Рішення

від 07.04.2014 по справі 465/3200/13-ц

ФРАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

465/3200/13-ц

2/465/115/14

РІШЕННЯ

Іменем України

07.04.2014 року Франківський районний суд м. Львова

в складі: Головуючого- судді Лозинського Б.М.

при секретарі- Попик А.Б.

з участю представника позивача- Тацишин І.Б.

з участю третіх осіб ОСОБА_1

ОСОБА_2

ОСОБА_3

ОСОБА_4

ОСОБА_5

з участю представників відповідача - Пілат Л.П., Федейко А.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові в залі суду цивільну справу за позовом Первинної профспілкової організації Українського науково-дослідного інституту промисловості ім. Т. Шевченка до Приватного акціонерного товариства «Український науково-дослідний інститут поліграфічної промисловості імені Т. Шевченка» ДАК «Укрвидавполіграфія» про невизнання колективного договору та зобов'язання вчинити дії, суд,-

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду із цивільним позовом до Приватного акціонерного товариства «Український науково-дослідний інститут поліграфічної промисловості імені Т. Шевченка» ДАК «Укрвидавполіграфія» про невизнання колективного договору та зобов'язання вчинити дії.

Франківський районний суд м. Львова ухвалою від 05.08.2013р. відкрив провадження у цивільній справі.

Позивачі в обґрунтування своїх позовних вимог покликаються на наступне.

На Приватному акціонерному товаристві «Український науково-дослідний інститут поліграфічної промисловості ім. Т.Г. Шевченка» існує первинна профспілкова організація, яка легалізована Франківським районним управлінням юстиції у м. Львові у відповідності до ст. 16 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» (вих. №69/38 від 05.04.2000р. додаток №1).

У відповідності до ч. 9 ст. 16 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» профспілка, об'єднання профспілок набувають права юридичної особи з моменту затвердження статуту (положення). Статусу юридичної особи набувають також організації профспілки, які діють на підставі її статуту.

Адміністрація Інституту порушує умови Колективного договору схваленого загальними зборами трудового колективу 10.04.2008р. та зареєстрованим управлінням економіки департаменту економічної політики та ресурсів Львівської міської ради за реєстровим номером №207 від 14.05.2008р.та чинного трудового законодавства, що полягає у наступному.

Не проводить перерахування членських внесків членів первинної профспілкової організації внаслідок чого дані дії порушують: 1. ст. 42 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», ст. 249 Кодексу законів про працю України, відповідно до яких роботодавець зобов'язаний щомісячно і безоплатно утримувати з заробітної плати та перераховувати на рахунок профспілки членські профспілкові внески та не має права затримувати перерахування зазначених коштів, 2. п. 6.2 Колективного договору, відповідно до якого адміністрація зобов'язується відраховувати профспілкові внески із заробітної плати і перераховувати їх у 10-ти денний термін на розрахунковий рахунок профкому через бухгалтерію.

Порушення прав Первинної профспілкової організації Інституту полягає в тому, що членські внески спрямовуються на реалізацію програм допомоги членам профспілки, інші цілі, передбачені Статутом. Неперерахування коштів створює значні труднощі у виконанні статутних завдань первинної профспілкової організації.

Наказ по Інституту від 01.03.2013р. №13-к «Щодо змін в структурі інституту» прийнятий з порушенням вимог чинного трудового законодавства, оскільки ліквідовано та реорганізовано структурні підрозділи, що полягає у наступному: п. 2.2 Колективного договору, відповідно до якого адміністрація за погодженням сторін зобов'язується офіційно повідомляти профспілковий комітет про, зокрема, реорганізацію та створення нових структурних підрозділів, ліквідацію, перепрофілювання їх діяльності не пізніше, як за два місяці до початку проведення змін, ст. 247 Кодексу законів про працю України, ст. 38 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» в частині не погодження нових умов праці в Інституті.

Позивач вважає, що порушувалось відповідачем також і умови оплати праці, що полягало у наступному

У відповідності до п. 2.1. додатку №3 «Положення про оплату праці працівників ВАТ « «УНДІПП ім. Т.Г.Шевченка» до Колективного договору в Інституті система оплати праці та перелік доплат і надбавок до тарифних ставок та посадових окладів наукових працівників організована на основі Єдиної тарифної сітки розрядів та коефіцієнтів згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2002р. №1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та окремих галузей бюджетної сфери».

