Рішення

від 26.03.2014 по справі 910/23244/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/23244/13 26.03.14

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В., при секретарі судового засідання Козаковій І.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Закритого акціонерного товариства «Укрбудінвест» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мастербуд 2005» про визнання недійсним договору, припинення права власності, визнання права власності та витребування майна

Представники сторін:

від Позивача: Крупський В.В. (представник за довіреністю);

від Відповідача: ОСОБА_6 (адвокат);

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Закрите акціонерне товариство «Укрбудінвест» (надалі також - «Позивач», «ЗАТ «Укрбудінвест») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мастербуд 2005» (надалі також - «Відповідач», «ТОВ «Мастербуд 2005») про:

1.визнання недійсним Договору купівлі-продажу нежилого приміщення від 17.05.2007 року, укладеного між ЗАТ «Укрбудінвест» та ТОВ «Мастербуд 2005»;

2.припинення права власності ТОВ «Мастербуд 2005» на нежиле приміщення з № 1 по № 14 (групи приміщень № 191) - офіс, загальною площею 160,00 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, буд. 125 (літ. А);

3.визнання права власності на нежиле приміщення з № 1 по № 14 (групи приміщень № 191) - офіс, загальною площею 160,00 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, буд. 125 (літ. А) за ЗАТ «Укрбудінвест»;

4. витребування з незаконного володіння ТОВ «Мастербуд 2005» нежиле приміщення з № 1 по № 14 (групи приміщень № 191) - офіс, загальною площею 160,00 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, буд. 125 (літ. А) на користь ЗАТ «Укрбудінвест».

Позовні вимоги вмотивовано тим, що 17 травня 2007 року між Закритим акціонерним товариством «Укрбудінвест» («Продавець») та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мастербуд 2005» («Покупець») укладено Договір купівлі-продажу нежилого приміщення, відповідно до якого Продавець продав, а Покупець купив нежилі приміщення з №1 по № 14 (групи приміщень № 191) - офіс, загальною площею 160,00 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, буд. 125 (літ. А). 15.06.2009 року Господарським судом Київської області порушено провадження у справі про банкрутство № Б11/102-09 ЗАТ «Укрбудінвест», введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. В подальшому, Ухвалою суду введено санацію боржника та призначено керуючим санацією Мілютіну Л.В. Так, керуючим санацією при перевірці документів боржника було виявлено оспорювану угоду, а саме: Договір купівлі-продажу нежилого приміщення від 17 травня 2007 року, який, на думку Позивача, є недійсним в силу п. 11 статті 17 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», оскільки укладений боржником із заінтересованою особою.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 02.12.2013 р. порушено провадження у справі № 910/23244/13, судове засідання призначено на 18.12.2013 р.

18.12.2013 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від представника позивача надійшли документи на виконання вимог Ухвали суду про порушення провадження у справі від 02.12.2013 року.

18.12.2013 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від представника відповідача на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі надійшов письмовий відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що розгляд позовних вимог Закритого акціонерного товариства «Укрбудінвест» (банкрута) підсудний Господарському суду Київської області в провадженні по справі № Б11/102-09/3/24; позивач не надав жодного доказу недотримання сторонами оспорюваного правочину вимог статті 203 ЦК України, тобто вимоги про визнання Договору недійсним заявлені з порушенням статті 203 та 215 ЦК України та Позивачем пропущений строк позовної давності.

Також, 18.12.2013 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від представника відповідача отримано клопотання про: здійснення фіксації судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу; залишення позовної заяви керуючої санацією Закритого акціонерного товариства "Укрбудінвест" Мілютиної Л.В. до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мастербуд 2005" без розгляду; застосування строків позовної давності у справі № 910/23244/13; залучення до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Відповідача, Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та витребування оригіналу та належним чином завірених копій матеріалів реєстраційної справи Договору купівлі-продажу нерухомого майна від 17.05.2007 року, зареєстрованого за номером 2307; залучення в порядку ст. 30 ГПКУ до участі в справі та поданні письмових пояснень керуючу санацією Закритого акціонерного товариства "Укрбудінвест" Мілютину Ліну Василівну; відкладення розгляду справи № 910/23244/13 у зв'язку з невиконанням вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 02.12.2013 року та ненаданням витребуваних судом доказів.

