Ухвала

від 10.04.2014 по справі 826/18245/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/18245/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Погрібніченко І.М. Суддя-доповідач: Ганечко О.М.

У Х В А Л А

Іменем України

10 квітня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Ганечко О.М.,

суддів: Коротких А.Ю., Хрімлі О.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.12.2013 року у справі за позовом Дочірнього підприємства «Марина» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.12.2013 року позов задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволені позову в повному обсязі, посилаючись на незаконність, необ'єктивність, необґрунтованість рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

У засідання учасники процесу не з'явилися, будучи належним чином повідомленими, що не перешкоджає слуханню спірного питання відповідно до вимог ч. 4 ст. 196 КАС України.

Відповідно до ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41 КАС України, у випадку неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі під час судового розгляду повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України - за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у місті Києва, на підставі наказу від 18 червня 2013 року № 33, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ДП «МАРИНА» (код за ЄДРПОУ 30179925) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Девен Альянс (код за ЄДРПОУ 37471577) та з ТОВ «Промобуд-2007» (код за ЄДРПОУ 35676870), за період з 01.04.2012 р. по 31.12.2012 р., за результатами якої складено акт від 26 червня 2013 року № 7/1/22-01-30179925.

Під час проведення перевірки податковим органом встановлено порушення позивачем вимог:

- пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, в результаті чого ДП «МАРИНА» занижено податок на прибуток в сумі 47 435,00 грн., у тому числі: за ІІ квартал 2012 року - 16 013,00 грн., за ІІІ квартал 2012 року 22 768,00 грн., за ІV квартал 2012 року - 8 654,00 грн.;

- пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201 Податкового кодексу України, в результаті чого ДП «МАРИНА» занижено податок на додану вартість в сумі 45 176,00 грн., у тому числі: за квітень 2012 року - 10 000,00 грн., за червень 2012 року 2012 року - 5 250,00 грн., за липень 2012 року - 5 917,00 грн., за серпень 2012 року - 3 467,00 грн., за вересень 2012 року - 12 300,00 грн., за жовтень 2012 року - 2 775,00 грн., за листопад 2012 року - 3 017,00 грн., за грудень 2012 року - 2 450,00 грн.

03 липня 2013 року на підставі акту перевірки, Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:

- № 0000752201, яким згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та згідно з абзацом 1, підпункту 123.1 статті 123 глави Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI за порушення пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України ДП «МАРИНА» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 59 294, 00 грн., в тому числі: за основним платежем - в розмірі 47 435, 00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - в розмірі 11 859, 00 грн.;

- № 0000583910, яким згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та згідно з абзацом 1, підпункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України за порушення пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201 Податкового кодексу України ДП «МАРИНА» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 66 470,00 грн., в тому числі: за основним платежем - в розмірі 45 176, 00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - в розмірі 11 294, 00 грн.

ДП «МАРИНА» подано до податкового органу письмові скарги від 09 липня 2013 року № 23, 25 (вх. № 3518/10, 3519/10 від 09.7.13 р.) та вх. № 15545/6, 15573/6 від 20 вересня 2013 року на податкові повідомлення-рішення від 03 липня 2013 року № 0000752201, №0000762201, за результати розгляду яких - рішення залишено без змін.

Судом першої інстанції встановлено, що у перевіряємий період ДП «Марина» мало фінансово-господарські взаємовідносини з ТОВ «Девен Альянс та ТОВ «Промобуд-2007», за результатами якої позивачем відповідні суми грошових коштів включено до податкового кредиту та валових витрат.

Так, позивачем, для здійснення господарської діяльності, пов'язаної з монтажем водогінних мереж, систем опалення та кондиціонування, придбано витратні матеріали у ТОВ «Девен Альянс та ТОВ «Промобуд-2007» за період, що перевірявся.

Згідно даних Реєстру платників податку на додану вартість, на час здійснення господарських операцій з позивачем, ТОВ «Девен Альянс (свідоцтво платника податку на додану вартість № 100100725) та ТОВ «Промобуд-2007» ( свідоцтво платника податку на додану вартість № 200038609) були зареєстровані як платники податку на додану вартість.

