Ухвала

від 16.09.2014 по справі 821/4642/13-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

16 вересня 2014 р.м.ОдесаСправа № 821/4642/13-а

Категорія: 8.3.2 Головуючий в 1 інстанції: Дубровна В.А.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Танасогло Т.М.,

суддів - Бойка А.В.,

- Яковлєва О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 31 березня 2014 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, скасування вимоги про сплату податкового боргу та рішення про застосування штрафних санкцій,

В С Т А Н О В И Л А :

Фізична особа-підприємець (далі ФОП) ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління (далі ОДПІ ГУ) Міндоходів у Херсонській області, у якому просить:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 14 листопада 2013 року №0007481700 про збільшення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування, всього на загальну суму 120 831,50 грн., в тому числі за основним платежем у сумі 96 665,20 грн. та за штрафними санкціями у сумі 24 166,33 грн., №0007501700 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість всього на загальну суму 6 234,74 грн., в тому числі за основним платежем у сумі 4 987,84 грн. та за штрафними санкціями у сумі 1 426,90 грн.;

- скасувати вимогу про сплату податкового боргу (недоїмки) у сумі 127 755,94 грн., в тому числі штрафні санкції у сумі 85 684,80 грн., від 14 листопада 2013 року;

- скасувати рішення від 14 листопада 2013 року про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску у сумі 85 684,80 грн.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 31 березня 2014 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 14 листопада 2013 року №0007481700 про збільшення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування, за основним платежем у сумі 96665,20 грн. та за штрафними санкціями у сумі 24 166,33 грн. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 14 листопада 2013 року №0007501700 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 4 987,84 грн. та за штрафними санкціями у сумі 1 426,90 грн. Скасовано вимогу про сплату податкового боргу (недоїмки) від 14 листопада 2013 року у сумі 127 755,94 грн., в тому числі штрафні санкції у сумі 85 684,80 грн. Скасовано рішення від 14 листопада 2013 року про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску у сумі 85 684,80 грн. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ФОП ОСОБА_2 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 459 грн.

В апеляційній скарзі Новокаховської ОДПІ ГУ Міндоходів у Херсонській області ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального права, а також що у зв'язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Відповідно до приписів ст. 197 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції, може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд за їх участю, а також у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги Новокаховської ОДПІ ГУ Міндоходів у Херсонській області, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

ОСОБА_2 зареєстрований фізичною особою-підприємцем виконкомом Новокаховської міської ради 03 травня 1995 року та перебуває на обліку платників податків, з 29 травня 2008 року зареєстрований платником ПДВ.

Видами діяльності ФОП ОСОБА_2 є за даними КВЕД: 70.20.0 (68.20) Здавання в оренду власного нерухомого майна, 31.1 Ремонт та технічне обслуговування електродвигунів, генераторів і трансформаторів, 01.12 (01.11.) Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, 51.87.0 (46.69) Оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням.

Податковим органом було проведено документальну планову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_2 з питань дотримання вимог податкового, валютного іншого законодавства за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2012 року та складено акт від 31 жовтня 2013 року №1339/172/НОМЕР_1 , яким встановлено порушення:

- п.177.2 ст. 177 Податкового кодексу України в частині заниження зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб в сумі 96 665,20 грн.;

- п.187.1 ст. 187, п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України в частині заниження податку на додану вартість у періоді, що перевірявся, на суму 4 987,84 грн.

За результатами вказаного акта перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення від 14 листопада 2013 року №0007481700 про збільшення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування за основним платежем у сумі 96 665,20 грн. та за штрафними санкціями у сумі 24 166,33 грн., №0007501700 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 4 987,84 грн. та за штрафними санкціями у сумі 1 426,90 грн.; вимогу від 14 листопада 2013 року про сплату податкового боргу (недоїмки) у сумі 127 755,94 грн., в тому числі штрафні санкції у сумі 85 684,80 грн., рішення від 14 листопада 2013 року про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску у сумі 85 684,80 грн., які є предметом оскарження у даній справі.

Вирішуючи справу по суті, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірність прийнятих податкових повідомлень-рішень від 14 листопада 2013 року №0007481700, №0007501700, вимоги від 14 листопада 2013 року про сплату податкового боргу (недоїмки), рішення від 14 листопада 2013 року про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску.

Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам Кодексу адміністративного судочинства України, Податковому кодексу України.

