Рішення

від 31.03.2014 по справі 904/217/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

31.03.14р. Справа № 904/217/14 За позовом Прокурора Апостолівського району Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Головного управління Держземагенства у Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Регул", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Державна інспекція сільського господарства в Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ

про стягнення 19 501 грн. 53 коп.

Суддя ЗАГИНАЙКО Т.В.

Представники:

від прокурора : Несевря Д.С. - прокурор відділу прокуратури, посв. від 24.10.2012р. №011405;

Каюк М.С. - прокурор відділу прокуратури, посв. від 27.08.2012р. №001456 (був присутній у судовому засіданні 13.02.2014р.);

Матісова О.В. - прокурор відділу прокуратури, посв. від 27.08.2012р. №001453 (був присутній у судовому засіданні 04.03.2014р.);

від позивача : Армашова І.М. - представник, дов. від 17.01.2014р. №4-0.6-566/2-14;

від відповідача: Лісова С.В.- представник, дов. від 20-02/14-03;

від третьої особи : Григоренко О.С. - представник, дов. від 12.11.2013р. №12/13-22/1010.

СУТЬ СПОРУ:

Прокурор в інтересах держави в особі позивача просить стягнути з відповідача 19 501 грн. 53 коп. - шкоди, заподіяної внаслідок нецільового використання земельної ділянки.

В подальшому прокурором подано до господарського суду Дніпропетровської області заяву (вх.№10280/14 від 13.02.2014р.) про уточнення позовних вимог, в якій просить: • стягнути з відповідача 19 501 грн. 53 коп. - шкоду, заподіяну внаслідок використання земельної ділянки не за цільовим призначенням загальною площею 60,64484 га, розташованої на території Володимирівської сільської ради Апостоліського району Дніпропетровської області; • достроково розірвати договори оренди землі, укладені між сторонами 15.10.2009р. щодо передачі в оренду земельних ділянок загальною площею 8,2732 га (кадастровий №1220382200-01-045-0002) та 52,3752 га (кадастровий №1220382200-01-045-0001), розташованих на території Володимирівської сільської ради Апостоліського району Дніпропетровської області; • зобов'язати відповідача у місячний термін з дня набрання рішенням суду законної сили, звільнити вказані земельні ділянки шляхом приведення їх у придатний для використання за цільовим призначенням стан, що визначений умовами договорів оренди землі, та передати вказані земельні ділянки позивачу за актом приймання-передачі земельної ділянки.

Приймаючи до уваги, що:

- відповідно до частини 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви;

- згідно з частиною 4 статті 29 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який бере участь у справі, несе обов'язки і користується правами сторони, крім права на укладення мирової угоди;

- прокурор, звернувшись до господарського суду з заявою про уточнення позовних вимог фактично змінив і підставу і предмет позову, доповнивши вимогами про розірвання договорів оренди земельних ділянок та зобов'язанням відповідача звільнити вказані земельні ділянки та відповідним нормативним обґрунтуванням цих вимог, що є порушенням вимог частини 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України;

- у разі подання позивачем заяви, направленої на одночасну зміну предмета і підстав позову, господарський суд повинен відмовити в задоволенні такої заяви і, приєднавши її до матеріалів справи та зазначивши про цю відмову в описовій частині рішення (або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи), розглянути по суті раніше заявлені позовні вимоги, якщо позивач не відмовляється від позову. Позивач при цьому не позбавлений права звернутися з новим позовом у загальному порядку (пункт 3.12 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції");

- до того ж подання прокурором заяви про уточнення позовних вимог порушує правила поєднання вимог;

- тому заява прокурора про уточнення позовних вимог не може бути розглянута господарським судом..

Третя особа у письмових поясненнях (вх.№14665/14 від 04.03.2014р.) підтримує позов, оскільки земельні ділянки загальною площею 60,6484 га Товариством з обмеженою відповідальністю "Регул" використовуються не за цільовим призначенням, а саме як рілля.

Позивач у поясненнях (вх.№16035/14 від 11.03.2014р.) зазначає, що: - до земель сільськогосподарського призначення належать і сільськогосподарські угіддя (рілля-виоране поле, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) та несільськогосподарські угіддя; - види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законодавством.

Прокурор у поясненнях (вх. №18253/14 від 20.03.2014р.) зазначає, що: - ТОВ „Регул" мало право отримати землі вказаної категорії тільки як сільськогосподарське підприємство; - відповідно до закріпленого принципу раціонального використання та охорони земель земельні ділянки (частини земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування з визначеними щодо неї правами) сільськогосподарського призначення підлягають використанню виключно відповідно до видів їх використання, які відповідають їх цільовому призначенню; - зміна виду використання земельної ділянки в межах її цільового призначення повинна проводитися у порядку, встановленому для зміни цього цільового призначення землі; - земельні ділянки відповідно до технічної документації, розпорядження, договорів оренди, актів прийому-передачі земель та встановлення меж повинні використовуватися тільки за їх цільовим призначенням та надані в користування під пасовища та садівництво.

Позивач у поясненнях (вх. №18254/14 від 20.03.2014р.) посилається на те, що: - пункт п'ятий статті 20 Земельного кодексу України забороняє власникам або користувачам самостійно визначати види використання земельних ділянок в межах категорії земель сільськогосподарського призначення; - одне лише виробництво на земельних ділянках товарної сільськогосподарської продукції не є підставою для визначення їх виду цільового призначення як „для ведення товарного сільськогосподарського виробництва" без додержання процедур, передбачених статтею 22 Земельного кодексу України.

Третя особа у поясненнях (вх. № 18566/14 від 21.03.2014р.) вказує на те, що: - цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду, відповідно до статті 15 Закону України „Про оренду землі" визначається у договорі оренди земельної ділянки, що є істотною умовою такого договору; - з аналізу положень ЦК та ЗК України випливає, що багаторічні насадження та пасовища - це вид сільськогосподарських угідь сільськогосподарського призначення, метою використання яких є ведення юридичними особами товарного сільськогосподарського виробництва, при цьому законодавством визначено господарські цілі щодо використання та вирізнення їх між собою конкретними природними ознаками; - зазначені земельні ділянки були передані в оренду відповідачу для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за рахунок земель пасовищ та багаторічних насаджень з метою виробництва продукції сільського господарства - з подальшим отриманням продуктів харчування, продовольства, сировини рослинного і тваринного походження (шляхом використання пасовищ - випасання худоби та вирощування сировини рослинного походження - шляхом використання садів); - відповідачем було допущено порушення вимог статей 31, 33-37 Земельного кодексу України щодо зміни використання та призначення виду угідь в межах однієї категорії, що не передбачено договорами оренди.

Відповідач у відзиві на позовну заяву та заяву про уточнення позовних вимог (вх. №20363 від 31.03.2014р.) проти задоволення позовних вимог заперечує та зазначає, що: - цільове призначення даної земельної ділянки - товарне сільськогосподарське виробництво; дана земельна ділянка входила в склад земель КСП „Володимирівське" і використовувалась для вирощування сільськогосподарської продукції до моменту розпаювання землі; на момент діяльності КСП „Володимирівське" спірна земельна ділянка не використовувалась як земельна ділянка для пасовищ, сад на площі 24 га заражений раком і не підлягає використанню, у зв'язку з чим рішенням загальних зборів уповноважених пайщиків КСП „Володимирівське" було вирішено провести списання і передати в земельний запас земельну ділянку під багаторічними насадженнями в розмірі 64 га, що підтверджується витягом з протоколу №2 загальних зборів уповноважених пайщиків КСП „Володимирівське" від 25.03.2000р.; - 03.03.2005р. відповідач згідно договору купівлі-продажу №003/20 купив фруктовий сад на площі 54 га, у зв'язку з чим відповідач вважає, що він у межах законності здійснив викорчування хворого саду; - прокурор звернувся з позовом і інтересах держави в особі Головного управління Держземагенства у Дніпропетровській області, в той час як орендодавцем є Апостолівська районна державна адміністрація, тому вимога про дострокове розірвання договору виходить за межі повноважень прокурора.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу за допомогою технічних засобів представником позивача заявлено не було.

У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення прокурора, представників позивача, відповідача та третьої особи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до розпорядження голови Апостолівської районної державної адміністрації від 18.01.2007р №17-р-07 „Про надання земельної ділянки в оренду ТОВ „Регул" для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за рахунок земель багаторічних насаджень та пасовищ на території Володимирівської сільської ради" відповідачу - Товариству з обмеженою відповідальністю „Регул" було надано в оренду земельну ділянку загальною площею 60,6484 га, в тому числі по угіддям: багаторічних насаджень - 52,3752 га, пасовищ - 8,2732 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строком на 25 років за рахунок земель багаторічних насаджень та пасовищ на території Володимирівської сільської ради; запропоновано Товариству з обмеженою відповідальністю „Регул" до 25.01.2007р. заключити договір оренди земельної ділянки; рекомендовано Товариству з обмеженою відповідальністю „Регул" після укладення договору оренди земельної ділянки здійснювати її використання відповідно до вимог законодавства та за цільовим призначенням.

15.10.2009р. між Апостолівською районною державною адміністрацією, як орендодавцем, та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю „Регул", як орендарем, було укладено Договір оренди землі (надалі - Договір оренди землі-1), відповідно до пункту 1 якого орендодавець, який діє на підставі розпорядження голови Апостолівської райдержадміністрації від 18 січня 2007 року №17-р-07, передає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за рахунок земель пасовищ, яка знаходиться за межами населених пунктів на території Володимирівської сільської ради Апостолівського району Дніпропетровської області.

Як вбачається Договір оренди землі-1 було зареєстровано в Апостолівському відділі Дніпропетровської регіональної філії державного підприємства „Центр державного земельного кадастру", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 21.01.2010р. №041011700039.

В оренду передається земельна ділянка загальною площею 8,2732 га (вісім цілих дві тисячі сімсот тридцять десятитисячних) га, в тому числі пасовищ - 8,2732 га (вісім цілих дві тисячі сімсот тридцять десятитисячних) га. Кадастровий номер земельної ділянки -1220382200-01-045-0002. Земельна ділянка виділена в натурі (на місцевості) у встановленому законом порядку. На земельній ділянці об'єктів нерухомого майна (будівель та споруд), інженерних комунікацій, а також доріг з твердим покриттям немає. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки у 2009 році становить - 22 276,42 грн. Земельна ділянка, яка передається в оренду, має суттєві недоліки, які можуть впливати на ефективність використання, відображені в акті прийому-передачі (пункти 2-6 Договору оренди землі-1).

Відповідно до пункту 7 Договору оренди землі-1 земельна ділянка передається в оренду по акту прийому-передачі, який орендарем та орендодавцем за участю представника землевпорядної організації і є невід'ємною частиною договору. Земельна ділянка передається в оренду з метою сільськогосподарського використання для вирощування сільськогосподарської продукції , орендарю надається переважне право проводити роботи по поліпшенню стану земельної ділянки з метою ефективного користування нею за обраним видом користування.

Як вбачається з акту передачі-прийому земельної ділянки, переданої в оренду, орендодавець, Апостолівська районна державна адміністрація, передав земельну ділянку, яка знаходиться на території Володимирівської сільської ради на землях пасовищ Апостолівського району Дніпропетровської області, загальною площею 8,2732 га, в тому числі пасовищ - 8,2732 га, на якій знаходяться вищеперелічені землі, а орендар, Товариство з обмеженою відповідальністю "Регул", прийняв вищезгадану земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на якій знаходяться вище перелічені землі, згідно договору оренди землі від 15.10.2009р.

Згідно з пунктом 8 Договору оренди землі-1 договір укладено на 25 років.

Пунктами 15-17 Договору оренди землі-1 сторони узгодили, що земельна ділянка передається в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Земельна ділянка, яка передається в оренду, ефективно використовується тільки за її цільовим призначенням. Умови збереження стану об'єкту оренди повинні відповідати нормам чинного законодавства, що регулюють земельні відносини.

Орендодавець має право вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди (пункт 26 Договору оренди землі-1).

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 18.03.2014р. вид використання земельної ділянки з кадастровим номером 1220382200-01-045-0001 - випас худоби.

Також 15.10.2009р. між Апостолівською районною державною адміністрацією, як орендодавцем, та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю „Регул", як орендарем, було укладено Договір оренди землі (надалі - Договір оренди землі-2), відповідно до пункту 1 якого орендодавець, який діє на підставі розпорядження голови Апостолівської райдержадміністрації від 18 січня 2007 року №17-р-07, передає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за рахунок земель багаторічних насаджень, яка знаходиться за межами населених пунктів на території Володимирівської сільської ради, Апостолівського району, Дніпропетровської області.

Як вбачається Договір оренди землі-2 зареєстровано в Апостолівському відділі Дніпропетровської регіональної філії державного підприємства „Центр державного земельного кадастру", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 21.01.2010р. №041011700038.

