ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 квітня 2014 року Справа № 911/3133/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді: суддів:Козир Т.П. Губенко Н.М., Іванової Л.Б. (доповідач), розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Радикал Банк" на рішення та постановуГосподарського суду Київської області від 07.10.2013 Київського апеляційного господарського суду від 04.02.2014 у справі№ 911/3133/13 Господарського суду Київської області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Віта-Текс" до 1) Приватного підприємства "Елегант-Текс" 2) Публічного акціонерного товариства "Радикал Банк" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Відділ Державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції провизнання права власності та звільнення майна з-під арешту за участю представників сторін:
позивача: Проценко О.П., дов. від 26.08.2013 б/н
відповідача-1: не з'явилися
відповідача-2: Маціборко І.С., дов. від 08.10.2013 №2753/13
третьої особи, яка не заявляє самостійних
вимог на предмет спору на стороні відповідачів: не з'явилися
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Віта-Текс" звернулося до Господарського суду Київської області з позовом (з урахуванням заяви про уточнення предмету позову від 12.09.2013) до Приватного підприємства "Елегант-Текс" та Публічного акціонерного товариства "Радикал Банк" про визнання права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю "Віта-Текс" на текстильні вироби, внесені до додатків 1-9 до Акту опису й арешту майна від 13.06.2013 загальною вартістю 322721,76 грн., та звільнення майна з-під арешту (опису).
Рішенням Господарського суду Київської області від 07.10.2013 у справі № 911/3133/13 (суддя Горбасенко П.В.), залишеним без змін постановою Київської апеляційного господарського суду від 04.02.2014 (колегія суддів у складі: головуючого судді Власова Ю.Л., суддів Самсіна Р.І., Шаптали Є.Ю.), визнано право власності за Товариством з обмеженою відповідальністю "Віта-Текс" на текстильні вироби, внесені до додатків 1-9 до Акту опису й арешту майна від 13.06.2013 загальною вартістю 322721,76 грн., а саме: комплекти постільної білизни (КПБ 220*200 /Елегант-Текс/, 4005) в кількості 1 штука загальною вартістю 264 грн.; комплекти постільної білизни (КПБ 1,5 /Елегант-Текс/, 4002) в кількості 107 штук загальною вартістю 16050 грн.; наволочки (50*70 /Елегант-Текс/, 3с142) в кількості 35 штук загальною вартістю 1167,60 грн.; наволочки (70*70 /Елегант-Текс/, 3с141) в кількості 70 штук загальною вартістю 2738,40 грн.; підковдри (145*210 /Елегант-Текс/, 3с121) в кількості 88 штук загальною вартістю 16262,40 грн.; підковдри (200*220 /Елегант-Текс/, 4123) в кількості 570 штук загальною вартістю 91519,20 грн.; підковдри (200*220 /Елегант-Текс/, 3с123) в кількості 194 штуки загальною вартістю 54148,80 грн.; підковдри (175*210 /Елегант-Текс/, 3с122) в кількості 194 штуки загальною вартістю 39948,48 грн.; підковдри (200*240 /Елегант-Текс/, 3с124) в кількості 177 штук загальною вартістю 54162 грн.; простирадла (210*200 /Елегант-Текс/, 3с103) в кількості 68 штук загальною вартістю 8608,80 грн.; простирадла (220*240 /Елегант-Текс/, 3с104) в кількості 92 штуки загальною вартістю 13777,92 грн.; простирадла (210*175 /Елегант-Текс/, 3с102) в кількості 121 штуки загальною вартістю 13808,52 грн.; простирадла (210*160 /Елегант-Текс/, 3с101) в кількості 101 штука загальною вартістю 10265,64 грн., та звільнено їх з-під арешту (опису).
Стягнуто з Приватного підприємства "Елегант-Текс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Віта-Текс" 3800,72 грн. судового збору; стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Радикал Банк" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Віта-Текс" 3800,72 грн. судового збору.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, Публічне акціонерне товариство "Радикал Банк" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 07.10.2013 та постанову Київської апеляційного господарського суду від 04.02.2014 у справі № 911/3133/13, прийняти нове рішення, яким відмовити повністю у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Віта-Текс".
Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення та неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Сторони згідно з приписами статті 111-4 Господарського процесуального кодексу України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак відповідач-1 та третя особа не скористалися передбаченим законом правом на участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових актів, вважає касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, 01.02.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕКССОЛ-С" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Віта-Текс" (покупець) було укладено договір про довгострокові поставки № 0102/2013, відповідно до умов якого постачальник зобов'язався на протязі дії договору поставити покупцю товари окремими партіями за цінами, в асортименті (за номенклатурою) та кількості, що погоджується сторонами в накладних, які є невід'ємною частиною договору, а покупець - прийняти товар та оплатити його на встановлених договором умовах.
