Постанова

від 02.04.2014 по справі 910/17400/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" квітня 2014 р. Справа№ 910/17400/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Лобаня О.І.

суддів: Майданевича А.Г.

Федорчука Р.В.

за участю представників сторін відповідно до протоколу судового засідання від 02.04.2014 року;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ринок «Стрілецький» на рішення господарського суду міста Києва від 25.11.2013 року,

у справі №910/17400/13 (суддя Спичак О.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ринок Стрілецький»

до 1) Севастопольської міської ради

2)споживчого кооперативу «Підприємці ринку Фіолентівський»

про застосування наслідків недійсності правочину

за участю представників сторін :

від позивача: ПотьомінВ.М. - директор;

від відповідача-1: не з'явилися ;

від відповідача-2: не з'явились.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 25.11.2013 року по справі № 910/17400/13 у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Ринок «Стрілецький» до Севастопольської міської ради та споживчого кооперативу «Підприємці ринку «Фіолентівський» про застосування наслідків недійсності правочину -відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції від 25.11.2013 року позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 25.11.2013 року у справі № 910/17400/13 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ринок «Стрілецький» задовольнити повністю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.01.2014 року у складі колегії суддів: головуючого судді -Лобаня О.І., суддів Майданевича А.Г.,Федорчука Р.В. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ринок Стрілецький» на рішення господарського суду міста Києва від 25.11.2013 року у справі № 910/17400/13 прийнято до провадження та призначено до розгляду на 12.02.2014 року за участю уповноважених представників сторін.

Крім того, у судовому засіданні 12.02.14 року представником сторін було подано клопотання про продовження строку вирішення спору у зв'язку із складністю справи та необхідністю з'ясування усіх обставин справи.

Ухвалою апеляційного господарського суду від 12.02.2014 року продовжено строк вирішення спору на п'ятнадцять днів, розгляд справи відкладено до 17.03.2014 року, а ухвалою від 17.03.2014 - до 02.04.2014 року.

У судових засіданнях 17.03.2014 року та 02.04.2014 року представник товариства з обмеженою відповідальністю «Ринок «Стрілецький» надав суду свої пояснення по справі, в яких підтримав подану апеляційну скаргу на підставі доводів зазначених у ній та попросив апеляційний господарський суд апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати.

Відповідачі в судові засідання 17.03.2014 року та 02.04.2014 року представників не направили, причин неявки представників в судове засідання - суд не повідомили.

Проте, від відповідача - 2 через канцелярію суду надійшли заперечення на апеляційну скаргу на рішення господарського суду м. Києва від 25.11.2013 року по господарській справі №910/17400/13.

У відзиві на апеляційну скаргу споживчий кооператив «Підприємці ринку «Фіолентівський» вважає апеляційну скаргу необґрунтованою, безпідставною, а відповідно - такою, що не може бути задоволеною, а рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим у своїх висновках. Відповідач просив апеляційний господарський суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін рішення суду першої інстанції.

З огляду на те, що неявка представників відповідачів в судове засідання не є перешкодою для розгляду справи, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, справа розглядається судом в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Згідно ст.99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі XII Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, у процесі перегляду справи, апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього,повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.

Судова колегія Київського апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи, перевіривши матеріали апеляційної скарги та правильність застосування місцевим господарським судом норми процесуального та матеріального права встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 23.07.2008 року між Севастопольською міською радою, як орендодавцем, та споживчим кооперативом "Підприємці ринку "Фіолентівський", як орендарем, було укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до умов якого орендодавець на підставі рішення Севастопольської міської ради № 4140 від 08.04.2008 надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку для будівництва та обслуговування речового ринку, з віднесенням цих земель до категорії житлової та громадської забудови, що знаходиться за адресою: м. Севастополь, Фіолентовське шосе, 6 ( а.с - 43 ).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.07.2012 в справі № 5011-5/1047-2012 визнано недійсним договір оренди земельної ділянки загальною площею 2,8500 га, розташованої за адресою: м. Севастополь, Фіолентовське шосе, 6, укладений 23.07.2008 року між Севастопольською міською радою та споживчим кооперативом "Підприємці ринку "Фіолентівський" в частині передачі у користування на умовах оренди строком на 25 років споживчому кооперативу "Підприємці ринку "Фіолентівський" земельної ділянки загальною площею 0,26 га, як складової частини земельної ділянки площею 2,8500 га.

