Постанова

від 31.03.2014 по справі 821/4642/13-а

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2014 р. 14 год.42 хв.м. ХерсонСправа № 821/4642/13-а

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді: Дубровної В.А.,

при секретарі: Рябчич А.М.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1,

представників сторін:

позивача - ОСОБА_2,

відповідача - Пєріна В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, скасування вимоги про сплату податкового боргу та рішення про застосування штрафних санкцій,

встановив:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 ( далі - позивач, ФОП ОСОБА_1.) звернувся до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області ( далі - відповідач, ОДПІ), у якому просить -

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 14 листопада 2013 року №0007481700 про збільшення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування, всього на загальну суму 120831,50 грн., в тому числі за основним платежем у сумі 96665,20 грн. та за штрафними санкціями у сумі 24166,33 грн., № 0007501700 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість всього на загальну суму 6234,74 грн., в тому числі за основним платежем у сумі 4987,84 грн. та за штрафними санкціями у сумі 1426,90 грн.;

- скасувати вимогу про сплату податкового боргу (недоїмки) у сумі 127755,94 грн., в тому числі штрафні санкції у сумі 85 684,80 грн., від 14 листопада 2013 року;

- скасувати рішення від 14 листопада 2013 року про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску у сумі 85 684,80 грн.

В обґрунтування вказаних вимог позивач зазначає, що висновки відповідача щодо безтоварності господарських операцій ФОП ОСОБА_1 з його контрагентами TOB "Лана-Торг", ПП "Мидас Плюс", TOB "Світ Імпекс", НВКФ "Діод Плюс", TOB ТПК "Стиль", ПМП "Мария", ПП "Авто-Агро-Світ", ПП "Валагро" та визнання їх нікчемними в силу ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України та ст. ст. 203, 215, 228 Цивільного кодексу України не відповідають вимогам діючого законодавства. Зокрема, позивач вказує, що в порушення порядку проведення планової перевірки платників податків та складання за їх наслідками актів, відповідач встановлює порушення ФОП ОСОБА_1 вимог податкового законодавства лише на підставі інформації актів попередніх перевірок ФОП ОСОБА_1 з питань взаємовідносин з вказаними контрагентами без прийняття за їх наслідками податкових повідомлень-рішень, а також акту про неможливість проведення зустрічних звірок ПП " Валагро", не заперечуючи про наявність у приватного підприємця первинних документів та отримання доходу від спірних господарських операцій.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Відповідач проти адміністративного позову заперечив, вказавши, що оскаржувані рішення ОДПІ відповідають вимогам діючого законодавства, оскільки підставою для їх прийняття є висновки акту документальної планової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1, якими зафіксовано неправомірне включення до складу витрат суму 664 434,15 грн., яка включає документування товару, отриманого від TOB "Лана-Торг", ПП "Мидас Плюс", TOB "Світ Імпекс", НВКФ "Діод Плюс", TOB ТПК "Стиль", ПМП "Мария", ПП "Авто-Агро-Світ" без підтверджуючих первинних документів, оскільки вказані господарські операції є нікчемними і не створюють правових наслідків, у т.ч. об'єктів оподаткування за вказаними видами податків. Крім того, відповідач зазначає, що підставою для нарахування грошових зобов'язань по ПДВ в сумі 29 927,04 грн. стало документування позивачем товару, отриманого від постачальника ПП " Валагро" за нікчемною угодою, що підтверджується висновками актів перевірок вказаного контрагента.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав вказані заперечення проти адміністративного позову та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

ОСОБА_1 зареєстрований фізичною особою-підприємцем виконкомом Новокаховської міської ради 03.05.1995 р. та перебуває на обліку платників податків, з 29.05.2008 р. зареєстрований платником ПДВ.

Видами діяльності ФОП ОСОБА_1 є за даними КВЕД: 70.20.0 ( 68.20 ) Здавання в оренду власного нерухомого майна, 31.1 Ремонт та технічне обслуговування електродвигунів, генераторів і трансформаторів, 01.12 (01.11.) Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, 51.87.0 (46.69) оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням.

Судом встановлено, що відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, ст.ст. 75, 77, 82 Податкового кодексу України, ОДПІ було проведено документальну планову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2012 року, за результатами якої складено акт від 31.10.2013 року № 1339/172/НОМЕР_2 (далі - акт перевірки).

Висновками даного акту є порушення:

- п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України в частині заниження зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб в сумі 96665,20грн.;

- п. 187.1 ст. 187, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України в частині заниження податку на додану вартість у періоді, що перевірявся, на суму 4987,84 грн.