Схеми тарифних розрядів та коефіцієнтів за посадами позивачів, які займали посади наукових працівників у відповідності до додатку №1 «Положення про оплату праці працівників ВАТ «УНДІПП ім. Т.Г.Шевченка» до Колективного договору повинна була визначатись у відповідності до Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2002р. №1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та окремих галузей бюджетної сфери» з врахуванням змін і доповнень.

Також позивач покликається в обґрунтування своїх позовних вимог на позицію Територіальної державної інспекції з питань праці у Львівській області, якою проведено перевірку за звернення до прокуратури Франківського району м.Львова щодо порушення вимог законодавства про працю адміністрацією ПРАТ «Український науково-дослідний інститут поліграфічної промисловості ім. Т.Г. Шевченка» в частині прийняття рішення адміністрацією в односторонньому порядку з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами, недотримання термінів виплати заробітної плати та наявною заборгованістю із виплати заробітної плати та надано відповідь від 08.02.2013р. №02-0514/04. Інспекцією встановлено, що оклади встановлені в Інституті з 01.10.2011р. від тарифної ставки 1 тарифного розряду у розмірі 660 грн. з використанням тарифних коефіцієнтів згідно ІІ етапу Єдиної тарифної сітки. У відповідності до вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.2008р. №74 «Про запровадження ІІІ етапу оплати праці на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» ІІІ етап оплати праці запроваджено з 1 вересня 2008 року. Тарифний коефіцієнт ІІІ етапу Єдиної тарифної сітки у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.2008р. №74 «Про запровадження ІІІ етапу оплати праці на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» наскільки мені відомо ні з 1 вересня 2008 року ні з початку виникнення моїх трудових відносин, зокрема з 16 вересня 2010 р., не застосовувався, тобто замість здійснення обрахунку з використанням тарифного коефіцієнту для 16 тарифного розряду 2,79 застосовувався 2,5. Позивачами зазначається, що Наказом по Інституту від 3.10.2013р. «Щодо впорядкування заробітної плати з 01.10.2011р. згідно Галузевою угодою та ЄТС» згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 11.05.2011р. №524 запроваджено з 1 жовтня 2011р. для наукових працівників інституту, оплата праці яких здійснюється на основі Єдиної тарифної сітки посадовий оклад працівника 1 тарифного розряду у розмірі 660 грн. і встановити у відповідності до тарифних розрядів і коефіцієнтів посадові оклади наукових працівників структурних підрозділів інституту. Після прийняття даного наказу про встановлення розміру 1 тарифного розряду його розмір не змінювався до дня звільнення позивачів.

Позивач зазначає, що у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2002р. №1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та окремих галузей бюджетної сфери» після 1 жовтня 2011р. підняття 1 тарифного розряду здійснювалось наступним чином: з 1.12.2011р. - 704 грн. (Постанова КМУ від 11.05.2011р. №524); з 1.01.2012р. - 773 грн.; з 1.04.2012р. - 794 грн., з 1.07.2012р. - 802 грн., з 1.09.2012р. - 807 грн., з 1.10.2012р. - 823 гривні, з 1.12.2012р. - 839 грн.

Крім того, позивач зазначає, що у відповідності до п. 2.2 додатку №3 «Положення про оплату праці працівників ВАТ « «УНДІПП ім. Т.Г.Шевченка» до Колективного договору в Інституті здійснюється виплата надбавки за стаж наукової роботи (згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 14.04.2004р. «Про затвердження Порядку виплати надбавки за стаж наукової роботи») у процентному відношенні до посадового окладу. Оскільки посадовий оклад працівників нараховувався з порушенням чинного законодавства то і розмір даної надбавки визначався невірно.

У відповідності до п. 2.2 додатку №3 «Положення про оплату праці працівників ВАТ «УНДІПП ім. Т.Г.Шевченка» до Колективного договору в Інституті повинна здійснюватись доплата за науковий ступінь(якщо діяльність за профілем збігається з наявним науковим ступенем) у граничному розмірі 15 % посадового окладу. Дана доплата не здійснювалась.