В апеляційній скарзі Новокаховської ОДПІ ГУ Міндоходів у Херсонській області вказується, що за результатами перевірок встановлені фактичні обставини, які спростовують реальність проведення господарських відносин між ФОП ОСОБА_2 та вказаними в акті контрагентами, угоди між ним є нікчемними. Апелянт зазначав, що внаслідок порушень, визначених в акті перевірки, позивачем занижено зобов'язання по податку на додану вартість, по податку на доходи фізичних осіб, занижено суму єдиного внеску з чистого оподаткування доходу за перевіряє мий період, а тому просив постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Судова колегія не приймає до уваги ці доводи апелянта, виходячи з наступного.

Стосовно правомірності податкового повідомлення-рішення від 14 листопада 2013 року №0007481700 про збільшення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування, за основним платежем у сумі 96 665,20 грн., колегія суддів зазначає.

Підставою для визначення податковим органом грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 96 665,20 грн. стало зазначення в акті перевірки факту завищення валових витрат, відображених у декларації про доходи за 2011 - 2012 роки, за господарськими операціями ФОП ОСОБА_2 з TOB "Лана-Торг", ПП "Мидас Плюс", TOB "Світ Імпекс", НВКФ "Діод Плюс", TOB ТПК "Стиль", ПМП "Мария", ПП "Авто-Агро-Світ" на загальну суму 644 434,15 грн.

Судова колегія вважає хибним висновок податкового органу стосовно того, що витрати позивача не є витратами в розумінні ст. 138, п.177.2, п.177.4 ст.177 Податкового кодексу України з огляду на наступне.

Відповідно до п.177.2 ст. 177 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Підпункт 14.1.27 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України передбачає, що витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Для фізичної особи-підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, не включаються до витрат і доходу суми податку на додану вартість, що входять до ціни придбаних або проданих товарів (робіт, послуг) (п.177.3 ст. 177 Податкового кодексу України).

До переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу ( п.177.4 ст. 177 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.138.1. ст. 138 цього Кодексу до витрат операційної діяльності включається собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати, конкретний перелік цих витрат наведено в пп.138.4,138.6-138.9, пп.138.10.2-138.10.4 п.138.10, п.138.11 ст.138 Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що у квітні-травні 2011 року позивач мав взаємовідносини з ТОВ "Лана-Торг" по закупівлі у останнього електроприлади, трос, коло шліф., стабілізатор, круг, мітчик, свердло, напильники на загальну суму 119 845,74 грн. в т.ч. ПДВ 19 974,29 грн.,

У вересні-жовтні 2011 року позивач мав взаємовідносини з ПП "Мидас-Плюс по закупівлі у останнього кабель, хомут, вимикач, реле лампа, фільтр, ел. двигун, тяга, втулки, пружина, корпус, дизельне пальне та селітру на загальну суму 206 647,16 грн., в т.ч. ПДВ 34 441,19 грн.,

У травні-серпні 2011 року згідно договору купівлі-продажу №2011/16-05 від 16 травня 2011 року, укладеного між ФОП ОСОБА_2 (покупець) та ТОВ "Світ Імпекс" (продавець) позивач придбав у останнього фільтр, болти, елем. фільтр, планка, електроприлади на загальну суму 180 510 грн. в т.ч. ПДВ 30 085 грн.,

У січні 2011 року позивач мав взаємовідносини з НВКФ "Діод - плюс" по закупівлі у останнього електроприлади, кабель, ізос мотор редуктор, тощо на суму 26 830,73 грн. в т.ч. ПДВ 4 471,80 грн.

У квітні 2012 року позивач мав взаємовідносини з TOB ТПК "Стиль" по закупівлі у останнього провід ПВЗ*2,5, магніт. пус полотно рішітчате, різець токарний, герметик силіконовий, тощо на суму 13 610,80 грн. в т.ч. ПДВ 2 268,46 грн.

У квітні-травні 2012 року позивач мав взаємовідносини з ПМП "Мария" по закупівлі у останнього замок, секатор, шланг, герм очисник контактів, тощо у квітні 2012 року на суму 22 002 грн. в т.ч. ПДВ 3 667 грн., у травні 2012 року на суму 23 928 грн. в т.ч. ПДВ 3 988,24 грн.

У червні-ліпні 2012 року позивач мав взаємовідносини з ПП "Авто-Агро-Світ" по закупівлі у останнього вилка, кнопка ПКЕ 622, кнопка 211, круг д95, бокс монтажний, авт. вим. електро стандарт, кабель АВВГ 2*10, тонн на загальну суму 150 018 грн. в т.ч. ПДВ 25 003 грн.