На підставі вказаних висновків ОДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення від 14.11.2013 року №0007481700 про збільшення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування за основним платежем у сумі 96665,20 грн. та за штрафними санкціями у сумі 24166,33 грн., №0007501700 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 4987,84 грн. та за штрафними санкціями у сумі 1426,90 грн.; вимогу від 14.11.2013 року про сплату податкового боргу (недоїмки) у сумі 127755,94 грн., в тому числі штрафні санкції у сумі 85684,80 грн., рішення від 14.11.2013 року про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску у сумі 85684,80 грн., які є предметом оскарження у даній справі.

Оцінюючи правомірність оскаржуваних рішень відповідача, суд виходить з встановлених в ході розгляду справи фактичних обставин та їх узгодженості з діючими, на момент виникнення спірних правовідносин, положеннями законодавства.

Щодо правомірності податкового повідомлення - рішення від 14.11.2013 р. №0007481700 про збільшення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування, за основним платежем у сумі 96665,20 грн., то суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що підставою для визначення податковим органом грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 96665,20 грн. є встановлення в акті перевірки факту завищення валових витрат, відображених у декларації про доходи за 2011 - 2012 роки, за господарськими операціями ФОП ОСОБА_1 з TOB "Лана-Торг", ПП "Мидас Плюс", TOB "Світ Імпекс", НВКФ "Діод Плюс", TOB ТПК "Стиль", ПМП "Мария", ПП "Авто-Агро-Світ" на загальну суму 644434,15 грн.

Вказаний висновок відповідача ґрунтується на тому, що витрати, понесені фізичною особою - підприємцем за нікчемними угодами, які в силу ст. 216 ЦК України не створюють юридичних наслідків, не є витратами підприємця в розумінні ст.138, п.177.2, п.177.4 ст.177 Податкового кодексу України.

Суд не погоджується з вказаним висновком ОДПІ, враховуючи наступне.

Правила формування валових витрат у перевіряємому періоді врегульовані положеннями Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. за № 2755-VІ (далі - Податковий кодекс України).

Пунктом 177.2 статті 177 Податкового кодексу України, передбачено, що об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Підпунктом 14.1.27 пункту 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, не включаються до витрат і доходу суми податку на додану вартість, що входять до ціни придбаних або проданих товарів (робіт, послуг) (п. 177.3 ст. 177 Податкового кодексу України).

До переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу ( п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 138.1. ст. 138 цього Кодексу до витрат операційної діяльності включається собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати, конкретний перелік цих витрат наведено в пунктах 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктах 138.10.2 - 138.10.4 п. 138.10, п. 138.11 ст. 138 Кодексу.

Згідно п. 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України №984 від 22.12.2010 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.2011р. за № 34/18772 ( далі за текстом - Порядок № 984), факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

У відповідності до п. 5.2. цього Порядку, у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожними відображеним в акті фактом порушення необхідно чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово - господарської діяльності та господарську операцію, в результаті якої здійснено порушення.

Як вбачається з описової частини акту перевірки, то ревізор-інспектор на стор. 18-21 акту зазначає, що перевіркою правильності визначення витрат, відображених у деклараціях про доходи, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходу та документально підтверджених, з даними про суми витрат, визначеними в ході перевірки, встановлено: що до складу валових витрат звітного періоду віднесено витрати на придбання товарно - матеріальних цінностей від постачальників, зокрема

- від TOB "Лана-Торг", код 36944452, у квітні-травні 2011 року отримано електроприлади, трос, коло шлиф., стабілізатор, круг, метчик, сверло, напильники на загальну суму 99 871,45 грн. без ПДВ, згідно накладних, перелік яких наведений на стор. 19 акту перевірки;

- від ПП "Мидас-Плюс" (код 35869610) в вересні- жовтні 2011 року отримано кабель, хомут, вимикач, реле лампа, фільтр,ел. двигун, тяга , втулки, пружина, корпус, дизельне пальне та селітру на загальну суму 172 205,97 грн. без ПДВ, згідно накладних, перелік яких наведений на стор. 19 акту перевірки;

- від TOB "Світ Імпекс" ( код 36944452) у травні - серпні 2011 року фільтр, болти, елем.фільт., планка, електро прилади на загальну суму 150 424,25 грн. без ПДВ, згідно накладних, перелік яких наведений на стор. 19 акту перевірки;

- від НВКФ "Діод -плюс" (код 35788778) у січні 2011 р. електроприлади, кабель, ізос мотор редуктор, тощо на загальну суму 22 358,92 грн. без ПДВ, згідно накладних, перелік яких наведений на стор. 20 акту перевірки;