До Позивача з заявами від 25.03.2013р. звернулись члени первинної профспілкової організації, наукові працівники, які залучені як треті особи на стороні Позивача, з приводу нарахування заробітної плати з порушенням умов Колективного договору та постанови КМУ. Крім цього, клопотали про звернення до суду в їхніх інтересах з вимогою про донарахування та стягнення недоотриманої заробітної плати, зокрема: ОСОБА_1- науковий співробітник відділу розроблення та виготовлення поліграфічного устаткування, звільнена 28.05.2013р. відповідно до ст. 40 п.1 КЗпП України згідно Наказу №24-к від 27.05.2013р. (недоотримана заробітна плата становить - 19624,90 грн.), ОСОБА_2 - науковий співробітник відділу розроблення та виготовлення поліграфічного устаткування, звільнена 28.05.2013р. відповідно до ст. 40 п.1 КЗпП України згідно Наказу №24-к від 27.05.2013р. (недоотримана заробітна плата становить - 19624,90 грн.), ОСОБА_3 - науковий співробітник відділу розроблення стандартизації, продовжує працювати (недоотримана заробітна плата становить станом на 11.12.2013р.-25550,08 грн.), ОСОБА_4 - в.о. завідувача відділу розроблення та виготовлення поліграфічного устаткування, звільнений 28.05.2013р. відповідно до ст. 40 п.1 КЗпП України згідно Наказу №24-к від 27.05.2013р. (недоотримана заробітна плата становить - 20187,52 грн.), ОСОБА_5 - завідувач відділу поліграфічних матеріалів, кандидат технічних наук звільнений 25.04.2013р. відповідно до ст. 38 КЗпП України згідно Наказу №21-к від 24.05.2013р. (недоотримана заробітна плата стягненню становить - 46008,24 грн.).

Також Позивач посилається на ст. 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу. Колишні працівники ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4 звільнені 28.05.2013р. відповідно до ст. 40 п.1 КЗпП України згідно Наказу №24-к від 27.05.2013р., а ОСОБА_5 звільнений 25.04.2013р. відповідно до ст. 38 КЗпП України згідно Наказу №21-к від 24.05.2013р.

З даними працівниками проведено розрахунок при звільненні без врахування недоотриманої заробітної плати чим порушено вимоги Колективного договору та ст. ст. 47, 116 КЗпП України.

У судовому засіданні представник Позивача та треті особи давши пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві просили задовільнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив та пояснив, що перерахування членських внесків членів первинної профспілкової організації, то Позивач жодного разу із письмовою вимогою про сплату заборгованості по цих внесках не звертався. Дійсно, заборгованість по внесках існує, проте така виникла внаслідок важкого фінансового становища підприємства.

Щодо вирішення питання про визнання незаконним та скасування наказу від 01.03.2013 року №13-к «Щодо змін в структурі інституту», то вважає, що таке не підлягає задоволеншо, оскільки саме по собі неповідомлення профспілки не призвело до порушення жодних прав наймаїніх працівників. Адже, ліквідовувався відділ, у якому не працювало жодного працівника, а реорганізація бюро інформаційного забезпечення шляхом доручення його до складу відділу стандартизації та інформації не призвело до звільнення будь - кого із працівників.

Представник відповідача також зазначив, що не введення на підприємстві III етапу оплати праці на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів пов'язано з тим, що Постанова КМУ від 30.08.2002р. № 1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної стіки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та окремих галузей бюджетної сфери» та Постанова від 22.02.2008р. № 74 «Про запровадження ІІІ етапу оплати праці на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праі працівників установ, закладів та окремих галузей бюджетної сфери» передбачають запровадження III етапу оплати праці в установах та закладах бюджетної сфери. ПРАТ «УНДІПП ім. Т.Г. Шевченка» не належить до установ бюджетної сфери, оскільки фінансується на умовах госпрозрахунку і бюджетні кошти отримує лише, на виконання державних замовлень на підставі укладених договорів. Щодо посилань Позивачів на додаток №3 «Положення про оплагу праці ВАТ «УНДІПП ім. Т.Г. Шевченка» до Колективного договору, то такі є неправомірними, оскільки даний Колективний договір було укладено на 2008 рік і він втратив свою чинність в частині соціального захисту працівників, оскільки був укладений між ВАТ «УНДІПП ім. Т.Г. Шевченка» КП ДАК «Укрвидавполіграфія» та Львівським обласним комітетом профспілки працівників культури УНДІПП, а 12 жовтня 2010р. відбулася зміна організаційно-правової форми інституту з ВАТ «УНДІПП ім. Т.Г. Шевченка» КП ДАК «Укрвидавполіграфія» на ПрАТ «УНДІПІ і ім. Т.Г. Шевченка» КП ДАК «Укрвидавполіграфія».

В прикінцевих положеннях колективного договору зазначено, що в разі зміни власника, реорганізації установи, тощо, умови договору щодо питань соціального захисту працівників залишаються чинними протягом 1 року. Тобто, в частині соціального захисту, колективний договір втратив чинність ще 12 жовтня 2011р., а тому Позивач не вправі вимагати недоотриману заробітну плату у період з 12.10.2011 року по 28.02.2013 року у зв'язку із незастосуванням більшого тарифного коефіцієнту та надбавки за стаж наукової роботи.

Крім того Відповідач посилається на ч.1 ст. 59 ГК України, згідно якої, припинення діяльності суб'єкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації - за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб - засновників суб'єкта господарювання чи їх правонаступників, а у випадках, передбачених законами, - за рішенням суду. Відповідно до ч.1 ст. 108 ЦК України перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно - правової форми, що саме і відбулося з інститутом, який до 12.10.2010 року був ВАТ, а з 12.10.2010 року змінив організаційно - правову форму на ПрАТ.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників процесу, оцінивши в сукупності зібрані по справі докази, вирішуючи спір в межах заявлених позовних вимог, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з таких мотивів.

Відповідно до ст. 42 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», ст. 249 Кодексу законів про працю України роботодавець зобов'язаний сприяти створенню належних умов для діяльності профспілкових організацій, що діють на підприємстві, в установі або організації.

За наявності письмових заяв працівників, які є членами профспілки, роботодавець щомісячно і безоплатно утримує із заробітної плати та перераховує на рахунок профспілки членські профспілкові внески працівників відповідно до укладеного колективного договору чи окремої угоди в терміни, визначені цим договором. Роботодавець не має права затримувати перерахування зазначених коштів.

Судом встановлено, що на Приватному акціонерному товаристві «Український науково-дослідний інститут поліграфічної промисловості ім. Т.Г. Шевченка» існує первинна профспілкова організація Українського науково-дослідного інституту поліграфічної промисловості ім. Т.Шевченка, яка легалізована Франківським районним управлінням юстиції у м. Львові у відповідності до ст. 16 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» (вих. №69/38 від 05.04.2000р.).

З розрахунку заборгованості по профспілкових членських внесках перед первинною профспілковою організацією Українського науково-дослідного інституту поліграфічної промисловості ім. Т.Шевченка вбачається, що заборгованість по профспілкових членських внесках становить 4560,00 грн. Вказаний розрахунок відповідачем не заперечувався.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач не в повному обсязі перерахував позивачу профспілкові членські внески, що визнав представник відповідача, а тому заборгованість в розмірі 4560,00 грн. слід стягнути в судовму порядку.

Відповідачем не спростовано доказами факт прийняття наказу по Інституту від 01.03.2013р. №13-к «Щодо змін в структурі інституту» без погодження первинною профспілковою організацією, що діє на підприємстві, що свідчить про порушення п. 2.2 Колективного договору, що діє на підприємстві, ст. 247 Кодексу законів про працю України, ст. 38 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» в частині не погодження нових умов праці.

У відповідності до ст. 10 КЗпП України, ст. 1 Закону України «Про колективні договори і угоди» колективний договір укладається на основі чинного законодавства, прийнятих сторонами зобов'язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів трудящих, власників та уповноважених ними органів.

Згідно ст. 5 Закону України «Про колективні договори і угоди» умови колективних договорів і угод, укладених відповідно до чинного законодавства, є обов'язковими для підприємств, на які вони поширюються, та сторін, які їх уклали.

Колективний договір може передбачати додаткові порівняно з чинним законодавством і угодами гарантії, соціально-побутові пільги (ст. 7 Закону України «Про колективні договори і угоди»).

Відповідно до Колективного договору схваленого загальними зборами трудового колективу 10.04.2008р. та зареєстрованим управлінням економіки департаменту економічної політики та ресурсів Львівської міської ради за реєстровим номером №207 від 14.05.2008р. в Інституті система оплати праці та перелік доплат і надбавок до тарифних ставок та посадових окладів наукових працівників організована на основі Єдиної тарифної сітки розрядів та коефіцієнтів згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2002р. №1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та окремих галузей бюджетної сфери». Позивачі працювали весь проміжок часу на посадах наукових працівників, що як наслідок в повному обсязі вимагає від відповідача застосування норм даної Постанови при здійсненні оплати праці даним працівникам, що включає застосування у спірний період відповідного розміру першого тарифного розряду у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.2008р. №74 «Про запровадження ІІІ етапу оплати праці на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» та здійснення надбавки за стаж наукової роботи і доплати за науковий ступінь .

Суд відхиляє покликання відповідача на те, що дана постанова стосується лише установ та закладів бюджетної сфери а не Приватного акціонерного товариства «Український науково-дослідний інститут поліграфічної промисловості ім. Т.Г. Шевченка», яке не є бюджетною установою, колективний договір втратив свою чинність в зв'язку з нібито реорганізацією відповідача та відсутність вказівки в контракті одного з позивачів оскільки, згідно ст. 9 Закону України «Про колективні договори і угоди» положення колективного договору поширюються на всіх працівників підприємств незалежно від того, чи є вони членами профспілки, і є обов'язковими як для роботодавця, так і для працівників підприємства. Після закінчення строку дії колективний договір, угода продовжує діяти до того часу, поки сторони не укладуть новий або не переглянуть чинний Колективний договір, угода зберігають чинність у разі зміни складу, структури, найменування роботодавця, від імені якого укладено цей договір, угоду.

Форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною, галузевими (міжгалузевими) і територіальними угодами (ст. 15 Закону України «Про оплату праці»).

Посилання відповідача на те, що установа здійснила зміну організаційно-правової форми з відкритого акціонерного товариства на приватне акціонерне товариство, тобто пройшла реорганізація, не відповідає вимогам чинного законодавства з огляду на те, що 29 квітня 2009 року набрав чинності Закон України «Про акціонерні товариства» від 17 вересня 2008 року № 514-VI. Даним Законом замінено види акціонерних товариств «відкрите акціонерне товариство» та «закрите акціонерне товариство» на типи - «публічне акціонерне товариство» та «приватне акціонерне товариство». Організаційно-правова форма господарювання «акціонерне товариство», визначена пунктом 3.2.1 Класифікації організаційно-правових форм господарювання ДК 002:2004 Державного класифікатору України, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28.05.2004 N 97, при цьому залишається незмінною. Тому заміна видів акціонерних товариств «відкрите акціонерне товариство» та «закрите акціонерне товариство» на типи - «публічне акціонерне товариство» та «приватне акціонерне товариство» не є зміною організаційно-правової форми господарювання товариства.

Також суд вважає, що відповідно до ст. 22 Закону України «Про оплату праці», ч. 4 ст. 97 КЗпП України суб'єкти організації оплати праці не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами.

Відповідачем не надано доказів, які б підтверджували виконання ним ст. 22 Закону України «Про оплату праці», ст. 103 КЗпП України, які вимагають від власника або уповноваженого ним органу про нові або заміну діючих умов оплати праці в бік погіршення повідомити працівника не пізніш як за два місяці до їх запровадження або зміни.

Судом встановлено, на підставі пояснень сторін та матеріалів справи, що ОСОБА_1 працювала на посаді наукового співробітника відділу розроблення та виготовлення поліграфічного устаткування, ОСОБА_2 працювала на посаді наукового співробітника відділу розроблення та виготовлення поліграфічного устаткування, ОСОБА_3 працює на посаді завідуючої лабораторією, головним експертом вимірювальної лабораторії з контролю якості друкованої продукції та поліграфічних матеріалів, а до цього працювала на інших наукових посадах, ОСОБА_4 працював на посаді в.о. завідувача відділу розроблення і виготовлення поліграфічного устаткування, а до цього працював на інших наукових посадах, ОСОБА_5 працював на посаді завідувача відділу поліграфічних матеріалів, кандидат технічних наук, а до цього працював на інших наукових посадах, згідно яких їм було невірно встановлено коефіцієнт, який передбачений Постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.2008р. №74 «Про запровадження ІІІ етапу оплати праці на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери», розрахунок посадового окладу здійснювався з застосуванням першого тарифного розряду у розмірі 660 грн. без врахування внесених змін в чинне законодавство, що застосовувався до моменту звільнення, проводилось нарахування та виплата надбавки за науковий стаж, який був встановлений з порушенням. ОСОБА_5 не проводилась доплата за науковий ступінь «Кандидата технічних наук» у розмірі 15 відсотків від посадового окладу.

Внаслідок нарахування заробітної плати з порушенням вимог чинного трудового законодавства та колективного договору працівниками недоотримано заробітної плати згідно поданого розрахунку, зокрема :

- ОСОБА_1, звільнена 28.05.2013р. відповідно до ст. 40 п.1 КЗпП України згідно Наказу №24-к від 27.05.2013р. - недоотримана заробітна плата, яка підлягає стягненню становить 19624,90 грн.,

- ОСОБА_2 - звільнена 28.05.2013р. відповідно до ст. 40 п.1 КЗпП України згідно Наказу №24-к від 27.05.2013р. - недоотримана заробітна плата, яка підлягає стягненню становить 19624,90 грн.,

- ОСОБА_3 - продовжує працювати - недоотримана заробітна плата, яка підлягає стягненню становить станом на 07.04.2014р. - 29013,89 грн.,

- ОСОБА_4 - звільнений 28.05.2013р. відповідно до ст. 40 п.1 КЗпП України згідно Наказу №24-к від 27.05.2013р. - недоотримана заробітна плата, яка підлягає стягненню становить 20187,52 грн.,

- ОСОБА_5 - звільнений 25.04.2013р. відповідно до ст. 38 КЗпП України згідно Наказу №21-к від 24.05.2013р. - недоотримана заробітна плата, яка підлягає стягненню становить 46008,24 грн.

На думку суду, безпідставними та суперечливими є покликання відповідача на нечинність колективного договору в частині соціального захисту працівників, оскільки, як свідчать матеріали справи, зокрема - штатні розписи установи, що не заперечувалось відповідачем, на протязі всього спірного періоду за який просять стягнути недоотриману заробітну плату позивач, здійснювалось нарахування та виплата надбавки за науковий стаж, як соціальної гарантії передбаченої Колективним договором та Постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.2004р. «Про затвердження Порядку виплати надбавки за стаж наукової роботи».

З огляду на наведене суд вважає, що оплата праці, яка здійснювалась відповідачем, не базується на вимогах чинного законодавства, зокрема ст.ст. 97, 103 КЗпП України, ст. ст. 15, 20, 21, 29 Закону України «Про оплату праці», Постанові Кабінету Міністрів України від 30.08.2002р. №1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та окремих галузей бюджетної сфери», Постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.2008р. №74 «Про запровадження ІІІ етапу оплати праці на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» та Колективного договору, а тому підлягає стягненню.

Згідно ч. 3 ст. 61 Цивільного процесуального кодексу України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Представником позивача долучено до матеріалів справи копію рішення Апеляційного суду Львівської області від 24.12.2013р. у справі №465/2620/13, провадження №22-ц/783/8117/13, яке набуло законної сили у якому розглядалось питання нарахування заробітної плати працівникам даного підприємства.

На думку суду, покликання позивача на неправомірні дії адміністрації ст. ст. 47, 116 КЗпП України є обґрунтованими з огляду на наступне.

За статтею 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. За статтею 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Суд приходить до висновку, що з огляду на неправомірні дії Відповідача, працівникам ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 належить до виплати середній заробіток за весь час затримки виплати належних їм сум при звільненні з роботи по день фактичного розрахунку.

Представником Позивача подано відповідні розрахунки, які проведені у відповідності до розрахунку недоотриманої заробітної плати працівників, листів Міністерства соціальної політики України від 21.08.2012р. №9050/0/14-12/13 «Про розрахунок норм тривалості робочого часу на 2013 рік» та від 04.09.2013 р. № 9884/0/14-13/13 «Про розрахунок норм тривалості робочого часу на 2014 рік», «Порядку обчислення середньої заробітної плати», затвердженого Постановою КМУ від 08.02.1995р. №100 та складає на момент розгляду судом: ОСОБА_1 - 19679 грн. 73 коп., ОСОБА_2 - 19679 грн. 73 коп., ОСОБА_4 - 24188 грн. 99 коп., ОСОБА_5 - 34289грн. 33 коп.

