Рішення

від 08.04.2014 по справі 190/334/14-ц

П'ЯТИХАТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 190/334/14-ц

Провадження 2/190/218/14

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

08 квітня 2014 року м. П'ятихатки

П'ятихатський районний суд Дніпропетровської області

у складі: головуючого судді Резніченка М.С.,

за участю секретаря

судового засідання Москалець А.В.,

позивача ОСОБА_2,

представників позивача ОСОБА_3, ОСОБА_4,

відповідача Міка М.І.,

представника відповідача Шишки В.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до приватного підприємства «П'ятихатський комбікормовий завод» про розірвання договору оренди земельної ділянки,

в с т а н о в и в:

27.02.2014 р. ОСОБА_2 пред'явив до суду позов до ПП "П'ятихатський комбікормовий завод" про розірвання договору оренди землі, обгрунтовуючи вимоги тим, що 19.08.2010 р. між його батьком ОСОБА_7 і відповідачем укладено договір оренди земельної ділянки площею 6,020 га на 5 років (далі - Договір). ІНФОРМАЦІЯ_1 батько помер, а 19.12.2013 р. П'ятихатською державною нотаріальною конторою йому видано свідоцтво про право на спадщину на вказану земельну ділянку. За ним зареєстровано право власності на земельну ділянку і 19.12.2013 р. видано витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 3947187. Пунктом 36 Договору сторони визначили, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи - орендаря, є підставою для зміни умов або розірвання договору оренди. Оскільки право власності на земельну ділянку перейшло до нього він звернувся з заявою до відповідача про розірвання договору, висловивши бажання самостійно обробляти землю, але відповіді не отримав, відповідач ухиляється від добровільного розірвання договору.

Позивач ОСОБА_2 у судовому засіданні позов підтримав, посилаючись на обставини, викладені у позові. При цьому додав, що відповідачем умови договору не порушуються, сплачується орендна плата, земля використовується за цільовим призначенням. 21.05.2012 р. він одержав від відповідача 7000 грн. в рахунок сплати орендної плати за 2012-2013 р.р., а гроші за видатковим касовим ордером в листопаді 2013 р. у сумі 3283 грн. не отримував, хоча в ордері розписався. Пояснює це тим, що Міка М.І. просила підписати документ для пред'явлення до податкової інспекції, а він повірив їй і не читаючи документа підписав його. Висловив намір і бажання сплатити відповідачеві 3866,21 грн., витрачених підприємством на обробіток його земельної ділянки.

Представники позивача ОСОБА_3 і ОСОБА_4 підтримали позовні вимоги.

Відповідач в особі власника підприємства Міка М.І. та її представник Шишка В.Я. позов не визнали і кожен окремо пояснили, що дійсно в оренді підприємства перебуває земельна ділянка, належна ОСОБА_2. Договір укладено на 5 років до 19.08.2015 р., сплачується орендна плата відповідно до умов договору і претензій до неї позивач не висловлював. ОСОБА_2 одержав гроші за оренду землі за 2012-2013 р.р. у повному обсязі. Крім того, видатковим касовим ордером оформлено одержання ним 28.11.2013 р. 3283 грн. за 2014 р.. Вважають, що умови договору підприємством виконуються без порушень і підстав для розірвання договору немає. Пунктом 36 Договору дійсно передбачено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи є підставою для зміни умов або розірвання договору, однак ст. 32 Закону України «Про оренду землі» визначено, що ця обставина не є підставою для розірвання договору. Крім того, ст. 31 цього Закону також передбачено, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін, а на вимогу однієї із сторін договір може бути достроково розірваний за рішенням суду, що сторони обумовили в п. 34 Договору. При цьому, за рішенням суду на вимогу однієї із сторін дія договору припиняється шляхом його розірвання унаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом. Оскільки такі наслідки не настали, то договір за рішенням суду не може бути розірваний. Вважають, що в разі розірвання договору позивач повинен сплатити підприємству 3866,21 грн., витрачених на обробіток землі.

Заслухавши сторони, дослідивши наявні у справі письмові докази суд дійшов висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що спадкоємцем майна ОСОБА_7, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, яке складається з земельної ділянки площею 6.020 гектарів в межах згідно з планом, розташованої на території Грушуватської сільської ради П'ятихатського району Дніпропетровської області, переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належало померлому на підставі державного акта на право приватної власності на землю І-ДП № 131370, виданого П'ятихатською районною державною адміністрацією від 24.01.2003 р. (кадастровий номер 1224581200:01:002:0123), та зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за ПХ № 456, згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 19.12.2013 р. (зареєстровано в реєстрі за № 1-740) являється ОСОБА_2, що підтверджується також Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (індексний номер 14995944) (а.с. 7-9, 14).

19.08.2010 р. між ОСОБА_7 і ПП «П'ятихатський комбікормовий завод» було укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до якого відповідач прийняв від ОСОБА_7 в оренду земельну ділянку розміром 6,020 га терміном на п'ять років (а.с. 10-13).

На виконання вказаного договору орендар взяв зобов'язання щодо орендної плати, сторони погодили умови використання земельної ділянки, строки її передачі в оренду, права та обов'язки сторін, інші умови, передбачені ст. 15 Закону України «Про оренду землі».

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 526 цього Кодексу зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно ст. 32 ч. 1 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Частиною 4 цієї норми передбачено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Згідно п. 36 спірного Договору перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої сторони, а також реорганізація юридичної особи-орендаря, є підставою для зміни умов та розірвання договору.

Крім того, статтею 31 Закону «Про оренду землі» визначено, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково

розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст. 651 ч. 2 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ст.. 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін.

Судом встановлено, що істотні умови спірного договору оренди земельної ділянки відповідачем виконуються, у тому числі сплачується орендна плата, що підтвердили і не оспорюють у судовому засіданні сторони.

Вирішуючи спір про розірвання договору оренди суд вважає, що посилання відповідача на те, що договір не підлягає розірванню, оскільки п. 34 Договору сторони передбачили підстави для припинення його дії шляхом розірвання, як то: за взаємною згодою та за рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов'язків за договором є хибними, оскільки позивачем не ставиться питання про невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 Закону «Про оренду землі» та умовами договору, а йдеться про перехід права власності на орендовану земельну ділянку до позивача, що встановлено судом. Статтею 32 цього Закону якраз і визначено, що ця обставина не є підставою для зміни умов або розірвання договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі, а спірним договором сторони цю обставину передбачили, тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, тому сплачений ОСОБА_2 судовий збір у сумі 243,60 грн. покладається на відповідача (а.с. 1).

На підставі ст.ст. 31, 32 Закону України «Про оренду землі», ст. 16, 526, 629, 651 ч. 2 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Позов задовольнити.

Розірвати договір оренди земельної ділянки (кадастровий номер 1224581200:01:002:0123) площею 6,020 гектар, розташованої на території Грушуватської сільської ради П'ятихатського району Дніпропетровської області, укладений 19 серпня 2010 року між ОСОБА_7 і приватним підприємством «П'ятихатський комбікормовий завод», зареєстрований 19 серпня 2010 року у Жовтоводському відділі ДРФ ДП «Центр ДЗК» за № 041013801020.

Стягнути з приватного підприємства «П'ятихатський комбікормовий завод» на користь ОСОБА_2 сплачений судовий збір 243 гривні 60 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено 11 квітня 2014 р..

Суддя