- від TOB ТПК "Стиль" ( код 31006793) у квітні 2012 р. провод ПВЗ*2,5, магнит.пус полотно рішітчате, різець токарний, герметик селіконовий, тощо на загальну суму 11 342,3 грн., без ПДВ, згідно накладних, перелік яких наведений на стор. 20 акту перевірки;

- від ПМП "Мария" ( код 24117971) за період квітень- травень 2012 р. отримано замок, секатор, шланг, герм очисник контактів, тощо на загальну суму 38 276,2 грн., без ПДВ, згідно накладних, перелік яких наведений на стор. 20 акту перевірки;

- від ПП"Авто-Агро-Світ" (код 35330165) за період червень - ліпень 2012 року отримано вилка, кнопка ПКЕ 622, кнопка 211, круг д95, бокс монтажний, авт. вим. електро стандарт, кабель АВВГ 2*10, тонн загальну суму 125012,78 грн., без ПДВ, згідно накладних, перелік яких наведений на стор. 20-21 акту перевірки;

- від ПП "ВАЛАГРО" ( код 37353053) за період грудень 2011р- січень 2012 року отримано замок, секатор, шланг, герм етик, очисник контактів, тощо на загальну суму 24 939,2 грн. без ПДВ, згідно накладних, перелік яких наведений на стор. 21 акту перевірки.

Також на стор. 15, 21 акту перевірки зазначено, що транспортування товаро-матеріальних цінностей проводилось за рахунок ФОП ОСОБА_1, розрахунки з контрагентами-постачальниками проводились у безготівковій формі.

Отже, суд відмічає, що вищевказана інформація акту перевірки є вичерпною при встановлені фактів виявлених порушень позивачем податкового законодавства, і тому з метою офіційного з'ясування обставин справи судом витребувано від позивача додаткові докази щодо фактичного виконання спірних господарських операцій з придбання продукції від вказаних контрагентів.

В ході дослідження наданих позивачем документів та отриманих пояснень представника позивача в судовому засіданні судом встановлено наступне.

У квітні-травні 2011 року позивач мав взаємовідносини з ТОВ "Лана-Торг" по закупівлі у останнього електроприлади, трос, коло шлиф., стабілізатор, круг, метчик, сверло, напильники на загальну суму 119 845,74 грн. в т.ч. ПДВ 19974,29 грн., що підтверджується виписаними видатковими накладними та податковими накладними, копії яких залучені до матеріалів справи.

У вересні - жовтні 2011 року позивач мав взаємовідносини з ПП "Мидас-Плюс по закупівлі у останнього кабель, хомут, вимикач, реле лампа, фільтр, ел. двигун, тяга , втулки, пружина, корпус, дизельне пальне та селітру на загальну суму 206647,16 грн., в т.ч. ПДВ 34441,19 грн., що підтверджується виписаними видатковими накладними та податковими накладними, копії яких залучені до матеріалів справи.

У травні - серпні 2011 року згідно договору купівлі - продажу №2011/16-05 від 16.05.11 р., укладеного між ФОП ОСОБА_1 (покупець) та ТОВ "Світ Імпекс" (продавець) позивач придбав у останнього фільтр, болти, елем. фільт., планка, електроприлади на загальну суму 180510 грн. в т.ч. ПДВ 30085,00 грн., що підтверджується виписаними видатковими накладними та податковими накладними, копії яких залучені до матеріалів справи.

У січні 2011 р. позивач мав взаємовідносини з НВКФ "Діод - плюс" по закупівлі у останнього електроприлади, кабель, ізос мотор редуктор, тощо на суму 26830,73 грн. в т.ч. ПДВ 4471,80 грн., що підтверджується виписаними видатковими накладними та податковими накладними, копії яких залучені до матеріалів справи.

У квітні 2012 р. позивач мав взаємовідносини з TOB ТПК "Стиль" по закупівлі у останнього провод ПВЗ*2,5, магнит. пус полотно рішітчате, різець токарний, герметик селіконовий, тощо на суму 13610,80грн. в т.ч. ПДВ 2268,46 грн., що підтверджується виписаними видатковими накладними та податковими накладними, копії яких залучені до матеріалів справи.

У квітні - травні 2012 р. позивач мав взаємовідносини з ПМП "Мария" по закупівлі у останнього замок, секатор, шланг, герм очисник контактів, тощо у квітні 2012 року на суму 22002 грн. в т.ч. ПДВ 3667 грн., у травні 2012 року на суму 23928 грн. в т.ч. ПДВ 3988,24 грн., що підтверджується виписаними видатковими накладними та податковими накладними, копії яких залучені до матеріалів справи.