Рішення суду мотивовано тим, що постановою Ленінського районного суду м. Севастополя від 05.11.2009 року та додатковою постановою Ленінського районного суду м. Севастополя від 09.11.2009 року, залишеними в силі ухвалою Вищого адміністративного суду України № К-23358/10 від 20.04.2011 року у справі № 2а-1797/09 було визнано протиправними та скасовані рішення Севастопольської міської ради № 2869 від 17 жовтня 2007 року в частині включення земельної ділянки площею 0,26 га по Фіолентовському шосе, 6 у місті Севастополі як складової частини земельної ділянки площею 2,85 га по Фіолентовському шосе, 6 у місті Севастополі у перелік земельних ділянок, право на оренду яких набувається на конкурсі. Рішення Севастопольської міської ради № 3192 від 13 листопада 2007 року в частині встановлення (затвердження) умов конкурсу на право оренди земельної ділянки площею 0,26 га по Фіолентовському шосе, 6 у місті Севастополі як складової частини земельної ділянки площею 2,85 га по Фіолентовському шосе, 6 у місті Севастополі для будівництва та обслуговування речового ринку; рішення Севастопольської міської ради № 4140 від 08 квітня 2008 року в частині затвердження проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки площею 0,26 га по Фіолентовському шосе, 6 у місті Севастополі як складової частини земельної ділянки площею 2,85 га по Фіолентовському шосе, 6 у місті Севастополі для будівництва та обслуговування речового ринку та передачі споживчому кооперативу "Підприємці ринку "Фіолентівський" в оренду строком на 25 років земельної ділянки площею 0,26 га по Фіолентівському шосе, 6 у місті Севастополі як складової частини земельної ділянки площею 2,85 га по Фіолентовському шосе, 6 у місті Севастополі для будівництва та обслуговування речового ринку, з віднесенням цих земель до категорії земель житлової та суспільної забудови.

Задовольняючи частково позовні вимоги Ленінський районний суд м. Севастополя виходив з того, що у Севастопольської міської ради не було підстав включати земельну ділянку, на яку претендувало товариство з обмеженою відповідальністю "Ринок "Стрілецький" до переліку земельних ділянок, право на оренду яких мало набуватись за конкурсом, оскільки, виходячи зі змісту рішень Севастопольської міської ради від 10 липня 2007 № 2297 та № 2298 ці ділянки не накладались одна на одну та на кожну ділянку було подано по одній заяві.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.10.2012 рішення господарського суду міста Києва від 11.07.2012 скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено. Постановою Вищого господарського суду України від 23.05.2013 постанова Київського апеляційного господарського суду від 10.10.2012 - скасована, а рішення Господарського суду міста Києва від 11.07.2012 в справі № 5011-5/1047-2012 - залишено в силі.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду м. Києва від 11.07.2012 року по господарській справі № 5011- 5/1047-2012 місцевим господарським судом при визнанні договору оренди земельної ділянки загальною площею 2,8500 га, розташованої за адресою: м. Севастополь, Фіолентовське шосе, 6, укладений 23.07.2008 року між Севастопольською міською Радою та Споживчим кооперативом «Підприємці ринку Фіолентівський», в частині передачі в користування на умовах оренди строком на 25 років Споживчому кооперативу «Підприємці ринку Фіолентівський» земельної ділянки загальною площею 0,26 га, як складової частини земельної ділянки площею 2,8500 га року наслідків його недійсності застосовано не було.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ринок «Стрілецький» звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідачів, в якому просив застосувати наслідки часткової недійсності договору оренди земельної ділянки загальною площею 2,8500 га, розташованої за адресою: м. Севастополь, Фіолентівське шосе, 6, укладеного 23.07.2008 між Севастопольською міською радою та Споживчим кооперативом «Підприємці ринку «Фіолентівський», зобов'язавши Споживчий кооператив «Підприємці ринку «Фіолентівський» повернути Севастопольській міській раді земельну ділянку площею 0,26 га відповідно до меж, що встановлені проектом землеустрою ТОВ «Ринок «Стрілецький».

