Постанова

від 03.04.2014 по справі 804/2936/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2014 р. Справа № 804/2936/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кучми К.С. при секретарі - Варушка Ю.А.

за участю:

представників позивача - Лозового О.А., Сідякіна В.М.

представника відповідача - Гребенюк О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Паллада ТБ» до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вищевказаним адміністративним позовом. В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначив, що при проведенні документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Паллада ТД» (код за ЄДРПОУ 35448640) з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинам з ПП «Агрован» за період з 01.07.2013 року по 31.07.2013 року, ТОВ МП «ЖАКС» за період з 01.07.2013 року по 31.07.2013 року відповідачем вчинені дії, які порушують чинне законодавство України.

Позивач, вважає прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення протиправним, посилаючись на те, що викладені в акті перевірки факти та висновки відповідача є безпідставними, оскільки ґрунтуються на припущеннях і не містять достатніх фактичних даних на підтвердження виводів про нікчемність правочинів. Крім того, відповідач встановивши на підставі власних припущень недійсність (нікчемність) укладеного позивачем правочину та порушення ним норм цивільного законодавства, без встановлення в передбаченому законодавством порядку будь-яких фактичних обставин та належних доказів, перевищив надані йому повноваження.

За таких обставин, позивач просив суд: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у АНД районі м.Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 04.02.2014 року № 000061501, яким підприємству збільшено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 175 734 грн. та застосовано фінансові санкції у розмірі 87 867 грн.; відшкодувати на його користь суму сплаченого судового збору.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили суд позов задовольнити та зазначили, що господарські операції з придбання у ПП «Агрован» та ТОВ МП «ЖАКС» соєвих бобів підтверджуються доданими до позовної заяви первинними бухгалтерськими документами. Разом із цим, 17.12.2013 року на запит ревізора, що проводив перевірку, ТОВ «Паллада ТБ» були надані документи, що підтверджували використання сої, придбаної у ПП «Агрован» та ТОВ МП «ЖАКС» у господарській діяльності, а саме ТОВ «Паллада ТБ» сою у кількості 170,820 тон перероблено на соєву макуху та соєву олію в кількості 124 тони та 20,4 тони відповідно. Згідно до договору №131-ГКЗ від 20 серпня 2010 року продукція реалізована ТОВ «Агро-Овен», але ці докази не були відображені в акті перевірки.

Представник відповідача в судовому засіданні пред'явлені позовні вимоги не визнали та зазначили, що проведеною перевіркою було встановлено, що ТОВ «Паллада ТБ» включило до складу податкового кредиту вартість товарів на підставі документів, що не мають статусу первинних документів у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» від 16.07.1999 року № 996-ХІV, оскільки, документально не підтверджено факти здійснення господарських операцій. Таким чином, висновки акту перевірки є цілком обґрунтованими, а отже оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 04.02.2014 року №0000661501 є цілком вірним та законним. За таких обставин, представник відповідача просила суд у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, що приймають участь у справі, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, Товариство з обмеженою відповідальністю «Паллада ТБ» (код ЄДРПОУ 35448640) зареєстроване виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 04.10.2007 року №12241020000039354. ТОВ «Паллада ТБ» взято на податковий облік в органах ДПС з 04.10.2007 року за № 6608, та зараз перебуває на обліку в Державній податковій інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

Судом також встановлено, що на підставі довідки від 02.09.2013 року №12, виданої ДПІ в АНД районі м.Дніпропетровська, згідно із п.78.1.1. ст.78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI посадовими особами ДПІ в АНД районі м.Дніпропетровська була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Паллада ТД» (код за ЄДРПОУ 35448640) з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинам з ПП «Агрован» (37431560) за період з 01.07.2013 року по 31.07.2013 року, ТОВ МП «ЖАКС» (код ЄДРПОУ 23095492) за період з 01.07.2013 року по 31.07.2013 року.

Порушення встановлені під час перевірки знайшли своє відображення в акті від 25.12.2013 року № 1298/04-61-22-3/35448640, а саме:

- ст.185, ст.188, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями) завищено податковий кредит по операціях з придбання товарів (робіт, послуг) від ПП «Агрован» та ТОВ МП «Жакс» на суму ПДВ у розмірі 175 734 грн. за липень 2013 року.

За результатами перевірки 04 лютого 2014 року відповідачем прийняте спірне податкове повідомлення-рішення № 0000661501, яким підприємству ТОВ «Паллада ТД» збільшено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 175 734 грн. та застосовано фінансові санкції у розмірі 87 867 грн.

Правомірність та обґрунтованість податкового повідомлення-рішення від 04.02.2014 року № 0000661501 є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Аналізуючи виниклі між сторонами правовідносини, суд приходить до наступного.

Відповідно до п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкту оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку.

Відповідно до п.п.14.1.27. п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником)

У відповідності до п.п.134.1.1. п.134.1. ст.134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Згідно п.138.2. ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.п.139.1.1. п.139.1. ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності.

Отже, до складу валових витрат можуть бути віднесені витрати, які безпосередньо пов'язані з підготовкою, організацією, веденням виробництва, реалізацією продукції (робіт, послуг).

Пунктом 185.1. ст.185 Податкового кодексу України визначено, що об'єктом оподаткування (податком на додану вартість) є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

В силу п.44.1. ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Відповідно до п.187.1. ст.187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 198.1. ст.198 ПК України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно із п.198.2. ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

-дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

-дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3. ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1. статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку:

-з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

-з придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.198.6 СТ.198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Аналізуючи зазначені норми Податкового кодексу України суд приходить до висновку, що право на віднесення сум податку на додану вартість, сплачених при придбанні послуг, до податкового кредиту виникає у суб'єкта господарювання в разі фактичного здійснення оплачених послуг, наявності первинних документів та використання в господарській діяльності цих послуг.

Так, між ПП «Агрован» та ТОВ «Паллада ТБ» 11.07.2013 року було укладено договір купівлі-продажу № 11071С, за яким ПП «Агрован» зобов'язався продати на користь ТОВ «Паллада ТБ» боби сої в кількості 110 (+- 10%) тон, а ТОВ «Паллада ТБ» зобов'язалось оплатити товар за ціною 6 100 грн. за тону з урахуванням ПДВ. Відповідно до п.3.2. доставка товару здійснюється за рахунок покупця. Місце завантаження Херсонська область, Новотроїцький район, село Володимиро - Іллінка.

З метою виконання договору ТОВ «Паллада ТБ» здійснило перевезення соєвих бобів через перевізника - ПП Глухов 46,26 тони через укладений договір на організацію автоперевезень по території України ТОВ «Пілот Форвардінг».

35,1 тони було перевезено ПП ОСОБА_4, з яким у позивача укладено договір на перевезення № 04011Т від 04.01.2013, а решта 27,46 тони було перевезено ТОВ «Паллада ТБ» власним транспортом, а всього у ПП «Агрован» було придбано 108,82 тони на суму 663802,00 грн. з ПДВ.

Також, 18 липня 2013 року між ТОВ «МП «ЖАКС» та ТОВ «Паллада ТБ» було укладено договір купівлі-продажу № 18072С, за умовами якого позивач придбав у ТОВ «МП «ЖАКС» соєві боби у кількості 70 тон за ціною 6 300 грн. Поставка товару за умовами п.3.2 договору здійснювалась за рахунок покупця. Місце завантаження Кіровоградська область, Новомиргородський район, с. Мартоноша.

Перевезення здійснювалось у відповідності до договору № 17053Т на організацію перевезень по території України між позивачем та ТОВ «Сігнум АРТ».

Доставка товару на базу позивача у м.Павлоград була здійснена 26.07.2013 року, факт перевезення якого підтверджується товарно-транспортними накладними.

Всього за договором у ТОВ «МП «ЖАКС» згідно видаткової накладної № 3 від 26.07.2013 року було придбано 62 тони на загальну суму 390 600 грн. з ПДВ.

Соєві боби, придбані за названими вище договорами було перероблено та реалізовано на підприємства по вирощуванню худоби та птиці.

Суд критично ставиться до тверджень відповідача стосовно відсутності ТТН, а отже і відсутності операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей, оскільки транспортною документацією підтверджується операція з надання послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару, то при наявності документів, що підтверджують фактичне отримання товару і його використання у власній господарській діяльності, неподання такого документа, як товарно-транспортна накладна, не може бути єдиною підставою для невизнання витрат з придбання товарно-матеріальних цінностей.

Крім того, наказом Міністерства інфраструктури України від 05.12.2013 р. № 983, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.12.2013 р. за № 2197/24729 «Про затвердження Змін до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні» наведено форму ТТН, яка введена в дію з 14.01.2014 року. За таких обставин, твердження про відсутність обов'язкових реквізитів ТТН при відсутності її законодавчо встановленої форми (до 14.01.2014 року) є безпідставним.

Разом із цим, суд зауважує, що чинним законодавством України не встановлено обов'язку суб'єкта господарювання, а також права здійснювати перевірку справжності наданих контрагентами документів при укладенні договорів.

Господарські операції підтверджуються не тільки товарно-транспортними накладними, але й іншими первинними документами, які були надані позивачем до суду. В сукупності всі ці документи повністю відповідають поняттю первинні документи, що визначені у ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» від 16.07.1999 року № 996-ХІV.

В даному акті перевірки зазначено, що правовідносини існуючі між позивачем та ПП «Агрован», ТОВ «МП «ЖАКС» мають ознаки нереальності. Але відповідачем суду не надано доказів визнання вказаних правочинів недійсними в судовому порядку.

Нормами статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, встановлених частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України.

Частиною 1 ст.203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до ч.5 ст.203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтею 228 ЦК України передбачено: правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Акт перевірки №1155/222/32640595 від 22.04.2013 р. не тільки не містить посилань про вину позивача, яка виразилася в намірі позивача порушити публічний порядок, а й не доводить умислу позивача на порушення публічного порядку, не містить посилань і на обставину в чому таке порушення полягає.

Статтею 207 ГК України встановлено, що господарське зобов'язання, що відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктивності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Отже, позиція відповідача про те, що ці правочини очевидно суперечить інтересам держави, не підкріплені належними доказами, а саме: рішеннями суду про визнання їх такими або вироком суду відносно посадових осіб позивача, який би свідчив про наявність умислу у діях посадових осіб позивача на порушення публічного порядку.

Відповідно до ст.3 ГК України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Відповідно до п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат.

Таким чином, висновки відповідача про те, що позивач порушив положення частини 1 ст.203, п.1, 2 ст.215, ст.228 Цивільного кодексу України по правочинах, здійснених ТОВ «Паллада ТБ» з ПП «Агрован» за період з 01.07.2013 року по 31.07.2013 року, з ТОВ МП «ЖАКС» за період з 01.07.2013 року по 31.07.2013 року є безпідставними, не підтвердженими законодавством та фактичними обставинами справи.

Крім того, суд враховує й той факт, що співробітниками Каховської ОДПІ ГУ Міндоходів у Херсонській області була складена довідка від 03.10.2013 року № 109/22-2/37431560 про результати проведення зустрічної звірки ПП «Агрован» (код ЄДРПОУ 37431560) щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Паллада ТБ» (код за ЄДРПОУ 35448640) їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.07.2013 по 31.07.2013. Згідно висновків якої: звіркою ПП «Агрован» документально підтверджено реальність здійснення господарських відносин із ТОВ «Паллада ТБ», їх вид, обсяг, якість та розрахунки та встановлено відображення в податкову обліку господарських операцій та розрахунків із ТОВ «Паллада ТБ».

В силу ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У відповідності до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Частиною 2 цієї статті визначено, що у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку, що винесене податкове повідомлення-рішення від 04.02.2014 року № 0000661501 є протиправним, а тому підлягає скасуванню, з викладених вище підстав.

Відповідно до ст.94 КАС України судові витрати у справі покладаються на сторону, проти якої ухвалена постанова.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 69, 71, 94, 122, 158 - 163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 04.02.2014 р. № 0000661501, прийняте Державною податковою інспекцією в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Паллада ТБ№» витрати по сплаті судового збору в розмірі 487,20 грн.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.254 КАС України та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.

Повний текст постанови складений 08 квітня 2014 року.

Суддя Кучма К.С.