У червні - ліпні 2012 року позивач мав взаємовідносини з ПП"Авто-Агро-Світ" по закупівлі у останнього вилка, кнопка ПКЕ 622, кнопка 211, круг д95, бокс монтажний, авт. вим. електро стандарт, кабель АВВГ 2*10, тонн на загальну суму 150018 грн. в т.ч. ПДВ 25003 грн., що підтверджується виписаними видатковими накладними та податковими накладними, копії яких залучені до матеріалів справи.

У грудні 2011 р. - січні 2012 року позивач мав взаємовідносини з ПП "Валагро" по закупівлі у останнього замок, секатор, шланг, герметик, очисник контактів, тощо у грудні 2011 р на суму 25884,6 грн. в т.ч. ПДВ 4314,1 грн. та в січні 2012 р на суму 4042,44 грн., в т.ч. ПДВ 673,74 грн., що підтверджується виписаними видатковими накладними та податковими накладними, копії яких залучені до матеріалів справи.

Як пояснив представник позивача, зазначені відносини, крім ТОВ "Світ Імпекс", були здійснені сторонами без укладення договору поставки чи купівлі-продажу у письмовій формі, а був укладений шляхом обміну рахунками на оплату випискою податкових та видаткових накладних, а також сплатою цих рахунків позивачем, тобто договір був укладений в усній формі у спрощений спосіб у відповідності з вимогами ст. 181 Господарського кодексу України.

Оплата отриманої продукції здійснена у безготівковій формі, про що свідчать надані до матеріалів справи банківські виписки. Транспортування продукції від вказаного постачальника до позивача підтверджується подорожніми листами вантажного транспорту. Внутрішнє переміщення продукції та облік продукції на складі приватного підприємця підтверджується оборотною відомістю по рахунку №281 з відображенням коду продукції, найменування, одиниці виміру, ціни, постачальника, дати та номер внутрішньої накладної щодо приходу партії товару, залишку на початок звітного періоду, подальшої реалізації продукції з відображенням одержувача, внутрішньої накладної на відпуск, кількість та ціна товару, залишок на кінець звітного періоду.

Щодо доказів використання ФОП ОСОБА_1 придбаної продукції у спірних постачальників у своїй підприємницькій діяльності, позивачем надано до матеріалів справи первинні документи щодо подальшої реалізації вказаної продукції покупцям, про що свідчать видаткові, податкові накладні, довіреності, банківські виписки.

Суд відмічає, що станом на момент проведення господарської операції позивачем з вказаними контрагентами-постачальниками, останні знаходились в Єдиному реєстрі, як юридична особа, та були платником ПДВ, що не заперечувалося відповідачем у ході судового розгляду справи.

Крім того, суд приймає до уваги, надані позивачем до матеріалів справи судові рішення, які набрали законної сили, зокрема, постанова Херсонського окружного адміністративного суду від 01.06.2012 року, яка набрала законної сили, згідно ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.09.2013 року по справі №2а- 683/12/2170. Даними судовими рішеннями було визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення від 31.01.2012 року №0000061702 про збільшення позивачу грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на 30 085,00 грн. та за штрафними санкціями на 2 959,00 грн., яке було прийнято на підставі акту ДПІ у м. Новій Каховці від 17.01.2012р. №46/172/НОМЕР_2 про результати позапланової документальної перевірки ФОП ОСОБА_1 Вказані висновки судів першої та апеляційної інстанції ґрунтуються на встановлених під час розгляду справи №2а- 683/12/2170 обставинах щодо фактичного виконання умов договору купівлі - продажу №2011/16-05 від 16.05.11 р., укладеного між ФОП ОСОБА_1 (покупець) та ТОВ "Світ Імпекс" (продавець) щодо придбання у травні - серпні 2011 року ФОП ОСОБА_1 продукції на загальну суму 180510 грн. в т.ч. ПДВ 30085,00 грн. При цьому, вищевказаними судовими рішеннями зроблено висновок про не надання податковим органом належних доказів того, що на момент проведення операцій з позивачем ТОВ "Світ Імпекс" було фіктивним підприємством, вчиняло порушення в сфері оподаткування, документувало безтоварні операції з метою формування фіктивного податкового кредиту для інших суб'єктів господарювання, та укладало нікчемні правочини, які завідомо порушують публічний порядок та суперечать інтересам держави і суспільства.