Рішенням господарського суду м. Києва від 25.11.2013 року Товариству з обмеженою відповідальністю «Ринок Стрілецький» відмовлено в задоволенні позову до Севастопольської міської Ради та Споживчого кооперативу «Підприємці ринку «Фіолентівський» про застосування наслідків часткової недійсності договору оренди земельної ділянки загальною площею 2,8500 га, розташованої за адресою: м. Севастополь. Фіолентовське шосе, 6, укладеного 23 липня 2008 року між Севастопольською міською Радою та Споживчим кооперативом «Підприємці ринку Фіолентівський».

Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позовної заяви Товариству з обмеженою відповідальністю «Ринок Стрілецький» виходив з того, що з позовом про застосування реституції може звернутися лише сторона за оспорюваним правочином, а треті зацікавлені особи можуть звертатися з відповідним позовом лише за нікчемним правочином. Таке твердження суд обґрунтував приписами частини 5 статті 216 Цивільного кодексу України.

До того ж, на думку суду першої інстанції, позивач не має майнових прав на спірну земельну ділянку, а тому не має законних підстав ставити питання про застосування реституції за договором, що визнаний частково недійсним.

З урахуванням викладеного вище, колегія суддів вважає, що у даному випадку, суд першої інстанції дійшов хибного висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Ринок «Стрілецький» з огляду на наступне.

Згідно із абзацом 3 пункту 5 постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 06.11.2009 року визначено, що вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги в разі нікчемності правочину та наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.

Відповідно до абзацу 5 пункту 5 постанови Пленуму ВСУ № 9 від 06.11.2009 року зазначено, що відповідно до статей 215 та 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Згідно з нормами частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

При цьому, частина друга статті 216 ЦК України передбачає, що в випадку, якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

Як вже зазначалося вище, з матеріалів справи вбачається, що згідно з рішенням господарського суду м. Києва від 11.07.2012 року по господарській справі № 5011- 5/1047-2012 місцевим господарським судом при визнанні договіру оренди земельної ділянки загальною площею 2,8500 га, розташованої за адресою: м. Севастополь, Фіолентовське шосе,6,укладений 23.07.2008 року між Севастопольською міською Радою та Споживчим кооперативом «Підприємці ринку Фіолентівський»,в частині передачі в користування на умовах оренди строком на 25 років Споживчому кооперативу «Підприємці ринку Фіолентівський» земельної ділянки загальною площею 0,26 га, як складової частини земельної ділянки площею 2,8500 га року наслідків його недійсності застосовано не було.

Реституція як спосіб захисту цивільного права (частина перша статті 216 Цивільного кодексу України) застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи який визнано недійсним (абзац 1 пункту 10 Постанови Пленуму ВГСУ № 9 від 06.11.2009 року).

Виходячи з того,що вимога про застосування реституції є похідною від вимоги про визнання частково недійсним договору оренди від 23.07.2008 року, яку вже розглянуто та задоволено, наявність права TOB «Ринок Стрілецький» на звернення до суду з позовом про застосування реституції не підлягає окремому доведенню.

Зокрема, відповідно до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Таким чином, обставини та факти, що встановлені рішенням Господарського суду м. Києва від 11.07.2012 року та стосуються питання часткової недійсності договору оренди від 23.07.2008 року, є самостійною підставою позову TOB «Ринок Стрілецький». При цьому таки обставини та факти не можуть бути поставлені під сумнів. За таких обставин, не може бути поставлений під сумнів і законний майновий інтерес позивача на звернення до суду з позовом про застосування реституції.