У грудні 2011 року - січні 2012 року позивач мав взаємовідносини з ПП "Валагро" по закупівлі у останнього замок, секатор, шланг, герметик, очисник контактів, тощо у грудні 2011 р на суму 25 884,6 грн. в т.ч. ПДВ 4 314,1 грн. та в січні 2012 р на суму 4 042,44 грн., в т.ч. ПДВ 673,74 грн.

Поставка і передача у власність товарів за вищевказаними господарськими операціями підтверджується наявними в матеріалах справи копіями видаткових накладних, податкових накладних,банківських виписок про оплату товару у безготівковій формі, подорожними листами,оборотної відомості по рахунку №281.

На підтвердження подальшого використання придбаних товарів в господарської діяльності позивачем надані видаткові, податкові накладні, довіреності, банківські виписки.

Дослідивши подані позивачем документи, колегія суддів приходить до висновку, що первинні документи оформлені належним чином та містять достатню інформацію відносно змісту та вартості господарських операцій, які були опосередковані складенням цих документів, та дають змогу вважати, що господарські операції реально відбулися і тягнуть настання реальних правових наслідків.

Крім того, колегія суддів приймає до уваги, що товарність господарських операцій між ФОП ОСОБА_2 та ПП "Мидас-Плюс" у вересні-жовтні 2011 року та з ТОВ "Світ Імпекс" у травні-серпні 2011 року підтверджена наявними в матеріалах справи судовими рішеннями, зокрема, постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 01 червня 2012 року, яка набрала законної сили згідно ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2013 року по справі №2а-683/12/2170 та постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 15 червня 2012 року, яка набрала законної сили, згідно ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2013 року по справі №2а-1318/12/2170.

Про товарність вчинення спірних господарських операцій свідчать також інформація, яка викладена в акті перевірки, зокрема про наявність у ФОП ОСОБА_2 складу, магазину з підвалом, легкові та вантажні автомобілі, наявність у залишках ТМЦ станом на 01 січня 2011 року товарно-матеріальні залишки складають 44 864,76 грн.. станом на 31 грудня 2012 року товарно-матеріальні залишки складають 67 648,34 грн.

Судом першої інстанції обґрунтовано враховано, що посилання податкового органу на акти попередніх перевірок ФОП ОСОБА_2 з питань його взаємовідносин з TOB "Лана Торг", ПП "Мидас Плюс", TOB "Світ Імпекс", НВКФ "Діод Плюс", TOB ТПК "Стиль", ПМП "Мария", ПП "Авто-Агро-Світ", якими спростовано реальність здійснених господарських операцій та визнані угоди нікчемними, не можуть слугувати підставою для висновку про завищення валових витрат, відображених у декларації про доходи за 2011-2012 роки, оскільки право визнавати угоди нікчемними має тільки суд, а крім того податковим органом за наслідками даних перевірок не приймались податкові повідомлення-рішення, крім ТОВ "Світ Імпекс" та ПП "Медіас-Плюс", які скасовані судовими рішеннями.

Таким чином, колегія суддів вважає, що висновки податкового органу про порушення позивачем п.177.2, п.177.4 ст. 177 Податкового кодексу України є необґрунтованими та безпідставними, оскільки ФОП ОСОБА_2 правомірно включив до складу витрат у перевіряємому періоді вартість отриманої продукції за господарськими операціями з TOB "Лана-Торг", ПП "Мидас Плюс", TOB "Світ Імпекс", НВКФ "Діод Плюс", TOB ТПК "Стиль", ПМП "Мария", ПП "Авто-Агро-Світ" на загальну суму 644 434,15 грн.

Стосовно висновку відповідача щодо неправомірного завищення позивачем податкового кредиту та як наслідок, заниження грошового зобов'язання з ПДВ на суму 4 987,84 грн. по взаємовідносинам позивача з контрагентом - постачальником ПП "Валагро", колегія суддів зазначає наступне.

Згідно п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з п.201.6 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, для цілей визначення об'єкта оподаткування ПДВ витрати платника щодо сплати (нарахування) відповідної суми податку у складі ціни товару мають бути підтверджені належним чином складеними податковими накладними та первинними документами, що відображають реальність господарської операції та є підставою для формування податкового обліку платника податків.

