Рішення

від 01.04.2014 по справі 905/8201/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

01.04.2014 Справа № 905/8201/13

Судова колегія господарського суду Донецької області у складі головуючого судді О.Ю. Філімонової, суддів Я.С. Мирошниченко, Ю.С. Мельниченко, розглянувши матеріали справи

за позовом Приватного акціонерного товариства "ОТІС" в особі Спеціалізованого ліфтового управління №2 Приватного акціонерного товариства "ОТІС" м. Донецьк

до Приватного підприємства "ОАЗІС" м. Макіївка, Донецька область

про стягнення суми основного боргу у розмірі 2260,58 грн., пені у розмірі 301,69 грн., 3% річних у розмірі 63,36 грн.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство "ОТІС" в особі Спеціалізованого ліфтового управління №2 Приватного акціонерного товариства "ОТІС" м. Донецьк звернулось до господарського суду Донецької області з позовними вимогами до Приватного підприємства "ОАЗІС" м. Макіївка, Донецька область про стягнення суми основного боргу у розмірі 2260,58 грн., пені у розмірі 301,69 грн., 3% річних у розмірі 63,36 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідно до умов укладеного договору на технічне обслуговування ліфтів №3011 від 25.07.2011р., відповідач доручає, а позивач приймає на себе виконання технічного обслуговування ліфтів в об'ємах згідно переліку об'єктів та вартості технічного обслуговування ліфтів.

Також, відповідно до умов даного договору, відповідач оплачує позивачу технічне обслуговування ліфтів, однак свої зобов'язання відповідач не виконав, в результаті чого за ним утворилась заборгованість у розмірі 2260,58 грн.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст. 527, 551, 548, 610, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 54, 55, 56, 57 Господарського процесуального кодексу України, ст. 173, 193, 230, 343, 510 Господарського кодексу України.

24.12.2013р. розпорядженням голови господарського суду Донецької області О.В. Попова справу №905/8201/13 передано на розгляд судової колегії у складі: головуючого судді Філімонової О.Ю., суддів Мирошниченко Я.С., Нестеренко Ю.С.

19.02.2014р. розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області Сковородіної О.М., у зв'язку зі значною завантаженістю судді Нестеренко Ю.С., внесено зміни до складу судової колегії по справі №905/8201/13. Замінено суддю Нестеренко Ю.С. на суддю Левшину Я.О.

04.03.2014р. представник позивача через канцелярію суду надав заяву про зменшення розміру позовних вимог №01/484 від 04.03.2014р., в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача суму основного боргу у розмірі 2260,58 грн., пеню у розмірі 168,62 грн., 3% річних у розмірі 63,36 грн., витрати по сплаті судового збору.

01.04.2014р. розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області Сковородіної О.М., у зв'язку із находженням на лікарняному судді Левшиної Я.О., внесено зміни до складу судової колегії по справі №905/8201/13. Замінено суддю Левшину Я.О. на суддю Мельниченко Ю.С.

Представники позивача та відповідача у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Розглянувши подані позивачем документи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд.

В С Т А Н О В И В:

25.07.2011р. між ПАТ "ОТІС" в особі регіонального директора Спеціалізованого ліфтового управління №2 Шойхета Є.Н. (Виконавець) та Приватним підприємством "ОАЗІС" (Замовник), укладено договір на технічне обслуговування ліфтів №3011.

Відповідно до п.1.1 Договору, замовник доручає, а виконавець приймає на себе виконання технічного обслуговування ліфтів в об'ємах згідно переліку об'єктів та вартості технічного обслуговування ліфтів.

Згідно з п. 1.2 Договору, замовник оплачує виконавцю технічне обслуговування ліфтів на умовах даного договору.

Пунктом 2.4 Договору передбачено, що у випадку простою ліфтів не за виною виконавця, сума оплати технічного обслуговування ліфтів у звітному місяці зменшується, починаючи з дня початку простою, при умові підписання сторонами акта звірки взаєморозрахунків станом на кінець звітного місяця.