Крім того, постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 15.06.2012 року, яка набрала законної сили, згідно ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 06.11.2013 року по справі №2а-1318/12/2170, скасовано податкове повідомлення-рішення від 09.04.2012 р. №0000281702 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на 17600,00 грн. та за штрафними санкціями на 4400,00 грн., яке було прийнято на підставі акту ДПІ у м. Новій Каховці від 02.04.2012р. №73/172/НОМЕР_2 про результати позапланової документальної перевірки ФОП ОСОБА_1 по взаємовідносинам з ПП "Мидас - Плюс" за період вересень-жовтень 2011 року. Вказані висновки судів першої та апеляційної інстанції ґрунтуються на встановлених під час розгляду справи № 2а- 1318/12/2170 обставинах щодо фактичної поставки ПП "Мидас-Плюс" на адресу ФОП ОСОБА_1 у вересні-жовтні 2011 року на товару на загальну суму 206647,16 грн., в т.ч. ПДВ 34441,19 грн., у т.ч. у вересні 2011 року на загальну суму 143 876,30 грн., в тому числі ПДВ - 23 979,38 грн., у жовтні 2011 року - на загальну суму 62770,86 грн., в тому числі ПДВ - 10461,81 грн. При цьому, вищевказаними судовими рішеннями зроблено висновок, що з досліджених у судовому засіданні первинних документів, оформлених за результатами господарської діяльності позивача із продавцем ПП "Мидас-Плюс" вбачається, що зазначені первинні документи повністю відповідають ознакам первинних документів, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік, тобто господарські та бухгалтерські документи, отримані позивачем від ПП "Мидас-Плюс" є дійсними.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Враховуючи, що товарність господарських операцій між ФОП ОСОБА_1 та ПП "Мидас-Плюс" у вересні-жовтні 2011 року та з ТОВ "Світ Імпекс" у травні - серпні 2011 року була підтверджена вищевказаними судовими рішеннями, які набрали законної сили, при розгляді правомірності дій податкового органу щодо зменшення позивачу податкового кредиту, тому відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України реальність виконання аналогічних господарських операцій за аналогічними звітними періодами при наданні правової оцінки діям податкового органу щодо зменшення позивачу витрат за наслідками їх вчинення не підлягає доказуванню у даній справі.

Про товарність вчинення спірних господарських операцій свідчать також інформація, яка викладена в акті перевірки, зокрема про наявність у ФОП ОСОБА_1 складу, магазину з підвалом, легкові та вантажні автомобілі, наявність у залишках ТМЦ станом на 01.01.2011р. - товарно - матеріальні залишки складають 44864,76 грн.. станом на 31.12.2012р. - товарно - матеріальні залишки складають 67648,34 грн.

Судом також встановлено, що копії долучених до матеріалів справи первинних і розрахункових документів не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704 (далі за текстом - Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Щодо посилання податкового органу на акти попередніх перевірок ФОП ОСОБА_1 з питань його взаємовідносин з TOB "Лана Торг", ПП "Мидас Плюс", TOB "Світ Імпекс", НВКФ "Діод Плюс", TOB ТПК "Стиль", ПМП "Мария", ПП "Авто-Агро-Світ", якими спростовано реальність здійснених господарських операцій та як наслідок визнання угод нікчемними в силу ч. І ст. 207 Господарського кодексу України та ст. ст. 203, 215, 228 Цивільного кодексу України, то суд зазначає про наступне.

Як вбачається з акту перевірки (стор. 6- 13), то вказаний висновок ОДПІ ґрунтується на даних акту ДПІ у м. Новій Каховці від 07.03.2012 р. №8/1702/НОМЕР_2 про результати позапланової документальної невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 по взаємовідносинам з TOB "ЛАНА-ТОРГ" код 36944452 за квітень - травень 2011 року, акт ДПІ у м. Новій Каховці від 02.04.2012р №73/172/НОМЕР_2 про результати позапланової перевірки ФОП ОСОБА_1 з питань правових відносин з ПП "Мидас-Плюс" код 35869610 за період вересень - жовтень 2011 року, акт ДПІ у м. Новій Каховці від 17.01.12 р. №46/172/НОМЕР_2 про результати позапланової перевірки ФОП ОСОБА_1 з питань правових відносин з TOB "Світ Імпекс" (ЄДРПОУ 36235508) травень-серпень 2011р., акт ДПІ у м. Новій Каховці від 22.05.2012 №254/172/НОМЕР_2 про результати позапланової перевірки ФОП ОСОБА_1 з питань правових відносин з "НВКФ "Діод - плюс" код ЄДРПОУ 35788778 за січень 2011 року, акт ДПІ у м. Новій Каховці від 17.08.2012 № 536 /172/ НОМЕР_2 про результати позапланової перевірки ФОП ОСОБА_1 з питань правових відносин з TOB ТПК "Стиль" (31006793) за період квітень 2012 року, акт ДПІ у м. Новій Каховці від 22.08.2012 р. №549/172/ НОМЕР_2 про результати позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 з питань правових відносин з ПМП "МАРИЯ" (24117971) за травень 2012 року, акт ДПІ у м.Новій Каховці №464/172/ НОМЕР_2 від 19.04.2013 р. про результати позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 з питань правових відносин з ПМП "МАРИЯ" за період квітень, серпень 2012 р., акт ДПІ у м. Новій Каховці від 04.03.2013 р. №250/172/НОМЕР_2 про результати позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 з питань правових відносин з ПП "Авто-Агро-Світ" (35330165) за червень-липень 2012 року, висновками яких є порушення ч.І ст.203. 215. 228. 626. 629, 662, 655. 656 ЦК України в частіні недодержання в момент вчинення правочинів, які не спрямовані па реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними ( п.5 ст. 203 Цивільним Кодексом України) у зв'язку з відсутністю необхідних умов для здійснення господарських операцій, зокрема основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, тощо, ПП "НВКФ "Діод-плюс" відсутнє за місцезнаходженням, ПМП "Мария", ПП "Авто - Агро - Світ" має стан "9" - направлено повідомлення відсутність за місцезнаходженням.