18.12.2013 року в судове засідання з'явились: представники сторін та надали суду усні пояснення щодо спору. Представник відповідача підтримав подані 18.12.2013 року клопотання та просив їх задовольнити.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 18.12.2013 року відкладено розгляд справи на 15.01.2014 року у зв'язку з неподанням витребуваних судом доказів, заявленими клопотаннями Відповідача про відкладення розгляду справи та здійснення фіксації судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

15.01.2014 року в судове засідання з'явились представники сторін та надали усні пояснення по суті спору. Представник позивача вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав. Представник відповідача проти позову заперечив та підтримав, подані 18.12.2013 року клопотання.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 15.01.2014 року відкладено розгляд справи на 29.01.2014 року.

29.01.2014 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від представника позивача на виконання вимог ухвали суду від 15.01.2014 року надійшли письмові пояснення по суті спору, з урахуванням поданого 18.12.2013 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) відзиву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Мастербуд 2005".

29.01.2014 року в судове засідання з'явились представники сторін та надали усні пояснення по суті спору. В судовому засіданні представник позивача подав письмове клопотання про продовження строків розгляду спору на 15 днів.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 29.01.2014 року відкладено розгляд справи на 13.02.2014 року та продовжено строк розгляду спору на 15 днів.

У зв'язку з перебуванням судді Чинчин О.В. на лікарняному, Розпорядженням Голови Господарського суду м. Києва від 13.02.2014 року справу № 910/23244/13 за позовом Закритого акціонерного товариства "Укрбудінвест" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мастербуд-2005" про визнання недійсним договору, припинення права власності, визнання права власності та витребування майна, передано для розгляду судді Привалову А.І.

13.02.2014 року через загальний відділ діловодства суду отримано від представника Відповідача Клопотання про стягнення судових витрат, в якому просить суд стягнути з Закритого акціонерного товариства «Укрбудінвест» суму витрат Товариства з обмеженою відповідальністю «Мастербуд 2005» на послуги адвоката в розмірі 3 000 гривень 00 копійок.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 13.02.2014 року справу № 910/23244/13 прийнято до провадження суддею Приваловим А.І., розгляд справи призначено на 05.03.2014 року.

05.03.2014 року у зв'язку з перебуванням судді Привалова А.І. на засіданні Вищої кваліфікаційної комісії суддів України для розгляду питання про рекомендування для обрання на посаду судді безстроково, розгляд справи № 91023244/13 не відбувся.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 05.03.2014 року призначено розгляд справи № 910/23244/13 на 26.03.2014 року.

У зв'язку з виходом судді Чинчин О.В. з лікарняного, Розпорядженням Голови Господарського суду м. Києва від 26.03.2014 року справу № 910/23244/13 за позовом Закритого акціонерного товариства "Укрбудінвест" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мастербуд-2005" про визнання недійсним договору, припинення права власності, визнання права власності та витребування майна, передано для розгляду судді Чинчин О.В.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 26.03.2014 року справу № 910/23244/13 прийнято до провадження суддею Чинчин О.В., розгляд справи призначено на 26.03.2014 року.

26.03.2014 року через загальний відділ діловодства суду отримано від представника Відповідача Заяву, в якій зазначено, що копії документів, доданих до позовної заяви керуючою санацією ЗАТ «Укрбудінветс» є неналежними доказами.

В судовому засіданні 26.03.2014 року представник Позивача підтримав вимоги та доводи позовної заяви. Представник Відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив. Також, представник Відповідача відмовився та просив залишити без розгляду заявлені в ході судового розгляду справи Клопотання, у зв'язку з їх неактуальність, крім Клопотань про застосування строків позовної давності у справі № 910/23244/13 та про стягнення судових витрат на послуги адвоката.

Відповідно до статті 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 26 березня 2014 року, на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.

Відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні складено протокол.

Розглянувши подані матеріали , всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ

17 травня 2007 року між Закритим акціонерним товариством «Укрбудінвест» («Продавець») та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мастербуд 2005» («Покупець») укладено Договір купівлі-продажу нежилого приміщення, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі за № 2307 (надалі - Договір).

Пунктом 1 Договору визначено, що Продавець продав, а Покупець купив нежилі приміщення з №1 по № 14 (групи приміщень № 191) - офіс, загальною площею 160,00 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, буд. 125 (літ. А).

Вказані нежилі приміщення, що відчужуються, належать продавцю на підставі Свідоцтва про право власності, виданого 30 листопада 2005 року Головним управлінням комунальної власності м. Києва Виконавчого органу Київської міської Ради (Київської міської державної адміністрації), на підставі наказу Головного управління комунальної власності м. Києва від 30 листопада 2005 року, № 1672-В, та зареєстрованого в Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна 29 травня 2006 року в реєстровій книзі № 138-П за реєстровим № 7959-п (пункт 2 Договору).

Відповідно до пункту 4 Договору, за даними Київського міського бюро технічної інвентаризації балансова вартість нежилих приміщень становить 586 241 гривня 76 копійок.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що 15.06.2009 року Господарським судом Київської області порушено провадження у справі про банкрутство №Б11/102-09 ЗАТ «Укрбудінвест», введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. В подальшому, Ухвалою суду від 21 червня 2013 року введено санацію боржника та призначено керуючим санацією Мілютіну Л.В. Так, керуючим санацією при перевірці документів боржника було виявлено оспорювану угоду, а саме: Договір купівлі-продажу нежилого приміщення від 17 травня 2007 року, який, на думку Позивача, є недійсним в силу п. 11 статті 17 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», оскільки укладений боржником із заінтересованою особою.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні Закритого акціонерного товариства «Укрбудінвест» не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку

Статтею 11 Цивільного кодексу України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (стаття 626 Цивільного кодексу України).

Статтею 215 Цивільного кодексу України визначено, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

З урахуванням викладеного, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб'єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.

Відповідно до статей 215 та 216 Цивільного кодексу України суди розглядають справи за позовами: про визнання оспорюваного правочину недійсним і застосування наслідків його недійсності, про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.

Пунктом 5 Постанови № 9 від 06.11.2009р. Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» визначено, що вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків недійсного правочину може бути заявлена як однією із сторін правочину, так і іншою заінтересованою стороною, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

За змістом п.2.9 Постанови №11 від 29.05.2013р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" відповідність чи невідповідність правочину вимогам закону має оцінюватися господарським судом стосовно законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Згідно із статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили (стаття 43 Господарського процесуального кодексу України).

Пунктом 2.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року N 11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» визначено, що вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків.

За таких обставин, приймаючи до уваги положення Цивільного кодексу України та Господарського процесуального кодексу України, позивачем при зверненні до суду з вимогами про визнання договору недійсним повинно бути доведено наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними.

Крім того, виходячи зі змісту статей 15, 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України та Господарського процесуального кодексу України, застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного суб'єктивного права (інтересу); порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством), і відсутність (недоведеність) будь-якої з означених умов унеможливлює задоволення позову.

Як вбачається з позовної заяви Закритого акціонерного товариства «Укрбудінвест», в обґрунтування своїх вимог Позивач посилається на те, що оспорюваний договір є недійсним в силу п. 11 статті 17 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», оскільки укладений боржником із заінтересованою особою.

Суд зазначає, що пунктом 11 статті Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції, чинній на час порушення провадження у справі про банкрутство Позивача), угода боржника, у тому числі та, що укладена до винесення господарським судом ухвали про санацію, може бути визнана господарським судом за заявою керуючого санацією відповідно до цивільного законодавства недійсною, якщо угода укладена боржником із заінтересованими особами і в результаті якої кредиторам завдані чи можуть бути завдані збитки.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції, чинній на час порушення провадження у справі про банкрутство Позивача), заінтересовані особи стосовно боржника - юридична особа, створена за участю боржника, керівник боржника, особи, що входять до складу органів управління боржника, головний бухгалтер (бухгалтер) боржника, у тому числі і звільнені з роботи за рік до порушення провадження у справі про банкрутство, а також особи, які знаходяться у родинних стосунках із зазначеними особами та підприємцем (фізичною особою) - боржником, а саме: подружжя та їх діти, батьки, брати, сестри, онуки.

Згідно зі статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Таким чином, Суд наголошує на тому, що при зверненні до суду з розглядуваним позовом, Позивачем до матеріалів справи не додано належних доказів, в розумінні статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, які б свідчили про те що Договір купівлі-продажу нежилого приміщення від 17 травня 2007 року укладено між заінтересованими особами , в розумінні Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції, чинній на час порушення провадження у справі про банкрутство Позивача).

Крім того, Суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 4 1 ГПК України справи про банкрутство розглядаються в порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

При цьому, враховуючи особливості процедури банкрутства, господарський суд вирішує у межах розгляду справи про банкрутство спори , безпосередньо пов'язані із здійсненням провадження в такій справі, в тому числі про: визнання недійсними правочинів; визнання права власності на майно боржника; оскарження результатів аукціону з продажу майна боржника тощо.