До документів, які засвідчують факт придбання товару, діюче законодавство висуває лише одну умову - вони повинні засвідчувати фактичне отримання товару. Факт отримання позивачем товару підтверджується вище зазначеними податковими, видатковими накладними, платіжними дорученнями, що приєднані до матеріалів справи, іншими доказами по справі.

На підтвердження неправомірності формування позивачем податкового кредиту за наслідком господарських операцій з вказаним контрагентом податковий орган в акті перевірки (а.с.34-37), посилався на акти ДПІ у м. Херсоні від 06 червня 2012 року №57/15-3/3735, від 22 серпня 2012 року №111/15-3/37353053 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП "Валагро" (37353053) щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами постачальниками та покупцями за грудень 2011 року, програмний продукт "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України", додатки 5 до податкової декларації з податку на додану вартість "Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" , у зв'язку з чим зроблено висновок про визнання нікчемними угод з ПП "ВАЛАГРО" та як наслідок відсутність у ФОП ОСОБА_2 права на податковий кредит в грудні 2011 р. - ПДВ 4 314,1 грн. та в січні 2012 р. - ПДВ 673,74 грн. відповідно до податкових накладних: від 01.12.2011 р. № 4 на суму 2581,78 грн. ПДВ 430,30 грн.; від 12.12.2011 р. №17 на суму 23302,84 грн. ПДВ 3883,81 грн., від 10.01.2012 р . № 9 на суму 4042,44 грн. ПДВ 673,75 грн., у зв'язку з порушенням статті 198 Податкового кодексу України.

Але, колегія суддів приймаючи до уваги те, що товарність господарської операції між ФОП ОСОБА_2 та ПП "Валагро" підтверджується наявними в матеріалах справи копіями первинних документів, а дані вищевказаних актів перевірок є лише податковою інформацією, вважає недоведеним з боку податкового органу факт неправомірного включення позивачем до складу податкового кредиту ПДВ на загальну суму 4 987,84 грн.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для застосування відповідно до ст. 123 Податкового кодексу України штрафних санкції у розмірі 25% від суми нарахованого податкового зобов'язання,оскільки факт порушення ФОП ОСОБА_2 вимог п.177.2, п.177.4 ст. 177, п.198.3, п.198.6 ст. 198 ПК України залишився недоведеним.

Крім того, в акті перевірки податковим органом зазначалось, що в порушення п.2 ч.1 ст. 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", ФОП ОСОБА_2 занижено чистого доходу на суму 644 434 грн. та згідно ст. 9 цього Закону занижено суму страхових внесків від суми чистого доходу за 2011-2012 рік, внаслідок чого було донараховано єдиного соціального внеску на суму 127 755,90 грн.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платниками єдиного соціального внеску є фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Згідно п.2 ч.1 ст. 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" для платників, зазначених у п.4 (крім фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 ч.1 ст. 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та на суму доходу, що розподіляється між членами сім'ї фізичних осіб-підприємців, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

Згідно з абз.1 ч.11 ст. 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" єдиний внесок для платників, зазначених у п.п. 4 та 5 ч.1 ст. 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 34,7 відсотка визначеної п.п. 2 та 3 ч.1 ст. 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає що вимога відповідача від 14 листопада 2013 року про сплату податкового боргу (недоїмки) у сумі 127 755,94 грн., в тому числі штрафні санкції у сумі 85 684,80 грн. та рішення від 14 листопада 2013 року про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску у сумі 85 684,80 грн. є необґрунтованими та підлягають скасуванню, оскільки наявними матеріалах справи первинними документами підтверджено реальне виконання господарських операцій ФОП ОСОБА_2 з його контрагентами TOB "Лана-Торг", ПП "Мидас Плюс", TOB "Світ Імпекс", НВКФ "Діод Плюс", TOB ТПК "Стиль", ПМП "Мария", ПП "Авто-Агро-Світ", ПП "Валагро", чим і спростовано висновок податкового органу про заниження чистого доходу ФОП ОСОБА_2 на суму 644 434 грн.

Таким чином, податкові повідомлення-рішення від 14 листопада 2013 року №0007481700, №0007501700, вимоги від 14 листопада 2013 року про сплату податкового боргу (недоїмки), рішення від 14 листопада 2013 року про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, прийняти необґрунтовано, є протиправними та підлягають скасуванню.

Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 197; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 31 березня 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які брали участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Т.М. Танасогло

Суддя: А.В. Бойко

Суддя: О.В. Яковлєв