Однак, суд вімічає, що вищезазначені обставини Цивільним кодексом України не визначаються як підстави для визнання угод нікчемними. Відповідно до ст.202 Цивільного Кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочин повинен відповідати вимогам зазначеним у ст.203 Цивільного Кодексу України. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст.204 ЦК України). Суд відмічає, що основним критерієм для того, аби вважати правочин нікчемним, є його недійсність, встановлена законом, а не актом податкової перевірки.

Лише достовірне встановлення в ході судового розгляду на підставі належних доказів факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару від виконання податкових зобов'язань може слугувати підставою для відмови у праві на податковий кредит.

З приводу викладеного в акті судження суб'єкта владних повноважень щодо нікчемності правочинів суд зауважує, що правовідносини з приводу нікчемності правочинів унормовані ст.228 Цивільного кодексу України, за змістом якої законодавець з 01.01.2011р. виключив правочини, які були укладені з метою суперечною інтересам держави та суспільства, з кола нікчемних правочинів і відніс такі правочини до оспорюваних.

Відтак, з 01.01.2011р. повноваження на встановлення законності правочину, за яким платником податків було сформовано валові витрати обігу та виробництва або податковий кредит з ПДВ, зменшено суму отриманого в межах звітного податкового періоду доходу, належать до виключного прерогативи судових органів.

Крім того, суд відмічає, на вимогу суду ОДПІ не надало доказів щодо прийняття податковим органом податкового повідомлення - рішення внаслідок встановлених вказаними актами перевірок ФОП ОСОБА_1 порушень вимог податкового законодавства, крім результатів перевірок з питань правових відносин з ТОВ "Світ Імпекс" та ПП "Мидас-Плюс". Як зазначалось вище, прийняті за наслідками перевірок ФОП ОСОБА_1 з питань правових відносин з ТОВ "Світ Імпекс" та ПП "Мидас-Плюс" податкові повідомлення-рішення скасовані судовими рішеннями, які набрали законної сили.

З огляду на вищевказані обставини та внаслідок дослідження руху активів у процесі здійснення господарської операції, про що свідчать наявні у справі первинні документи, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції (статус постачальника, його реєстрація як платник ПДВ на момент вчинення операції), установлення зв'язку між фактом придбання товарів і господарською діяльністю платника податку ( мета при вчиненні відповідних дій платника податку) суд приходить до висновку, що ФОП ОСОБА_1 правомірно включив до складу витрат у перевіряємому періоді вартість отриманої продукції за господарськими операціями з TOB "Лана-Торг", ПП "Мидас Плюс", TOB "Світ Імпекс", НВКФ "Діод Плюс", TOB ТПК "Стиль", ПМП "Мария", ПП "Авто-Агро-Світ" на загальну суму 644434,15 грн., у зв'язку з чим висновки акту перевірки про порушення позивачем п. 177.2, п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України є необґрунтованими та безпідставними.

Суд також вважає, що висновки відповідача щодо неправомірного завищення позивачем податкового кредиту та відповідно, заниження грошового зобов'язання з ПДВ на суму 4987,84 грн. по взаємовідносинам позивача з контрагентом - постачальником ПП "Валагро" ґрунтуються на невірному тлумаченні податкового законодавства, що підтверджується наступним.