З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що вимоги позивача про застосування наслідків часткової недійсності договору оренди земельної ділянки загальною площею 2,8500 га, розташованої за адресою: м. Севастополь, Фіолентівське шосе, 6, укладеного 23.07.2008 між Севастопольською міською радою та Споживчим кооперативом «Підприємці ринку «Фіолентівський», зобов'язавши Споживчий кооператив «Підприємці ринку «Фіолентівський» повернути Севастопольській міській раді земельну ділянку площею 0,26 га відповідно до меж, що встановлені проектом землеустрою ТОВ «Ринок «Стрілецький» - є законними та обґрунтованими.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, всупереч зазначеному вище, судом першої інстанції було відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Ринок «Стрілецький» у задоволенні позивної заяви про застосування наслідків недійсності правочину.

Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що рішення господарського суду міста Києва від 25.11.2013 року у справі №910/17400/13 не відповідає обставинам справи, прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права,а тому не є законним та обґрунтованим.

Відповідно до вимог ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно з нормами статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинами справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до ст. 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право:

1) залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення;

2) скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення;

3) скасувати рішення повністю або частково і припинити провадження у справі або залишити позов без розгляду повністю або частково;

4) змінити рішення.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Ринок Стрілецький» слід задовольнити, оскаржуване рішення господарського суду міста Києва від 25.11.2013 року скасувати та прийняти нове рішення суду, яким позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Ринок Стрілецький» задовольнити у повному обсязі.

Cудові витрати розподілити відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України. Оскільки даний спір виник саме з вини Севастопольської міської ради судова колегія Київського апеляційного господарського суду вважає, що судовий збір за розгляд даної справи, як за розгляд в суді першої інстанції так і розгляд справи в суді апеляційної інстанції належить стягнути з відповідача-1- Севастопольської міської ради.

Враховуючи наведене вище та керуючись ст.ст. 49,99,101,103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу на рішення господарського суду міста Києва від 25.11.2013 року у справі №910/17400/13 задовольнити.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 25.11.2013 року у справі №910/17400/13 скасувати.

3. Постановити по справі нове рішення, яким позов задовольнити та застосувати наслідки часткової недійсності договору оренди земельної ділянки загальною площею 2,8500 га, розташованої за адресою м.Севастополь, Фіолентовське шосе, 6, укладеного 23 липня 2008 року між Севосторольскою міською Радою та Споживчим кооперативом «Підприємці ринку Фіолентівський».

Зобов'язати Споживчий кооператив «Підприємці ринку Фіолентівський», (99006, м. Севастополь, Гагарінський район, Фіолентівське шосе, буд. 6 код ЄДРПОУ 34957686) повернути Севастопольській міській раді (99011, м.Севастополь, Ленінський район, вул. Леніна, буд. 3; код ЄДРПОУ 24872845) земельну ділянку площею 0,26 га розташованої за адресою м. Севастополь, Фіолентовське шосе, 6, відповідно до меж, що встановлені проектом землеустрою Товариства з обмеженою відповідальністю «Ринок Стрілецький».

4. Стягнути з Севастопольської міської ради (99011, м.Севастополь, Ленінський район, вул. Леніна, буд. 3; код ЄДРПОУ 24872845) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ринок Стрілецький» ( 99006, м. Севастополь, Гагарінський район, вул. Молодих Будівельників, буд. 24-б, кв.10; код ЄДРПОУ 33451363 ) 5858,61 грн. судового збору за розгляд справи у суді першої інстанції та 2929,31 грн. судового збору за розгляд справи у суді апеляційної інстанції.

5. Видачу наказів по справі №910/17400/13 доручити господарському суду міста Києва.

6. Матеріали справи №910/17400/13 повернути до господарського суду міста Києва.

7. Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.

8. Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст.109 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя О.І. Лобань

Судді А.Г. Майданевич

Р.В. Федорчук

Дата підписання: 07.04.2014 року