Відповідно до п.п. 1.2., 1.3. договору ціни за товар визначаються в накладній на момент поставки партії товару. Загальна сума договору складає 6000000 грн. Остаточна загальна сума договору визначається, виходячи з цін на товар, асортименту та загальної кількості товару, поставленого відповідно до умов договору.
Як передбачено п.п. 2.1., 2.2. договору, він вступає в дію з моменту його підписання повноважними представниками обох сторін та діє до 31.12.2013 включно.
Як встановлена місцевим та апеляційним господарськими судами, на виконання умов договору ТОВ "ТЕКССОЛ-С" передало позивачеві товар на загальну суму 459941,76 грн., а саме:
1) відповідно до видаткової накладної № ТЕК-00076 від 03.06.2013 - КПБ 220*200 /Елегант-Текс/ в кількості 1 шт., КПБ 1,5 /Елегант-Текс/ в кількості 111 шт., Наволочка 50*70 /Елегант-Текс/ в кількості 35 шт., Наволочка 70*70 /Елегант-Текс/ в кількості 70 шт., Простирадло 210*200 /Елегант-Текс/ в кількості 68 шт., Простирадло 220*240 /Елегант-Текс/ в кількості 94 шт., Підковдра 145*210 /Елегант-Текс/ в кількості 88 шт. загальною вартістю 59765,04 грн.
2) відповідно до видаткової накладної № ТЕК-00077 від 04.06.2013 - Простирадло 160*210 /Елегант-Текс/ в кількості 101 шт., Підковдра 200*220 /Елегант-Текс/ в кількості 570 шт., Простирадло 210*175 /Елегант-Текс/ в кількості 121 шт. загальною вартістю 115593,36 грн.;
3) відповідно до видаткової накладної № ТЕК-00078 від 05.06.2013 - Підковдра 175*210 /Елегант-Текс/ в кількості 199 шт., Підковдра 200*220 /Елегант-Текс/ в кількості 194 шт., Підковдра 220*240 /Елегант-Текс/ в кількості 177 шт. загальною вартістю 149283,36 грн.;
4) відповідно до видаткової накладної № ТЕК-00079 від 06.06.2013 - КПБ 220*200 /Елегант-Текс в кількості 200 шт., КПБ 1,5 /Елегант-Текс/ в кількості 550 шт. загальною вартістю 135300 грн.
На підставі наявних в матеріалах справи товарно-транспортних накладних судами з'ясовано, що вказані партії товару доставлялися зі складу постачальника (м. Київ, вул. Молодогвардійська, 22) до пункту призначення, вказаного покупцем (АДРЕСА_1).
Відповідно до наявних в матеріалах справи платіжних доручень судами зазначено, що за поставлений ТОВ "ТЕКССОЛ-С" товар позивач розрахувався повністю, сплативши останньому 461560 грн.
Відповідно до довідки позивача від 18.06.2013 придбаний позивачем товар було зараховано на його баланс і відображено по бухгалтерському обліку.
Судом апеляційної інстанції також зазначено, що 01.01.2013 між ОСОБА_6 та позивачем було укладено договір оренди № 03/13, за умовами якого ОСОБА_6 надала позивачу приміщення в кількості 20 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 в тимчасове користування, а Позивач зобов'язався сплачувати орендну плату в розмірі і строки, зазначені в п. 3 цього договору.
Відповідно до акту приймання-передачі приміщення ОСОБА_6 передала Позивачу в оренду частину приміщення в кількості 20 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1.
Разом з тим, як вказано судами, 28.02.13 між ОСОБА_6 та приватним підприємством "Елегант-текс" був підписаний акт приймання-здачі приміщення, відповідно до якого приватне підприємство "Елегант-текс" передало, а ОСОБА_6 прийняла надане підприємству на умовах договору оренди № 01/13 від 01.01.2013 частину приміщення в кількості 270 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1.
Рішенням Господарського суду Київської області від 21.03.2013 у справі №911/379/13-г за позовом Публічного акціонерного товариства "Радикал Банк" до Приватного підприємства "Елегант-Текс", за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_7, про стягнення 474559,09 грн. звернуто стягнення на предмет застави за договором застави товарів в обороті № 1342-ТО-1 від 23.09.2011, а саме, на заставне майно належне Приватному підприємству "Елегант-Текс": готову продукцію (комплекти білизни, халати, рушники, тощо); сировину (тканина) 21700 м., та за рахунок вказаного майна задоволено вимоги Публічного акціонерного товариства "Радикал Банк" за кредитним договором №1342/1-980 від 23.09.2011 у розмірі 474559 грн. 59 коп.