Як вбачається з акту перевірки ( стор. 34-37), ревізор - інспектор з посиланням на акти ДПІ у м. Херсоні від 06.04.12 р. № 57/15-3/3735, від 22.08.12 р. № 111/15-3/37353053 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП "Валагро" (37353053) щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами постачальниками та покупцями за грудень 2011 р., програмний продукт "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України", додатки 5 до податкової декларації з податку на додану вартість "Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" зроблено висновок про визнання нікчемними угод з ПП "ВАЛАГРО" та як наслідок відсутність у ФОП ОСОБА_1 права на податковий кредит в грудні 2011 р. - ПДВ 4 314,1 грн. та в січні 2012 р. - ПДВ 673,74 грн. відповідно до податкових накладних: від 01.12.2011 р. № 4 на суму 2581,78 грн. ПДВ 430,30 грн.; від 12.12.2011 р. №17 на суму 23302,84 грн. ПДВ 3883,81 грн., від 10.01.2012 р . № 9 на суму 4042,44 грн. ПДВ 673,75 грн., у зв'язку з порушенням статті 198 Податкового кодексу України.

Пунктом 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з п.201.6 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, для цілей визначення об'єкта оподаткування ПДВ витрати платника щодо сплати (нарахування) відповідної суми податку у складі ціни товару мають бути підтверджені належним чином складеними податковими накладними та первинними документами, що відображають реальність господарської операції та є підставою для формування податкового обліку платника податків.

До документів, які засвідчують факт придбання товару, діюче законодавство висуває лише одну умову - вони повинні засвідчувати фактичне отримання товару. Факт отримання позивачем товару підтверджується вище зазначеними податковими, видатковими накладними, платіжними дорученнями, що приєднані до матеріалів справи, іншими доказами по справі.

Суд відмічає, що адміністративне судочинство вирішує спори "особи проти держави" і діє у сфері специфічних публічно-правових відносин, де стороною є особа, яка протистоїть державі - її владним інститутам, захищаючи свої права, свободи та інтереси. В адміністративному судочинстві діє презумпція неправомірності рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень (стаття 71 КАС України), який зобов'язаний у порядку визначеної процесуальним законом судової процедури довести суду правомірність своїх рішень, дій чи бездіяльності.

Проте, в ході розгляду справи на вимогу суду відповідач не надав суд доказів фізичної відсутності товару у спірних правовідносинах, використання позивачем придбаного товару не за призначенням, несумісності товару з напрямом господарської діяльності тощо.

В матеріалах справи також відсутні докази того, що на момент складання податкових накладних на адресу позивача постачальник ПП "Валагро" не був зареєстрованими платниками податку на додану вартість, податковим органом також не надано.

Враховуючи, що встановлене відповідачем порушення ст. 198 ПК України є суміжним з порушенням ст. 177 цього Кодексу внаслідок висновку ОДПІ щодо безтоварності господарської операції, укладеної між ФОП ОСОБА_1 та ПП "Валагро", яке спростовано приєднаними до матеріалів справи копіями первинних документів, тому суд вважає недоведеним з боку податкового органу факту неправомірного включення позивачем до складу податкового кредиту ПДВ на загальну суму 4 987,84 грн.

Щодо посилання відповідач на акт ДПІ у м. Херсоні від 06.04.12 р. № 57/15-3/3735, від 22.08.12 р. №111/15-3/37353053 " Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП "Валагро" щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами постачальниками та покупцями за грудень 2011 р., яким встановлено, що ПП "Валагро" має стан "9" - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням, на підприємстві відсутні трудові ресурси, складські приміщення , виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, та, на думку, ОДПІ спростовує реальність вчинення господарських операцій з ФОП ОСОБА_1, то суд зазначає про наступне.

Відповідно до ст. 83 Податкового кодексу України, для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби. Проте, цим Кодексом не встановлено, що податковий орган може запитувати, отримувати та використовувати у документальних перевірках платників податків в якості доказів акти перевірок інших платників податків. Більш того, цим кодексом не встановлено, що висновки, які містяться в актах перевірки інших платників податків, є достатніми та допустимими доказами наявності чи відсутності документів, фактів та інших обставин, які мають юридичне значення для інших платників податків, ніж той, відносно якого проводилась перевірка. Не встановлюють вказаних прав податкового органу інші законодавчі та нормативно-правові акти.

Виходячи з викладеного, данні, вказані в актах перевірки інших платників податків, можуть бути використані податковим органом лише як інформація, яка дає підстави для перевірки того чи іншого факту.

Крім того, за своїм призначенням акт про неможливість проведення зустрічної звірки не є актом перевірки, а як йдеться з його правового статусу, є актом про неможливість проведення зустрічної перевірки, тому юридичне значення у цьому акті має лише встановлений факт неможливості перевірки, а тому він не може бути використаний при перевірці ФОП ОСОБА_1, як доказ наявності або відсутності певних господарських операцій у платника податку, в даному випадку - у позивача.

В силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", позивач та його контрагенти є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи. За таких обставин, межа юридичної відповідальності кожного платника ПДВ, відповідно до ст.61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюється на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим.