На підтвердження правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість та формування валових витрат позивачем надано наступні первинні документи, копії яких наявні в матеріалах справи:

- платіжні доручення від 24 квітня 2012 року № 45, від 05 квітня 2012 року № 42, від 13 червня 2012 року № 59, від 23 жовтня 2012 року № 115, від 12 грудня 2012 року № 134, від 26 липня 2012 року № 77, від 09 серпня 2012 року № 82, від 12 вересня 2012 року № 92, від 26 вересня 2012 року № 102, від 21 грудня 2012 року № 143, від 29 липня 2012 року № 131;

- видаткові накладні від 05 квітня 2012 року № 30, від 24 квітня 2012 року № 61, від 13 червня 2012 року №92, від 21 грудня 2012 року №401, від 30 листопада 2012 року № 368, від 29 листопада 2012 року № 362, від 23 жовтня 2012 року № 207, від 28 вересня 2012 року № 131, від 12 вересня 2012 року № 119 від 09 серпня 2012 року №97, від 26 липня 2012 року № 69;

- податкові накладні від 05 квітня 2012 року № 20, від 24 квітня 2012 року № 126, від 13 червня 2012 року № 105, від 21 грудня 2012 року № 305, від 30 листопада 2012 року № 624, від 29 листопада 2012 року № 592, від 23 жовтня 2012 року № 552, від 26 вересня 2012 року № 490, від 12 вересня 2012 року № 397, від 09 серпня 2012 року № 191, від 26 липня 2012 року № 195;

Відповідно до актів виконаних робіт, складених позивачем із замовниками, зокрема, з ЖБК «Домобудівельник-6», ЖБК «Індикатор-3», ТОВ «НОЄН», ОСББ «Ракета», ДП «Інститут промислової власності», ТОВ «Візігот», ТОВ «Універсалбудсервіс», ЖБК «Молодіжний-6», ЖБК «Темп-12», КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Голосіївського району» придбані товари ДП «Марина» використовувались при здійсненні господарської діяльності.

Правовідносини за спірними правочином в повній мірі відображені в бухгалтерському та податковому обліку позивача.

Тобто, позивачем було вчинено дії та досягнуто конкретних результатів, які визначають саме поняття господарської операції - факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань та фінансових ресурсів.

Крім того, відповідач в підтвердження своїх висновків, що первинні документи виписані ТОВ «Девен Альянс» та ТОВ «Промобуд-2007» по взаємовідносинах з ДП «Марина» є недійсними та складеними з порушенням, а саме підписані невідомою особою, посилається на акти ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС від 01 березня 2013 року № 611/2240/35676870 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Промобуд-2007» (код за ЄДРПОУ 35676870) з контрагентами, з якими платником задекларовані взаємовідносини за період з 2011 по 2012 роки» та від 01 березня 2013 № 615/2220/37471577 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Девен Альянс» з контрагентами, з якими платником задекларовані взаємовідносини за період з 01.02.2011 р.-28.02.2013 р», відповідно до яких встановлено, що ДП «Марина» проводило діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди для третіх осіб.

З актів №1857/22-90/35676870 від 08.11.2012 та № 611/2240/35676870 від 01 березня 2013 року про неможливість проведення зустрічних звірок ТОВ "Промобуд-2007" встановлено, що при їх складанні первинні фінансово-господарські документи складені за наслідками взаємовідносин вказаного суб'єкта господарювання з позивачем не здійснювалися.

Однак, акт від 01 березня 2013 № 615/2220/37471577 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Девен Альянс» з контрагентами, з якими платником задекларовані взаємовідносини за період з 01.02.2011р. - 28.02.2013 р» відповідачем не наданий.

Відповідно до пункту 73.5 статті 73 Податкового кодексу України та Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1232 зустрічні звірки не є перевірками, а акт про неможливість проведення зустрічної звірки засвідчує лише такий факт.

Так, за результатами розгляду адміністративного позову ТОВ «Девен Альянс» постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.04.2013 р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.06.2013 р. у справі № 826/3366/13-а, визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Шевченківському у районі міста Києва Державної податкової служби по проведенню документальної невиїзної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Девен Альянс», за результатами якої складено акт від 1 березня 2013 року №615/2220/37471577 Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Девен Альянс» (код за ЄДРПОУ 37471577) з контрагентами, з якими платником задекларовані взаємовідносини за період з 01.02.2011-28.02.2013 рр. та зобов'язано Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби вилучити з інформаційної бази даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», інформацію, внесену на підставі акта від 1 березня 2013 року №615/2220/37471577 Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Девен Альянс» (код за ЄДРПОУ 37471577) з контрагентами, з якими платником задекларовані взаємовідносини за період з 01.02.2011-28.02.2013 рр.