Акт звірки взаєморозрахунків повинен бути підписаний сторонами не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним. Виконавець вправі здійснити коректування вартості за звітний місяць в наступному місяці. При відсутності підписаного сторонами акту звірки взаєморозрахунків або іншого двостороннього документа, який відображає зміну об'єктів технічного обслуговування ліфтів у звітному місяці, вартість технічного обслуговування у звітному місяці відповідає місячній ціні технічного обслуговування ліфтів. У даному разі, зменшення вартості технічного обслуговування неробочих не з вини виконавця ліфтів здійснюється, починаючи з місяця, наступного за місяцем початку простою ліфтів.

Відповідно до п. 3.2 Договору, про зміну місячної ціни технічного обслуговування ліфтів замовник повідомляється в письмовій формі. Нова місячна ціна технічного обслуговування ліфтів вважається прийнятою замовником, якщо на протязі 20 днів з моменту направлення виконавцем відповідного повідомлення, від замовника не надійшло заперечень.

Згідно з п. 3.3 Договору, замовник щомісячно не пізніше 1 числа місяця, наступного за місяцем виконання технічного обслуговування ліфтів, перераховує виконавцю оплату технічного обслуговування ліфтів у розмірі місячної ціни технічного обслуговування ліфтів.

Пунктом 5.1 Договору передбачено, що строк дії даного договору встановлюється з моменту підписання сторонами акта про введення ліфтів в експлуатацію, при умові надання замовником виконавцю дозволу на експлуатацію об'єктів, машин, механізмів, обладнання підвищеної безпеки, виданого замовнику Держміськпромнаглядом України або його територіальним органом, по 31.12.2015р.

Згідно з п.1 ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обгрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим ( ст.43 Господарського процесуального кодексу України).

Договір №3011 від 25.07.2011р., укладений між сторонами за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який підпадає під правове регулювання статей 901-907 Цивільного кодексу України.

Згідно з частиною 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов'язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов'язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 905 Цивільного кодексу України, строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно до ч. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В обґрунтування позовних вимог, позивачем до матеріалів справи надано акти про вартість технічного обслуговування ліфтів, виконаних СЛУ №2 ПАТ «ОТІС»: за листопад 2012р. на суму 416,10 грн.; за жовтень 2012р. на суму 805,34 грн.; за серпень 2012р. на суму 415,65 грн.; за травень 2012р. на суму 623,49 грн.

Але, надані позивачем до матеріалів справи акти про вартість технічного обслуговування ліфтів, не можуть бути належними доказами по справі, оскільки дані акти підписані в односторонньому порядку, зі сторони позивача та скріплені печаткою позивача, що суперечить умовам п. 2.4 договору №3011 від 25.07.2011р. Також, в матеріалах справи відсутні направлення вищезазначених актів на адресу відповідача для підписання.

Також, позивач нібито виставив відповідачу, для оплати, рахунки: №641 від 05.11.2012р. на суму 805,34 грн.; №639 від 08.10.2012р. на суму 805,34 грн.; №637 від 06.08.2012р. на суму 805,34 грн.; №634 від 14.05.2012р. на суму 805,34 грн.

Надані до матеріалів справи списки на відправку рекомендованої поштової кореспонденції, не можуть бути належними доказами відправки відповідачу вищезазначених рахунків, оскільки в даних списках не зазначено, які саме документи біли направлені на адресу відповідача.

Таким чином, вищезазначені рахунки відповідачем не отримані.

Оскільки, позивач не довів та не обґрунтував позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 2260,58 грн., то немає підстав щодо стягнення пені у розмірі 168,62 грн., 3% річних у розмірі 63,36 грн.

Враховуючи викладене, господарський суд відмовляє позивачу у задоволенні позовних вимог, у зв'язку з недоведеністю та необґрунтованістю.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32-34, 36, 43, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства "ОТІС" в особі Спеціалізованого ліфтового управління №2 Приватного акціонерного товариства "ОТІС" м. Донецьк до Приватного підприємства "ОАЗІС" м. Макіївка, Донецька область про стягнення суми основного боргу у розмірі 2260,58 грн., пені у розмірі 168,62 грн., 3% річних у розмірі 63,36 грн. відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення повного рішення та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Головуючий суддя О.Ю. Філімонова

Суддя Я.С. Мирошниченко

Суддя

Ю.С. Мельниченко

Дата складання та підписання повного тексту рішення 07.04.2014р.

Надруковано 4 примірника:

1-до справи;

2-позивачу;

1-відповідачу.