Суд зазначає, що доказів того, що зобов'язання між ФОП ОСОБА_1 та його спірними контрагентами залишились невиконаними, що завдає шкоди інтересам Держави у сфері оподаткування, відповідач не надав.

Відповідач також не подав жодних доказів того, що у спірних правовідносинах позивач та його контрагенти є пов'язаними особами, були обізнані з обставинами організації господарської діяльності один одного, діяли взаємоузгоджено та зловмисно, маючи на меті завдати шкоди інтересам Держави, мали інший матеріальний інтерес, ніж виконання зобов'язань за спірними правочинами, вчинені правочини об'єктивно не були потрібні для організації господарської діяльності платників податків.

За таких обставин, слід дійти висновку, що за правилами ч.2 ст.71 КАС України відповідач не довів правомірності та обґрунтованості мотивів власного судження про нікчемність правочинів, укладених між позивачем та його контрагентами.

Таким чином, судження відповідача про нікчемність укладених позивачем правочинів є помилковими, оскільки базуються лише на особистих припущеннях податкового органу, без урахування всіх обставин та документів, наданих до перевірки, що суперечить вимогам ч.3 ст.2 КАС України.

Враховуючи, що обґрунтованість та правомірність судження суб'єкта владних повноважень про нікчемність правочину та не реальність господарської операції між позивачем і його контрагентами не знайшла свого підтвердження здобутими по справі доказами, а інших фактичних мотивів в основу спірних податкових повідомлень-рішень не покладено, а також наявність у позивача належним чином оформлених первинних документів бухгалтерського та податкового обліку, суд приходить до висновку про недоведеність факту порушення ФОП ОСОБА_1 вимог п.177.2, п. 177.4 ст. 177, п.198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що у податкового органу не було законних підстав для визначення в оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток фізичних осіб, а тому не має підстав і для застосування відповідно до ст. 123 Податкового кодексу України штрафних санкції у розмірі 25% від суми нарахованого податкового зобов'язання.

Крім того, податковим органом зазначено, що в порушення п. 2 частини 1 ст. ст.7 Закону України від 08.07.2010 р. №2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", ФОП ОСОБА_1 занижено чистого доходу на суму 644434 грн. та згідно ст. 9 цього Закону занижено суму страхових внесків від суми чистого доходу за 2011-2012 рік, внаслідок чого було донараховано єдиного соціального внеску на суму 127755,90 грн.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 р. №2464-УІ платниками єдиного соціального внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 р. №2464-УІ для платників, зазначених у пункті 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та на суму доходу, що розподіляється між членами сім'ї фізичних осіб - підприємців, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

Згідно з абз. 1 ч. 11 ст. 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 р. №2464-УІ єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 34,7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

З огляду на те, що в ході розгляду даної справи заниження чистого доходу ФОП ОСОБА_1 на суму 644 434 грн. визнано судом таким, що ґрунтується на хибних висновках та спростовано первинними документами, що підтверджують реальне виконання договору з його контрагентами TOB "Лана-Торг", ПП "Мидас Плюс", TOB "Світ Імпекс", НВКФ "Діод Плюс", TOB ТПК "Стиль", ПМП "Мария", ПП "Авто-Агро-Світ", ПП "Валагро", тому суд вважає, що вимога від 14 листопада 2013 року про сплату податкового боргу (недоїмки) у сумі 127755,94 грн., в тому числі штрафні санкції у сумі 85684,80 грн. та рішення від 14 листопада 2013 року про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску у сумі 85684,80 грн. є протиправними та підлягають скасуванню.

Згідно з ч. 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірність прийнятих податкових повідомлень-рішень від 14.11.2013 року №0007481700, №0007501700, вимоги від 14.11.2013 р. про сплату податкового боргу (недоїмки), рішення від 14.11.2013 року про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, а тому суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

Керуючись ст.ст. 2-14, 71, 159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив :

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14 листопада 2013 року №0007481700 про збільшення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування, за основним платежем у сумі 96665,20 грн. та за штрафними санкціями у сумі 24166,33 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14 листопада 2013 року №0007501700 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 4987,84 грн. та за штрафними санкціями у сумі 1426,90 грн.

Скасувати вимогу про сплату податкового боргу (недоїмки) від 14 листопада 2013 року у сумі 127755,94 грн., в тому числі штрафні санкції у сумі 85684,80 грн.,

Скасувати рішення від 14 листопада 2013 року про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску у сумі 85684,80 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 459,00 грн. (чотириста п'ятдесят дев'ять гривень).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 11 квітня 2014 р.

Суддя Дубровна В.А.

кат. 8.3.2