік в повному обсязі, просила суд розірвати договір оренди земельної ділянки від 12 серпня 2008 року, зобов'язати відповідача повернути належну їй на праві власності земельну ділянку, стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі за землю за 2013 рік у розмірі 3% та судовий збір у розмірі 453,26 грн.
Ухвалою суду від 04 квітня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_4 в частині стягнення заборгованості з орендної плати залишені без розгляду.
Рішенням Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 04 квітня 2014 року в задоволені позову ОСОБА_4 відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_4 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, вважає, що суд безпідставно відмовив у задоволенні її позовних вимог, оскільки прийшов помилкового висновку про не доведення позивачем позовних вимог та неналежність як доказу довідки та акту Чкалівської сільської ради про засівання орендованих земель соняшниковими культурами господарства.
В своїх запереченнях представник відповідача Сагайдак Д.С. просить апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду залишити без змін
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 4,738 га. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Чкаловської сільської ради Криворізького району, що підтверджується державним актом від 19.10.2001 року (а.с. 7).
12.08.2008 року між ОСОБА_4 та СФГ «Кристал» укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до умов якого орендодавець ОСОБА_4 передала орендарю - СФГ «Кристал» в строкове платне користування - на 10 років - належну їй на праві власності земельну ділянку площею 4,738 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с. 8-10).
Земельна ділянка передана орендарю в натурі, що підтверджується актом прийому -передачі від 12.08.2008 року (а.с. 11).
Вказаний договір оренди землі пройшов державну реєстрацію у Криворізькому відділі Дніпропетровської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру» (а.с. 9 зворот, 34).
Вирішуючи спір, суд першої інстанції дослідив усі надані сторонами докази, перевірив доводи та заперечення сторін, у повному обсязі встановив обставини справи, надав їм вірну юридичну оцінку та дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він відповідає обставинам справи та нормам діючого законодавства.
Згідно ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Статтею 32 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.
Відповідно п. 32 укладеного сторонами договору оренди земельної ділянки, його дія припиняється шляхом розірвання за взаємною згодою або за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки.
Звертаючись до суду з даним позовом, ОСОБА_4 просила розірвати договір оренди земельної ділянки з підстав порушення відповідачем істотних умов договору, а саме п.28 договору, яким передбачений обов'язок Орендаря використовувати надану земельну ділянку відповідно до її цільового призначення, умов її надання та зберігання якості, додержуватись режиму використання земель, не погіршувати екологічного стану земельної ділянки у результаті своєї господарської діяльності.
На підтвердження своїх вимог в якості доказу позивачем надано довідку та акт обстеження посівів сільськогосподарських культур, складені Чкалівською сільською радою за участю голови сільської ради, землевпорядника, депутата та свідка по справі, згідно яких на земельній ділянці площею 48,64га, яку орендує СФГ «Кристал», протягом останніх років вирощується соняшник, чим погіршується стан земельних ділянок та порушуються умови договору (а.с. 13, 14).
Заперечуючи проти позову, відповідач надав довідку Управління агропромислового розвитку КРДА, до якого відповідач щороку подає звітність, із якої убачається, що в 2011 році СФГ «Кристал» мало у користуванні угіддя площею 430,01 га., з яких засівало 400,11 га, при цьому жодного гектару не було засіяно соняшником. У 2012 році у користуванні господарства перебувало 428,83 га, з яких посівна площа склала 193,64 га, з яких соняшником було засіяно лише 85 га., решта 108,64 га - засіяно озимою пшеницею. У 2013 році з 328,83 га, які перебували у користуванні СФГ «Кристал», засівалися 292 га, з яких соняшником 132 га., пшеницею озимою - 60 га., пшеницею ярою - 100 га (а.с. 62).
Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 59 ЦПК України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції правильно виходив із недоведеності факту порушень відповідачем нормативів сівозміни та погіршення якості землі орендодавця, оскільки, відповідно до Положення про Державну інспекцію сільського господарства України, затвердженого Указом Президента України № 459 від 13.04.2011 року, проведення перевірки дотримання сівозмін є виключною компетенцією Держсільгоспінспекції, а не сільського голови.
Встановивши, що позивач з заявою про проведення такої перевірки до інспекції не зверталася, а спірна земельна ділянка використовується відповідачем відповідно до її цільового призначення (для ведення товарного сільськогосподарського виробництва) та зареєстрованого виду діяльності СФГ «Кристал» (вирощування зернових, бобових культур та насіння олійних культур), суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про неналежність наданих позивачем доказів.
У зв'язку з цим доводи апеляційної скарги про ненадання судом правової оцінки довідці та акту Чкалівської сільської ради є безпідставними.
Також необґрунтованими є посилання апеляційної скарги на порушення відповідачем допустимих нормативів вирощування соняшника, встановлених Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2010 року №164 «Про затвердження нормативів оптимального співвідношення культур у сівозмінах в різних природно-господарських регіонах», оскільки згідно зазначеної постанови допустимі нормативи періодичності вирощування культури на одному і тому самому полі становлять: для ріпаку озимого і ярого - не менше ніж через три роки; для соняшника - не менше ніж через сім років, а докази порушення відповідачем зазначених строків у справі відсутні.
Посилання позивача в апеляційній скарзі на пошкодження стану земельної ділянки, також не можуть бути взятими до уваги, оскільки не підтверджені належними та допустимими доказами, якими можуть бути висновки експертів, спеціалістів, оскільки для вирішення цього питання необхідні спеціальні пізнання відповідних фахівців у галузі агроекономіки землі.
Отже, належні та переконливі докази погіршення відповідачем якості чи екологічного стану земельної ділянки ОСОБА_4 площею 4,738 га, що могло б стати підставою для розірвання договору оренди земельної ділянки, у матеріалах справи відсутні.
Враховуючи вищевикладене, колегія судді приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам закону, зібраним доказам, обставинам справи, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому рішення суду необхідно залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 04 квітня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий : І.Є.Ляховська
Судді: А.П.Барильська
Л.В.Михайлів
Суд | Апеляційний суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 15.07.2014 |
Оприлюднено | 24.07.2014 |
Номер документу | 39841077 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Апеляційний суд Дніпропетровської області
Ляховська І. Є.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні