Постанова

від 09.04.2014 по справі 45/105б

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2014 року Справа № 45/105б

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: Картере В.І. (доповідач),

суддів: Барицької Т.Л.,

Євсікова О.О.

за участю

ОСОБА_2,

та представників:

ОСОБА_3 - не з'яв.,

ТОВ "Укрдонмет" - не з'яв.,

ТОВ "Донагромаш" - не з'яв.,

ОСОБА_4 - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_3

на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 04.12.2013

та на ухвалу господарського суду Донецької області від 18.09.2013

у справі № 45/105б

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрдонмет"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Донагромаш"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Донецької області від 29.12.2011 на підставі ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визнано банкрутом ТОВ "Донагромаш" та відкрито ліквідаційну процедуру.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 18.09.2013 (суддя Тарапата С.С.), залишеною без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 04.12.2013 (колегія суддів у складі: суддя Мартюхіна Н.О. - головуючий, судді Геза Т.Д., Кододова О.В.), затверджено мирову угоду у справі про банкрутство ТОВ "Донагромаш" та припинено провадження у справі.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати ухвалу господарського суду Донецької області від 18.09.2013, постанову Донецького апеляційного господарського суду від 04.12.2013 і прийняти нове рішення, яким в задоволені клопотання комітету кредиторів про затвердження мирової угоди відмовити. Скарга мотивована порушенням судами попередніх інстанцій ст.ст. 4 2 , 43, 101 ГПК України, ст.ст. 35-38, 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство).

Перевіривши правильність застосування господарськими судами норм процесуального та матеріального права, Вищий господарський суд України вважає касаційну скаргу такою, що підлягає задоволенню з урахуванням такого.

Погоджуючись з ухвалою господарського суду першої інстанції про затвердження мирової угоди, суд апеляційної інстанції виходив з того, що подана мирова угода відповідає вимогам Закону про банкрутство, спрямована на відновлення платоспроможності боржника, не порушує права та інтереси учасників процесу та дає можливість боржнику відновити підприємницьку діяльність.

Однак, Вищий господарський суд України не погоджується з вказаними висновками судів, оскільки вони зроблені з порушенням норм Закону про банкрутство.

Згідно з ч. 3 ст. 38 Закону про банкрутство при затвердженні мирової угоди господарський суд зобов'язаний перевірити порядок укладення мирової угоди, встановлений Законом, та відповідність умов мирової угоди чинному законодавству.

Так, мирова угода в процедурі банкрутства - це механізм фінансового оздоровлення не платоспроможного підприємства, яка створює баланс інтересів, вона є підсумком всієї процедури банкрутства та результатом всіх проведених спеціальних заходів по фінансовому оздоровленню боржника, передбачених процедурою банкрутства.

Як вбачається з наявних матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, справа про банкрутство ТОВ "Донагромаш" була порушена в порядку ст. 52 Закону про банкрутство та на підставі вказаної статті ТОВ "Донагромаш" було визнано банкрутом.

Отже, мирову угоду у справі було укладено під час здійснення ліквідаційної процедури в порядку ст. 52 Закону про банкрутство.

Стаття 52 Закону передбачає особливості процедури банкрутства відсутнього боржника.

Відповідно до вказаної норми процедура банкрутства відсутнього боржника відбувається за спрощеним порядком.

Частиною 5 цієї статті передбачено особливий порядок виявлення кредиторів відсутнього боржника, відповідно до якого кредиторів боржника виявляє ліквідатор, який письмово повідомляє їх про визнання господарським судом відсутнього боржника банкрутом. Саме з цих підстав, спрощена процедура банкрутства відсутнього боржника не передбачає створення представницьких органів кредиторів, зокрема комітету кредиторів.

Метою спрощеної процедури банкрутства як за ст. 51, так і за ст. 52 Закону є ліквідація боржника як юридичної особи за допомогою спрощеного механізму банкрутства, тому така процедура не передбачає відновлення платоспроможності боржника, в т.ч. шляхом укладання мирової угоди.

У разі виникнення питання щодо укладення мирової угоди під час здійснення ліквідаційної процедури в порядку ст. 52 Закону про банкрутство господарському суду слід пересвідчитися в наявності законодавчо передбачених умов за яких така мирова угода може бути затверджена, зокрема рішення створеного відповідно до вимог Закону про банкрутство комітету кредиторів. Для цього, фактично необхідно перейти зі спрощеної процедури до загальної процедури банкрутства, сформувати повноцінний пасив боржника (затвердити реєстр вимог кредиторів після здійснення відповідної публікації в офіційному друкованому органі), на підставі затвердженого реєстру вимог кредиторів створити комітет кредиторів і лише після цього за наявності відповідного рішення перейти до розгляду питання про затвердження мирової угоди у справі.

В даному випадку, з обставин, викладених в судових рішеннях господарських судів попередніх інстанцій, випливає, що рішення про укладення мирової угоди прийнято комітетом кредиторів, який не був створений на підставі затвердженого господарським судом реєстру вимог кредиторів.

Враховуючи викладене, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність правових підстав для затвердження у даному випадку укладеної учасниками судового процесу мирової угоди у справі про банкрутство відсутнього боржника, порушеної відповідно до вимог ст. 52 Закону про банкрутство.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 111 9 ГПК України Вищий господарський суд України має право, зокрема, скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції повністю або частково і прийняти нове рішення.

Якщо фактичні обставини, які входять до предмета доказування в цій справі, з'ясовані судом першої або апеляційної інстанції з достатньою повнотою, але допущено помилки в застосуванні норм матеріального права, через що висновки суду першої і апеляційної інстанції не відповідають цим обставинам, суд касаційної інстанції може прийняти нове рішення.

Виходячи з того, що судами попередніх інстанцій було у повній мірі встановлено всі обставини, які мають значення для даної справи, проте таким обставинам була дана неправильна юридична оцінка та не застосовано норми матеріального права, які необхідно було застосувати до спірних правовідносин, суд касаційної інстанції вважає за необхідне скасувати попередні судові рішення та прийняти нове рішення у справі про відмову у затвердженні мирової угоди.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 04.12.2013 та ухвалу господарського суду Донецької області від 18.09.2013 у справі № 45/105б скасувати.

У затвердженні мирової угоди відмовити.

Головуючий суддя:В. Картере Судді: Т. Барицька О. Євсіков