13.06.2013 державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції при примусовому виконанні постанови державного виконавця ВДВС Києво-Святошинського РУЮ Київської області №37926429 від 29.03.2013 проведено опис майна Приватного підприємства "Елегант-Текс", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та відповідно до Акту опису та арешту майна від 13.06.2013 накладено арешт на майно, вказане у додатках №№ 1-9 до Акту.
Обґрунтовуючи підстави звернення до суду із позовом про визнання права власності та звільнення з-під арешту майна, вказаного у Акті опису та арешту майна від 13.06.2013, позивач посилається на те, що спірне майно, на яке накладено арешт відділом державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції, було правомірно ним набуте на підставі договору про довгострокові поставки № 0102/2013 від 01.02.2013, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕКССОЛ-С", та зберігалося на законних підставах за юридичною адресою позивача.
Місцевий господарський суд, вирішуючи спір по суті, виходив з того, що актом опису й арешту майна від 13.06.2013 було описано й арештовано текстильні вироби, які належать позивачеві на праві власності на підставі договору про довгострокові поставки № 0102/2013 від 01.02.2013, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕКССОЛ-С" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Віта-Текс", і законність придбання спірного майна та належність його позивачеві доведено належними доказами.
З огляду на наведене, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про те, що відділом державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції неправомірно накладено арешт на спірне майно та включено майно до акту опису майна.
З урахуванням встановлених господарськими судами попередніх інстанцій обставин справи, колегія суддів Вищого господарського суду України, переглядаючи у касаційному порядку рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції у цій справі, виходить з наступного.
Як передбачено ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способи захисту цивільних прав та інтересів передбачені частиною 2 статті 16 Цивільного кодексу України. Проте, визначений вказаною нормою перелік способів захисту цивільних прав та інтересів не є вичерпним.
Згідно із ч. 3 ст. 16 Цивільного кодексу України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 60 Закону України "Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
Підставами для задоволення матеріально - правових вимог позивача відповідно до положень вищевказаної статті є встановлення належності позивачеві права власності або права володіння спірним майном та безпідставність включення такого майна до опису і накладення на нього арешту. Отже, до предмету доказування у цій справі відноситься, зокрема, дослідження питання права власності позивача на спірне майно.
Вирішуючи питання про наявність у Товариства з обмеженою відповідальністю "Віта-Текс" права власності на спірне майно, яке було включено до Акту опису й арешту майна від 13.06.2013 та додатків до нього, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивач набув право власності на спірне майно на підставі договору про довгострокові поставки № 0102/2013 від 01.02.2013, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕКССОЛ-С" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Віта-Текс".
Як передбачено ст. 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно із ст. 334 Цивільного кодексу України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази виконання сторонами договору про довгострокові поставки № 0102/2013 від 01.02.2013 та встановивши, що на його виконання ТОВ "ТЕКССОЛ-С" передало позивачеві товар на загальну суму 459941,76 грн., який був повністю оплачений позивачем, зарахований на його баланс і відображений по бухгалтерському обліку, врахувавши, що вказане майно зберігалося у орендованому позивачем приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 та було описане і арештоване державним виконавцем на виконання рішення Господарського суду Київської області у справі №911/379/13-г про звернення стягнення на предмет застави, суди попередніх інстанцій, дійшли вірного висновку про те, державним виконавцем описано й арештовано належне позивачеві майно та обґрунтовано визнали за позивачем права власності на спірні текстильні вироби і звільнили їх з-під арешту.
Матеріали справи свідчать про те, що господарськими судами першої та апеляційної інстанції в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно досліджено матеріали справи в їх сукупності і вірно застосовано норми процесуального та матеріального права.
Доводам відповідача щодо необхідності залучення до участі у справі як відповідача відділ державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції була дана правова оцінка судом апеляційної інстанції, висновки якого відповідають, зокрема, правовій позиції, викладеній у п. 9.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17.10.2012 № 9.
Інші доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі, фактично зводяться до заперечень щодо оцінки доказів у справі, що не є компетенцією касаційної інстанції, з огляду на приписи ст.ст. 111 5 , 111 7 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ст. 111 7 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм законодавства при прийнятті оскаржуваних судових рішень не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для їх зміни чи скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Радикал Банк" залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Київської області від 07.10.2013 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.02.2014 у справі № 911/3133/13 залишити без змін.
Головуючий суддя: Т. Козир
судді: Н. Губенко
Л. Іванова
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 09.04.2014 |
Оприлюднено | 14.04.2014 |
Номер документу | 38183190 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Іванова Л.Б.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні