Постанова

від 09.04.2014 по справі 923/58/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" квітня 2014 р.Справа № 923/58/14 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Аленіна О.Ю.

суддів : Воронюка О.Л., Лашина В.В.

секретар судового засідання Щербатюк О.В.

За участю представників сторін:

від позивача - Федотов М.В., за довіреністю

Представник ККТВП "Меліоратор" у судове засідання не з'явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги повного товариства "Климчук і Компанія "Ломбард Капитал" та каховського колективного торгівельного виробничого підприємства "Меліоратор"

на рішення господарського суду Херсонської області від 11.02.2014 р.

у справі №923/58/14

за позовом повного товариства "Климчук і Компанія "Ломбард Капитал"

до каховського колективного торгівельного виробничого підприємства "Меліоратор"

про розірвання договору оренди

та за зустрічним позовом каховського колективного торгівельного виробничого підприємства "Меліоратор"

до повного товариства "Климчук і Компанія "Ломбард Капитал"

про стягнення 19740 грн. 49 коп.

ВСТАНОВИВ

У січні 2014 року повне товариство "Климчук і Компанія "Ломбард Капитал" (далі - ПТ "Климчук і Компанія "Ломбард Капитал") звернулось до господарського суду Херсонської області із позовом до каховського колективного торгівельного виробничого підприємства "Меліоратор" (далі - ККТВП "Меліоратор") про розірвання договору оренди нежитлового приміщення від 01.12.2011 р. №01/12/11, який було укладено між даними сторонами, з 11.12.2013р.

08 лютого 2014 р. ККТВП "Меліоратор" звернулось до господарського суду Херсонської області із зустрічним позовом до ПТ "Климчук і Компанія "Ломбард Капитал" в якому просило стягнути з відповідача за зустрічним позовом на користь ККТВП "Меліоратор" 16000 грн. - основного боргу, 3680 грн. - штраф, 60,49 грн. - 3% річних, що загалом становить 19740,49 грн. та стягнути на користь ККТВП "Меліоратор" 1827 грн. сплаченого судового збору.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 11.02.2014 р. первісний позов задоволено у повному обсязі, розірвано договір оренди нежитлового приміщення від 01.12.2011р. №01/12/11 укладений між ПТ "Климчук і Компанія "Ломбард Капитал" та ККТВП "Меліоратор", стягнуто з ККТВП "Меліоратор" на користь ПТ "Климчук і Компанія "Ломбард Капитал" 1218 грн. витрат по сплаті судового збору, зустрічний позов задоволено частково, стягнуто з ПТ "Климчук і Компанія "Ломбард Капитал" на користь ККТВП "Меліоратор" 16000 грн. боргу по сплаті орендної плати, 302 грн. 37 коп. пені, 60 грн. 49коп. - 3% річних та 1514 грн. 40 коп. витрат по сплаті судового збору, в задоволені суми 3377 грн. 63 коп. відмовлено.

Судове рішення в частині первісного позову мотивовано тим, що матеріально-правова вимога про розірвання договору оренди позивачем заявлена на підставі частини 1 ст. 652 Цивільного кодексу України у зв'язку з істотною зміною обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, істотною зміною обставин позивач зазначив зміну юридичної адреси та розміщення місцезнаходження відділення №133 з адреси: пр.Ворошилова, буд.16, м.Каховка Херсонської області на пр.Ворошилова, буд. 7, м. Каховка Херсонської області, а тому суд першої інстанції дійшов висновку про те, що зміна юридичної адреси є істотною зміною, яку позивач не міг передбачити, а тому позов про розірвання договору оренди визнав таким, що підлягає задоволенню. У той же час, господарським судом Херсонської області було відхилено вимогу позивача розірвати спірний договір з 11.12.13р., оскільки відповідно до ч.5 ст.188 ГК України, якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Щодо мотивів зустрічного позову, то тут суд першої інстанції зазначив про те, що позивач свої зобов'язання за спірним договором виконав в повному обсязі та передав відповідачу нежитлове приміщення згідно з актом прийому - передачі від 01.12.2011 р., проте відповідач, в порушення умов договору, свої зобов'язання з червня 2013 року не виконав та у нього утворилась заборгованість по сплаті орендної плати у сумі 16000 грн., яка на думку суду підлягає задоволенню. Що ж стосується стягнення 3680 грн. штрафу, то тут суд зменшив дану суму з посиланням на п. 2.9 Постанови Пленуму ВГСУ від 17 грудня 2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", приписи статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та частини другої статті 343 ГК України, зазначивши про те, що санкція, яку сторони передбачили за невиконання грошових зобов'язань, є пенею, задовольнивши позов в частині стягнення пені частково, у сумі 302 грн. 37коп. та відмовивши у задоволенні позову в частині стягнення 3377 грн. 63коп. Також, судом першої інстанції на підставі ч.2 ст.625 ЦК України було задоволено вимоги щодо стягнення 3% річних у сумі 60 грн. 49 коп. у повному обсязі.

Не погоджуючись з даним рішенням до Одеського апеляційного господарського суду звернулись ПТ "Климчук і Компанія "Ломбард Капитал" та ККТВП "Меліоратор".

ПТ "Климчук і Компанія "Ломбард Капитал" в своїй апеляційній скарзі просить скасувати рішення господарського суду Херсонської області від 11.02.2014 р. по справі №923/58/14 повністю, прийняти нове рішення відповідно до якого первісний позов задовольнити у повному обсязі, розірвати договір оренди нежитлового приміщення від 01.12.2011 р. №01/12/11, укладений між ПТ "Климчук і Компанія "Ломбард Капитал" та ККТВП "Меліоратор" з 11.12.2013 р. та стягнути з ККТВП "Меліоратор" на користь ПТ "Климчук і Компанія "Ломбард Капитал" 1827 грн. витрат по сплаті судового збору. Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення прийнято з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, порушенням норм матеріального та процесуального права. На думку скаржника судом першої інстанції було порушено ст.84 Господарського процесуального кодексу України, що виразилося у невідповідності резолютивної частини рішення у частині позовних вимог позивача за первісним позовом матеріалам справи. Так, апелянт зазначає, що він просив розірвати договір оренди нежитлового приміщення від 01.12.2011 р. №01/12/11 укладений між ПТ "Климчук і Компанія "Ломбард Капитал" та ККТВП "Меліоратор" з 11.12.2013 р., а суд у рішенні вказує два взаємовиключних висновки, перший висновок це задоволення первісного позову у повному обсязі, що дає позивачу за первісним позовом право вважати договір оренди нежитлового приміщення від 01.12.2011 р. №01/12/11 розірваним з 11.12.2013 р., другий висновок це розірвання договору оренди нежитлового приміщення від 01.12.2011 р. №01/12/11 без вказівки дати розірвання, що дає підстави вважати датою розірвання спірного договору дату прийняття рішення по справі.

Окрім того, апелянт ПТ "Климчук і Компанія "Ломбард Капитал" посилається на порушення судом першої інстанції вимог ст. 35 Господарського процесуального кодексу України та зазначає, що рішенням господарського суду Запорізької області від 11.12.2013 р. по справі №908/3514/13 встановлено, що «докази по справі свідчать, що у зв'язку із прийнятим ПТ "Климчук і Компанія "Ломбард Капитал" рішенням про зміну місцезнаходження відділення №113, останнє припинило користування об'єктом оренди 18 червня 2013 р.», у зв'язку з цим, скаржник вважає, що спірний договір оренди розірваний саме з 11.12.2013 р. виходячи з того, що рішенням по справі №908/3514/13 встановлено факт припинення використання позивачем приміщення відповідача з 18.06.2013 р., рішення по справі №908/3514/13 набрало законної сили, позивач за первісним позовом виконав рішення по справі №908/3514/13.

Скаржник ПТ "Климчук і Компанія "Ломбард Капитал" вважає, що у зв'язку з недосягненням між сторонами згоди щодо розірвання вказаного договору, відповідач отримує грошові кошти за приміщення, яке не використовується позивачем з 18.06.2013 р., а позивач відповідно несе матеріальні збитки зі сплати орендної плати за приміщення яким фактично не користується з 18.06.2013 р.

ККТВП "Меліоратор" також не погоджується з прийнятим рішенням господарського суду Херсонської області від 11.02.2014 р. та в апеляційній скарзі просить скасувати рішення господарського суду Херсонської області від 11 лютого 2014 року по справі №923/58/14 в частині задоволення первісного позову (п.1 рішення), в частині розірвання договору оренди нежитлового приміщення від 01.12.2011 р. №01/12/11 (п.2 рішення) та в частині стягнення з ККТВП "Меліоратор" на користь ПТ "Климчук і Компанія "Ломбард Капитал" 1218 грн. витрат по сплаті судового збору (п.3 рішення) і постановити нове рішення, яким залишити первісний позов без задоволення, рішення господарського суду Херсонської області від 11 лютого 2014 року по справі №923/58/14 по зустрічному позову (пункти 4-6 рішення) залишити без змін та стягнути з ПТ "Климчук і Компанія "Ломбард Капитал" на користь ККТВП "Меліоратор" сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 609 грн. Свої вимоги скаржник ККТВП "Меліоратор" обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення прийнято з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, не доведені обставини, що мають значення для справи, а суд ці обставини визнав встановленими, висновки викладені у рішенні місцевого господарського суду не відповідають обставинам справи, судом порушені і неправильно застосовані норми як матеріального так і процесуального права. Так, на думку апелянта ККТВП "Меліоратор" при постановленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції в мотивувальній частині є посилання на листи позивача від 14.05.2013 р., 30.05.2013 р., 11.12.2013 р., та 13.01.2014 р., нібито як на пропозицію щодо дострокового розірвання договору, зазначивши, про надсилання підприємству додаткових угод про дострокове припинення договору з актом приймання-передачі приміщення, але при цьому, на думку скаржника, судом не надано оцінки ні самим листам позивача ні його додатковим угодам та актам приймання-передачі.

Окрім того, апелянт ККТВП "Меліоратор" вважає недоцільним посилання місцевого господарського суду на ст. 652 Цивільного кодексу України, оскільки закон пов'язує можливість розірвання договору безпосередньо не з наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю чотирьох умов визначених ч.2 ст.652 Цивільного кодексу України, при істотній зміні обставин.

Скаржник ККТВП "Меліоратор" також зазначає, що в порушення вимог ст. 82-1 та ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в суді не тільки не виготовлено рішення із вступною та резолютивною частиною, але суддя прийняла рішення не виходячи у нарадчу кімнату і навіть не видалила сторін зі свого кабінету. Окрім того, ККТВП "Меліоратор" зазначає, що в суді взагалі не було проголошено навіть резолютивної частини рішення, а суддею лише промовлено про задоволення і первісного і зустрічного позовів, а за письмовим клопотанням відповідача повне рішення та можливість ознайомитися зі справою йому надано 14.02.2014 р. і при ознайомлені з матеріалами справи відповідачем встановлено, що «неповне» рішення в справі взагалі відсутнє, як відсутня ухвала про оголошення перерви у судовому засіданні для ознайомлення представником позивача із зустрічним позовом.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 24.03.2014 р. розгляд справи було відкладено у зв'язку із нез'явленням у судове засідання представника ККТВП "Меліоратор".

01.04.2014 р. до Одеського апеляційного господарського суду надійшло клопотання від ККТВП "Меліоратор" про доручення до матеріалів справи та розгляду додатку до апеляційної скарги №01/46 від 24.02.2014 р., в якому скаржник додатково обґрунтовує мотиви апеляційної скарги, а також ККТВП "Меліоратор" просить розглянути справи за відсутності його представника, так як ухвалою від 24.03.2014 р. явка сторін судом не визнавалась обов'язковою.

У судовому засіданні від 09.04.2014 р. представник ПТ "Климчук і Компанія "Ломбард Капитал" підтримав вимоги апеляційної скарги та наполягав на їх задоволенні, а також просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги ККТВП "Меліоратор".

Представник ККТВП "Меліоратор" у судове засідання не з'явився.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши представника ПТ "Климчук і Компанія "Ломбард Капитал", перевіривши наявні матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ПТ "Климчук і Компанія "Ломбард Капитал" не підлягає задоволенню, а апеляційна скарга ККТВП "Меліоратор" задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.12.2011 р. між ККТВП "Меліоратор" (орендодавець) та ПТ "Климчук і Компанія "Ломбард Капитал" (орендар) було укладено договір оренди нежитлового приміщення за №01/12/11.

Відповідно до п.п.1.1. - 1.3. даного договору Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення площею 6 м. кВ., яке розташоване за адресою Херсонська область, м. Каховка, пр. Ворошилова, 16 (адміністративна будівля) і належить на праві власності Орендодавцю. Мета оренди розміщення офісу ломбарду для здійснення господарської діяльності згідно чинного законодавства. Договірна оціночна вартість майна, що здається в оренду, з урахуванням індексації становить 5000 грн.

Згідно з п. 2.1. вступ Орендаря у користування майном настає одночасно із підписанням сторонами цього договору та Акту прийому-передачі вказаного майна.

Пунктами 3.1., 3.7., 3.10. Договору передбачено, що орендна плата становить 4000 грн. з ПДВ за місяць оренди і перераховується Орендарем на розрахунковий рахунок або вноситься в касу Орендодавця щомісячно до 5 числа звітного місяця. У разі несвоєчасності внесення передбачених договором платежів Орендар у безспірному порядку сплачує штраф у розмірі 0,5 % від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу. Орендна плата нараховується з дня складання акту прийому передачі майна.

Сторони у п.5.2. погодили, що Орендар зобов'язується своєчасно та у повному обсязі сплачувати орендну плату та компенсаційні виплати з врахуванням індексу інфляції.

Відповідно до п.п. 9.1.-9.2. договору за невиконання або неналежне виконання зобов'язань згідно з цим Договором оренди сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством. Спори, що виникають у ході виконання договору, вирішуються за згодою сторін. Якщо згоди не буде досягнуто, спір передається на розгляд суду.

Пунктом 10.1. договору встановлено строк дії договору з 01.12.2011 р. по 30.11.2014 р.

Згідно з п.10.3 договору зміна і доповнення або розірвання договору допускається за письмовим погодженням сторін. Зміни та доповнення, що вносяться, розглядаються сторонами протягом 5 робочих днів.

Актом прийому-передачі нежитлового приміщення та обладнання від 01.12.2011 р. Орендодавець ККТВП "Меліоратор" передав, а Орендар ПТ "Климчук і Компанія "Ломбард Капитал" прийняв в строкове платне користування нежитлового приміщення, яке розташоване за адресою Херсонська область, м. Каховка, пр. Ворошилова, 16 і належить на праві власності Орендодавцю.

Листом від 14.05.2013 р. за вих. №449/13-ю ПТ "Климчук і Компанія "Ломбард Капитал" звернулось до ККТВП "Меліоратор" з пропозицією про розірвання договору оренди нежитлового приміщення №01/12/11 від 01.12.2011 р. з економічних причин.

30.05.2013 р. ПТ "Климчук і Компанія "Ломбард Капитал" звернулось до ККТВП "Меліоратор" з листом в якому просило в найкоротший строк підписати та передати їх представнику раніше надану додаткову угоду про припинення дії договору оренди приміщення №01/12/11 від 01.12.2011 р. та акт приймання-передачі зазначеного приміщення.

Згідно з листами від 11.12.2013 р. за вих. №960/1/13-ю та від 13.01.2014 р. за вих. №11/14-ю ПТ "Климчук і Компанія "Ломбард Капитал" звернулось до ККТВП "Меліоратор" з пропозицією розірвати договір оренди нежитлового приміщення від 01.12.2011 р. №01/12/11 у зв'язку з відсутністю необхідності й можливості у ПТ "Климчук і Компанія "Ломбард Капитал" використовувати орендоване приміщення.

ККТВП "Меліоратор" листами від 15.01.2014 р. за №01/10 та від 17.01.2014 р. за №01/13 надало відповідь на листи ПТ "Климчук і Компанія "Ломбард Капитал" від 11.12.2013 р. за вих. №960/1/13-ю та від 13.01.2014 р. за вих. №11/14-ю в тексті яких зазначило про те, що в назві отриманих підприємством листів вказано про розірвання договору суборенди, тоді як між ККТВП "Меліоратор" та ПТ "Климчук і Компанія "Ломбард Капитал" такого договору ніколи не укладалось. За даних обставин подальший розгляд листів припинено.

Звертаючись із первісним позовом про розірвання договору оренди, ПТ "Климчук і Компанія "Ломбард Капитал" посилалось на те, що воно є фінансовою установою, зареєстрованою відповідно до вимог Положення «Про внесення інформації щодо фінансових компаній до Державного реєстру фінансових установ та встановлення вимог до облікової та реєструючої системи фінансових компаній» затв. Розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 05.12.2003 р. №152. Метою користування частини нежитлового приміщення відповідача площею 6 кв.м., що розташована за адресою пр. Ворошилова, 16, м.Каховка, Херсонська область було розташування відділення №133 для надання фінансових послуг. 30.05.2013 р. відповідно до протоколу зборів засновників №126, позивачем було прийнято рішення про зміну місцезнаходження відділення №133 з адреси пр. Ворошилова,16, м.Каховка, Херсонської області на пр. Ворошилова, 7, м.Каховка, Херсонської області. 13.06.2013 р. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг внесла відомості про зміну місцезнаходження відділення №133 до реєстру, що за твердженням позивача надало йому право здійснити фактичну зміну місцезнаходження відділення.

З даними твердженнями позивача погодився суд першої інстанції, зазначивши, що зміна юридичної адреси є істотною зміною, яку позивач не міг передбачити, а тому визнав позов про розірвання договору оренди таким, що підлягає задоволенню.

Проте, колегія суддів не погоджується з таким висновком господарського суду Херсонської області, з наступних підстав.

Відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Згідно з частиною 1 статті 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

При цьому пунктом 2 статті 652 Цивільного кодексу України визначено, що договір може бути розірваний за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Відповідно до п.5.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №12 від 29.05.2013 р. «Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна» з урахуванням положень частини другої статті 652 ЦК України можливість розірвання договору оренди (найму) пов'язується не з наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю чотирьох умов, визначених частиною другою статті цієї статті ЦК України при істотній зміні обставин.

Крім того, порядок зміни та розірвання господарських договорів врегульовано у ст. 188 Господарського кодексу України, а саме : зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Відповідно до вимог статті 291 Господарського кодексу України одностороння відмова від договору оренди не допускається, договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Як вбачається зі змісту договору оренди від 01.12.2011 р. №01/12/11, пункт 10.7. цього договору містить підстави припинення даного договору, це закінчення строку на який його буде укладено або загибелі об'єкту оренди; при використанні Орендарем приміщення не за призначенням, проведення перепланування або переобладнання частини орендованого приміщення без письмового погодження з Орендодавцем; у випадку затримки оплати оренди та інших платежів протягом двох строків сплати та в інших випадках, передбачених чинним законодавством України та цим договором.

На наявність хоча б однієї з даних обставин як на підставу позову позивач не посилається, матеріалами справи наявність даних обставин спростовується.

Згідно зі статтею 784 Цивільного кодексу України наймач має право вимагати розірвання договору найму, якщо: наймодавець передав у користування річ, якість якої не відповідає умовам договору та призначенню речі; наймодавець не виконує свого обов'язку щодо проведення капітального ремонту речі.

З матеріалів справи не вбачається наявність встановлених законом підстав для примусового (за позовом однієї із сторін договору) розірвання цього договору, оскільки позивач не посилається на невідповідність орендованого майна умовам договору та призначенню останнього, а також на необхідність проведення капітального ремонту орендованого приміщення та невиконання орендодавцем даного обов'язку, а також позивачем не доведена правомірність посилання на істотну зміну обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, з огляду на одночасну наявність умов, передбачених п. 2 ст. 652 Цивільного кодексу України.

Посилання позивача за текстом позовної заяви в обґрунтування наявності істотної зміни обставин зміну місцезнаходження відділення №133 з адреси пр. Ворошилова,16, м.Каховка, Херсонської області на пр. Ворошилова, 7, м.Каховка, Херсонської області, з яким погодився і суд першої інстанції, колегія судів не приймає до уваги з наступних підстав.

Так, виходячи з приписів ст.ст. 64, 65 Господарського кодексу України, ст. ст. 92, 95, 97 Цивільного кодексу України створення та закриття відокремлених підрозділів юридичної особи є правом юридичної особи, здійснюється за відповідним самостійним рішенням органу управління юридичної особи у порядку, встановленому установчими документами та законом, належить до внутрішньогосподарських відносин та не повинно впливати на відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами на основі укладених договорів.

При цьому п. 4 ч. 1 ст. 44 Господарського кодексу України встановлено, що підприємництво здійснюється на основі самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону, комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.

Крім того, зміна місцезнаходження відділення №133, стосується діяльності позивача, ризик зміни обставин щодо доцільності його утримання в орендованому приміщенні цілком покладається на нього та не може бути ризиком іншої сторони, оскільки в протилежному випадку порушується принцип збалансованості інтересів сторін.

Таким чином, позивачем не доведено, що обставини, які за його переконанням є підставою для розірвання договору оренди, містять ознаки "істотності", як того вимагає ст.652 ЦК України. При цьому, за змістом даної статті, однією із необхідних умов є те, що виконання договору після зміни обставин, які є істотними, порушило б співвідношення майнових інтересів обох сторін. Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не доведено можливе порушення його інтересів виконанням договору, водночас таке порушення інтересів має місце для відповідача у разі його дострокового розірвання.

Посилання позивача в апеляційній скарзі на те, що рішенням господарського суду Запорізької області від 11.12.2013 р. по справі №908/3514/13 встановлено, що «докази по справі свідчать, що у зв'язку із прийнятим ПТ "Климчук і Компанія "Ломбард Капитал" рішенням про зміну місцезнаходження відділення №113, останнє припинило користування об'єктом оренди 18 червня 2013 р.», у зв'язку з чим, скаржник вважає, що спірний договір оренди розірваний саме з 11.12.2013 р. виходячи з того, що рішенням по справі №908/3514/13 встановлено факт припинення використання позивачем приміщення відповідача з 18.06.2013 р., рішення по справі №908/3514/13 набрало законної сили та позивач за первісним позовом виконав рішення по справі №908/3514/13, не заслуговують на уваги, з огляду на те, що із змісту вказаного рішення вбачається, що ПТ «Климчук і Компанія «Ломбард Капітал» звернулося до Каховського колективного торгівельного виробничого підприємства «Меліоратор» в порядку ст. 60 ГПК України, із зустрічним позовом, в якому просило визнати недійсним Договір оренди № 01/12/11 нежитлового приміщення від 01.12.2011 року, укладений між ККТВП "Меліоратор" «Меліоратор» та ПТ «Климчук і Компанія «Ломбард Капітал». Проте, даним рішенням відмовлено зустрічного позову ПТ «Климчук і Компанія «Ломбард Капітал» ККТВП «Меліоратор» з тих підстав, що ПТ «Климчук і Компанія «Ломбард Капітал» не доведено обставин з якими законодавство пов'язує визнання договору оренди недійсним.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що вирішуючи спір по суті заявлених вимог, місцевий господарський суд не повно та всебічно дослідив обставини справи, не надав їм належної правової оцінки та дійшов неправильних висновків визнавши зміну місцезнаходження відділення позивача істотною умовою для розірвання договору оренди, у зв'язку з наведеним первісний позов не підлягає задоволенню.

У зв'язку із наведеним рішення господарського суду Херсонської області від 11.02.2014 р. від 923/58/14 в частині стягнення з ККТВП "Меліоратор" на користь ПТ "Климчук і Компанія "Ломбард Капитал" 1218 грн. витрат по сплаті судового збору піддягає скасуванню.

Що ж стосується зустрічного позову, слід зазначити наступне.

Звертаючись із зустрічним позовом ККТВП «Меліоратор» просило стягнути з відповідача на користь позивача 16000,00 грн. основного боргу, 3680,00 грн. штраф, 60,49 грн. 3% річних, що загалом складає 19740,49 грн., а також стягнути на користь позивача 1827,00 грн. сплаченого судового збору.

Колегія суддів вважає, що зустрічний позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до п.п. 1.1, 1.2, 3.1, 3.2., 10.1 договору оренди, який було укладено між сторонами, позивач та відповідач домовились, що позивач передає, а відповідач приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення для розміщення офісу ломбарду. Розмір орендної плати за користування приміщенням становить 4000,00 грн. (з ПДВ) за один календарний місяць і перераховується відповідачем на розрахунковий рахунок, або вноситься в касу позивача, щомісячно до 5 числа звітного місяця. Строк дії договору з 01.12.2012 р. по 30.11.2014 р.

Позивач свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі та передав відповідачу нежитлове приміщення згідно з актом прийому - передачі від 01.12.2011 р.

Відповідно до ст.173 господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідач, в порушення умов договору, свої зобов'язання з червня 2013 року не виконав та у нього, на підставі договору оренди, утворилась заборгованість по сплаті орендної плати у сумі 16000 грн.

Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо того, що зустрічні позовні вимоги в частині стягнення заборгованості у сумі 16000 грн. підлягають задоволенню.

Що ж стосується стягнення штрафу у розмірі 3680,00 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Згідно із частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Вимогами пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України також передбачено, що одним із наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки (штрафу, пені), а в силу вимог частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

При укладенні договору оренди від 01.12.2011 р. сторонами у пункті 3.7 встановлено відповідальність за несвоєчасне перерахування орендних платежів у вигляді, штрафу в розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Проте, відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

При цьому законодавець визначає, що кваліфікуючими ознаками штрафу є, зокрема, можливість встановлення за майже будь-яке порушення зобов'язання: невиконання або неналежне виконання (порушення умов про кількість, якість товарів, робіт (послуг), виконання зобов'язання неналежним способом тощо), обчислення у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Одночасно, пеня характеризується такими ознаками застосування виключно у грошових зобов'язаннях; можливість встановлення тільки за такий вид порушення зобов'язання, як прострочення виконання (порушення умови про строки); обчислення у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання; триваючий характер - нарахування пені за кожний день прострочення.

Згідно з ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. В той же час статтею 3 встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

На підставі наведеного, судом першої інстанції було правильно встановлено, що позивачем за зустрічним позовом була нарахована саме пеня, а не штраф, що узгоджується з приписами ст. ст. 546, 549 ЦК України, ст. ст. 230, 231, 232 ГК України.

Відповідно до п. 2.9 Постанови Пленуму ВГСУ від 17 грудня 2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" за приписом статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та частини другої статті 343 ГК України розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої подвійної облікової ставки. Установлене статтею 3 названого Закону обмеження розміру пені не стосується неустойки, встановленої іншими законодавчими актами.

Оскільки санкція, яку сторони передбачили договором фактично є пенею, судом першої інстанції було правомірно здійснено перерахунок пені, який є вірним та складає за період з 05.11.13 р. по 04.12.13 р. 47грн. 56коп., за період з 05.12.13 р. по 04.01.14 р. 101 грн. 99 коп., за період з 05.01.14 р. по 04.02.14 р. 152 грн.82 коп., що загалом складає 302 грн. 37 коп.

Таким чином вимоги зустрічного позивача в частині стягнення штрафу у розмірі 3680,00 грн. підлягають задоволенню частково, у сумі 302 грн. 37 коп.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що позивач за зустрічним позовом вірно розрахував, а суд першої інстанції правомірно задовольнив вимогу щодо стягнення 3% річних у сумі 60 грн. 49 коп.

Колегією суддів не приймаються до уваги доводи апеляційної скарги ККТВП "Меліоратор" в частині прийняття рішення господарським судом Херсонської області без виходу до нарадчої кімнати, оскільки дані твердження спростовуються матеріалами справи, а саме.

Як вбачається із протоколу судового засідання від 11 лютого 2014 р. о 10 год. 30 хв. суд оголосив перерву та вийшов до нарадчої кімнати, після чого о 10 год. 43 хв. суд вийшов з нарадчої кімнати та оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ч.ч.1,5 ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні, а також про огляд і дослідження письмових або речових доказів у місці їх знаходження складається протокол. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають право знайомитися з протоколами і протягом п'яти днів після їх підписання подавати письмові зауваження з приводу допущених у протоколах неправильностей або неповноти протоколу. Зауваження на протоколи у всіх випадках долучаються до матеріалів справи.

Проте, матеріали даної справи не містять доказів того, що скаржник ККТВП "Меліоратор" звертався до суду першої інстанції із письмовими зауваженнями на протокол судового засідання від 11 лютого 2014 р.

Окрім того, звертаючись з апеляційною скаргою апелянтом також не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження своїх доводів в частині порушення судом першої інстанції таємниці нарадчої кімнати, а тому дані твердження апелянта не можуть бути враховані при перегляді оскаржуваного рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що господарським судом Херсонської області при прийнятті оскаржуваного рішення в частині задоволення первісного позову, було не в повному обсязі враховано усі обставини справи, невірно застосовано норми матеріального права, що призвело до прийняття невірного рішення у даній частині, а тому п.1,2,3 оскаржуваного рішення підлягають скасуванню, а в частині часткового задоволення зустрічного позову - без змін.

Враховуючи задоволення апеляційної скарги ККТВП "Меліоратор", на підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України, ПТ "Климчук і Компанія "Ломбард Капитал" повинний відшкодувати ККТВП "Меліоратор" понесені витрати на сплату судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 609 грн.

Керуючись статтями 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу повного товариства "Климчук і Компанія "Ломбард Капитал" залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу каховського колективного торгівельного виробничого підприємства "Меліоратор" задовольнити.

Пункти 1,2,3 резолютивної частини рішення господарського суду Херсонської області від 11.02.2014 року у справі №923/58/14 скасувати.

Відмовити у задоволенні первісного позову у повному обсязі.

В решті рішення залишити без змін.

Стягнути з повного товариства "Климчук і Компанія "Ломбард Капитал" (м.Запоріжжя, вул.Сталеварів, буд.1, код ЄДРПОУ 32934592, р/р невідомі) на користь Каховського колективного торгівельного виробничого підприємства "Меліоратор" (м.Каховка Херсонської області, вул.Ворошилова, буд.16, код ЄДРПОУ 01038074, р.р. 26001060251266 Херсонська філія ПАТ КБ «Приватбанк» м. Херсон) 609 (шістсот дев'ять) гривень витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Херсонської області видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Повний текст постанови складено 11.04.2014 р.

Головуючий суддя Аленін О.Ю.

Суддя Воронюк О.Л.

Суддя Лашин В.