Це пов'язано з тим, що Закон про банкрутство містить спеціальні норми, які мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України. (Постанова Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 р. № 15 "Про судову практику в справах про банкрутство").

Таким чином, даний спір безпосередньо пов'язаний із здійсненням провадження у справі про банкрутство, тому підлягає розгляду в межах справи про банкрутство, а не в окремому позовному провадженні.

Аналогічні висновки щодо порядку розгляду вимог, безпосередньо пов'язаних зі справою про банкрутство, зроблені в ухвалі Верховного Суду України від 15.09.2010 р. у справі № 6-26077св09, яка згідно зі ст. 111 28 Господарського процесуального кодексу України є обов'язковою для всіх судів України.

За таких обставин, враховуючи вищевикладені положення норм чинного законодавства України та приймаючи до уваги встановлені фактичні обставини справи, Суд приходить до висновку, що позовні вимоги Закритого акціонерного товариства «Укрбудінвест» про визнання недійсним Договору купівлі-продажу нежилого приміщення від 17.05.2007 року, укладеного між ЗАТ «Укрбудінвест» та ТОВ «Мастербуд 2005» є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Також, не підлягають задоволенню позовні вимоги Закритого акціонерного товариства «Укрбудінвест» про припинення права власності ТОВ «Мастербуд 2005» на нежиле приміщення з № 1 по № 14 (групи приміщень № 191) - офіс, загальною площею 160,00 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, буд. 125 (літ. А); визнання права власності на нежиле приміщення з № 1 по № 14 (групи приміщень № 191) - офіс, загальною площею 160,00 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, буд. 125 (літ. А) за ЗАТ «Укрбудінвест»; витребування з незаконного володіння ТОВ «Мастербуд 2005» нежиле приміщення з № 1 по № 14 (групи приміщень № 191) - офіс, загальною площею 160,00 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, буд. 125 (літ. А) на користь ЗАТ «Укрбудінвест», як похідні позовні вимоги.

Що стосується Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Мастербуд 2005» про застосування строків позовної давності у справі № 910/23244/13, Суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно статті 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (пункт 1), за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. (пункт 5).

Статтею 267 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (пункт 3), сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (пункт 4).

Рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України від 01.12.2004 N 18-рп/2004 (справа про охоронюваний законом інтерес) визначено, що поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

З урахуванням наведеного, оскільки прав та охоронюваних законом інтересів Позивача, про захист яких він просить Суд у позові, Відповідачем не порушено, і суд відмовляє Позивачу у позові по суті в зв'язку з безпідставністю позовних вимог, питання порушення строку позовної давності (за даних обставин) не впливає на суть винесеного рішення і відповідно, строк позовної давності, як спосіб захисту саме порушеного права, при вирішенні даного спору застосуванню не підлягає.

Що стосується Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Мастербуд 2005» про стягнення судових витрат на послуги адвоката, Суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при відмові в позові - на позивача.

Як вбачається з матеріалів справи, 09 вересня 2013 року між Адвокатським об'єднанням «Базиленко та Панченко» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мастербуд 2005» укладено Договір про надання правової допомоги № 7.

Відповідно до прибуткового касового ордеру № 15 від 30 грудня 2013 року ТОВ «Мастербуд 2005», на підставі Договору про надання правової допомоги № 7, внесено в касу Адвокатського об'єднання «Базиленко та Панченко» 3 000 гривень 00 копійок.

Ордером серія НОМЕР_1 Адвокатського об'єднання «Базиленко та Панченко», ТОВ «Мастербуд 2005», на підставі Договору про надання правової допомоги № 7, уповноважило адвоката ОСОБА_6 представляти інтереси Товариства у Господарському суді м. Києва.

За таких обставин, Суд приходить до висновку, що Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Мастербуд 2005» про стягнення судових витрат на послуги адвоката в розмірі 3 000 гривень 00 копійок підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, залишаються за Позивачем.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ

1. В позові Закритого акціонерного товариства «Укрбудінвест» - відмовити повністю.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Укрбудінвест» (08200, Київська область, м. Ірпінь, вул. Миру, 16, код ЄДРПОУ 31119158) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мастербуд 2005» (03179, м. Київ, проспект Перемоги, 125, код ЄДРПОУ 33305912) 3 000 (три тисячі) гривень 00 копійок витрат на послуги адвоката.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складання та підписання повного тексту рішення 28 березня 2014 року

Суддя О.В. Чинчин