У іншій справі № 826/3313/13-а за позовом ТОВ «Промобуд-2007», постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.04.2013 р. залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.06.2013 р. визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Шевченківському у районі міста Києва Державної податкової служби по проведенню документальної невиїзної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Промобуд - 2007», за результатами якої складено акт від 1 березня 2013 року №611/2240/35676870 Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Промобуд-2007» (код за ЄДРПОУ 35676870) з контрагентами, з якими платником задекларовані взаємовідносини за 2011-2012 роки". зобов'язано Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби вилучити з інформаційної бази даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України", інформацію, внесену на підставі акта від 1 березня 2013 року №611/2240/35676870 Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Промобуд-2007" (код за ЄДРПОУ 35676870) з контрагентами, з якими платником задекларовані взаємовідносини за 2011-2012 роки.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що сукупність наведених вище первинних/платіжних/облікових документів, підтверджує факт взаємовідносин позивача з ТОВ «Девен Альянс» та ТОВ «Промобуд-2007» та не дає підстав для сумніву щодо реальності його вчинення.

Виходячи зі змісту статей 109-113 Податкового Кодексу України, відповідальність платника податків у вигляді застосування штрафних (фінансових) санкцій можлива лише за умови вчинення ним порушень, визначених законами з питань оподаткування.

Пунктом 123.1 статті 123 Податкового Кодексу України передбачено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 ПК України, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно з підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Пунктом 138.2 статті 138 ПК України, визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

У відповідності до підпункту 138.10.3 пункту 138.10 статті 138 ПК України, до складу інших витрат включаються витрати на збут, які включають витрати, пов'язані з реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг: а) витрати на пакувальні матеріали для затарювання товарів на складах готової продукції; б) витрати на ремонт тари; в) оплата праці та комісійні винагороди продавцям, торговим агентам та працівникам підрозділів, що забезпечують збут; г) витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг), на передпродажну підготовку товарів; ґ) витрати на відрядження працівників, зайнятих збутом; д) витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, пов'язаних зі збутом товарів, виконанням робіт, наданням послуг (оперативна оренда, страхування, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, охорона); е) витрати на транспортування, перевалку і страхування товарів, транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів) відповідно до умов договору (базису) поставки; є) витрати на гарантійний ремонт і гарантійне обслуговування; ж) витрати на транспортування готової продукції (товарів) між складами підрозділів підприємства; з) інші витрати, пов'язані зі збутом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У відповідності до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 ПК України, визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.

Приписами пункту 201.10 статті 201 ПК України, визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення органами державної податкової служби документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Відповідно, наведені вище норми податкового законодавства у взаємозв'язку з приписами законодавства з питань бухгалтерського обліку та звітності, визначають окремі випадки, за яких неможливе формування витрат та податкового кредиту, зокрема, це: непов'язаність здійсненої операції (понесених витрат) з господарською діяльністю покупця (придбання товарів/послуг без мети використання у господарській діяльності), фіктивність операцій/нездійснення оподатковуваної операції, видача податкової накладної особою, яка не є платником податку на додану вартість та, крім того, відсутність у платника податків на момент перевірки первинних документів/податкових накладних або підписання цих документів не уповноваженою особою.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкові повідомлення-рішення від 03 липня 2013 року № 0000583910 та № 0000752201 винесенні Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки позивачем підтверджено реальність здійснення господарських операцій між Позивачем та вищевказаними контрагентами в перевірених періодах.

За таких обставин, апеляційна скарга є необґрунтованою, її доводи не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому у її задоволенні необхідно відмовити, а рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.12.2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: О.М. Ганечко

Судді: А.Ю. Коротких

О.Г. Хрімлі

Повний текст ухвали виготовлений 11.04.2014 року.

.

Головуючий суддя Ганечко О.М.

Судді: Коротких А. Ю.

Хрімлі О.Г.