Таким чином, оцінюючи докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, а тому підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 208, 209, 212, 215, 218, 367 ЦПК України, ст.ст. 97, 103, 235, 249 КЗпП України, ст. ст. 15, 20, 21, 29 Закону України «Про оплату праці», Законом України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», Законом України «Про колективні договори і угоди», Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2002р. №1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та окремих галузей бюджетної сфери», Постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.2008р. №74 «Про запровадження ІІІ етапу оплати праці на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери», Постановою Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року № 9 та Колективним договором, суд, -

в и р і ш и в :

позов задоволити

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Український науково-дослідний інститут поліграфічної промисловості ім. Т.Г. Шевченка» корпоративне підприємство ДАК «Укрвидавполіграфія» (юридична адреса: м.Львів, вул. В.Великого, 4, індекс 79026, ІПН 024770113050, ЄДРПОУ 02477019, номер свiдоцтва ПДВ 100308546, р/р 2600381047 АТ «Райфайзен Банк Аваль» м. Київ МФО 380805) в користь первинної профспілкової організації Українського науково-дослідного інституту поліграфічної промисловості ім. Т.Шевченка (юридична адреса: м.Львів, вул. В.Великого, 4, індекс 79026, р/р 260043,00203332, ЗКПО 02607752, Львівська філія ОУ АТ «ОЩАДБАНК» МФО 325796) боргу по профспілкових членських внесках в сумі 4560,00 грн.

Визнати незаконним та скасувати Наказ по Інституту від 01.03.2013р. №13-к «Щодо змін в структурі інституту».

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Український науково-дослідний інститут поліграфічної промисловості ім. Т.Г. Шевченка» корпоративне підприємство ДАК «Укрвидавполіграфія» в користь ОСОБА_1 недоотриману заробітну плату в зв'язку з порушенням вимог Колективного договору з 10.04.2008р. по 28.05.2013р. в сумі 19624,90 грн.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Український науково-дослідний інститут поліграфічної промисловості ім. Т.Г. Шевченка» корпоративне підприємство ДАК «Укрвидавполіграфія» в користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки виплати належних їй сум при звільненні з роботи в сумі 19679,73 грн.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Український науково-дослідний інститут поліграфічної промисловості ім. Т.Г. Шевченка» корпоративне підприємство ДАК «Укрвидавполіграфія» в користь ОСОБА_2 недоотриману заробітну плату в зв'язку з порушенням вимог Колективного договору з 10.04.2008р. по 28.05.2013р. в сумі 19624,90 грн.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Український науково-дослідний інститут поліграфічної промисловості ім. Т.Г. Шевченка» корпоративне підприємство ДАК «Укрвидавполіграфія» в користь ОСОБА_2 середній заробіток за весь час затримки виплати належних їй сум при звільненні з роботи в сумі 19679,73 грн.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Український науково-дослідний інститут поліграфічної промисловості ім. Т.Г. Шевченка» корпоративне підприємство ДАК «Укрвидавполіграфія» в користь ОСОБА_3 недоотриману заробітну плату в зв'язку з порушенням вимог Колективного договору в сумі 29013,89 грн.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Український науково-дослідний інститут поліграфічної промисловості ім. Т.Г. Шевченка» корпоративне підприємство ДАК «Укрвидавполіграфія» в користь ОСОБА_4 недоотриману заробітну плату у в зв'язку з порушенням вимог Колективного договору з 10.04.2008р. по 28.05.2013р. в сумі 20187,52 грн.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Український науково-дослідний інститут поліграфічної промисловості ім. Т.Г. Шевченка» корпоративне підприємство ДАК «Укрвидавполіграфія» в користь ОСОБА_4 середній заробіток за весь час затримки виплати належних йому сум при звільненні з роботи в сумі 24188,99 грн.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Український науково-дослідний інститут поліграфічної промисловості ім. Т.Г. Шевченка» корпоративне підприємство ДАК «Укрвидавполіграфія» в користь ОСОБА_5 недоотриману заробітну плату в зв'язку з порушенням вимог Колективного договору з 10.04.2008р. по 25.04.2013р. в сумі 46008,24 грн.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Український науково-дослідний інститут поліграфічної промисловості ім. Т.Г. Шевченка» корпоративне підприємство ДАК «Укрвидавполіграфія» в користь ОСОБА_5 середній заробіток за весь час затримки виплати належних йому сум при звільненні з роботи в сумі 34289,33 грн.

Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення до Апеляційного суду Львівської області через Франківський районний суд м. Львова.

Суддя Франківського

районного суду м. Львова Лозинський Б.М.