В оренду передається земельна ділянка загальною площею 52,3752 га (п'ятдесят дві цілих три тисячі сімсот п'ятдесят дві десятитисячних) га, в тому числі садів - 52,3752 га (п'ятдесят дві цілих три тисячі сімсот п'ятдесят дві десятитисячних) га. Кадастровий номер земельної ділянки -1220382200-01-045-0001. Земельна ділянка виділена в натурі (на місцевості) у встановленому законом порядку. На земельній ділянці об'єктів нерухомого майна (будівель та споруд), інженерних комунікацій, а також доріг з твердим покриттям немає. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки у 2009 році становить - 545 900,42 грн. Земельна ділянка, яка передається в оренду, має суттєві недоліки, які можуть впливати на ефективність використання, відображені в акті прийому-передачі (пункти 2-6 Договору оренди землі-2).

Відповідно до пункту 7 договору оренди землі-2 земельна ділянка передається в оренду по акту прийому-передачі, який орендарем та орендодавцем за участю представника землевпорядної організації і є невід'ємною частиною договору. Земельна ділянка передається в оренду з метою сільськогосподарського використання для вирощування сільськогосподарської продукції, орендарю надається переважне право проводити роботи по поліпшенню стану земельної ділянки з метою ефективного користування нею за обраним видом користування.

Як вбачається з акту передачі-прийому земельної ділянки, переданої в оренду, орендодавець, Апостолівська районна державна адміністрація, передав земельну ділянку, яка знаходиться на території Володимирівської сільської ради на землях запасу Апостолівського району Дніпропетровської області, загальною площею 52,3752 га, в тому числі садів 52,3752 га, на якій знаходяться вищеперелічені землі, а орендар, Товариство з обмеженою відповідальністю "Регул", прийняв вищезгадану земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на якій знаходяться вище перелічені землі, згідно договору оренди землі від 15.10.2009р.

Відповідно до пункту 8 Договору оренди землі-2 договір укладено на 25 років.

Пунктами 15-17 Договору оренди землі-2 сторони узгодили, що земельна ділянка передається в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Земельна ділянка, яка передається в оренду, ефективно використовується тільки за її цільовим призначенням. Умови збереження стану об'єкту оренди повинні відповідати нормам чинного законодавства, що регулюють земельні відносини.

Орендодавець має право вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди (пункт 26 Договору оренди землі-2).

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 18.03.2014р. вид використання земельної ділянки з кадастровим номером 1220382200-01-045-0001 - ведення садівництва.

14.05.2013р. третьою особою - Державною інспекцією сільського господарства в Дніпропетровській області було проведено обстеження земельної ділянки площею 60,6484 га у зв'язку з використанням земельної ділянки не за цільовим призначенням, про що складено акт від 14.05.2013р. №12/17 обстеження земельної ділянки (надалі - Акт обстеження №12/17).

Актом обстеження №12/17 встановлено, що на земельних ділянках відповідач вирощує єдиним масивом, тобто 60,6484 га загальної площі, озиму пшеницю, що є порушенням частини 5 статті 20 та пункту „г" статті 211 Земельного кодексу України. Акт складено головним спеціалістом відділу оперативного контролю за дотриманням вимог земельного законодавства Управління контролю за використанням та охороною земель Зуй О.О. у присутності відповідача. Як вбачається з тексту акту представник відповідача від підпису акту відмовився.

Відповідно до Розрахунку розміру шкоди, заподіяної внаслідок використання земельної ділянки не за цільовим призначенням Товариством з обмеженою відповідальністю „Регул", здійсненого третьою особою - Державною інспекцією сільського господарства в Дніпропетровській області, розмір шкоди, заподіяної відповідачем внаслідок використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, яка розташована за межами населеного пункту Володимирівської сільської ради Апостолівського району Дніпропетровської області, становить 19 501 грн. 53 коп.

Прокурор вважає, що відповідачем внаслідок нецільового використання земельної ділянки та самостійної зміни складу угідь порушено інтереси держави в особі позивача - Головного управління Держземагенства у Дніпропетровській області завдано шкоду, що і є причиною спору.

Враховуючи викладене суд доходить висновку про необґрунтованість вимог прокурора, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів , а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Отже, право на позов у особи в силу вимог статті 1 Господарського процесуального кодексу України виникає після порушення відповідачем її прав і охоронюваних законом інтересів.

Згідно з частиною 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах; у разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до господарського суду прокурор зазначає про це в позовній заяві.

У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача (частина 2 статті 29 Господарського процесуального кодексу України).

Як вбачається прокурор Апостолівського району Дніпропетровської області звернувся до господарського суду із позовом в інтересах держави в особі Головного управління Держземагенства у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю „Регул" за участю Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Державної інспекції сільського господарства в Дніпропетровській області про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Відповідно до пункту 4 статті 122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державне агентство земельних ресурсів України Державне агентство земельних ресурсів України (Держземагентство України) є центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів та топографо-геодезичної і картографічної діяльності, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України (далі - Міністр), входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері земельних відносин та топографо-геодезичної і картографічної діяльності.

В обґрунтування необхідності захисту інтересів держави в особі Головного управління Держземагенства у Дніпропетровській області прокурор посилається на частину 4 статті 122 Земельного кодексу України, пункт 4.32 Положення про Головне управління Держземагенства в області, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 10.05.2012р. №258, яким встановлено, що Головне управління Держземагенства в області передає відповідно до закону земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність або в користування для всіх потреб в межах області.

Проте, незважаючи на наявність у позивача на момент розгляду справи права на передачу земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність або у користування для всіх потреб, суд не вбачає заподіяння державі в особі позивача шкоди, визначеної прокурором у позовній заяві.

Частинами 1, 2 статті 18 Земельного кодексу України передбачено, що до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об'єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії.

Відповідно до частини 1 статті 19 цього Кодексу землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Згідно з пунктом 7 Договорів оренди землі-1,-2 (розділ Договорів оренди землі ОБ'ЄКТ ОРЕНДИ) земельна ділянка передається в оренду з метою сільськогосподарського використання для вирощування сільськогосподарської продукції , орендарю надається переважне право проводити роботи по поліпшенню стану земельної ділянки з метою ефективного користування нею за обраним видом користування.

Отже, земельна ділянка передана відповідачу в оренду з метою сільськогосподарського використання для вирощування сільськогосподарської продукції .

Згідно із частинами 1, 2, 3 статті 20 Земельного кодексу України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень; зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу; зміна цільового призначення земельних ділянок приватної власності здійснюється за ініціативою власників земельних ділянок.

Відповідно до частини 5 статті 20 Земельного кодексу України земельні ділянки сільськогосподарського призначення використовуються їх власниками або користувачами виключно в межах вимог щодо користування землями певного виду використання, встановлених статтями 31, 33-37 цього Кодексу.

Частинами 1, 2 статті 34 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни можуть орендувати земельні ділянки для сінокосіння і випасання худоби; органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування можуть створювати на землях, що перебувають у власності держави чи територіальної громади, громадські сіножаті і пасовища.

Частинами 1, 3, 4, 6 статті 35 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни України із земель державної і комунальної власності мають право набувати безоплатно у власність або на умовах оренди земельні ділянки для ведення індивідуального або колективного садівництва. Іноземці та особи без громадянства, а також юридичні особи, можуть мати земельні ділянки для ведення індивідуального або колективного садівництва на умовах оренди. Земельні ділянки, призначені для садівництва, можуть використовуватись для закладання багаторічних плодових насаджень, вирощування сільськогосподарських культур, а також для зведення необхідних будинків, господарських споруд тощо.

Таким чином, земельні ділянки виду використання - для садівництва можуть бути використані як для закладання багаторічних насаджень так і для вирощування сільськогосподарських культур, а використання земельної ділянки, переданої в оренду за рахунок пасовищ, не суперечить вимогам статті 34 Земельного кодексу України.

Частинами 2, 3 статті 22 Земельного кодексу України передбачено, що до земель сільськогосподарського призначення належать, зокрема, сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування, в тому числі, громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Як вбачається відповідно до розпорядження голови Апостолівської районної державної адміністрації від 18.01.2007р №17-р-07 „Про надання земельної ділянки в оренду ТОВ „Регул" для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за рахунок земель багаторічних насаджень та пасовищ на території Володимирівської сільської ради" та Договорів від 15.10.2009р. оренди землі відповідачу земельні ділянки було надано з метою сільськогосподарського використання для вирощування сільськогосподарської продукції .

Прокурором не доведено, що відповідачем земельна ділянка використовувалася не для вирощування сільськогосподарської продукції. Іншого цільового призначення умовами розпорядження та договорів оренди землі не визначено.

Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а частиною 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, прокурором не доведено обставин, на які він посилається як підставу своїх вимог, доказів в їх підтвердження не надано.

З урахуванням викладеного позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СУДДЯ Т.В. ЗАГИНАЙКО

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 84 ГПК України

„07" квітня 2014р.